Класифікація соціально-педагогічної інформації

Поняття «управлінська інформація» є досить широким. Воно охоплює всю сукупність необхідної для управління будь-яким об’єктом, процесом чи системою інформації. Немає жодної функції управління, що могла б реалізуватися без інформації. Праця у сфері управління є невід`ємною від інформації, бо завжди пов’язана з її виробленням, прийманням, обробленням та використанням.

Управлінська інформація в загальноосвітньому навчальному закладі може бути класифікована за різними основами у такий спосіб:

· змістом;

· видами управління;

· суб’єктами управління;

· об’єктами управління;

· видами управлінської діяльності;

· ознакою щодо середовища формування;

· хронологією надходження до суб’єктів управління;

· пріоритетними аспектами діяльності суб’єктів управління й навчально-виховного процесу;

· часом дії управлінської інформації;

· способом роботи з інформацією;

· якісними характеристиками інформації;

· рівнем управління загальноосвітнім навчальним закладом як соціально-педагогічною системою;

· формою подання інформації;

· характером подання даних щодо змісту управління;

· засобом вираження і фіксації інформації;

· ступенем стабільності інформації;

· ступенем визначеності інформації;

· формою передачі інформації;

· способом передачі інформації;

· напрямом руху інформації;

· джерелом виникнення інформації;

· належністю до підсистем керованої системи;

· терміном часу подій.

За змістом управлінська інформація, спрямована на ефективну реалізацію

управлінських функцій, поділяється на такі види, як організаційна, звітна, аналітична, координаційна, планова, контрольна, обліково-статистична, прогностична та ін.

Обліково-статистична, контрольна, аналітична інформація фіксується у

спеціально розроблених формах: документах, інформаційних табло, таблицях, діаграмах, графіках і має періодичний характер надходження до суб’єкта управління або пізнання. Прогностична інформація характеризує майбутні події, параметри розвитку систем. Ці види інформації призначені для використання суб’єктами управління і є основою для прийняття управлінських рішень. Слід зазначити, що саме на цій основі формується уявлення про фактичний стан управлінського, навчально-виховного, соціального, розвиваючого процесів; про досягнення кінцевих результатів діяльності директора, його заступників, вчителів, учнів закладу; про рівні інтелектуального і творчого розвитку учнів; про зростання рівня дисципліни в учнівських колективах та ін.

Слід звернути увагу на завчасність зібрання обліково-статистичної

інформації у зв’язку з тим, що вона дає уявлення про фактичний стан функціонування об’єкта управління загальноосвітнього навчального закладу, - в іншому разі суб’єкти управління різних рівнів або адміністративно-управлінська ланка закладу змушені будуть розробляти планову документацію в умовах її дефіциту.

За видами управління інформація поділяється на оперативну та стратегічну (тематичну й підсумкову). Для оперативного управління керівникові навчального закладу необхідні повідомлення, відомості про стан керованого об’єкта – навчального закладу в будь-який момент часу, що дозволяють об’єктивно проаналізувати та оцінити процес його функціонування або розвитку. Оперативна інформація за строками подання буває: щоденна (відомості про наявність учителів у закладі відповідно до розкладу навчальних занять, відвідування їх учнями, дисципліну і санітарно-гігієничний стан у закладі, організацію та якість харчування); щотижнева (відомості про виконання планів роботи адміністративно-управлінською ланкою закладу, проведення і результативність позакласних заходів, роботу органів учнівського самоврядування, стан ведення учнями зошитів, щоденників, індивідуальну роботу з учнями); щомісячна інформація (відомості про стан шкільної документації, класних журналів, учнівських зошитів, щоденників, особистих справ учнів, статистичних звітів; стан виконання законів, постанов, нормативно-правових документів, раніше прийнятих управлінських рішень; рівень якості знань, вихованості та розвитку учнів; виконання навчальних програм з основ наук; факультативів, предметних гуртків, курсів за вибором, спортивних секцій); семестрова інформація (відомості про якість виконання навчальних планів і програм, річного плану і його складових, роботу методичних об`єднань творчих груп та інших форм науково-методичної роботи педагогічних кадрів; матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу; ведення шкільної документації; якість знань учнів з навчальних предметів; досягнення учнів закладу; стан і якість викладання навчальних предметів).

Стратегічну інформацію керівник навчального закладу використовує в процесі розробки стратегій або стратегічного набору щодо його розвитку на майбутнє, а також для визначення специфіки управління різними структурними підрозділами закладу. В основі стратегічного управління лежить орієнтація навального закладу на соціокультурне середовище. Таке управління дає змогу проектувати і реалізувати стратегію ефективної взаємодії закладу з соціумом і позитивно впливати на нього. Це важливо при вирішенні питань тривалого характеру та реалізації головної мети, місії в організації управлінської діяльності. Отже, головними орієнтирами стратегічного управління закладом є врахування впливу соціуму, довгострокове планування для виправдання мети його функціонування. Специфічними відмінностями стратегічної інформації є: орієнтованість не стільки «всередину» організації, скільки на її зовнішнє та проміжне середовище; аналіз інформації в умовах репрезентативної ймовірності; прогностичний характер результатів оброблення інформації; велика ймовірність суб’єктивного тлумачення інформативних показників; між функціональний характер інформації (необхідність інформаційного забезпечення окремих процесів), що приводить до необхідності оперування великими обсягами аналітичної, облікової, статистичної, прогностичної інформації.

