Сполучення приголосних

Польський алфавіт

A (a) a dres, a ktor, a żur

Ą (ą) – «о – носове» k ą t, m ą ka, w ą sy

B (be) b ank, b ar, b aza

C (ce) c entrum, c ukier, c yrk

Ć (cie) ć ma, ć wiczenie, ć wier ć

D (de) d emokracja, d obro, d yrektor

E (e) e ksport, e kran, e konomia

Ę (ę) «е - носове» k ęs, r ę ka, w ę dka

F (ef) f arba, f ikus, f ortepian

G (gie) g olf, gł owa, g rypa

H (ha) h erbata, h okej, h otel

I (i) i dealny, i mport, i rys

J (jot) j aśmin, j eden, ję zyk

K (ka) k ultura, k olor, k uzyn

L (el) l ampa, l ist, l iteratura

Ł (przekreślone L) łą ka, ł opata, ł osoś

M (em) m leko, m inuta, m uzyka

N (en) n itka, n oc, n os

Ń (eń) dło ń, ko ń, sło ń

O (o) o kazja, o rganizacja, o ptymizm

P (pe) p rasa, p olicja, P olska

R (er) r adio, r asa, r ekord

S (es) s en, s ok, s ytuacja

Ś (eś) Ś ląsk, ś ledź, ś roda

T (te) t eczka, t owar, t ydzień

U (u) u lica, u nia, u niwersytet

Ó (o kreskowane) dw ó jka, kr ó lik, sk ó ra

W (wu) w anna, W isła, w orek

Y (y/igrek) d y skietka, ł y żka, s y n

Z (zet) z arobek, z ero, z upa

Ź (ziet) ź dźbło, ź rebak, ź ródło

Ż (żet) ż art, ż eton, ż ona

Деякі звуки польської мови позначаються за допомогою двох різних буквених знаків. Один і той самий звук позначають:

ó (o kreskowane) i u (u zwykłe) góra i kura

rz (er-zet) i ż (zet z kropką) rzeka i żaba

h (samo ha) i ch (ce-ha) hala i chata

У польській мові деякі сполучення двох літер позначають один звук:

cz cz as, cz emu, cz ysty, cz tery

dż dż okej, dż em, dż ungla

sz sz koła, sz ary, pa sz port

rz rz eka, b rz oza, rz ut

dz dz wonek, dz ban, ro dz ony

ch ch oroba, ch udy, gma ch

dź dź więk, dź wig, dź wigać

У більшості випадків у польській мові вимова слів відповідає їхньому написанню. Однак, польській мові притаманне таке фонетичне явище, як оглушення звуків. У залежності від позиції даного звука в слові, а також від фонетичних якостей його „сусідів”, спостерігаємо такі зміни:

krzak [kszak] rozkazy [roskazy]

przedmowa [pszedmowa] ćwierć [ćfierć]

trzustka [tszustka] kwiat [kfiat]

podkowa [potkowa] twarożek [tfarożek]

Слід запам’ятати, що в кінці слова польські дзвінкі приголосні оглушуються, напр.:

b  p chleb w  f pilaw

d  t sad z  s raz

dz  c ksiądz ź  ś gałąź

dź  ć miedź ż  sz nóż

g  k róg

У польській мові, як і в українській, розрізняють тверді та м’які приголосні. Слід пам’ятати, що в польській мові звуки набувають м’якості лише в позиції перед голосним i, напр.: s anki [s], але s iano [s’]; morze [m], але miotła [m’]; panna [p], але piana [p’]). М’якість цих звуків позначається за допомогою рисочки [d ’, g ’ і т. п.] тільки в транскрипції. Однак, окрім „пом’якшених сусідів i”в польській мові виступають також такі м’які звуки, яким голосний і не потрібен. Ці звуки у польському алфавіті позначаються знаком з рисочкою: ć, ń, ś, ź, dź.

У нижчеподаній таблиці представлено тверді приголосні та їх м’які відповідники.

приголосні b c cz d dz dż f g h/ch

тверді k і m n p r s t z ż/rz

приголосні bi ć/ci - - dź/dzi - fi gi hi/chi

м’які ki - mi ń/ni pi - ś/si - ź/zi –

На відміну від української мови, наголос у польській мові – постійний. У переважній більшості випадків наголос падає на передостанній склад, напр.: Barb a ra, ekon o mia, pol o nez, Warsz a wa.

Сполучення приголосних

szcz [щ] szcz ery, de szcz, pła szcz

żcz [жч] mę żcz yzna

żdż [ждж] je żdż ę, wyje żdż amy, gwi żdż esz

dżdż [дждж] dżdż ownica, dżdż ysty

czcz [чч] na czcz o

ść [шьчь] miło ść, lito ść, rado ść

źć [жьчь] le źć, wie źć, znale źć

źdź [жьджь] gwó źdź, pa ździ ernik, je ździ ć

Поиск по сайту: