|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Хімічні властивості. 1) ізомерія карбонового ланцюга;Види ізомерії 1) ізомерія карбонового ланцюга; 2) ізомерія класів (ізомерами є естери і карбонові кислоти) С4Н8О2: СН3−CО−O−С2Н5 та С3Н7 – СООН естер карбонова кислота 3) міжгрупова ізомерія С5Н10О2: С3Н7−CО−O−СН3 С2Н5−CО−O−С2Н5 СН3−CО−O−С3Н7
Добування 1. Утворюються в результаті взаємодії карбонових кислот зі спиртами. Реакція називається реакція естерифікації. О О // // R − C + R1 − ОН → R − C + Н2О \ \ ОН O − R1 О О // // СН3 − C + С2Н5 − ОН → СН3 − C + Н2О \ \ OН O − С2Н5
2. Добувають в результаті взаємодії солей карбонових кислот з галоген похідними вуглеводнів: R−CОOМе + R1 − Наl → R−CО−O−R1 + Ме Наl СН3−CОOАg + С3Н7Сl → СН3−CО−O−С3Н7 + АgСl
3. Добувають під час взаємодії ангідридів карбонових кислот зі спиртами: О // R − C О О \ // // O + R1-ОН → R − C + R − C / \ \ R − С О - R1 ОН \\ О О // СН3 − C О О \ // // O + С4Н9-ОН → СН3 − C + СН3 − C / \ \ СН3 − С О – С4Н9 ОН \\ О
Хімічні властивості 1. Реакція горіння: С2Н5−CО−O−СН3 + 5 О2 → 4 СО2 + 4 Н2О
2. Реакція гідролізу: О О // // R − C Н2О → R − C + R1 − ОН \ \ O − R1 ОН О О // // СН3 − C Н2О → СН3 − C + С3Н7 − ОН \ \ O − С3Н7 ОН
3. Реакція лужного гідролізу: О О // // R − C NаОН → R − C + R1 − ОН \ \ O − R1 ОNа О О // // СН3 − C NаОН → СН3 − C + С3Н7 − ОН \ \ O − С3Н7 ОNа
Тема. Жири.
Жири (тригліцериди) - це природні естери, утворені триатомним спиртом гліцерином та вищими одноосновними карбоновим кислотами. Загальна формула СН2−O−СO−R1 | СН −O−СO−R2 | СН2−O−СO−R3 R1, R2, R3 - радикали насичених та ненасичених вищих карбонових кислот з нерозгалуженим ланцюгом. До складу жирів можуть входити кислоти: насичені: стеаринова С17Н35СООН пальмітинова С15Н31СООН ненасичені: олеїнова С17Н33СООН (містять 1 подвійний зв'язок) лінолева С17Н31СООН (містять 2 подвійних зв'язки) ліноленова С17Н29СООН (містять 3 подвійних зв'язки)
Класифікація 1. За походженням жири поділяють на: а) жири тваринного походження (за н.у. агрегатний стан – твердий, містять залишки насичених карбонових кислот); б) жири рослинного походження (за н.у. агрегатний стан – рідкий, містять залишки ненасичених карбонових кислот); 2. За складом поділяють на прості тригліцериди (містять залишки однієї кислоти) та змішані тригліцериди (містять залишки різних кислот).
Номенклатура Жири мають тривіальні назви: СН2−O−СO−С17Н35 α'СН2−O−СO− С17Н35 | | СН −O−СO− С17Н35 βСН −O−СO− С17Н33 | | СН2−O−СO− С17Н35 αСН2−O−СO− С15Н31 триолеїн β – олео – α – пальмітино – α' – стеарин
Добування 1.Виділяють із рослин та тваринних організмів.
2. Синтезують із гліцерину та вищих карбонових кислот, в основі – реакція естерифікації. Перший синтез здійснений у 1854 р., франц. хіміком П’єром Бертло.
СН2−OН R1СООН СН2−O−СO−R1 | | СН −OН + R2СООН → СН −O−СO−R2 + 3 Н2О | | СН2−OН R3СООН СН2−O−СO−R3 Хімічні властивості 1. Реакція гідролізу:
СН2−O−СO−R1 СН2−OН R1СООН | | СН −O −СO−R2 + 3 Н2О → СН −OН + R2СООН | | СН2−O−СO−R3 СН2−OН R3СООН
2. Реакція лужного гідролізу (омилення жирів) – взаємодія з лугами:
СН2−O−СO−R1 СН2−OН R1СООК | | СН −O −СO−R2 + 3 КОН → СН −OН + R2СООК | | СН2−O−СO−R3 СН2−OН R3СООК Солі вищих карбонових кислот та лужних металів калію та натрію – це мило. Натрієві солі – тверде мило, калієві солі – рідке мило. Господарське мило – суміш стеарату та пальмі тату натрію. Мийна дія мила - складний фізико-хімічний процес. Мийна здатність мила виявляється в тому, що мило знижує поверхневий натяг води, змочується поверхня і утворюється піна, молекули мила адсорбуються на поверхні жиру або твердих часточках бруду і переводять їх в стан емульсії або суспензії. Миюча дія мила підсилюється тим, що мило - це солі утворені слабкими кислотами та сильними основами, які гідролізують у водному розчині, при цьому середовище розчину - лужне, а луги мають здатність емульгувати жири. В кислому середовище мийна дія мила втрачається. У твердій воді мило втрачає мийну дію через утворення нерозчинних солей Кальцію та Магнію, які осідають на поверхні виробу. Синтетичні мийні засоби (СМЗ) є солями іншої хімічної природи і не втрачають мийної здатності у кислому середовищі та твердій воді.
3. Жири, що містять залишки ненасичених кислот, вступають в реакцію гідрування (взаємодіють з воднем):
СН2−O−СO−С17Н33 СН2−O−СO− С17Н35 | | СН −O−СO− С17Н33 + 3 Н2 → СН −O−СO− С17Н35 | | СН2−O−СO− С17Н33 СН2−O−СO− С17Н35 триолеїн тристеарин
4. Жири, що містять залишки ненасичених кислот, знебарвлюють розчин Калій перманганату та бромну воду – це якісна реакція на кратні зв'язки.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |