АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

УПРАВЛІННЯ ДИСЦИПЛІНАРНИМИ ВІДНОСИНАМИ

Читайте также:
  1. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  2. А) розподіл навчального часу за темами для студентів-магістрів за спеціальністю 8.030109 – «Управління персоналом та економіка праці» стаціонарної форми навчання
  3. Автоматизовані системи управління проектами
  4. Адреса регістра управління завершується на: 11
  5. Актуальність проблеми управління освітою
  6. Аналіз є однією із функцій управління
  7. Аналіз ризику та ефективності управління портфелем фінансових інвестицій.
  8. Англо-американська модель корпоративного управління
  9. АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗІ СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНОЮ СХЕМОЮ (МІЖДИСЦИПЛІНАРНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ).
  10. База даних і система управління базою даних СППР
  11. Бази моделей і системи управління базами моделей
  12. Біологічні аспекти відбору та управління в юнацькому спорті

Ключові слова: трудова дисципліна, дисципліна праці, трудовий розпорядок, правила внутрішнього трудового розпорядку, заохочення за працю, моральні та матеріальні заохочення, державні та відомчі нагороди, дисциплінарна відповідальність, дисциплінарне стягнення, службове розслідування, трудове правопорушення, розмір шкоди та порядок її покриття.

 

Послідовність викладу та засвоєння матеріалу:

1. Дисципліна праці та методи її забезпечення:

- поняття дисципліни праці та її види;

- методи забезпечення дисципліни праці в закладі освіти.

2. Внутрішній трудовий розпорядок та дисципліна праці:

- внутрішній трудовий розпорядок як порядок поведінки та взаємодії

роботодавця і працівника;

- Типові правила внутрішнього трудового розпорядку;

- посадові інструкції працівників.

3. Заохочення за працю:

- заохочення як важливий засіб зміцнення трудової дисципліни;

- нагородна система України;

- відомчі нагороди Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

4. Дисциплінарна відповідальність:

- юридична відповідальність за трудовим правом України;

- дисциплінарна відповідальність за трудовим правом;

- поняття, правові підстави та умови матеріальної відповідальності.

 

1. Дисципліна праці та методи її забезпечення .

Поняття дисципліни праці та її види.

Успішний розвиток навчального закладу неможливий без високопродуктивної творчої праці педагогічного колективу, успішною умовою якої є дотримання учасниками навчально-виховного процесу певного розпорядку, координації діяльності та злагодженості в роботі. При такому підході інтереси роботодавця та найманих працівників повинні повністю співпадати, що не завжди відбувається. Взаємовідносини керівника та педагогічних працівників і співробітників регулюються нормативно-правовими актами з питань праці. Зміст цих актів та їх неухильне додержання повинні стимулювати створення таких соціально-трудових відносин, які б забезпечили ефективний розвиток як закладу, так і працівників та суспільства в цілому. І роботодавець і працівник повинні усвідомити необхідність безумовного додержання ними вимог законодавства про працю та трудових обов’язків та виконання вправ, наданих їм законодавством. Закріплений у правових нормах порядок поведінки учасників трудового процесу визначає поняття трудової дисципліни як правового інституту.

Трудова дисципліна - багатоаспектне явище, а тому ми її розглядаємо як правовий принцип галузі права; правовий інститут правового права; елемент трудових правовідносин; фактична поведінка учасників правовідносин.

Правовий зміст категорії «трудова дисципліна» співпадає з визначенням її як інститут трудового права, це сукупність норм, які встановлюють обов’язки сторін трудового договору, режим їх виконання, внутрішній трудовий розпорядок, засоби заохочення та відповідальності, що складають механізм забезпечення виконання цих зобов’язань.

Трудова дисципліна відображає правову сутність цього поняття. Вона полягає у зобов’язанні працівника виконувати обов’язки, що складають зміст правовідносин.

Рівень дотримання роботодавцем та працівником нормативно-правових актів та обов’язків, передбачених трудовим договором, визначають поняття трудової дисципліни як фактичної поведінки учасників трудового процесу.

У праві категорія «дисципліна праці» розглядається в таких аспектах:

а) як інститут трудового права;

б) як принцип трудового права;

в) як елемент трудових правовідносин;

г) як фактична поведінка.

Як інститут трудового права дисципліна праці є сукупністю правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок та визначають трудові обов’язки сторін трудового договору, а також методи забезпечення виконання цих обов’язків. Як принцип трудового права трудова дисципліна передбачає обов’язок працівників дотримуватися дисципліни праці і право роботодавців вимагати від працівників виконання тільки тих обов’язків, які зумовлені чинним законодавством, локальними актами та трудовим договором. Виступаючи елементом трудових правовідносин, вона полягає в обов’язку працівника підпорядковуватися дисципліні праці навчального закладу, його внутрішньому розпорядку. Трудова дисципліна як фактична поведінка – це стан і рівень дотримання трудових обов’язків працівниками в конкретному навчальному закладі.

У змісті трудової дисципліни виокремимо дві сторони – об’єктивну і суб’єктивну. Під об’єктивною стороною необхідно розуміти порядок, без якого не може існувати навчальний заклад, він регулюється нормами трудового права і формується як особлива специфічна частина правопорядку, що пристосована до умов функціонування закладу і діє в його межах у вигляді внутрішнього трудового розпорядку. Суб`єктивну сторону становлять виконання обов’язків і здійснення прав сторонами трудових правовідносин. Учинення працівником дисциплінарного проступку, реалізація роботодавцем дисциплінарного повноваження та обов’язок порушника трудової дисципліни понести покарання також належить до суб’єктивної сторони дисципліни праці.

Трудова дисципліна передбачає взаємні зобов’язання двох сторін трудового договору: обов’язок роботодавця – керівника навчального закладу – створювати працівнику умови праці, необхідні для найбільш ефективного виконання трудової функції; обов’язок працівника – неухильно дотримуватися правил поведінки, встановлених законодавчими актами, локальними нормами та угодами сторін.

Методи забезпечення дисципліни праці

В закладі освіти.

Обов`язки роботодавця полягають у необхідності забезпечити працівникам соціальні, економічні гарантії та права, передбачені законом, а саме: належний розмір оплати праці всіх найманих працівників не нижче мінімальної заробітної плати; додержання гарантій, встановлених жінкам у зв’язку з материнством, неповнолітнім працівникам; соціальне страхування працівників за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні. На роботодавця також покладено обов’язок у певний строк та у визначеному порядку виплачувати працівнику заробітну плату; надавати передбачені законодавством та колективним договором відпустки.

Загальні обов’язки працівника визначені ст. 139 КЗпП України. До них, зокрема, належать: працювати чесно, сумлінно, додержуватися дисципліни праці, своєчасно та точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, підвищувати продуктивність праці, якість навчально-виховного процесу, вимог нормативних актів про охорону праці, техніки безпеки та виробничої санітарії.

Спеціальні обов’язки працівників зумовлені особливостями освітнього процесу, специфікою діяльності та трудовою функцією працівника. Встановлюються вони переважно статутами про дисципліну, статутом закладу, локальними актами, що визначають правовий статус відокремлених структурних підрозділів, окремих посадових осіб, а також наказами та розпорядженнями роботодавця.

Стаття 140 КЗпП України визначає основи забезпечення трудової дисципліни. Відповідно до неї трудова дисципліна в закладі забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, заохочення за сумлінну працю, а також застосування у необхідних випадках заходів дисциплінарного та громадського впливу та стягнення.

Пріоритетними серед цих методів є безперечно економічні методи, в основі яких лежить всебічна зацікавленість працівників у результатах своєї праці.

Організаційні методи здійснюються самим роботодавцем. Він відповідає за забезпечення:

- належних умов праці (щоб кожен працював за спеціальністю та кваліфікацією, визначеними трудовим договором, мав робоче місце, своєчасно був ознайомлений з навантаженням, розкладом занять;

- безпечних умов праці;

- впровадження найновітніших досягнень науки, наукової організації праці, вжиття заходів щодо підвищення якості освіти, поліпшення організації та культури праці та ін.

Конституційне закріплення права на працю аж ніяк не означає, що кожна особа забезпечена належним та підходящим місцем. Перевищення пропозицій над попитом на ринку праці в Україні зумовило таку складну соціально-економічну проблему як безробіття. Фактор безробіття є своєрідним стимулюючим методом забезпечення трудової дисципліни в закладі, оскільки конкуренція між працівниками за одержання та утримання робочого місця вимагає належного виконання працівниками трудових обов’язків.

Реформування державної системи соціального страхування зумовило появу ще одного методу забезпечення належного дотримання працівником трудової дисципліни в закладі освіти – запровадження системи професійного пенсійного страхування через недержавні пенсійні фонди. Умови, підстави та порядок застосування недержавного пенсійного страхування можуть бути обумовлені в рамках соціального партнерства та закріплені в колективному договорі; вони також можуть визначатись угодою між роботодавцем та працівником. При досягненні встановлених показників у працівника виникає суб’єктивне право на такий вид заохочення як додаткове пенсійне страхування за рахунок роботодавця, а у роботодавця – правовий обов’язок щодо укладання такого договору.

 

2. Внутрішній трудовий розпорядок та дисципліна праці:

Внутрішній трудовий розпорядок як порядок поведінки

та взаємодії роботодавця і працівника.

Необхідною умовою підвищення якості освіти і ефективності застосування інноваційних прийомів та методів навчання і виховання в загальноосвітньому навчальному закладі є чіткий трудовий розпорядок, а також дієва організація управління. Внутрішній трудовий розпорядок є порядком поведінки та взаємодії між працівником та керівником навчального закладу у процесі здійснення трудової діяльності. Це фактично і є установленим правопорядком в закладі, «локальним» правопорядком. Тобто, внутрішній трудовий розпорядок визначає організацію та порядок роботи, а також пов’язані з ним права та обов’язки роботодавця і працівників.

Внутрішній трудовий розпорядок включає:

- порядок взаємовідносин працівника та керівника навчального закладу;

- порядок взаємовідносин між працівниками в процесі праці.

Нормативні акти, які визначають внутрішній трудовий розпорядок, можна поділити на дві групи: загальні (поширюються на всіх працівників) та спеціальні (враховують специфіку праці окремих працівників). До першої групи відносяться КЗпП України, «Типові правила внутрішнього трудового розпорядку»; до другої – закони, які врегульовують правовий статус окремих категорій працівників, статути про дисципліну, положення про дисципліну окремих категорій працівників. До елементів внутрішнього трудового розпорядку належать: основні трудові права та обов’язки працівників і роботодавця; режим робочого часу; порядок застосування засобів заохочення; порядок притягнення працівників до відповідальності.

Внутрішній трудовий розпорядок на всіх підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форм власності, визначений «Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ та організацій», затвердженими постановою Держкомпраці СРСР за узгодженням з ВЦРПС від 20 липня 1984р. № 213. Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності Конституцією, є чинними в частині, що не суперечить їй (ст. 1 розділу ХУ Конституції). Вони є нормативним актом загальної дії. «Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку» визначені: порядок і умови прийняття на роботу та звільнення; норми та використання робочого часу; види заохочень за сумлінну працю та порядок їх застосування; засоби впливу за порушення трудової дисципліни та порядок їх оскарження.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)