НАУКОВЕ ДОВЕДЕННЯ І АРГУМЕНТАЦІЯ

Доведення обгрунтування

(вс іанов/с-ння) і^тиікх її якою ^ebv/P и'-рдження зо дсномо

ГОЮ ІНШИХ ТЮОДЖбНЬ (VHHIC'b ЯКИХ flOtiOJC І Ю

Аргумент 'С -ний а* ко ₄о

wl/Ж/Пр 'ЛС'ОЬ^О К вСРНН""

Аргументування л^" ко кому

НКЛИВНИИ lipOif" ПО ПУЖОъ

обгоунтуванням пеьної кліки

зору з метою її сприйняття реум и іч і схва/іоіїї»

Спростування вид ооіоу

чіуьання -> лочщ ^-о мотояо'хт!» науки у і рсцес яке і о ні м

НОВЛЮСТЬОЯ 10VM/40BIC 1 ПРО

ненрхов/пь, пь іворяжонь док

ЛЄІ Ь ІІіІО'С) І ІГОРЮ

оведення слід розглядати як міркування, яке встановлює істинність яко-го-небудь твердження через наведення інших тверджень, істинність яких уже доведено. З погляду логіки можна виділити конструктивне доведення, не­пряме доведення або доведення від протилежного, доведення за випадками, яке передбачає розбір цих випадків.

Оскільки доведення виступає як обґрунтування істинності одного твер­дження за допомогою іншого, то його основними проблемами постають: по-перше, істинність того положення, яке використовується для доведення, бо са­ме воно потребує доведення істинності, і, по-друге, істинність самого способу доведення.

Наукове доведення - цс поєднання наукового факту з гіпотезою, внаслідок чого остання перетворюється на достовірне знання. Логіка виділяє в доведен­ні тезу - твердження, яке потрібне довести, і доказ, або аргументи, - ті твер­дження, за допомогою яких доводиться теза.

Під аргументом, який є складовою частиною будь-якого доведення, зви­чайно, мається на увазі думка, істинність якої перевірена і підтверджена прак­тикою і яка може бути застосованою для обґрунтовування істинності або по­милковості іншого положення. Крім істинності, аргумент має задовольняти дві вимоги: бути достатньою підставою для положення, яке доводиться, і бути думкою, істинність якої доведена самостійно, незалежно від цього положення.

Будь-яке доведення складається з трьох частин: тези, доказу і демонстрації.

Під тезою розуміють думку або положення, істинність яких потребує під­твердження. Вона мас бути істинною, відповідати об'єктивній дійсності. Якщо вона помилкова, то жодне доведення не зуміє її підтвердити. До тези ставлять такі вимоги, згідно з якими вона мас:

• бути думкою ясною і точно визначеною;

• залишатися тотожною сама собі протягом усього доведення;

• не містити в собі логічну суперечність;

• не знаходитись у логічній суперечності з думками щодо цього питан­ня, висловленими раніше;

• бути обґрунтованою фактами;

• не бути очевидною;

• визначати собою весь хід доведення, гак, щоб те, що в результаті бу­де доведено, було саме тим, що ірсба було довести 1153, с.588-589].

Доказ - це складова частина доведення, під якою розуміють думку, істин­ність якої перевірена га підтверджена і тому може бу ги наведеною в обґрунто­вуванні істинності або помилковості висловленого положення. Кожен доказ мас бути доведеним та істинним; помилковими доказами не можна коректно обґрунтувати тезу.

Під демонстрацією мають па увазі логічне міркування, у процесі якого з ар­гументів виводиться істинність або помилковість ісзи. Вона являє собою су­купність логічних правил, що використовуються в доведенні.

У процесі підготовки концептуального змісту наукової роботи досить ши­роко використовують аргументацію - наведення істинних положень для обґрунтування істинності якого-небудь положення. Аргументація - це склад­ний розумовий процес, який передбачає забезпечення всіх тез відповідними аргументами, доведення їх істинності. Це найважливіша умова доведення.

по

Процес наукового дослідження

Глава З

НАУКОВІ ІДЕЇ

Ідея поняття що позначає суть кожної речі н грототип форма осягнення в мисленні явищ об єктавної реальності що включає в себе усвідомлення мети і проект подальшого по нання та практиіного переіво рення миру

ід ідеєю розуміють вищий сіупшь у розвитку поняття, який власіивии тільки людському мозку і характеризується ставленням людей до навко лишнього об'єктивного світу Поняпя «ідея» позначає суть кожної речі, а про­теши, форму осягнення думкою явищ об'єктивної реальності, включає усвідо­млення мети і проекції подальшого пізнання та практичного перетворення сві ту Це поняття часто використовують як філософський термін що можна пе редати як «смисл», «значення», «суть» і який тісно пов'язаний з категоріями мислення та буття

Не розглядаючи відмінність між матеріалізмом та ідеалізмом про природу, походження і роль ідей, звернімо уваїу на те, що ідея відрізняє і ься від інших форм мислення (поняття, теорії тощо), у яких відображено об'єкт, але ще не виражено способи практичної реалізації знання про нього

Ідею розглядають також як одну з форм пізнання, значення якої полягає в тому, що вона формулює або містить у собі узагальнений теореіичнии прин­цип, який дає змогу пояснити суть, виділити закон, якому підпорядковане явище Ідея є чимось, що в зюрнутому вигляді містить розуміння закону Ви сунення ідей - це шлях до пояснення явищ, пошуку законів і тенденцій

Наукова ідея - особливий різновид ідей, який підпорядкований природі та функціональному призначенню науки В науці ідеї виконують кілька наива жливіших функцій, які наведено в таблиці 3 12

ТАБЛИЦЯ 3 12 Класифікація фактів

Ідеї це кап тали як даюті проценти лише в руках аланту

(А Рвароль)

У науці існує кілька проблем, які так чи інакше пов'язані з ідеями Найпо­ширенішою є проблема виникнення ідеї в голові дослідника, яку поеіично пов'язують з відвідинами ученого музою, а фактично обумов ієна, з одного бо­ку, творчим потенціалом ученого, а з другого, - наявшсію сприяіливих зов­нішніх чинників для генерації ідей Зрештою ця проблема зводиіься до іехно-лопй наукової іворчості, які розглядаються в окремому розділі цієї книжки Поява нових ідей пов'язана іакож з ситуаціями в пізнанні і особливостями відчуггя суб'єкта Едвард де Боно вважає, що поява нових ідей пов'язана з не шаблонним мисленням і відзначає «Баїаю нових ідей виникає і оді, коли но­ва інформація, зібрана шляхом спостереження або експерименту, призводить до переоцінки старих ідей» [77, є 20]

Народження нових ідей пов'язано з поєднанням специфічних тілесних від чуттів, стану розуму і стану душі, які сприяють пробудженню уяви При цьо му найбільш узаіальнеш криіерп іворчосп, які були виділені на основі сне щальпих досліджень, такі

Глава З

Поиск по сайту: