АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Облік розрахунків з оплати праці

Читайте также:
  1. II. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРАЦІ, ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРАЦІ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ
  2. II. Порядок прийняття і звільнення працівників
  3. III. Облік і контроль наявності та руху запасів в місцях їх зберігання
  4. III. ОПЛАТА ПРАЦІ, ВСТАНОВЛЕННЯ ФОРМИ, СИСТЕМИ, РОЗМІРІВ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ Й ІНШИХ ВИДІВ ТРУДОВИХ ВИПЛАТ
  5. III. Основні правила та обов’язки працівників
  6. V. КЛІНІЧНА ТА ДИСПАНСЕРНА КАТЕГОРІЯ ОБЛІКУ ХВОРОГО
  7. V. Облік амортизації основних засобів
  8. V. Облік зменшення та відновлення корисності нематеріальних активів
  9. V. Особливості обліку деяких запасів
  10. VI. Облік ремонту та поліпшення основних засобів
  11. VI. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЗДОРОВ'Я
  12. VIII. ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФСПІЛКОВИХ ОРГАНІВ ТА ІНШИХ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ ПРАЦІВНИКІВ

Заробітна плата – це оплата роботодавцем найманому працівнику за виконану

роботу у грошовому або натуральному вигляді.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану їм роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці (тобто обсягів виконаної роботи) та результаті господарської діяльності підприємства.

Нормативно-правові документи, які регулюють трудові відносини та оплату праці (нарахування зарплати, утримання із зарплати, нарахування внесків на соціальне страхування, видача зарплати) є такими::

1. Конституція України, 1996 р.

2. Кодекс законів про працю, 1996 р.

3. Закон України «Про оплату праці», 1995 р.

4. Закон України «Про відпустки», 1996 р.

5. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», 2003 р.

6. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове

7. Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI.

8. П(С)БО 11 «Зобов’язання», 2000 р., П(С)БО 26 «Виплати працівникам», 2003р.

9. Інструкція зі статистики заробітної плати №5, 2004 р.

10. Інші закони, постанови і накази Кабміну України, Сімейний кодекс інші документи.

Трудові відносини на підприємстві між власником (роботодавцем) і працівником регулюється, крім означених нормативних документів, трудовими договорами, договорами цивільно-правового характеру, контрактами та ін. угодами (напр., за сумісництвом).

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства або

фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати 2 умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, олективним договором ц угодою сторін. За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), яка включена до штату підприємства для виконання роботи, або функцій за відповідною кваліфікацією, професією, посадою; працівнику гарантується заробітна плата та встановлені законодавством гарантії, пільги, компенсації, працівник підпорядковуються внутрішньому трудовому розпорядку. Договір цивільно-правового характеру передбачає оплату за виконану роботу. Таким є договір підряду. Це угода, за якою підрядник (виконавець робіт) зобов’язується виконати роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, замовник обов’язується прийняти 1 оплатити роботу. Оплата за такою угодою здійснюється за результатами виконаної роботи.

На підприємствах, в установах, організаціях можуть укладатися колективні

договори з трудовим колективом. В них зазначаються права і обов’язки роботодавця й колективу в цілому та соціальні гарантії, які є однаковими для всіх працівників.

Контракти з працівниками укладаються індивідуально на визначений термін із

зазначенням вимог до обох сторін. Форми і розміри зарплати встановлюються власником або уповноваженим ним органом.

Основними завданнями обліку заробітної плати є:

· забезпечення контролю за кiлькiсним складом робітників, виконання трудової дисципліни;

· визначення відпрацьованого часу та виробленої продукції;

· контроль за виконанням норм виробітку;

· нарахування заробітної плати за напрямками витрат;

· ведення обліку розрахунків із заробітної плати та розрахунків за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

· контроль (самоконтроль) за витрачанням фонду оплати праці, складанням звітності.

Основними показниками праці та заробітної плати, які підлягають обліку є:

· чисельність робітників, їх професія та кваліфікація;

· витрата робочого часу в годинах i днях;

· кiлькiсть виготовленої продукції чи обсяг виконаних робіт;

· розмір фонду оплати праці різних категорій робітників за видами нарахувань,

преміальні виплати, розмір сум нарахованих та використаних на оплату відпусток.

 

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) (Кодекс законів про працю України, Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в понаднормовий час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, доплати зайнятим на роботах особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2014 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 23.12.2013 р. № 2857-VI. Статтею 22 Закону установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату: 1024грн

 

На підприємствах застосовуються такі форми оплати праці: погодинна та відрядна.

Погодинна – це оплата праці, яка залежить від фактично відпрацьованого часу і встановленої норми оплати за одиницю часу. Відрядна – це плата праці, за якою заробіток залежить від обсягів виконаної роботи.

Існують різновиди цих форм, які називаються системами оплати праці: погодинна проста, погодинно-преміальна, пряма відрядна, відрядно-бригадна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна.

Система оплати праці – це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці та мірою винагороди працівників.

Погодинна система оплати праці – це оплата праці, яка залежить від кількості

відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину.

Погодинно-преміальна система оплати праці – це різновид погодинної оплати

праці, за якої понад заробітну плату за фактично відпрацьований час сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників.

Пряма відрядна система – це система, за якої заробітна плата нараховується

тільки за виконану роботу: виготовлену продукцію, обсяг виконаних будівельних робіт, ін.

Відрядно-преміальна система – це різновид відрядної оплати праці, за якої понад заробітну плату за виконану роботу, виплачується премія.

Відрядно-прогресивна система – це різновид відрядної оплати праці, за якої обсяг виконаних робіт в межах норм оплачується за звичайними відрядними розцінками, понад норм – за прогресивно-зростаючими розцінками та залежно від відсотку перевиконання норм.

Відрядно-бригадна система – це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.

Непряма відрядна система праці – застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобних працівників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують, і визначається у відсотках до їх заробітної плати.

Акордна система оплати праці - це різновид відрядної оплати праці, за якою

норма та розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється за весь комплекс виконаних робіт.

 

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників використовується

показник фонду оплати праці (ФОП). ФОП складається з трьох складових: 1) щсновна 4 заробітна плата, 2) додаткова заробітна плата, 3) інші заохочувальні та компенсаційнівиплати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до

встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).

Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок, відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені

норми, за трудові досягнення і винахідництво, за особливі умови праці. Вона включає доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством (премії працівникам, керівникам, спеціалістам за виробничі результати, за вислугу років, доплати у надурочний час, святкові і вихідні дні, відпускні).

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це виплати у формі винагород

за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлені вказаними актами нормами.

 

Склад ФОП регламентовано Інструкцією зі статистики заробітної плати №5, 2004 р. До Фонду основної зарплати включаються:

Винагорода за виконану роботу, відповідно до встановлених норм праці по

тарифним ставкам, відрядним розцінкам і посадовим окладам;

Суми відсотків або комісійних нарахувань залежно від об’єму дходів (виручки), одержаних від реалізації продукції, у випадку якшо вони є основною заробітною платою.

Суми авторського гонорару працівникам газет, журналів, інших засобів масової інформації..

Оплата при переводі робітника на нижчеоплачувану роботу;

Оплата роботи висококваліфікованих працівників, які залучені для підготовки, та перепідготовки кадрів;

Вартість продукціі виданої в натуральній формі;

Оплата праці за час перебування у відрядженні.

Оплата праці працівниців, які не перебувають у штаті, виконують роботи за

договорами громадсько-правового характеру.

До Фонду додаткової зарплати входять:

1. Доплати і надбавки до тарифних ставок (окладів) в розмірах передбачених

законодавством

2. Преміі та винагороди в тому числі за вислугу років.

3. Відсотки або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки.

4. Оплата в понаднормовий час та дні відпочинку.

5. Суми виплачені при виконанні робіт вахтовим методом.

6. Суми виплат, пов’язані з індексацією заробітної плати. 5

7. Вартість безкоштовно наданих комунальних послуг.

8. Витрати пов’язані з наданням безкоштовного проїзду робітникам залізничного,

авіаційного, морського та річного транспорту.

9. Вартість безкоштовно наданого фірменого одягу і взуття.

10. Компенсації втрати частини заробітної плати.

11. Оплата за невідпрацьований час:

Оплата чергових відпусток, грошова компенсація невикористаних відпусток;

Оплата додаткових відпусток;

Сума заробітної плати, яка зберігається по місцю роботи за час їх навчання з

відривом від виробництва, в системі підготовки і перепідготовки кадрів;

Оплата виробникам за виконанням державних обов’язків;

Оплата виробникам донорам;

Оплата простоїв не з вини працівника.

Інші заохочування та компенсації:

1. Нарахування за невідпрацьований час, не передбачені законодавством;

2. Винагороди, які мають разовий характер:

Винагороди за підсумками роботи за рік;

Преміі за сприяння винахідництва і раціоналізаціі;

Премії за виконання особливо важних завдань;

Одноразові заохочування не пов’язані з результатами праці.

3. Матеріальна допомога, яка має систематичний характер.

4. Виплати соціального характеру:

Оплата або дотаціі на харчування робочих в їдальнях і профілакторіях;

Оплата на утримання дітей в дошкільних закладах;

Оплата харчуваня працівників;

Вартість путівок;

Вартість персональних проїздних квитків;

Інші.

 

Наймані працівники підприємства називаються його персоналом. Від кількісного і якісного складу персоналу залежить продуктивність праці трудового колективу. Облік персоналу забезпечує інформацією про списковий склад у розрізі категорій, професій, кваліфікації, освіти, стажу, віку та інших показників. Особовий склад персоналу обліковується відділом кадрів, який фіксує його наявність, зміни у складі працівників та їх причини.

Відділ кадрів відкриває особову справу на кожного працівника веде облік приймання, переміщення та звільнення особового складу, оформлює надання відпусток, присвоєння кваліфікації, змін тарифних ставок і окладів. Такі дані відображаються в особових справах на основі записів про приймання, переміщення чи звільнення, наказів і розпоряджень адміністрації. Накази щодо руху персоналу обов’язково доводяться до відома працівників бухгалтерії, які ведуть облік розрахунків з оплати праці.

На кожну особу складається наказ про приймання (П-1), відкривається трудова книжка й алфавітна карта(Ф П-3), на працівників з вищою освітою відкривається особова картка (Ф П-2), а на спеціалістів, що виконують науково-дослідні роботи особова картка (Ф П-4); наказ про переведення на іншу роботу (Ф П-5), наказ про припинення трудового до-говору (Ф П-8), список про надання відпусток (Ф П-7), та інші документи.

 

Робочий час – це встановлений законом або угодою сторін час, протягом якого

робітники і службовці згідно з правилами внутрішнього розпорядку повинні виконувати свої трудові обов’язки.

Робочий день – це встановлена законом норма робочого часу протягом доби.

Нормування робочого часу протягом календарного тижня є робочим тижнем.

При п’ятиденому робочому тижні встановлено його тривалість – 40 годин.

Законодавством встановлена скорочена тривалість робочого часу для:

- працівників віком від 16 до 18 років(36 годинний робочий тиждень),

- працівників зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці – не більше 36 годин на тиждень.

Зарплата працівникам, молодшим 18 років за скороченої тривалості робочого тижня сплачується в розмірах, передбачених відрядними розцінками.

Контроль за своєчасною явкою працівників на роботу та її закінченням організується за такими системами:

· картковою – з допомогою контрольного годинника, який на листку з табельним номером працівника пробиває час (години, хвилини);

· жетонною – з використанням жетонів із табельним номером працівника; при явці на роботу жетони навішуються на спеціальну дошку з табельними номерами або кидаються у ящик, після чого табельник дані про явку записує у табель використання робочого часу;

· перепустковою – шляхом пред’явлення через турнітет або здавання перепусток на початку зміни та отримання їх по закінченню зміни;

· рапортно-відомістною – з використанням рапортів, табельних відомостей, отриманих від майстрів, бригадирів та інших відповідальних осіб.

 

Облік використаного робочого часу ведеться у табелі використання робочого часу

(ф. П- 12).

Завданнями табельного обліку є:

· контроль за явкою на роботу.

· виявлення причин запізнень або неявки на роботу.

· одержання даних про фактично відпрацьований час.

· складання звітності про наявність працюючих та її рух, про стан трудової дисципліни.

У табелі за місяць зазначається кількість відпрацьованих днів разом, годин разом, у тому числі надурочних, нічних, вечірніх, кількість днів неявок (з них по причинам), кількість вихідних та святкових днів. Табелі ведуться в розрізі цехів, відділів, дільниць та інших структурних підрозділів підприємства. Відповідальність за точність наведених даних

покладена на табельників або відповідальних осіб (майстрів, начальників цехів, бригадирів). Облік неявок на роботу здійснюється на основі відповідних документів (довідок медичних установ, довідок шкіл та навчальних закладів, довідок про участь у судових засіданнях, наказів про відрядження, заяв працівників, оформлених належним чиним).

Табелі здають в бухгалтерію для нарахування заробітної плати, а тому доцільно їх складати за окремими категоріями працюючих (робітники, керівники, спеціалісти), за місцями роботи (цехи, дільниці, бригади, зміни), виконуваним функціям (черговий, слюсар, наладчик, електрик), за виготовлення замовлень, робіт чи послуг. Такі дані необхідні для правильного віднесення заробітної плати за призначенням на відповідні статті витрат.

Табель є основним документом для нарахування погодиної зарплати.

 

При відрядній формі оплати праці табельних даних не достатньо. Для нарахування зарплати необхідно отримувати відомості про обсяг виконаних робіт.Облік виробітку робітниками-відрядниками у промисловості здійснюють за типовими формами залежно від технологічного процесу виробництва, системи організації та оплати праці в нарядах, рапортах про виробіток, маршрутних листах, відомостях обліку виробітку та інших документах, які є спіцефічними для окремих галузей. Наряд частіше використовують підприємства з індивідуальним і дрібносерійним

характером виробництва, коли робітники виготовляють одинакові вироби або зайняті на ремонтних роботах. Наряди можуть бути індивідуальні або бригадні. Основними реквізитами наряду є: прізвище робітника, його табельний номер, опис робіт, які повинні бути виконані, розцінка та код витрат, на які відноситься нарахування зарплати. Після виконання робіт вказаних у наряді, зазначається кількість виготовленої продукції, наряд

підписується майстром або економістом.

У випадку, коли наряд виписано на бригаду, на зворотньому боці ведеться табель відпрацьованого кожним членом бригади часу. Ця інформація необхідна для розподілу між членами бригади зарплати за виконаний обсяг робіт. Наряди, за якими робота протягом даного місяця не закінчена закриваються, робиться відмітка про фактично виконаний обсяг робіт. На завершальну частину роботи виписується новий наряд у наступному місяці.

 

Первинні документи з обліку виробітку в установлені терміни (у міру закриття

документів, щотижня, щоденно) подаються до бухгалтерії для обробки і нарахування

заробітної плати.

Порядок і облік нарахування основної заробітної плати і премій

Погодинна проста оплата праці здійснюється виходячи з кількості відпрацьованого часу і встановлених тарифних ставок за одну годину або посадових окладів (для службовців).

Приклад. Робітник основного виробництва відпрацював 160 годин, тарифна ставка –

7,00 грн. за годину.

Зарплата: 160*7,00=1120,00 грн.

Складається проводка: нараховано заробітну плату працівнику основного

виробництва: Дебет 23 Кредит 661 – 1120,00.

Приклад. Посадовий оклад службовця 1500,00 грн. Робочих днів у місяці – 20,

фактично відпрацьовано - 15.

Зарплата: (1500,00/20)*15=1125,00 грн.

Складається проводка: нараховано заробітну плату службовцю (адміністративному

персоналу): Дебет 92 Кредит 661 – 1500,00.

 

Погодинно-преміальна оплата (виплачується премія за досягнення високих

кількісних і якісних показників).

Приклад. Робітник основного виробництва відпрацював 150 годин. Тарифна ставка

8,00 грн. За якісне виконання завдання встановлено премію 30%.

Зарплата: 150*8,00=1200,00 грн.

Премія: 1200,00*30%=360,00 грн.

Сума зарплати: 1200,00+3600=1560,00 грн. 9

Складається проводка: нараховано заробітну плату працівнику основного

виробництва: Дебет 23 Кредит 661 – 1560,00.

 

Відрядна система оплати праці.

При прямій відрядній оплаті праці здійснюється оплата за кожну одиницю

виготовленої продукції.

Приклад. Працівником виготовлено 100 деталей, розцінка 15,00 грн.

Зарплата: 100*15,00=1500,00грн.

Складається проводка: нараховано заробітну плату працівнику основного

виробництва: Дебет 23 Кредит 661 – 1500,00.

 

Відрядно-преміальна оплата праці передбачає, що робітникам, окрім основної

зарплати, нараховуються премії.

Приклад. Працівник виготовив 200 деталей, розцінка 7,00 грн. За якісну роботу

встановлено премію 25%.

Зарплата: 200*7,00=1400,00 грн.

Премія: 1400,00*25%=350,00грн.

Сума зарплати: 1400,00+350,00=1750,00грн.

Складається проводка: нараховано заробітну плату працівнику основного

виробництва: Дебет 23 Кредит 661 – 1750,00.

 

При відрядно-прогресивній оплаті виконані роботи оплачуються: в межах норм – за твердими розцінками; понад норм – за підвищеними прогресивно-зростаючими

розцінками..

Приклад. Робітник виготовив 150 деталей, при нормі 120. В межах норм розцінка складає – 7,00 грн. за 1 деталь. Понаднормова розцінка – 9,00 грн. за 1 деталь.

Зарплата в межах норм: 120*7,00=840,00 грн.

Зарплата понад норми: 30*9,00 =270,00 грн.

Сума зарплати: 840,00+270,00=1110,00 грн.

Складається проводка: нараховано заробітну плату працівнику основного

виробництва: Дебет 23 Кредит 661 – 1110,00.

 

Непряма відрядна використовується для оплати праці допоміжних працівників у відсотках від зарплати основних, яких вони обслуговують.

Приклад Бригада отримала зарплату в сумі 5800,00грн. Наладчику за

обслуговування верстатів нараховується 25% від заробітку бригади.

Зарплата: 5800,00*25%=1450,00 грн.

Складається проводка: нараховано заробітну плату працівнику основного

виробництва: Дебет 23 Кредит 661 – 1450,00.

 

 

Акордна оплата передбачає нарахування зарплати за наперед визначену роботу, виконану в обумовлений час. За збереження робочого часу і виконання якісної роботи може бути додатково нарахована премія.

Приклад. Бригада будівельників зобов’язується побудувати будинок за 6 місяців. За виконану роботу буде нараховано зарплату в сумі 20000,00 грн. Бригада скоротила час виконання робот на 10%, за що нараховується премія 1,5% за кожний процент скорочення часу.

Премія: (10*1,5%) = 15% від заробітку 10

(20000 * 15% / 100) = 3000,00 грн.

Разом зарплата: 20000,00 + 3000,00 = 23000,00 грн.

Цей заробіток розподіляється між членами бригади пропорційно до відпрацьованого часу і кваліфікаційного розряду.

Складається проводка: нараховано заробітну плату працівнику основного

виробництва: Дебет 23 Кредит 661 – 23000,00.

 

Колективно-відрядна (бригадна) система застосовується в промисловості при

випуску продукції на кінцевій операції і розподілі загальної суми заробітку між членами бригади пропорційно до їх тарифного заробітку.

Розрахунок проводиться у такій послідовності:

· Визначають зарплату бригади за тарифними ставками шляхом множенням

відпрацьованої кількості годин кожним робітником на їх погодинні тарифні ставки і підсумком цих добутків;

· Визначають відношення відрядного заробітку бригади до зарплати її членів за тарифними ставками (коефіцієнтами приробітку);

· Визначають відрядний заробіток окремих членів бригади щляхом множенням заробітку за тарифною ставкою кожного члена бригади за фактично відпрацьований час на коефіцієнт приробітку.

 

Синтетичний облік нарахування заробітної плати ведеться на рах. 661 «Розрахунки з оплати праці», табл. 2.

Таблиця 2

Облік нарахування заробітної плати різним категоріям працівників

№ Зміст господарських операцій

Кореспонденція

рахунків

Дебет Кредит

Нараховано заробітну плату (або премію за результати

роботи):

1 - виробничим робочим 23 661

2 - робітникам і службовцям цехів 91 661

3 - адміністраціі підприємства 92 661

4 - працівникам відділу збуту 93 661

5 - робітникам невиробничої сфери 949 661

6 - - працівникам за монтаж, налагодження обладнання

(створення НА)

152 (154) 661

7 - працівникам за будівництво основних засобів 151 661

8 - працівникам за ліквідацію основних засобів 976 661

9 - працівникам за дослідження в процесі розробки НА 941 661

10 - працівникам за виправлення браку 24 661

Нарахування зарплати здійснюється в розрахунковій, або розрахунково-платіжній відомості. Дані нарахованої зарплати переносяться в журнал 5 (Форми журналів затв. Наказом Мінфіну України, 2000 р.). Якщо підприємства ведуть автоматизований облік, то

облік нарахованої заробітної плати здійснюється у відповідних документах застосованої програми.

Аналітичний облік нарахованої заробітної плати ведеться в розрізі кожного

працівника та видами оплат у розрахунковій, або розрахунково-платіжній відомості, особовому рахунку.

 

Згідно статті 45 Конституції України, кожний працюючий має право на відпочинок.

Це право забезпечується наданням щонедільного відпочинку, а також оплаченої щорічної відпустки.

Відпустка – це тимчасове звільнення від роботи для відпочинку. Право но відпустку не залежить від місця роботи, форми власності підприємства, посади, системи оплати праці, тривалості та періодичності робочого часу, терміну трудового договору.

Державні гарантіі та відносини, що пов’язані з відпусткою, регулюються

Конституцією України, Законом України «Про відпустки», 1996 р. № 504/96-ВР, Кодексом законів про працю та ін. нормативно-правовими документами.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, також мають право на відпустки.

Закон України «Про відпустки» встановлює такі види відпусток:

1. Щорічна відпустка

Основна

Додаткова за роботу в шкідливих та важких умовах праці

Додаткова відпустка за особливий характер роботи

Інші додаткові відпустки передбачені законодавством.

2. Додаткова відпустка у зв’язку із навчанням 13

3. Творча відпустка

4. Соціальна відпустка

Відпустка за вагітністю та пологами

Відпустка за доглядом за дитиною до 3-х років

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.

Інші види соціальних відпусток.

5. Відпустка без збереження зарплати.

 

Щорічна відпустка обчислюються за таким алгоритмом:

1. Розраховується середня заробітна плата за один календарний день.

2. Встановлюється тривалість відпустки в календарних днях (в залежності від кількості

днів відпустки для працівника і відпрацьованого ним часу).

3. Одержаний середньоденний заробіток перемножуєтьсять на кількість днів

відпустки, зазначених у наказі «Про відпустки».

4. Відпускні виплачуються у повному обсязі не зважаючи на стаж працівника.

 

Розрахунок середньої заробітної плати здійснюється згідно з вимогами Порядку розрахунку середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р.

№ 100. Для обчислення враховуються оплата праці за останні 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки. Тобто, якщо працівнику надається відпустка у липні 2010 р. то

для обчислень буде враховано період 12 місяців з червня 2009 р. по червень 2010 р. за умови, що працівник відпрацював на підприємстві рік і більше.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Наприклад, працівника було прийнято на роботу 20.12.2009 р., а відпустка йому надається 15 липня 2010 р. фактично відпрацьований час для розрахунку становить шість місяців – з 01.01.2010р. по 01.07.2010 р. Термін оплачцваноївідпустки: 24:12х6=12 днів оплачуваної.

При обчисленні середньої зарплати в усіх випадках її збереження включаються:

· основна зарплата,

· доплати і надбавки (за надурочний час, роботу в нічний час, суміщення професій і посад, високу професійну майстерність, умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу року),

· виробничі премії за економію конкретних видів палива енергіі, винагорода за підсумками роботи за рік.

Повний перелік оплат, що включається до обчислення середнього заробітнку для розрахунку відпускних регламентовано Порядком №100.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Усі виплати включають в розрахунок середньої зарплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без включення сум утримань із зарплати, стягнення аліментів, за винятком відрахувань із зарплати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої зарплати для оплати за час щорічної відпустки,

додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або компенсації за невикористані відпустки; до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконанндержавних і грома-дянських обов’язків, службового відрядження) та допомога у зв’язку з тимчасовою

непрацездатністю.

Перелік виплат, які не враховуються під час обчислення середньої зарплати (п.4 Порядку№100):

· виплати за використання окремих доручень (одноразового характеру);

· одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомага працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога);

· компенсаційні виплати на відрядження і перевезення (добові, оплата за проїзд, витрати на житло);

· премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприянням впровадженню винаходів і пропозицій, за впровадження нової техніки і технології за збирання і здавання брухту чорних та кольорових металів;

· грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

· пенсіі, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

· літературний гонорар штатним працівникам газет та журналів;

· вартість безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття, та інших засобів

індивідуального захисту, мила, молока;

· дотаціі на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

· виплати пов’язані з ювілейними датами;

· вартість безоплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива;

· заробітна плата на роботі за сумісництвом;

· доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу;

· компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.

 

Середня заробітна плата за один календарний день обчислюється таким чином:

 

Середня заробітна

плата за один

календарний

день

=

Сумарний заробіток за останні 12 місяців, перед

наданням відпустки або за менший відпрацьований час /

 

Кількість календарних днів року- 355 (365 – 10 святкових

днів) або меншого відпрацьованого періоду

 

Приклад (обчислення і облік нарахування відпускних). Працівнику адміністрації надана чергова відпустка терміном 24 дня з 03.07.2010 р. по 26.07.2010 р. Фактично він

відпрацював на підприємстві більше 1 року. Протягом останніх 12 місяців йому було нараховано:

· основна заробітна плата – 24 400 грн.

· матеріальна допомога – 1 300 грн.

· дивіденди – 1200 грн.

· допомога з тимчасової непрацездатності – 400 грн.

· винагорода за підсумками роботи за рік – 1200 грн.

 

Відповідно до Порядку № 100 винагороду за підсумкоми роботи за рік включають до середньої заробітної плати шляхом додавання до заробітку за кожний місяць періоду 1/12 суми винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. Тому до розрахунку середньої заробітної плати працівника включають 5/12 винагороди

(1200:12х5=500)

Загальна сума нарахованої зарплати становить

Календарний рік, за який виплачено виплату 1.01.2009 з а результатами роботи за рік 31.12.2009 1.07.2009 Термін для обчислення відпускних 30.06.2010 Винагорода за рік, що враховуються до розрахунку 15

 

1. Обчислення середньої заробітної плати за 1 календарний день: враховуються

такі нарахування за період з 1.08.2009 до 31.07.2010 (12 міс.):

24 400 + 400 +(1200:12х5) = 25 300 грн.

2. Середньоденна заробітна плата:

25300 / 355 = 71,27 грн.

3. Сума відпускних:

71,27 * 24 = 1710,48 грн.

Складається бухгалтерська проводка: нараховано відпускні працівнику

адміністрації:

Дебет 92 Кредит 661 1710,48.

 

Порядок і облік утримань із заробітної плати

 

З оплати праці всіх фізичних осіб, що працюють на підприємстві за трудовими

договорами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують роботи разового характеру,

проводять утримання. За своїм характером вони поділяються на три групи:

1) обов’язкові утримання, згідно чинного законодавства;

· єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЭВСС);

· ПДФО;

· утримання за виконавчими листами.

2) утримання з ініціативи підприємства:

· утримання за заподіяну матеріальну шкоду,

· утримання за допущений брак,

· утримання своєчасно не повернутих сум, одержаних під звіт,

· утримання своєчасно не погашених позик; виданих працівникам,

3) утримання за ініціативою працівника: 21

· утримання на підставі письмової заяви за комунальні платежі, погашення кредиту,

· профспілкові внески,

· вартість харчування,

· утримання за індивідуальне медичне страхування.

 

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це

консолідований страховий внесок на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття, який в обов'язковому порядку сплачується страхувальниками з метою забезпечення

реалізації прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням.

ЄВЗСС не входить до системи оподаткування. Порядок нарахування обчислення і сплати єдиного внеску регулює ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», 2010 р.

Ставки утримань ЄВЗСС:

3,6% (2+1+0,6) – для найманих працівників,

2,85 – для для найманих працівників-інфалідів (УТОС, УТОГ),

2% – особи, які отримують допомогу з тимчасової непрацездатності,

2,6%– особи, які виконують роботи за ЦПД, військовослужбовці,

6.1% – особи, які обіймають посяди, визначені Законом 2464 (ЄСВ) (в т.ч. льотні екіпажі, наукові працівникі).

 

Заробітну плату виплачують працівникам на основі розрахункової або

розрахунково-платіжної, платіжної відомостей.

Заробітну плату перераховують з поточного рахунку на в банку карткові рахунки або виплачують готівкою через касу.

Для перерахування безготівкових коштів складається відомість на перерахування коштів, у якій зазначається номер картрахунку, П,І,Б працівника, сума.

При отриманні заробітної плати через касу працівник ставить підпис у

розрахунково-платіжній або платіжній відомості. На суму виданої зарплати складається видадктвий касовий ордер.

Невидану зарплату з каси протягом 3-х днів повертають в банк. Така зарплата є депонованою.

Наказ (розпорядження) про прийом на роботу (ф. П-1) застосовується для обліку прийнятих на роботу, заповнюється у відділі кадрів на всіх працівників.

Завізований начальником відділу кадрів або особою, відповідальною за прийняття на роботу, проект наказу (розпорядження) в необхідних випадках є направленням на переговори і пропуском в цих (відділ) для ознайомлення з умовами роботи.

Керівник структурного підрозділу – начальник (майстер) цеху (відділу) робить висновок про можливість зарахування: на зворотній стороні проекту, наказу (розпорядження) вказується, ким може бути прийнятий на роботу той, хто наймається, по якому розряду чи з яким окладом і тривалість строку випробовування.

Згода працівника з умовами праці, результати переговорів, в разі необхідності медичного огляду,

відмітки про проходження інструктажу по техніці безпеки, протипожежному мінімуму та інші відмітки

проставляються на зворотній стороні форми.

Проект наказу (розпорядження) про прийом на роботу працівника, якому встановлюють оклад, візується у відповідній службі підприємства (організації) для підтвердження вакантної посади і окладу, що

встановлюється за штатним розписом.

Підписаний керівником підприємства (організації) наказ (розпорядження) оголошується працівнику під розписку.

На підставі підписаного наказу (розпорядження) про прийом на роботу відділ кадрів заповнює документ первинного обліку форма № П-2 «Особова картка», робить відповідні записи у трудовій книжці; бухгалтерія відкриває особовий рахунок чи аналогічний йому документ.

На великих підприємствах з метою полегшення роботи з картотекою, де це доцільно, на кожного

працівника відкривається додатково алфавітна картка (ф П-3). Картотека алфавітних карток ведеться по

підприємству в цілому і картки в ній розкладаються в алфавітному порядку.

Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу (ф. П-5) застосовується при оформленні переведення працівника із одного цеху (відділу, дільниці) в інший. Заповнюється працівником відділу кадрів у двох примірниках. Один примірник зберігається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії. Наказ (розпорядження) візує начальник цеху (відділу, дільниці) попереднього і нового місця роботи і підписує керівник підприємства (організації). На підставі наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу відділ кадрів робить відмітки в особовій картці ф. № П-2, трудовій книжці та в інших документах.

На зворотній стороні форми робляться відмітки про нездані майново-матеріальні та інші цінності, які рахуються за працівником на попередньому місці роботи.

Наказ (розпорядження) про надання відпустки (ф. П-6) застосовується для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надається працівникам у відповідності з чинними законодавчими актами і положеннями, колективними договорами, контрактами та графіками відпусток.

Заповнюється у двох примірниках. Один залишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії. Підписується начальником (майстром) цеху (відділу, дільниці) та керівником підприємства (організації).

На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки відділ кадрів робить відмітки в особовій картці ф. № П-2 працівника, а бухгалтерія робить розрахунок зарплати, що належить за відпустку. Про наданні відпустки без оплати поруч із зазначенням кількості днів відпустки зазначається «без оплати». Відпустки для групи працівників доцільно оформлювати за списком (ф. П-7). Відмітки про здачу інструменту, спецодягу та іншого господарського інвентаря на період відпустки працівника в записці (списку) про надання відпустки не робляться.

Відділ кадрів на основі записки чи списку про надання відпустки відмічає в особовій картці працівника дані про відпустки, а розрахунковий відділ бухгалтерії робить розрахунок заробітної плати, що належить за відпустку.

Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) з обліку використання робочого часу (ф. П-8) застосовується при звільненні працівників, заповнюється працівником відділу кадрів у двох примірниках на всіх працівників, за винятком тих, які звільняються

вищестоящим органом. Один лишається у відділі кадрів, другий передається в бухгалтерію. Підписується начальником (майстром) цеху (відділу, дільниці) та керівником підприємства (організації).

На підставі наказу (розпорядження) про припинення трудового договору бухгалтерія робить розрахунок із працівником. При звільненні за власним бажанням працівник оформлює заяву на лицьовій стороні форми.

Оперативний облік персоналу на об’єднаннях та підприємствах веде відділ кадрів на бланках ипової форми. Порядок з обліку чисельності робітників на підприємствах та в організаціях передбачає облік

робочого часу.

Облік використання робочого часу здійснюється за кожну зміну в табелі, який відкривається щомісячно на працюючих цеху (відділу), дільниці тощо.

Для ведення обліку використання робочого часу кожному працюючому присвоюється табельний номер, який наводиться в усіх документах по обліку праці та її оплати. У випадку звільнення (або переводу) працівника в інший цех (відділ) його колишній табельний номер не може бути присвоєний іншому та повинен залишатися вільним не менше трьох років.

Табель являє собою іменний список працівників цеху (відділу), дільниці тощо, та ведеться окремо по категоріях, а в межах категорії працюючих – в порядку табельних номерів або алфавітному порядку.

Табель складається (готується) за два-три дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць. Записи в табель на підставі належно оформлених документів по обліку особливого складу, наказу (записок) про прийом, переведення, звільнення.

Облік явок на роботу та використання робочого часу здійснюється в табелі або методом суцільної реєстрації, а саме відмітки всіх прибулих, які запізнилися і т.д., або шляхом реєстрації тільки відхилень.

Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (форма № П-12 та форма № П-13). Форми № П-12 та № П-13 застосовуються для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу,

для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці.

Складаються в одному примірнику уповноваженою на те особою. Після вiдповiдного оформлення передаються в бухгалтерію.

Вiдмiтки у табелі про причини неявок на роботу, чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час чи інші відхилення від нормальних умов роботи повинні бути зробленi тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності i т. п.).

Для відображення використаного робочого часу за кожний день у табелі (у формі № П-12 графи 3,5; у формі № П-13 графа 3) відведено два рядки - один для вiдмiток умовних позначень видів затрат робочого

часу, а другий - для запису кiлькостi годин по них.

Облік використання робочого часу здійснюється у табелі методом суцільної реєстрації явок i неявок на роботу, або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень i т. д.).

Форма № П-1З "Табель обліку використання робочого часу" застосовується в умовах автоматизованої системи управління підприємством. Бланк табеля форми № П-13 з заздалегідь заповненими окремими реквізитами може бути створений за допомогою засобів обчислювальної техніки. До таких реквізитів відносяться: цех (вiддiл), бригада, прізвище, ім’я, по батькові, професія (посада), табельний номер i т.п., тобто дані, що є: у довідниках умовно-постiйної інформації. В цьому випадку форма табеля змінюється відповідно до прийнятої технології обробки даних.

Разом з тим така форма повинна забезпечувати можливість відображати у ній облік використання робочого часу. Умовні позначення відпрацьованого часу, наведені на титульному аркуші форми № П-12, застосовуються i при заповненні форми № П-13.

Типова форма № П-13 пристосована до різних умов організації виробництва може бути доповнена необхідними даними, наприклад, для вугільної, гірничорудної та інших галузей промисловості, з метою контролю за знаходженням робітників на роботі під землею, доцільно включити показники часу спуску в шахту та підйому з неї.

Табель обліку використання робочого часу (форма № П-14). Форма № П-14 - призначається тільки для обліку використання робочого часу працівників з твердим місячним окладом чи ставкою.

Облік часу надурочних робіт здійснюється на основі списків осіб, що працювали надурочно (форма № П-15). Списки з вiдмiткою майстра про кiлькiсть фактично відпрацьованого понаднормового часу використовуються для запису в табель. Облік часу простоїв здійснюється на пiдставi листків обліку простоїв (форма № П-16). Листки обліку простоїв з вiдмiткою про час простоїв використовуються для запису в табель.

Список осіб, які працювали в надурочний час (форма № П-15) використовується для обліку часу, який відпрацьовано надурочно, та оплати роботи в надурочний час. 3аповнюється в одному примірнику майстром або іншими посадовими особами, які відповідальні за облік робочого часу, та передається в бухгалтерію (МСУ).

 

До теми «Облік розрахунків з оплати працідодаються такі документи:

·.платіжна відомість № 9 від 14 травня 2014р

· платіжна відомість № 10 від 28 травня 2014р.

· відомість № 5 нарахування на зарплати за травень 2014р.

· табель обліку використаного робочого часу

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.066 сек.)