ТЕХНОЛОГІЇ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ

Творчість діяльність, що поро джує щось якісно ново чого пі коли ранше не було Діяльність може виступати як творчість у будь якій сфері науковій ви­робничо технічній там де створяється відкривається в/ находиться щось нове

Мисіення цс нове створення світу

(Л Камю)

Евристика сукупність приио

мів і методів що пого'шуююіь спрощують вирішої інл ппна зальних конструкторських практичних завдань наука про відкриття Ьвоистика f сфеосю наукового знання мето якої -відкриття нового в наущ гохчщ¹ и інших сферах життя Вона спирається на методи іеори пізнання, синтезу знання і дос­лідження несвідомого наг хнення інсаи-у осяяння ме дитацн мозкового її турму

дин із найскладніших і водночас актуальний напрям «технологізації» -підвищення творчого потенціалу. Ставлення до нього серед учених до­сить неоднозначне. Одні дотримуються класичного підходу до натхнення, який склався в мистецтві. Згідно з цим підходом механізми творчості якщо не божественні, то вкрай загадкові, і людина не може повністю оволодіти мистец­твом «приворожування» музи.

У літературі трапляються різні визначення поняття творчості. Так, твор­чість розуміють як успішний злет думки за межі невідомого. Вона доповнює знання, сприяючи створенню речей, які не були відомі раніше. Поширеним с зведенням творчості до формування комбінацій на підставі наявного життєвого досвіду або як взаємодії, тцо веде до розвитку.

Найбільш узагальнене визначення творчості ми можемо навести таким формулюванням: творчість - це діяльність, що породжує щось якісно нове, не­повторне, оригінальне, яке має суспільно-історичну унікальність.

Розгорнено визначення творчої діяльності І. П. Калошина через систему таких ознак:

1) творча діяльність спрямована па вирішення завдань за браком у наочній сфері або лише у цього суб'єкта не тільки способу вирішення, але, голов­не, наочно-специфічних знань, потрібних для розроблення такого вирі­шення: постулатів, аксіом, теорем, лем, законів тощо;

2) творча діяльність пов'язана зі створенням суб'єктом на усвідомлюваному або неусвідомлюваному рівнях нових для нього знань як основи для по­дальшого розроблення способу вирішення завдання;

3) творча діяльність характеризується для суб'єкта невизначеною можливі­стю розроблення нових знань і на їхній основі способу вирішення зав­дання. Невизначеність зумовлено тим, що немає яких-иебудь інших знань, які б строго детермінували вказане розроблення [ 124, с.6].

Вигук Архімеда: «Еврика!» - відомий усім ще зі шкільної лави. Це слово не просто констатація факту знахідки: воно асоціюється з вираженням вищого відчуття задоволення, радості і захоплення від знайденого вирішення завдан­ня, це фінал пошуку тієї істини, того знання, дорога до якого невідома, і не зав­жди гой, хто знайшов цю істину, може точно сказати, як він її знайшов.

У нашому лексиконі з'явилося слово «евристика». Нині воно розширило значення: «евристичне мислення», «евристичні прийоми і методи», «еври­стична властивість» тощо. Вимовляючи ці слова, ми не завжди замислюємося над тим, яке значення вкладаємо в поняття «евристика». У науковій літерату­рі цс поняття не мас єдиного тлумачення. Нерідко евристика ототожнюється з психологією наукової творчості, яка вивчає, як розв'язуються наукові завдання, що потребують, окрім знань і умінь, ще й кмітливості, здогадки.

Поиск по сайту: