 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Порівняльна характеристика переваг і недоліків якісних та кількісних методів дослідження
| Підстава порівняння | Якісні методи | Кількісні методи | ||
| Переваги | Недоліки | Переваги | Недоліки | |
| 1 Структура | Велика свобода побудови структур | Нечітка структура методів | Чітка структура методів | Неможливі відхилення від структури методу |
| 2 Результат | Детальний факт в якісних ознаках | Сам факт може бути безплідний з погляду нового знання | Детальний факт В КІЛЬКІСНИХ характерне тиках | Факт може бути неправильно виміряний |
| 3 Творчість | Ширші можливості для творчості | Труднощі в пошуку закономірнос теи | Можливість виявлення закономір ностеи | Обмежені можливості інтуїції |
| 4 Вартість | Коштують відносно дешево | Нечіткість продукту що продається | Коштують дорого | Труднощі застосування купленого продукту |
Кількість катепря що виро хає зовнішнє формальне взає
МОВДНОІЬЬІ ТЯ ірЄДМЄГВ або X
частин а також властивостей зз язків х в»їй тину мисольї сть ступінь прояву гіє аоо іншої вла
СТИВОС Т!
Як видно з таблиці, кількісні та якісні методи мають переваги і недоліки Кожний і цих великих класів досліджень і методів не можна вважати або добрим, або від відпочатку поганим Звідси випливає, що ефекіивне використання і розвиїок якісних методів визначається такими іенденціями
1 Застосуванням їх для вирішення тих пізнавально пракіичних іавдань, які максимально відповідають їхній природі Не можна сіавиги до якіс
Теорія методу
Глава 4
них методів такі вимоги, які вони принципово не можуть задовольняти (точність, відтворюваність тощо), як і критикувати за те, що є їх принциповою гідністю (суб'єктивізм).
2. Якісні методи необхідно застосовувати в тісній єдності та взаємодії з кількісними методами. Варіанти цієї інтеграції можуть бути багатоманітними (доповнення якісного аналізу кількісним, доповнення кількісного аналізу якісним, рівноправна взаємодія).
3. Спостерігається певна соціальна закономірність застосування якісних методів на різних етапах розвитку суспільства. їх частіше використовують у хаотичні, перехідні епохи як суспільства, так і науки, коли явища перестають бути стійко типовими, і переживають якісні перетворення, які далеко не завжди помітні з позицій строгих методів досліджень. У ці епохи зазвичай дає збої статистика. Вона не може уловлювати перехідні типи. Невипадково, крім суб'єктивізму, феноменалізму, однією з філософських основ якісних методів постає постмодернізм з його ідеями нестійкості, хаосу, переходу.
МОДЕЛЮВАННЯ
Модель у широкому розум» -чі образ су тому числі умовний або уявний зображання очига схема креслення і рефк і лан каріа тощо) або юооооаз (зразок) якої о і юбудь об скі а або системи об ектів (орипі галу моделі) що використовуються за певних умов як їх замі ддення або і юелслаы іик
Аналогія - очевидна подіЬшс ь дрох нетотожних об єкпв або схожісгь їхніх форм чи функді/ за висутчосії лої ічної о зв язку і, або екь'вапеніносм
| В |
ивчаючи систему різної природи, дослідник наштовхується на проблему їх відображення, а також використання знань у пізнавальній і практичній діяльності. Відображення об'єкта фіксується термінами мови, кресленнями, графіками, малюнками, рівняннями і формулами, а також макетами, механізмами, пристроями. Потім ці відображення застосовують або для наукового дослідження, наприклад, спостереження, експерименту, або для практичної діяльності. Відображення об'єктів називаються моделями, процес їхнього створення - моделюванням, а використання відповідно в науці - модельним дослідженням (модельним експериментом, модельним спостереженням) і модельною практикою в практичній діяльності. Способи побудови моделей отримали назву «методи моделювання». Вони дуже різноманітні. Майже кожна наука має свій арсенал методів моделювання. Розрізняють геометричне, фізичне, хімічне, біологічне, економічне, соціальне, політичне, культурологічне і математичне моделювання.
Модель у найзагальнішому вигляді - це штучно створений об'єкт, подібний до даного об'єкта. Розуміння моделей у науці відрізняється певним діапазоном. Найкоротше, майже афористичне її визначення дав А. І. Уйомов, який вважає, що модель є системою, дослідження якої служить засобом отримання інформації про іншу систему [356, с 48]. К. Б. Батароєв дає розгорнуте визначення моделі: «Модель - це створена або вибрана суб'єктом система, яка відтворює істотні для цієї мсти пізнання сторони (елементи, властивості, відносини, параметри) об'єкта вивчення і через цс знаходиться з ним в такому відношенні заміщення і схожості (зокрема, ізоморфізму), що дослідження її служить опосередкованим способом отримання знання про цей об'єкт» [17, с 28].
Під моделлю, звичайно, розуміють певний аналог відповідного фрагменту дійсності. Модель відрізняється схожістю або подібністю до реального об'єкта, але не за всіма характеристиками, а лише за істотними. Завдяки подібності модель може заміщати реальний об'єкт у дослідженні.
Необхідними і достатніми ознаками моделі є сформульовані В. О. Штоф-фом три умови [385, с 87-88]:
1. Між моделлю і оригіналом існує відношення схожості, форма якого явно виражена і точно зафіксована (умови віддзеркалення, або уточненої аналогії).
Глава 4
Теорія методу
2. Модель в процесі наукового пізнання є заміщенням об'єкта вивчення (умова репрезентації).
3. Вивчення моделі дає змогу отримати інформацію (відомості) про оригінал (умови екстраполяції).
Зауважимо, що для методу моделювання властиві певні парадокси. Річ у тім, що застосування моделей обумовлене складністю об'єкта вивчення. Тому модель, звичайно ж, простіша за оригінал. Вона абстрагується під неістотних якостей об'єкта. Проте у процесі дослідження ніколи немає стовідсоткової упевненості в тому, що та або інша якість об'єкта неістотна з погляду дослідного завдання. Тому простота моделі може виявитися, що називається, «святою простотою». Тут же бачиться й інша особливість: кожна модель створюється під певне завдання дослідження і не застосовна до вирішення інших дослідних завдань, якою б привабливою модель не була. Поширене у науці перенесення моделей з одного завдання на інше далеко не завжди виправдане й обґрунтоване.
Світ моделей дуже різноманітний. Він обумовлений зростанням різноманіття і складності людської діяльності. В. О. Штофф виділяє дві великі групи моделей:
1) матеріальні (менш вдалі синоніми: речовинні, фізичні діючі);
2) уявні (менш вдалі синоніми: ідеальні, уявні, умоглядні).
ТАБЛИЦЯ 4.5 Класифікація моделей
| Підстава класифікації | Види моделей і їх характеристика |
| Субстанціональний аспект моделі | |
| Природа об'єкта моделювання | Просторово-геометрична модель - система, що відображає просторове розміщення об'єктів і процесів Фізична модель - система, сукупність, що відображає, фізичні об'єкти, діючі на фізичних законах Технічна модель - система, що відображає технічний пристрій Кібернетична модель - відображення кібернетичної системи Хімічна модель - відображення хімічної системи Біологічна модель - система, що відображає організми або їхні спільноти Соціальна модель - модель суспільство або його складових Економічна модель - система, що відображає економічні об'єкти і процеси Політична модель - система, що відображає політичні об'єкти і процеси Інтелектуальна модель - система, що відображає знання, способи пізнання і мислення |
| Масштаби об'єкта моделювання | Мікромасштабна модель - система, що відображає відносно невеликі утворення Макромасштабна модель - система, що відображає значні за величиною утворення Метамоаель - система, що відображає надвелике утворення Мегамодель - система, що відображає нескінченне за величиною утворення |
| Тимчасова характеристика об'єкта моделювання | Історична модель - система, що відображає минуле буття об'єкта або процесу Актуальна модель - система, що відображає нинішнє буття об'єкта або процесу Прогностична модель - система, що відображає майбутнє буття об'єкта і процесу |
| Характер детермінації об'єкта моделювання | Стохастична, імовірнісна модель - система, що відображає об'єкт або процес, поведінка якого має характер імовірності Детермінована модель - система, що відображає об'єкт або процес, поведінку якого визначено наперед |
Теорія методу
Глава 4
| Продовження таблиці 4.5 | |
| Динаміка об'єкта | Статичні моделі - відображають статичні, незмінні утворення Динамічні моделі - відображають об'єкти, що відмітні змінністю |
| Динаміка об'єкта | |
| Ступінь складності моделі | Проста модель - система, що складається з невеликої кількості елементів і зв'язків між ними Складна модель - система, що включає велику кількість простих моделей Надскладна модель - система, що включає велику кількість складних моделей |
| Спосіб відображення об'єкта | Змістовна модель - відображає зміст системи Формальна модель - відображає об'єкт формальними мовами |
| Спосіб подання моделі | Абстрактна модель - єдність певних символів або знаків Матеріальна модель - сукупність матеріальних явищ |
| Форма подання моделі | Графічні моделі - зображені у вигляді графіків, діаграм, блок-схем тощо Числові моделі - подані конкретними числовими характеристиками Логічні моделі - описувані в логічних висловлюваннях Математичні моделі - побудовані з використанням апарату математики Уявні моделі - виступають як певні ідеї й уявлення про об'єкт Комп'ютерні моделі - реалізовувані за допомогою комп'ютерної техніки Матеріальні моделі - макети, установки, тренажери, діючі моделі приладів і пристроїв |
| Екстраполяційний аспект моделі | |
| Кількість виконуваних функцій | Монофункціональні моделі - мають одну вузьку функцію Поліфункціональні моделі - реалізують одночасно кілька функцій |
| Характер виконуваних функцій | Дослідницькі моделі - вживані у науковому пізнанні Тренінгові моделі - використовувані для тренування практичних умінь і навичок фахівців у різних сферах Моделі навчання - призначені для формування в учнів знань, умінь і навиків Практичні моделі - виступають заміщенням об'єктів у практичній діяльності |
| Роль у пізнанні | Моделі спостереження - використовуються для збирання фактів у процесі спостереження Описові моделі - дають опис об'єкта або процесу Експериментальні моделі - призначені для проведення експерименту Концептуальні моделі - спрямовані на побудову концепції того або іншого об'єкта або процесу Теоретичні моделі - орієнтовані на пояснення об'єкта або процесу за допомогою побудови його теорії |
До матеріальних моделей належать усі ті моделі, які сконструйовані людиною штучно або взяті з природи як зразки. Уявні ж моделі відрізняються тим, що вони сконструйовані у формі уявних образів, існуючих лише в голові дослідника, теоретика [385, с 88-89].
Подібного ж підходу дотримуються і фахівці в галузі математики та кібернетики. Вони ділять моделювання на два великі різновиди: на фізичне, за якого модель відтворює процес зі збереженням властивостей, що вивчаються, і математичне моделювання, за якого модель є математичним описом об'єкта моделювання.
Глава 4
Теорія методу
Моделювання метод дослд xoms об сктів за опом зі эк р/шоре*? хнх харак с рис ик на н иому об екі м дг
К Б Батароев дає розгорнуту класифікацію моделей, включаючи до неї просторово геометричну, фізичну, хімічну, математичну, кібернетичну, бюнічну і біолого-шформацшну, економіко математичну і соцюкібернетичну, екотого кібернетичну, лоїічну, концептуальну, теоретичну, гносеолопчну [17, с 74 75]
Цікавий підхід до класифікації моделей Ю М Плопінського, який виділяс серед різновидів моделі змістовну, формальну, концептуальну моделі [249, с 85 92] Те, що такі типи моделей існують ні в кої о не може виникнути жод них сумнівів Інша річ, що це моделі з різних класів Змістовна і формальна моделі визначаюіь відображення об'єкта, а концептуальну модель виділено за функціональним призначенням
На нашу думку, наявні класифікації моделей і моделювання не завжди ма ють сутшений характер Для того, щоб класифікація відповідала природі мо делей, вона повинна мати три зрізи, які відповідаю і ь природі моделі відобра-жальшеть, репрезентація та екстраполяцію Відображальний зріз моделі характеризується п субсіанцюнальнісгю, гобто тією «магерісю», з якої «витка но» об'єкти моделювання, їхніми масштабами, тимчасовими характеристиками Зріз репрезентації моделювання пов'язаний з меюю дослідження, формою моделі, місцем н у пізнавальному процесі, зв'язком з тими чи іншими методами науки тощо Ексірапопяціинии аспект моде п полягає у використанні от риманих за допомогою моделі знань, у поширенні їх на 11 або інші сфери діяль ності людини
Моделювання не с самоспйним методом пізнання Иоіо особтивієть у ю му, що воно допускає застосування інших методів д ія отримання знання і мо делі Тому метод моде іювання явтяє собою побудову і використання моделі як певного предсіавника об'єкіа, югожного иому в основних іа істотних характеристиках
Структуру моделювання можна подати па підставі рожриігя його внутрішньої лопки (рисунок 4 2)
|
РИСУНОК 4 2
Поиск по сайту: