Створення 3D-елемента по розтинах. Формування ескізів розтинів

Іноді в машинобудівній промисловості зустрічаються деталі, які мають елементи конструкції, що представляють собою поверхні змінного розтину. У КОМПАС-3D існують широкі можливості побудови моделей такого типу. Розглянемо формування деталі, у якої розтин у вигляді окружності повинне плавно переходити в прямокутний розтин (рис. 2.73).

На першому етапі створимо геометричний елемент, що представляє собою поверхня змінного розтину.

Створення елемента по розтинах почнемо з формування ескізів розтинів, розташованих у паралельних площинах. Для нашої деталі візьмемо за основу чотири паралельні площини. Як базова площина виберемо Площину XX, а три інших створимо як зміщені щодо горизонтальної площини.

За замовчуванням зміщені площини відображаються на екрані у вигляді
прямокутників блакитного цвіту, але користувач може змінити
фарбування. Для цього необхідно в групі команд Сервіс вибрати Параметри, після чого відкриється діалогове вікно. У списку параметрів виберемо послідовно Властивості об'єктів —> Зміщена площина —> Колір (рис. 2.74).

Рис. 2.73 Рис. 2.74

Виберемо на панелі Допоміжна геометрія кнопку <Зміщена площина> і задамо величину зсуву. Повторимо двічі дану операцію, змінюючи величину зсуву.

Далі вводимо горизонтальну площину й створюємо Ескіз 1 (рис. 2.75), при проставлянні розмірів фіксуємо початок координат у центрі прямокутника.

На першій зміщеній площині створюємо Ескіз 2, що буде являти собою окружність (рис. 2.76).

На зміщеній площині 2 створимо Ескіз 3, що представляє собою окружність меншого діаметра (рис. 2.77).

Тому що контур, створений в ескізі 3, буде збігатися з контуром в ескізі №4, то можна скопіювати його в буфер обміну. Перед копіюванням необхідно виділити обрані геометричні елементи і далі нажати кнопку < скопіювати в буфер> Далі на запит системи варто вказати базову крапку (у нашому випадку центр окружності). Після цього варто закрити ескіз 3.

Рис. 2.75 Рис. 2.76

Після цього виділяємо зміщену площину 3 і вводимо кнопку <Ескіз> а потім кнопку <Вставити з буфера>.

Система запросить точку вставки, і на зміщеній площині 3 з'явиться Ескіз 4.

У робочій зоні екрана можна побачити зображення 4-х ескізів, розташованих у паралельних площинах (рис. 2.78).

Тепер можна приступитися до формування самої поверхні. Виберемо кнопку <Операція по розтинах> на панелі Редагування деталі й у рядку, що з'явився, параметрів об'єктів включимо кнопку <Сечения> потім послідовно укажемо створені раніше ескізи (рис. 2.79).

Якщо кнопка Автоматична генерація траєкторії активізовано, то система сама визначає, у якій послідовності з'єднувати розтини. Після перерахування ескізів вибираємо закладку тонка стінка й (рис. 2.80) задаємо товщину. Натискаємо кнопку <Створити>. У результаті одержуємо фрагмент моделі (рис. 2.81).

Рис. 2.77 Рис. 2.78

Рис. 2.79.

Рис. 2.80.

Поиск по сайту: