Захисний ефект в результаті проведення йодної профілактики

Найважливіше значення має радіозахисне харчування, яке базується на трьох основних положеннях: по-перше, на макси­мально можливому зменшенні надходження радіонуклідів з їжею; по-друге, на гальмуванні процесу поглинання та накопичення радіонуклідів в організмі; по-третє, на дотриманні принципів раціонального харчування.

Зменшити надходження радіонуклідів до організму людини з їжею можна шляхом зниження їх вмісту в продуктах харчування з допомогою різних технологічних заходів, а також складаючи раціон із тих продуктів, які містять мінімальну кількість радіонуклідів.

Гальмування поглинання та накопичення радіонуклідів в організмі можна досягти за допомогою складання спеціальних раціонів за ра­хунок залучення до них сполук, які мають радіозахисну дію.

Раціональне харчування передбачає:

· чітку залежність між енергоспоживанням та енерговитратами;

· оптимальне співвідношення та достатнє вживання всіх жит­тєво необхідних продуктів;

· правильний режим харчування.

При організації радіозахисного харчування необхідно перед­бачити забезпечення організму достатньою кількістю білків. З м'ясних продуктів доцільно віддати перевагу м'ясу кролів, птиці, яловичини. Багато повноцінного білка, незамінних амінокислот та інших цінних компонентів містять вівсяна та гречана крупи. Тому стравам з цих круп повинна бути надана перевага.

З молочних продуктів доцільно використовувати сир, у тому числі домашнього приготування, оскільки більшість радіонуклідів залишається у сироватці. Крім того у ньому, як і в інших продуктах (кефір, ряжанка, кисле молоко) міститься велика кількість білка та кальцію. Кальцій є конкурентом стронцію та радію. Курячі яйця містять до 12,5% білка та декілька амінокислот, тому їх вживання є доцільним. Однак слід мати на увазі, що у яйцях може накопичува­тися значна кількість радіонуклідів, які концентруються головним чином у шкаралупі (50-85%) і тільки 15-50% - у білку та жовтку, причому у жовтку в 20-50 разів більша радіоактивність, ніж у білку.

Морська риба та інші продукти моря менше забруднені радіо­нуклідами, ніж річкова. Тому морську рибу та інші морепродукти треба широко використовувати у раціоні харчування, можна навіть повністю замінити ними м'ясо.

У раціон обов'язково треба включати картоплю, яка містить вели­ку кількість калію та аскорбінової кислоти. Важливе значення у радіо­захисному харчуванні мають овочі та фрукти. Практично тільки з рос­линними продуктами людина отримує аскорбінову кислоту, каротин, пектинові речовини, органічні кислоти. Особливе значення надається пряним овочам (цибуля, часник, петрушка, кріп, хрін, селера); Корис­ними є також продукти, які мають синій колір за рахунок пігментних речовин антоцианів з радіозахисними властивостями (чорна сморо­дина, чорноплідна горобина, харчовий буряк, темні сорти винограду)." Добове споживання овочів не повинне бути меншим 400-500 грамів, з яких не менше чверті повинна складати морква, яка містить велику кількість каротину. Корисне вживання кавунів та динь, які містять калій, органічні кислоти, пектинові речовини, каротин.

У раціон бажано включати бобові (горох, квасолю тощо), багаті на повноцінний білок, метіонін, цистин та ін. У них також багато маг­нію, який конче потрібний для оптимального засвоєння кальцію.

Дуже велике значення надається вживанню фруктів. Щоденно потрібно вживати не менше 150-200 грамів яблук, За можливості надається перевага вживанню абрикосів, слив, персиків, вишні, які містять велику кількість пектину, каротину, аскорбінової та інших органічних кислот. Слід пам'ятати, що ягоди, у порівнянні з фрукта­ми, можуть бути більш забруднені радіонуклідами, що пов'язано із розташуванням їх кореневої системи у поверхневому шарі фунту. Доцільне вживання в їжу горіхів, які містять багато повноцінних білків та рослинних жирів.

До продуктів з радіозахисними властивостями належить чай. Він містить речовини, які сприяють зміцненню стінок судин та зменшу­ють їх ушкодженість. Чай містить вітамін Р та аскорбінову кислоту.

Серед населення розповсюджена думка, що етиловий спирт (ал­коголь) є добрим радіозахисним засобом. Алкоголь трохи знижує окислювальні процеси, а це значить - зменшує утворення токсичних радикалів. Однак рівень такого впливу настільки малий, що для до­сягнення бажаного результату необхідно вжити надто велику кількість алкоголю, який спричинить більше шкоди, ніж принесе користі.

Добовий раціон людини в умовах підвищеної радіації повинен містити: 200-250 г нежирного м'яса, м'ясних або рибних продуктів; 300 г хліба, до 350 г картоплі; 50-100 г сиру; 0,5 л молока; 400-500 г овочів; 20 г тваринних жирів; 30-35 г олії; 40 г крупи (вівсяна, гречана); 150-200 г фруктів.

Велике значення має режим харчування. Дорослим рекомен­дується три-чотириразове харчування у суворо визначений час. При триразовому харчуванні на сніданок необхідно отримати 30-35% загальної енергетичної цінності добового раціону, в обід -40-45%, на вечерю - 20-25%. При чотириразовому - співвідно­шення (у відсотках) 25:20:35:20.

Для зниження вмісту радіонуклідів у харчових продуктах неаби­яке значення має їх правильна технологічна та кулінарна обробка. Починати її доцільно з механічної очистки продуктів та харчової си­ровини від забруднення ґрунтом. Для цього їх треба ретельно поми­ти теплою, краще проточною водою. Оскільки поверхня багатьох овочів та фруктів клейка, що сприяє утриманню на ній радіонуклідів, для миття можна використати розчин питної соди, після чого слід добре промити овочі та фрукти чистою теплою водою. Перед тим, як мити деякі овочі (капуста, цибуля, часник та ін.), треба зняти верхнє, найбільш забруднене листя.

Механічна обробка м'яса полягає у вилученні забруднених діля­нок, сполучної тканини. Після миття картоплі та коренеплодів їх очи­щують від шкірки та повторно миють теплою проточною водою. Фрук­ти теж потрібно старанно промити та очистити, особливо місця, які мають нерівності, тріщини, шершавість. У зовнішніх шарах фруктів та овочів концентрується до 50% їх радіаційного забруднення. Наступ­ний етап обробки - вимочування у чистій воді протягом 2-3 годин.

Єдиний доцільний спосіб термічної обробки продуктів та хар­чової сировини - варіння. При варінні значна частина радіонуклідів та інших шкідливих речовин (нітрати, важкі метали та ін.) перехо­дить у відвар. Тому використовувати відвари продуктів, забрудне­них радіонуклідами, не можна. Якщо проварити продукт 5-і0 хви­лин та воду злити, а потім продовжити варіння у новій порції води, то стає можливим використання відвару у харчуванні.

М'ясо та особливо річкову рибу перед варінням необхідно ви­мочити 1 -2 години у воді, розрізати невеликими порціями і варити у чистій воді на слабкому вогні 10 хвилин. Потім злити відвар, за­лити чистою водою та варити до повної готовності. При цьому з м'яса вилучається від 20 до 50% цезію-137 та близько 50% строн-цію-90. Добре очищені від м'яса кістки практично не містять це­зію-137, а стронцій-90 з кісток переходить у бульйон у незначній кількості. Тому бульйон з кісток практично не містить радіонуклідів і його можна вживати у харчуванні.

Слід відзначити, що перехід радіонуклідів з продуктів у відвар залежить у багатьох випадках від вмісту солі та кислотності води. Так, вихід у відвар стронцію-90 складає у дистильованій воді 30%, у водопровідній воді - 57%, у водопровідній воді з домішкою мо­лочнокислого кальцію - 85%.

Смажити продукти з підвищеним вмістом радіонуклідів недо­цільно, оскільки при цьому практично всі радіонукліди залишають­ся у продукті. Відварений продукт потім можна підсмажити.

Правильна обробка річкової риби має важливе значення у по­передженні потрапляння радіонуклідів усередину організму люди­ни. Хижі річкові риби забруднені радіонуклідами більше, ніж риби, які харчуються планктоном. При обробці риби разом з лускою, нутрощами, зябрами вилучається близько 16% цезію-137. З 84% це­зію-137, який залишився, приблизно 50% знаходиться у кістках, плавниках та інших частинах риби, які не вживаються у їжу. При їх вилученні вміст цезію-137 зменшується ще на 40-42%. Після тех­нологічної обробки та варіння у солоній воді вилучається приблиз­но 90% від початкового вмісту цезію-137.

Картоплю потрібно варити очищеною з додаванням кухонної солі (6 г/л). При такому способі варіння у відвар переходить до 45% цезію-137 та стронцію-90.

Значного зниження вмісту радіонуклідів у молочних продуктах можна досягти шляхом отримання із незбираного молока жиро­вих та білкових концентратів. Наприклад, у сир переходить тільки 10-21% цезію-137, у сметану та масло - відповідно 9% та 1,5%. Стронцій-90 переходить у домашній сир - 27%, у вершки - 5%. З молока у вершки переходить тільки 16%, а у масло - 3,5% цезію-137. Вміст радіонуклідів у домашньому сирі залежить від кількості сироватки, яка залишилася у ньому після приготування. Так, у домашньому сирі з вологістю 67% виявлено 20,9% стронцію-90, а при вологості 51,4% - тільки 14,5% стронцію.

Найбільше радіонуклідів міститься у грибах. Кулінарна обробка грибів дозволяє знизити вмісту них радіонуклідів. У лабораторії радіологічного відділу Запорізької обласної санепідстанції розроб­лений метод зниження вмісту цезію-137 у сухих грибах. Гриби за­мочують у 30-процентному розчині кухонної солі на 12 годин, а потім промивають чистою водою. Концентрація цезію-137 знижується у 5 разів. Після цього гриби відварюють у такому ж розчині ЗО хви­лин. Наведений метод, за даними авторів, знижує, в порівнянні з початковим, вміст цезію-137 у 50 разів, а смакові якості грибів не змінюються.

Додержання основних принципів радіозахисного харчування, пра­вильна технологічна та кулінарна обробка продуктів та харчової сиро­вини дозволяє знизити можливість внутрішнього опромінення, запо­бігти додатковим променевим навантаженням на себе та родину.

Поиск по сайту: