Методичні вимоги, спільні для керівника й учасників АСПН

Учасники АСПН мають навчитися у процесі психокорекції усвідомлювати зміни, які відбуваються не лише в групі, а й у них самих. Це сприятиме глибшому самодослідженню. Важливо, щоб вони зрозуміли: група психокорекції — не місце для приємного дозвілля, а лабораторія, яку можна використати для самодослідження, й головним у її роботі є оптимізація загальних і професійних умінь спілкування. Якщо керівник не приділятиме уваги цим питанням, члени групи працюватимуть над особистими змінами без ентузіазму, обмежуючись ситуативним почуттям емоційного піднесення, і їм буде важко визначити потрібний напрям розвитку.

Керівник демонструє членам групи прийоми ефективної поведінки: підтримку, блокування (конфронтацію), постановку питань, активне слухання, емоційне самооцінювання, співпереживання тощо. Члени групи мають стати не спостерігачами, а активними учасниками групового процесу.

Слід також пам'ятати, що побоювання членів групи відкрити перед іншими свої негативні сторони може гальмувати їхню активність. Тому надзвичайно важливо допомогти учасникам навчання відійти від оцінних категорій і відкрити в собі нові позитивні якості, що стимулюватиме їх саморозкриття. Головна увага в груповій психоко-рекційній роботі зосереджується на позитивному потенціалі особистості. Водночас важливою вимогою до поведінки членів групи є здатність іти на конфронтацію.

Учасники АСПН повинні володіти такими вміннями:

Уміння ставити запитання;

Уміння надавати підтримку полягає передусім у визначенні моменту її доречності.

Встановлення взаємного зв'язку;

Співпереживання — це вміння відчувати й розуміти світ іншого, що значною мірою сприяє процесу групового навчання.

У груповій психокорекції важливо, щоб її учасники не лише відчували ті чи ті емоції, а й розуміли причини їх виникнення. Цьому сприяє такий прийом, як інтерпретація, тобто пояснення поведінки. Отже, роз'яснення, адекватні проблемам, які переживають члени групи, будуть дуже корисними для них.

Близьким до інтерпретації є вміння підбивати підсумки групового навчання. Складність, багатогранність і багатозначність висновків потребують періодичного їх узагальнення, що сприяє визначенню напрямів подальшої роботи.

Участь у заняттях і водночас спостереження за тим, що відбувається довкола, — одне з найтяжчих, проте й найважливіших завдань керівника групи АСПН. На початкових етапах роботи члени групи або здатні брати участь у ситуаціях, або заглиблюються в себе («відхід від групи»). Під час навчання вони поступово стають активними учасниками групового процесу, спостерігачами своєї поведінки й поведінки інших людей. Труднощі в набутті такого вміння пов'язані з тим, що в повсякденних міжособистісних стосунках «світ дій» і «світ пізнання» для суб'єкта, як правило, розділені. В групі АСПН унаслідок постійного аналізу безпосередніх актів повсякчасного спілкування ці процеси стають симультанними, що сприяє розвитку спостережливості, оскільки член групи постійно змушений висловлювати свої враження і почуття, викликані тим, що відбувається довкола.

Члени групи мають навчитися брати на себе відповідальність за розв'язання власних труднощів та проблем, а також використовувати досвід, набутий у процесі групових занять. Це значною мірою сприятиме зростанню їхньої соціальної зрілості.

Уміння сприймати людину такою, яка вона є. Керівник зобов'язаний (передусім на прикладі власної поведінки) виявляти безумовне позитивне ставлення до особистості учасника АСПН, навіть якщо доводиться йти на конфронтацію з окремими проявами його поведінки, що підлягають зміні. Він має орієнтуватися на те, якою людина може стати, незважаючи на проблеми, які вона відчуває нині.

Поиск по сайту: