ЗМІСТ І СТРУКТУРА ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ

У соціально-політичній літературі поняття "політичний про­цес" характеризується як складне за змістом і структурою. Особливість його функціонального використання пов'язана в першу чергу з потребою розглядати політичну сферу суспіль-

ства як динамічну систему політичних явищ і процесів, склад­них політичних відносин, що формуються в результаті різнома­нітної політичної діяльності суб'єктів політики, спрямованих на реалізацію їх політичних інтересів.

Отже, зміст політичного процесу складає сукупність дій суб'єк­тів політики щодо реалізації їх політичних інтересів. І насампе­ред, інтересів, пов'язаних із домаганням, використанням і утриманням влади.

У складній структурі політичного процесу переплітаються і тісно взаємодіють об'єктивні та суб'єктивні чинники. Так, політична діяльність як активний вияв політичних орієнтацій людини, окремих соціальних груп, класів, націй чи інших су­б'єктів політичного життя обумовлюється політичними інте­ресами, а політичні інтереси, в свою чергу, є виявом їх певних матеріальних і духовних потреб. Політичний процес втілює в собі взаємодію соціальних і політичних структур та зв'язків, що репрезентує взаємовідносини суб'єктів політики стосовно держави, інших політичних інститутів і політичної системи суспільства в цілому.

З огляду на ці фактори, в деяких виданнях політичний процес розглядається як сукупна діяльність соціальних суб'єктів, зав­дяки якій відбувається формування, перетворення і функціо­нування політичної системи. Ця характеристика політичного процесу з деякими доповненнями та уточненнями була прий­нята авторами кількох навчальних видань. Професор В. Ю. Шпак, наприклад, акцентує увагу на тому, що "політичний процес є сукупністю видів діяльності людей, гарантованих за­коном і включених у динаміку практично-політичних відно­син, що охоплюють всі стадії розвитку і функціонування політичної системи".

Інші автори, підтримуючи цей підхід, розглядають політичний процес як сукупність дій інституціоналізованих та нешституціо-налізованих суб'єктів щодо здійснення своїх специфічних функцій (дисфункцій) у сфері влади, що ведуть врешті-решт до розвитку чи падіння політичної системи суспільства.

Ці характеристики важливі для розуміння сутності політич­ного процесу, його змісту і основних суб'єктів. Разом з тим у політичному житті, особливо в тих країнах, де відбуваються складні трансформаційні процеси, спостерігаємо значний вплив діяльності громадян, яка не гарантована законом і ли­ше з часом може визнаватись легітимною. А тому доцільно до змісту політичного процесу віднести усі різноманітні види по­літичної діяльності громадян.

Однією із найважливіших ознак політичного процесу є його динамічний, рухливий стан і складна система детермінації внаслідок складної мотивації діяльності значної кількості су­б'єктів політики, розбіжності їх політичних інтересів та орієн­тацій.

Зміст політичного процесу визначається багатьма фактора­ми, що характеризують рівень розвитку соціальних і економі­чних відносин, стан духовно-ідеологічної сфери суспільства і тих концептуальних моделей, які концентрують у собі загаль­ні уявлення про світові процеси, тенденції розвитку громад­ської думки, пріоритет в ній певних політичних цінностей тощо. Як складна і багатогранна діяльність суб'єктів політики щодо реалізації політичних інтересів, цінностей, базових ма­теріальних та духовних потреб за допомогою використання влади, політичний процес знаходить своє втілення у форму­ванні, розвитку та еволюції політичної системи суспільства.

Формування політичної системи суспільства чи її карди­нальні зміни можна розглядати як визначні віхи у перебігу політичного процесу, оскільки вони стають можливими внас­лідок складних компромісних дій суб'єктів політики чи реаль­ної переваги в політичному житті певної політичної сили (блоку політичних сил).

Об'єктами і формами реалізації дій учасникш політичного процесу можуть бути: утворення державних органів шляхом їх виборів; створення масових організацій шляхом волевиявлен­ня громадян, об'єднаних у суспільні організації; вироблення політико-правових норм шляхом регулювання процесу підго­товки і прийняття законів, безпосереднього вияву волі грома­дян (референдуми, з'їзди, збори тощо); організація системи управління основними сферами державного і суспільного життя тощо. Всі ці заходи спрямовуються на визначення принципи організаційних структур, повноважень і взаємовід­носин ланок управління.

Крім цього, низку заходів спрямовано власне на процеси політичного розвитку, до яких належать: зміцнення соціаль­них основ розвитку суспільства; розвиток національних від­носин; врахування інтересів національних груп і меншин; залучення громадян до управління державними і суспільними справами; вироблення довіри і підтримки політичним курсам партій, політичним шститутам; формування політичної свідо­мості громадян; зміцнення влади політичних інститутів; за­безпечення дотримання законності та інших демократичних норм; проведення міжнародної політики.

Отже, зміст політичного процесу створюють різні за рівнем, масштабами і спрямуванням дії суб'єктів політики. Частину з них можна віднести до міжнародних, глобальних процесів, що потребують координації й об'єднання зусиль суб'єктів політи­ки на рівні значних регіонів, держав чи світового товариства в цілому, а інші мають частковий (парцелярний) характер.

Одним із найважливіших завдань, яке прагнуть вирішити для себе суб'єкти політики — це питання про технологію здійснення влади, прийняття таких рішень і законодавчих ак­тів, які дозволяли б відповідним чином представляти їх інте­реси на різних рівнях владних структур і особливо — на найвищому. Саме тут концентруються зусилля і в цьому по­лягають глибинні причини різноманітних дій політичних структур і інститутів, учасників політичного процесу.

Поиск по сайту: