Що таке філософія? Передумови її виникнення

Виникнення філософії як науки. Історичні типи світогляду. Міф.

Основні розділи філософських знань. Філософія і наука.

3. Основні питання та функції філософії. Класифікація філософських вчень.

Позиція філософії щодо належності до матеріалізму чи ідеалізму. Основні напрямки ідеалістичної філософії.

Філософія - це епоха осягнена розумом.

Гегель

Справжнє призначення філософії —будити

в людей духовні інтереси, допомагати їх

духовним шуканням і духовному піднесенню.

Сократ

Виникнення філософії як науки. Історичні типи світогляду. Міф.

Людина - єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе. Знання в свою чергу може опредметнюватися, але для цього воно має стати ідеєю.

Ідея - це думка, що містить мету діяльності і виражає певне майбутнє. Вона відбиває цілі і прагнення суб`єкта (людини), які становлять певну світоглядну систему.

Що таке філософія? Передумови її виникнення.

Від грецького (рhіІео - любити, та sорhіа - мудрість)- це наука про всезагальні закономірності, котрим підпорядковане буття, мислення людини, пінання. Дослівно - філософія - любов до мудрості. Проте, будучи орієнтованим на мудрість, філософське мислення є прагненням до мудрості, а в ніякому разі не самою мудрістю. Філософія передусім вчить мислити.

Філософія як елемент людської культури виникла приблизно в 7-6 ст.до н.е. Термін «філософія» вперше зустрічається у Піфагора. Філософи - це, на його думку, люди, які прагнуть до високої мудрості, ведуть правильний спосіб життя.

В якості особливої науки її вперше виділив Платон (ІV-Ш ст. до н.е.).

Специфіка філософського знання в значній мірі визначається тими проблемами, які досліджуються в філософи. До найважливіших проблем філософії відносять такі:

- хто така людина і яке місце займає вона в світі?

- яка природа світу (Космосу)? В чому полягає причина його існування?

- в чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? І чи існує цей сенс взагалі?

- в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою?

- як слід розуміти добро і зло, людина і доля, свобода, фатум?

На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозначні і вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей пробує відшукати своє власне тлумачення цих життєвосмислових проблем людського існування.

Так, вищезгаданий Піфагор (за словами Діогена Лаертського), визначаючи зміст та завдання філософії, писав: “Життя… подібне іграм: одні приходять на них змагатися, інші – торгувати, а самі щасливі – споглядати; так і в житті одні, подібні рабам, народжуються жадними до слави і поживи, між тим як філософи – до єдиної тільки істини”. Отже, згідно Піфагору зміст філософії – в пошуку істини.

Згідно ж софістів – головне завдання філософів – навчити своїх учнів мудрості. Мудрість вони ототожнювали не з досягненням істини, а з вмінням доказувати то, що кожний сам вважає правильним і вигідним. Для цього признавалися приємливі будь-які засоби.

Знаменитий давньогрецький мислитель Платон вважав, що завдання філософії в пізнанні вічних і абсолютних істин, що під силу лише філософам, які від народження наділені відповідною мудрою душею. Філософами тому не становляться, а народжуються.

Першу спробу виділити філософію як особливу галузь теоретичного знання зробив давньогрецький філософ Арістотель. Філософія, - на його думку, - це знання, що позбавлене чуттєвої конкретності, знання “про причини і начала".

Предмет філософії змінювався в відповідності до розвитку культури та соціально-історичних умов. На питання, що таке філософія, мислителі відповідали по-різному. Але незважаючи на всякі історичні зміни, все ж таки зберігався зв'язок між старими і новими формами духовної діяльності, який характеризує філософську думку. Гегель з цього приводу справедливо зауважив: скільки б не відрізнялися між собою філософські системи, вони подібні тим, що всі вони є філософськими.

В центрі уваги філософів завжди була природа. Саме вона стала предметом вивчення перших грецьких філософів. Їх цікавили космогонічні та космологічні питання; виникнення та будова світу, Землі, Сонця, Зірок. Ядром філософії на різних стадіях розвитку було вчення про першооснову всього сущого. З цього приводу погляди мислителів були неоднаковими, але вони прагнули пов'язати людські знання в єдине, чим проблема першооснови зливалася з важливою проблемою єдиного і загального. Отже, філософія тоді існувала як філософія природи або натурфілософія.