Побудова методики експерименту

Глава 5

Методи емпіричних досліджень

вирівнювання характеристик об'єктів. Чим більш індивідуальний об'єкт, тим важче знайти йому аналог в реальній дійсності, тим буде ефективнішою друга методика, у якій контрольний і експериментальний об'єкти міняються місця­ми в ході дослідження.

У третьому різновиді експериментальної методики експериментальний і контрольний об'єкти - це один і той самий об'єкт, але взятий в різні періоди і в різних станах. Ця схема отримала назву «до-піедя». У реальній практиці експериментування за цією схемою провадять таким чином: знімають характе­ристики об'єкта за той період, який передує зміні об'єкта і однакові за трива­лістю реакції об'єкта і порівнюють їх з результатами експерименту. Основний недолік цієї схеми полягає в тому, що в ній не враховується розвиток об'єкта під впливом інших неконтрольованих чинників. Разом з тим ця методика має істотні переваги. Експеримент «до-після» можна легко доповнювати будь-якими іншими методами, він дає більш достовірну інформацію.

Специфіка експерименту полягає в тому, що в ньому передбачається пере­творення об'єкта відповідно до гіпотези, тобто вироблення і упровадження гі­потетичного імпульсу, який будується залежно від мети і гіпотез експеримен­ту. Він становить головний зміст експериментальної методики (інновації), що перевіряється, може передбачати зміну структури, форм, методів процесу, іоб-то експериментальних незалежних змінних, зміна яких може призвести до певних реакцій об'єкта, зміни залежних змінних.

Залежність між змістом гіпотетичного імпульсу і метою експерименту можна подати таким чином, як наведено в таблиці 5.9.

ТАБЛИЦЯ 5.9

Технологія побудови

Програми

Експерименту

У соціології застосовують такий різновид експерименту, як експеримент «екс-пост-факто». Його своєрідність полягає в тому, що замість маніпуляції з реальними об'єктами ми оперуємо інформацією про події, що відбулися. При цьому порядок реальних подій може бути одним, але в іншій послідовності. Таким чином, експеримент «екс-пост-факто» є різновидом уявного експери­менту, що спирається на реальні наслідки і продовжується зворотним шляхом, тобто від наслідку до причини. Цей експеримент застосовують тоді, коли процес уже відбувся і дослідник, реконструюючи його, йде подумки до при­чин, що зумовили цей процес. Тут дослідник відповідає па запитання: «Які причини події, що відбулася?». Найбільш вдало цей експеримент був застосований Хрістіансен, яка сформулювала гіпотезу про те, що особи, які закінчили школу, мають кращі стартові можливості, ніж ті, які залишили її, недовчившись. У 1935 році вона отримала достатньо повну інформацію про

Методи емпіричних досліджень

Глава 5

РИСУНОК 5 6

Інтерпретація

Результатів

Експерименту

випуск 1929 року Поетапним аналітичним сходженням до 1929 року вона довела цю гіпотезу Нині, як і раніше, цей різновид експерименту ефективний для вивчення життєвого штяху вихованців

Завершальний етап експериментальною дослідження - інтерпретація резулыапв, яка забезпечує перехід від зафіксованих на попередньому етапі фактів дійсності до факив науки, а через них - до нових ідси і ісоріи, а іакож до рекомендацій для пракі ичпої діяльності (рисунок 5 6)

Інтерпретація результатів експеримешу включає анатіз помилок і похибок спостережень та вимірювань, оцінку якості інформації, апа пз експериментальною факіу і иою детермінант, особливо причинно наслідкової, сіаіисіичнии чинник і аналіз інформації, оцінку шзнаватьного і практичної о результатів і негативних залишкових деформацій об'єкта, шляхів їх подолання, а також витрат на експеричеш На цьому етапі по суті, вирішується подальша доля як експерименту, іак і інновацій, що перевіряю іься ним

Інтерпретація резулыапв експерименту починається з оцінки якості інформації, п надійності При цьому надійною інформацією є іака, яка відображає досліджуваний, а не який небудь інший процес і не має значних помилок, якими не можна иехтуваїи Особ шве значення тут мас з'ясування георетико методологічних помилок, які можуть виникати через неправипьність концепції процесу що вивчається, помилкової «підміни» дослідником предмета дослідження, помилок емпіричної ішерпретацн шкалуваппя ющо Виявлення цих помиток дає змоіу уникнути неправи іьпоіо використання експеримеша іьпої інформації і ш іяхом апостеріорної о п оємис тення намітити ту сферу науки до якої п засгосовуюіь Потім виявляються грубі промахи-поми іки, що є наслідком грубих описок, низької кваліфікації дослідника який проводив вимірювання неакуратності та печі і коси в роботі або несподіваних зовнішніх впливів на вимірювання Експериментатор враховує і випадкові помп іки, появу яких в кожному окремому акті вимірювання не можна передбачати бо вони залежат ь від баїаіьох причин і не можуть бути виключені удоскона іеппям методик вимірювання Якість інформації залсжиіь іакож від сисіематичних похибок які можуть бути знайдені у процесі експерименту, бо кожний вид систематичних похибок залежить від обмеженої кі іькосп причин, що піддаються контролю сгюсіернача

Після оцінки якоси інформації аналізується експеримента іьнии факі як інтегральна сукупність більш просі их факі їв При цьому з'ясовуються основні детермінанти, що визначаюіь експериментальне пізнання причинно-насидковии зв'язок, зв'язок станів і кореляція, що дає змоі> перевірити висуну п ішотези

Значний досвід проведення експериментів, нагромаджений у сучасному світі, дає можливісіь єформу повати їхні типові недоліки

Глава 5

Методи емпіричних досліджень

1 Нечіткість у постановці мсти і завдань експерименту Невипадково Дж Кемпбслл сформулював жартівливий закон експерименту «Природа ненавидить безцільною експерименіаіора» [153, с 194]

2 Недостатня чіткість моде її, яка ісіошо не відрізняється від котишшх представлень об'єкіа

3 Непродуманість методики експеримен і у, процедур, показників, схем спостереження, вимірювання, порівняння

4 Слабкість аналітичною забезпечення експерименту аналізу иою ішотез,
визначення досягнень і недоліків, обгрунтування рекомендацій

Не зважаючи на ге, що останні десятиріччя авторитет експерименту як ефективною криіерію істини дещо слабшав, він усе ж належить до методів наукового пізнання, що інтенсивно розвиваюіься Найбільш рельєфні такі тенденції його змін

• відбуваємся значне розширення галузей науки, в яких починають широко застосовуватися експериментальний метод наукових досліджень,

• стрімко розвивається модельне, маїематичне і уявне моделювання, яке особливо ефективне в роботі дослідника з неприступними об'єктами і з тими об'єктами, дії з якими обмежені через їх особливу цннпсіь і а унікальність,

• як і будь який метод наукових дослідженнь, експеримеш шгеїрує в собі досягнення інших методів У сучасних експериментах дедалі частіше використовують тонкі меюдики спостереження і вимірю­вання, чистові і тонкі прилади и ирисірої

Документ ^гудь ркии іг и

if форма 4

Поиск по сайту: