Модель IS - LM

Насправді економічна рівновага —- це рівно­вага на обох ринках одночасно. Аналітичним засобом поєднання двох ринків на умовах рівноваги є модель IS —І.М. Двома її скла­довими є крива 15 (інвестиції — заощадження) та крива ІМ (лік­відність — гроші).

Крива IS відображає зв'язок між реальною відсотковою став­кою (г) і доходом (У) в умовах рівноваги на товарному ринку. Крива ЬМ відображає зв'язок між ¥ і г в умовах рівноваги на грошовому ринку. Оскільки відсоткова ставка впливає на товар­ний ринок (через інвестиційний попит) і одночасно є елементом грошового ринку, то завдяки цьому вона пов'язує між собою обидва ринки. Модель 15 — ЇМ пристосована для умов, якщо ціни стабільні. Тому п = г. Ми будемо спиратися на реальну відсоткову ставку, оскільки в моделі 15 — ІМ вона є чинником інвестицій.

Криву 15 можна побудувати на основі синтезу моделі «кейнсіанський хрест» і графіка інвестиційного попиту

Тепер перейдемо до кривої LМ, яку можна побудувати на ос­нові синтезу моделі «кейнсіанський хрест» та графіка грошового ринку

Припустимо, що дохід збільшився від У, до У₂ («кейнсіансь­кий хрест»). Це збільшує попит на гроші, що переміщує його криву вправо і підвищує відсоткову ставку від г, до г₂. Крива ІМ підсумовує зазначені зміни. Вона набирає вигляду додатно похи­лої лінії і свідчить, що між доходом і відсотковою ставкою існує пряма залежність.

Виведемо алгебраїчну модель кривої LМ на основі рівняння рівноваги на грошовому ринку.

Тепер можемо поєднати на одному графіку криві 15 та LМ

На рис. економічна рівновага в моделі 15 — LМ — це точ­ка, в якій перетинаються обидві криві. Ця точка визначає відсот­кову ставку (г₀) і дохід (У₀)> які відповідають умовам рівноваги як на товарному, так і на грошовому ринках. У точці рівноваги фактичні видатки дорівнюють запланованим, а грошовий попит — грошовій пропозиції.

Модель 15 — LМ використовують для пояснення впливу фіс­кальної і монетарної політики на дохід у короткостроковому періоді з припущенням, що ціни є стабільними. При цьому треба брати до уваги, що в даній моделі до екзогенних змінних належать державні закупівлі, чисті податки і грошова пропо­зиція, а до ендогенних — дохід і відсоткова ставка. Це визна­чає характер впливу фіскальної та монетарної політики на кри­ві 15 і ЇМ.

У разі застосування стимулювальної фіскальної політики від­бувається збільшення доходу і зростання відсоткової ставки, що з урахуванням ефекту витіснення переміщує криву 15 вгору. Із застосуванням стимулювальної монетарної політики відбува­ється зниження відсоткової ставки і збільшення доходу, що пе­реміщує криву LМ вниз. Модель 15 — LМ пояснює не лише автономний вплив фіскальної та монетарної політики на економіку. Оскільки об'єктами їх впливу є однакові ендогенні змінні (К, г), то завдяки цьому модель 15 — LМ дає можливість узгоджувати між собою дію окремих складових макроекономіч-ної політики.

2) ВВП ― це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік. За виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії. ВВП= ∑ (ВВ - МВ) + (ПП - С), де ВВ ― валовий випуск окремих галузей, МВ ― матеріальні витрати окремих галузей, ПП ― продуктові податки, С ― субсидії; (ПП - С) ― чисті прод. подат. ВВ ― це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах. МВ ― витрати на придбання товарів та послуг для проміжного споживання. ПП ― це податки, які стягуються пропорційно до кількості або вартості товарів та послуг, що виробляються, продаються чи імпортуються підприємствами – резидентами (ПДВ, АЗ, мито). С ― це субсидії, що надаються п/п – резидентам із державного бюджету на відшкодування постійних збитків, які виникають у зв’язку з тим, що продажна ціна на окремі види продукції складається нижче від середніх витрат виробництва; субсидії на експорт, імпорт і т. ін. Згідно з методом кінцевого використання (за витратами) ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередені країни і пов’язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг. Для цього використовують так формулу: ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ, де СВ – споживчі витрати домашніх господарств, тобто населення; ВІ – валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки; ДЗ – державні закупки товарів і послуг з метою задоволення загально суспільних потреб; ЧЕ – чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів та послуг. Згідно з розподільчим методом (за доходами) ВВП – це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік. Для обчислення ВВП розподільчим методом використовують таку формулу: ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + (НП – С), де ЗП – заробітна плата найманих працівників, включаючи відрахування до страхових фондів; ВКП – валовий корпоративний прибуток, який розподіляється на три частини: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіденди (Д) та нерозподілений прибуток, як власне джерело інвестування виробництва, включаючи й амортизацію (Н_рП); ЗД – змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу; НП – неприбуткові податки, що включають податки на продукти та інші податки на виробництво і імпорт; С – субсидії на продукти та інші субсидії, пов’язані з виробництвом і імпортом. (НП - С) – чисті неприбуткові податки. Заробітна плата найманих робітників сплачується роботодавцями у грошовій і натуральній формах.

Поиск по сайту: