АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

УЗАГАЛЬНЕННЯ І ТЕОРЕТИЗУВАННЯ

Читайте также:
  1. Дедукція, індукція, традукція невіддільні від аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення, конкретизації.
  2. Методи збору, аналізу і узагальнення кримінологічної інформації про причини та умови злочинності
  3. Обмеження і узагальнення понять
  4. Обмеження і узагальнення понять
  5. Обмеження і узагальнення понять
  6. Обмеження й узагальнення понять
  7. Тема 4. Методика перевірки, повторення та узагальнення знань учнів
  8. Узагальнення
  9. Узагальнення
  10. Узагальнення
  11. Узагальнення і обмеження понять. Класифікація.
У

заіальнення - цс розумова операція яка зводиться до уявною виділення яких-пебудь властивостей, що належать певному класу предметів, і фор мулювання такого висновку, який поширює і ься на кожен окремий предмет цього класу

Д П Горський відзначає «Під узаіальненням розуміються переходи а) від думки про індивідуальне, укладеної в поняш, судженні, нормі, ппогсзі, пи­танні тощо, до відповідної думки про загальне, від думок про загатьне до ду­мок про більш загальне (характерним для таких переходів є розширення обся гу думки, іноді лише деяких п компонентів, а для випадку узагатьнення іеорш з граничним переходом - конкреіизація наочної сфери теорії), б) від окремих фактів, ситуацій, подій, предметів і явищ до ототожнення їх v думках і утво­рення про них загальних понять і думок (у тому числі і думок, що мают ь фор­му «більшість S суть Р») Такни процес ототожнення служить неодмінною умовою формування відповідних ппотез, теорій, концепцій Одержувані в процесі вказаних переходів поняття і думки часто (маючи на увазі способи їх отримання) називають узагальненнями, ці результуючі узаіальнення за змі-сюм відрізняються від початкових об'єкпв узаіальнення» [71, з 6 7J

Узагальнення буваюіь аналітичні та синтетичні Під аналітичними у за гальненнями мають на увазі узагальнення здійснювані па основі аналізу від повідних мовних виразів, застосування правил дедукції Прикладом апа шич-ноіо узаіальнення може бути уявний перехід від поняття «демократична дер жава» до иопяіія «держава» Під синтетичним узаіальненням розумноїь такс узагальнення, коли збираються певні дослідні дані на шдсіаві яких форму­ються різні поняття, думки, теорії Прикладом синтетичного узага іьнення мо же бути спосіб утворення поняття на основі визначення через абстракцію «Ук раїна» - «держава» - «держава Україна»

Узагальнення передбачає кі іька розумових процедур Починається воно з виявлення тою кола наукових фактів, які є описаннями фактів дійсності або


Глава З


Процес наукового дослідження 115


 


Абстракція - поняття утворю ване внаслідок уявного відокре­млення в процесі пізнання неістотних властивостей певно го явища або предмета з моюю виділення властивостей і ю розк оиваоть їхню суіь а гакож виді тенні властивостей що харак теризуюгь певний клас явищ і продме пв


протокольними пропозиціями. При цьому за допомогою порівняння фактів виявляються їхні загальні, особливі та одиничні характеристики. Узагальнен­ня базується саме на загальному. Головне в тому щоб загальне було не друго­рядним, а істотним. Пошук істотно-загального у фактах становить зміст про­цесу емпіричного узагальнення.

Узагальнення в процесі мислення тісно пов'язане з процесами обмеження (переходу від більш загального до менш загального і одиничного), визначен­ня, розподілу понять, прийомами абстракції та ідеалізації.

Необхідність узагальнення у науці пов'язано з побудовою теорії, отриман­ням знання про глибші об'єктивні зв'язки існуючого. Окрім того, узагальнен­ня дають змогу розкривати внутрішні зв'язки між різними вже відкритими за­конами і сформованими теоріями.

Теоретизування, природно, спирається на узагальнення, але не вичерпуєть­ся ним. Для нього потрібен перехід від емпіричного - фіксуючого рівня піз­нання, до теоретичного - пояснювального рівня. Тому дослідник тут звертає особливу увагу на формування понятійного апарату, який відкриває перспек­тиви для абстрактного мислення. Подальший рух пізнавального процесу по­требує пошуку та обґрунтування закономірностей, які фіксують невипадкові, стійкі та істотні зв'язки між об'єктами, зокрема іі причинно—наслідкові, а та­кож виявляють особливості побудови структур, функціонування, динаміки і розвитку процесів.

Таким чином, теоретизування передбачає:


• різноманітність процедур узагальнення знань, коли воно переходить від фактологічного до теоретичного рівня;

• широке використання індукції і дедукції;

• побудова понятійного апарату, тезаурусу, який виступає як наукова мова теорії;

• обґрунтування закономірностей, які пояснюють емпіричну базу дос­лідження;

• здійснення процедур перевірки істинності гіпотез, істинності самої теорії.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)