АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Що таке філософія? Передумови її виникнення

Читайте также:
  1. А). Теоретичні передумови.
  2. А). Теоретичні передумови.
  3. А). Теоретичні передумови.
  4. А). Теоретичні передумови.
  5. Визначення ВЛІ та їх класифікація за етіологічною ознакою. Причини виникнення.
  6. Вихідні передумови та порядок розробки стратегії управління товарооборотом підприємства
  7. Геологічні передумови пошуків та розвідки нафти і газу
  8. Геополітичні передумови стійкого розвитку регіонів України
  9. Глобальні екологічні кризи – передумови та наслідки.
  10. Дві передумови філогенетичних перетворень органів
  11. Дефекти топлених жирів та причини їх виникнення.
  12. Загальні передумови виникнення цінової дискримінації.

Виникнення філософії як науки. Історичні типи світогляду. Міф.

Основні розділи філософських знань. Філософія і наука.

3. Основні питання та функції філософії. Класифікація філософських вчень.

Позиція філософії щодо належності до матеріалізму чи ідеалізму. Основні напрямки ідеалістичної філософії.

 

Філософія - це епоха осягнена розумом.

Гегель

 

Справжнє призначення філософії —будити

в людей духовні інтереси, допомагати їх

духовним шуканням і духовному піднесенню.

Сократ

Виникнення філософії як науки. Історичні типи світогляду. Міф.

Людина - єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе. Знання в свою чергу може опредметнюватися, але для цього воно має стати ідеєю.

Ідея - це думка, що містить мету діяльності і виражає певне майбутнє. Вона відбиває цілі і прагнення суб`єкта (людини), які становлять певну світоглядну систему.

Що таке філософія? Передумови її виникнення.

Від грецького (рhіІео - любити, та sорhіа - мудрість)- це наука про всезагальні закономірності, котрим підпорядковане буття, мислення людини, пінання. Дослівно - філософія - любов до мудрості. Проте, будучи орієнтованим на мудрість, філософське мислення є прагненням до мудрості, а в ніякому разі не самою мудрістю. Філософія передусім вчить мислити.

Філософія як елемент людської культури виникла приблизно в 7-6 ст.до н.е. Термін «філософія» вперше зустрічається у Піфагора. Філософи - це, на його думку, люди, які прагнуть до високої мудрості, ведуть правильний спосіб життя.

В якості особливої науки її вперше виділив Платон (ІV-Ш ст. до н.е.).

 

Специфіка філософського знання в значній мірі визначається тими проблемами, які досліджуються в філософи. До найважливіших проблем філософії відносять такі:

- хто така людина і яке місце займає вона в світі?

- яка природа світу (Космосу)? В чому полягає причина його існування?

- в чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? І чи існує цей сенс взагалі?

- в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою?

- як слід розуміти добро і зло, людина і доля, свобода, фатум?

На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозначні і вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей пробує відшукати своє власне тлумачення цих життєвосмислових проблем людського існування.

Так, вищезгаданий Піфагор (за словами Діогена Лаертського), визначаючи зміст та завдання філософії, писав: “Життя… подібне іграм: одні приходять на них змагатися, інші – торгувати, а самі щасливі – споглядати; так і в житті одні, подібні рабам, народжуються жадними до слави і поживи, між тим як філософи – до єдиної тільки істини”. Отже, згідно Піфагору зміст філософії – в пошуку істини.

Згідно ж софістівголовне завдання філософів – навчити своїх учнів мудрості. Мудрість вони ототожнювали не з досягненням істини, а з вмінням доказувати то, що кожний сам вважає правильним і вигідним. Для цього признавалися приємливі будь-які засоби.

Знаменитий давньогрецький мислитель Платон вважав, що завдання філософії в пізнанні вічних і абсолютних істин, що під силу лише філософам, які від народження наділені відповідною мудрою душею. Філософами тому не становляться, а народжуються.

Першу спробу виділити філософію як особливу галузь теоретичного знання зробив давньогрецький філософ Арістотель. Філософія, - на його думку, - це знання, що позбавлене чуттєвої конкретності, знання “про причини і начала".

Предмет філософії змінювався в відповідності до розвитку культури та соціально-історичних умов. На питання, що таке філософія, мислителі відповідали по-різному. Але незважаючи на всякі історичні зміни, все ж таки зберігався зв'язок між старими і новими формами духовної діяльності, який характеризує філософську думку. Гегель з цього приводу справедливо зауважив: скільки б не відрізнялися між собою філософські системи, вони подібні тим, що всі вони є філософськими.

В центрі уваги філософів завжди була природа. Саме вона стала предметом вивчення перших грецьких філософів. Їх цікавили космогонічні та космологічні питання; виникнення та будова світу, Землі, Сонця, Зірок. Ядром філософії на різних стадіях розвитку було вчення про першооснову всього сущого. З цього приводу погляди мислителів були неоднаковими, але вони прагнули пов'язати людські знання в єдине, чим проблема першооснови зливалася з важливою проблемою єдиного і загального. Отже, філософія тоді існувала як філософія природи або натурфілософія.

Поступово у філософію ввійшли і стали постійним предметом питання суспільного життя. Це засвідчують назви філософських праць: "Держава" і "Закони" Платона, "Політика" Арістотеля, “Слово о законі і благодаті” Їларіона, "Про громадянина" і "Левіафан" Т.Гоббса, "Про дух законів" Монтеск`є, "Філософія права" Гегеля тощо.

Предметом роздумів філософів була і сама людина. її природа, розум, почуття, мова, мораль, пізнання, релігія, мистецтво та ін-У грецькій філософії відхід від космосу до людини зробив Сократ, для якого головним було питання життя і смерті, смислу людського існування, призначення людини. Утвердження людини як центральної фігури у філософській проблематиці продовжувалося і пізніше. Філософи різних епох загалом розглядали людину як "вінець творіння", найдивовижнішу істоту всесвіту, яка здатна на творіння добра і зла. Так всебічно людину не розглядає жодна інша, крім філософії, система знань. Звичайно природу, суспільство, людину вивчають багато інших форм знань, однак таке вивчення відбувається без зв'язку з людиною (суб'єктом). Отже, предметом філософії є світ загалам (природа, суспільство, мислення) у своїх найзагальнітих закономірностях та взаємозв'язках. Тільки співвідношення "людина - світ" (а не сам по собі світ і сама собою людина) є підставою світогляду і справді філософського знання.

 

Таким чином, історично поняття предмета філософи змінювалося і для того є свої причини:

1. Рівень накопичених знань про навколишній світ, про духовні, пізнавальні особливості та можливості як окремої людини, так і світу в цілому.

2. Своєрідність форм осягнення предмета тим чи іншим філософом, філософською школою або течією.

 

Філософія вивчає, отже, такі питання, котрі включаються у світогляд людини. Саме тому філософія тісно пов`язана зі світоглядом.

Світогляд - одна із форм свідомості людини, невід'ємний атрибут життєдіяльності людей. Способом його існування виступає філософія.


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)