АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Схильністю до важкого і затяжного протікання хвороби

Читайте также:
  1. Визначення конфлікту, зміст, типи і способи протікання
  2. ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ. ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ
  3. Особливості розвитку інфекційного процесу. Періоди інфекційної хвороби.
  4. Пацієнт ігнорує факт хвороби, вплив негативних чинників на здоров’я, відмовляється від рекомендацій лікаря щодо лікування. Назвіть варіант ставлення до хвороби.
  5. Пит. 1. Поняття про внутрішню картину хвороби.
  6. Протікання ранового процесу
  7. Професійні шкідливості і хвороби.
  8. Схильністю до важкого і затяжного протікання хвороби.
  9. Хворий перестає бути заразним після 5-7 днів хвороби.

61. Термін рецидив - це:

1. тимчасове ослаблення або зниження клінічних проявів захворювання;

2. повернення проявів хвороби, яке виникає після періоду зникнення клінічних симптомів;

3. нове зараження тим самим патологічним агентом, що призводить знову до розвитку інфекційного процесу, після повного видужання;

4. посилення проявів хвороби, яке клінічно ще не завершилось;

5. тривале збереження збудника в організмі;

 

62. Hymenolepis nana можна віднести до:

1. нематод;

2. трематод;

3. цестод;

4. спірохет;

5. бацил.

63. Типова гемограма при холері:

1. анемія;

2. лейкопенія;

3. відносні еритроцитоз і лейкоцитоз;

4. анемія і лейкоцитоз;

5. панцитопанія.

 

64. Нервово-психічний статус при генералізованій формі сальмонельозу:

1. Збудження;

2. Делірій;

3. Загальмованість;

4. Безсоння;

5. Судоми.

 

65. Гострий шигельоз відрізняється від гастроінтестинатальної форми сальмонельозу:

1. синдромом гастроентериту;

2. вираженим гепатолієнальним синдромом;

3. більш вираженою і довгою гарячкою;

4. переважним ураженням дистального відділу товстої кишки;

5. блювотою.

 

66. Джерело інфекції при трихінельозі:

1. людина

2. велика рогата худоба

3. риба

Дикі кабани, свині

5. птахи

 

67. Серологічні дослідження при гострих респіраторних захворюваннях необхідно проводити:

1. тільки в перші 3 доби від початку захворювання;

2. тільки на 5-й день хвороби;

3. на 10-11 день хвороби;

4. в динаміці захворювання з інтервалом в 10-14 днів;

5. тільки на періоді реконвалесценції хворого.

 

68. Ведучі клінічні ознаки при опісторхозі

1. холецистит, холангіт, дискенезія жовчевивідних шляхів;

2. відходження члеників;

3. гарячка;

4. болі в м'язах;

5. диспепсичні явища

 

69. Генітальний герпес може викликати онкозахворювання:

1.саркому Капоші;

2. гепатокарциному;
3. рак простати;
4. рак шийки матки;

5. назофарингеальну карциному

70. Зміни в крові при мононуклеозі:

1. анемія, лейкопенія, лімфопенія;

2. анемія, лейкопенія, прискорене ШОЕ;

3. лейкоцитоз, моноцитоз, лімфоцитоз, атипові мононуклеари;

4. лейкопенія, анеозинофілія, лімфоцитоз;

5. лейкоцитоз, паличкоядерний зсув.

 

71. Для паротитної інфекції характерний симптом:

1. Говорова-Годельє;

2. Мурсу;

3. Філіповича;

4. Падалки;

5. Філатова.

 

72. Типові ознаки фолікулярної ангіни:

1. гіпертрофія та катаральне запалення мигдаликів;

2. гіпертрофія та гіперемія мигдаликів із гнійними фолікулами;

3. гіпертрофія мигдаликів з острівчатим нальотом, який погано знімається;

4. гіперемія та гіпертрофія мигдаликів на фоні фарингіту;

5. гіпертрофія одного мигдалика із великим гнійним фолікулом в товщі тканини.

 

73. Легкі форми вірусного гепатиту характеризуються:

1. тільки слабо вираженою інтоксикацією;

2. тільки гепатомегалією;

3. білірубінемією не вище 80 ммоль/л;

4. слабо вираженою інтоксикацією, гепатомегалією, помірною білірубінемією;

5. помірно вираженою трансфераземією.

 

74. Вкажіть типові зміни в урограмі у хворих на гострий вірусний гепатит:

1. Протеїнурія.

2. Лейкоцитурія.

Уробілінурія.

4. Гематурія.

5. Піурія.

 

75. Одним із ранніх проявів ВІЛ-інфекціі є:

1. Гепатолієнальний синдром;

2. Тонзиліт із лімфоаденопатією;

3. Втрата маси тіла на 10-20 %;

4. Збільшення пахових лімфовузлів;

5. Герпетичні висипання на шкірі.

 

76. Збудник чотирьохденної малярії:

1. P.malariae

2. P. vivax

P. Falciparum

4. P. ovale

5. P. guartanum

 

77. При невідомому типі ботулотоксину хворим призначають:

1. дезінтоксикаційну терапію;

2. введення моновалентної антитоксичної протиботулінічної сироватки;

3. введення полівалентної антитоксичної протиботулінічної сироватки;

4. антибіотики широкого спектру дії;

5. гемосорбція.

 

78. Основний фактор патогенності збудника ботулізму:

1. ендотоксин;

2. гемаглютиніни;

3. гемолізин;

4. нейрамінідаза;

Екзотоксин.

 

79. Для вірусного гепатиту характерно:

1. гіпербілірубінемія за рахунок прямого білірубіну;

2. гіпербілірубінемія за рахунок непрямого білірубіну;

3. підвищення рівня прямого і непрямого білірубіну крові із зростанням активності амінотрансфераз;

4. підвищення активності тільки трансфераз;

5. підвищення показника лужної фосфатази.

 

80. Основу лікування легкої форми вірусного гепатиту А складають:

1. ліжковий режим і раціональна дієта;

2. антибіотики;

3. сульфаніламіди;

4. гама-глобуліни;

5. гормональна терапія.

81. До специфічних методів діагностики відносять все крім:

1. серологічний;

2. бактеріоскопічний;

3. цитологічний;

4. імунологічний;

5. вірусологічний.

 

82. Ancylostoma duodenale відносяться до:

1. нематод;

2. трематод;

3. цестод;

4. спірохет;

5. бацил.

 

83. Лабораторний метод діагностики холери:

1. вірусологічний;

2. біохімічний;

3. бактеріологічний;

4. копрологічний;

5. загально-клінічне обстеження.

 

84.Ведучі клінічні ознаки при ентеробіозі

1. алергічні прояви;

2. відходження члеників;

3. свербіж в анальній ділянці;

4. болі в м'язах;

5. диспепсичні явища

 

85. Найбільш інформативним лабораторним методом дослідження при шигельозі:

1. копрограма;

2. загальний аналіз крові;

3. посів жовчі;

4. реакція Відаля;

Посів калу.

 

86. Діарейний синдром і блювання є причиною:


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)