Стратегічна (підсумкова) інформація містить відомості, що зосереджені в директивних документах державних органів країни, регіональних державних органів, державно-громадських організацій, органів управління освітою. Вони визначають стратегію політичного зовнішнього та внутрішнього курсу держави, її соціально-економічного розвитку системи освіти. До стратегічної інформації також належать відомості, які стосуються певного періоду діяльності навчального закладу за основними параметрами, що характеризують навчально-виховний процес і його результативність.

Управлінську інформацію можна класифікувати за об’єктами управління. Об`єктами управління є адміністративно-управлінська ланка, педагогічний колектив, учнівський колектив, обслуговуючий персонал, учитель, учень, класний керівник, вихователь; навчально-виховний процес, процеси навчання, виховання й розвитку учнів, процес підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, самореалізація учнів і вчителів та ін. Така інформація зміщує відомості, які характеризують різновиди діяльності, процеси та їх результативність.

За видами діяльності суб’єктів управління навчальним закладом інформація охоплює відомості про організаційну діяльність – формування педагогічного колективу та організацію його діяльності, формування учнівського колективу та організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів і її результативність, викладацьку, контрольно-аналітичну, менеджерську, комерційну, прогностичну, координуючу і регулюючу види діяльності та маркетинг освітніх послуг.

За суб’єктами управління інформація поділяється за функціонально-посадовими обов’язковими суб’єктів управління та навчально-виховного процесу на інформацію про діяльність директора закладу, заступника директора школи з навчально-виховної роботи, заступника директора з науково-методичної роботи, заступника директора з адміністративно-господарської роботи, завідувача кафедри, голови методичного об`єднання, учителя, класного керівника та її результативність.

За ознакою щодо середовища формування інформація поділяється на зовнішню та внутрішню.

За хронологією надходження до суб’єктів управління управлінська інформація розрізняється за строками подання – до певної дати (дня), за певний проміжок часу (тиждень, місяць, півріччя, рік).

За пріоритетними аспектами управління: диференціація і профілізація навчання, національне, громадянське, інтелектуальне, екологічне, економічне, естетичне та інші види виховання учнів, гуманізація, гуманітаризація, демократизація навчання й виховання учнів, тощо.

За часом дії інформація буває короткострокова і довгострокова.

За способом роботи управлінську інформацію можливо представляти за способом порівняння, передавання, подання, організації роботи з нею.

За якісними показниками управлінська інформація характеризується за аналогією, як і соціально-педагогічна.

Рівневаознака дає змогу визначити спрямованість руху інформації: директивна інформація находить від суб’єкта до об’єкта управління й використовується суб’єктами управління закладу з метою ефективного управління. Повідомляюча інформація, на перший погляд, прямо не впливає на поліпшення роботи закладу, але може вплинути опосередковано, непрямо й таким чином може виявитися корисною. Горизонтальна інформація забезпечує інформаційний обмін між суб’єктами управління або суб’єктами навчально-виховного процесу одного рівня. Вертикальна забезпечує інформаційний обмін між суб’єктами різних ієрархічних рівнів системи управління закладом і закладу з соціальними інституціями.

За формою подання: первинна, вторинна, зведена, вибіркова інформація.

За характером даних щодо змісту процесу управління: директивна, рекомендаційна, описова.

За засобом представлення або вираження і фіксації: усна, письмова, документальна, текстова, графічна, знакова, аудіовізуальна.

За ступенем стабільності: постійна, змінна, періодична і разова.

За ступенем визначеності інформації: детермінована та ймовірна.

За формою передачі – вербальна і невербальна.

За способом передачі – супутникова, електронна, телефонна, письмова, аудіовізуальна.

За напрямом руху інформація поділяється на вихідну – інформаційний потік циркулює від суб’єкта до об’єкта управління, і вхідну – інформаційний потік від

об’єкта до суб’єкта управління.

За джерелом виникнення – первинна і похідна.

За належністю до підсистеми керованої системи: технічна, освітня, фінансова, бухгалтерська, економічна, педагогічна, організаційна, правова тощо.

За терміном часу подій: інформація про минулі, поточні й майбутні події. Отже, соціально-педагогічну та управлінську інформацію можна розглядати з різних боків і класифікувати за різними основами. Залежно від вибору основи її класифікації одне й те ж повідомлення можна описати, використовуючи десятки атрибутивних термінів, які свідчать про невичерпність характеристик інформації, що циркулює в загальноосвітньому навчальному закладі.

Поиск по сайту: