АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Знання як усвідомлення незнання

Читайте также:
  1. II. Визнання та оцінка запасів
  2. II. Визнання та первісна оцінка запасів
  3. II. Визнання та первісна оцінка нематеріальних активів
  4. III. Визнання та первісна оцінка основних засобів
  5. III. Оцінка після первісного визнання та переоцінка нематеріальних активів
  6. VIII. Особливості проходження служби військовослужбовцями, щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство або справа розглядається судом чи вирок суду набрав законної сили
  7. Б) заснований на цьому вченні метод пізнання.
  8. Базові знання та вміння
  9. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ НАВИЧКИ,НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)
  10. Базові знання, вміння та навички
  11. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми.
  12. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Знання (нове знання) виокремлюється на основі усвідомлення наявності знання про незнання. Усвідомленість незнання як різновид знання є необхідний, в гносеологічних ученнях, здебільшого ігнорований, етап, без якого неможливі розуміння, очевидність, що наявне уявлення (слово, повідомлення, подія, інформація, тощо) і є знання, а не “шум”. Тобто зв'язок між “старим” і “новим” знанням забезпечується єдністю змісту усвідомленого незнання (проблеми) з усвідомленим знанням як її вирішенням (подоланням незнання).

Іншими словами без знання про своє незнання шукати знань ніхто не буде. Також треба враховувати наступне. Думаюча людина – на відміну від незнаючої та дурненької знаючої – виявляє здатність застосовувати знання адекватно мінливим обставинам. Дурень, навпаки, навіть за наявності унікальної “божественої” пам’яті постійно нездатен застосовувати знання адекватним чином, якщо обставини дещо нестандартні, мінливі, мають характер одиничної ситуації, а тому не вписані в загальні схеми поведінки.

Знання про своє незнання, якi надають процесовi мислення певної визначеної спрямованості.

В фiлософських дослiдженнях категорiальних структур була обгрунтована взаємопозв’язаннiсть категорiй та форм людської дiяльностi, де категорiї виступають як результат синтезу попе­­­реднього досвiду. Це відкриття виявило наступне протирiччя: “щоб бути знаряддям пiзнання, дiяль­­­ностi, категорiї повиннi бути вже наявними до початку діяльності.Як знаряддя думки, категорiя — готовий засiб, i в цьому розумiннi є апрiорною, передуючою певному досвiду, а не випливаючою з нього.

Використовуючи поняття “правило” його, так само як iншi загальні знан­­­­ня, потрiбно розумiти функцiонально. Так, правила потрiбні для задовiльнення конкретної потреби. А саме — для отри­­­мання знання про те, якi саме змiни достатньо внести в свої уяв­­­лення про необхiднi дiї, щоб практично отримати потрiбний людинi результат.

Тiльки людина, яка вже використала ряд схем синтезу суджень, мо­­­же фiксувати, що вiдомi схеми призводять до суперечностей при зіставленнi готових суджень. Усвiдомлення наявностi суперечностей породжує потребу iншого способу синтезу суджень. Ця потреба зде­бiль­шого усвiдомлюється в формах запитування “як зробити?”, “де взя­ти?” тощо.

Цей феномен усвiдомлення, у даному випадку, розумiється в зна­­­ченнях, якi надавав поняттю “учене незнання” М.Кузансь­кий.Філософська рефлексiя феномену “вченого незнання” дає змогу зробити висновок, що людина, яка усвi­домила вiдсутнiсть потрiбного їй знання (яке давало б вирiшення питання) i має безпосередню зацiкавленiсть щодо отримання такого знання, мо­­­же мати i суто гносеологiчнi проблеми, що вирiшуються тiльки фiло­­­софськими засобами. Знання про своє незнання носить цiлком конк­­­ретний характер, тобто це — “визначене незнання”, яке по сутi є знанням деяких абстрактних (отже відокремлених від інших) визначень потрiбного результату.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)