АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

УПРАВЛІННЯ НАУКОВИМ ЗНАННЯМ

Читайте также:
  1. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  2. А) розподіл навчального часу за темами для студентів-магістрів за спеціальністю 8.030109 – «Управління персоналом та економіка праці» стаціонарної форми навчання
  3. Автоматизовані системи управління проектами
  4. Адреса регістра управління завершується на: 11
  5. Актуальність проблеми управління освітою
  6. Аналіз є однією із функцій управління
  7. Аналіз ризику та ефективності управління портфелем фінансових інвестицій.
  8. Англо-американська модель корпоративного управління
  9. База даних і система управління базою даних СППР
  10. Бази моделей і системи управління базами моделей
  11. Біологічні аспекти відбору та управління в юнацькому спорті
  12. БП. Управління людським капіталом
О

собливість сучасного суспільсіва полягає в тому, що воно перетворюсть ся на суспільство знання, коли саме знання сгало предметом куіпвлі-про-дажу Воно перетворилося на важливий чинник виробництва, визначає ініе-лектуальнии капітал корпорацій, який означає для них не менше, ніж нові тех нологп і нові стратегії Найбільший авторитет у сфері сучасною менеджменту Пітер Друкер, осмислюючи суть економіки знання, стверджує, що воно єдине або, принаймні, найбільш значуще джерело багатства у сучасному постінду-стріальному суспільстві - суспільстві знань При цьому знання, яке знаходить­ся поза системою науки, стає дедалі важливішим для суспільства Тому і вини­кає потреба в управлінні цим знанням, яку зумовлено

• ускладненням процесу виробництва,

• збільшенням запасу актуальних знань, як технічних, так і гумані іарпих,

• збільшенням конкуренції серед продуктів більш короткого життєво­го циклу,

• збільшенням гнучкості робочої сили, якій постійно доводиться пере навчатись,

• зростанням інтелектуального потенціалу фірм, який потрібно ефек­тивно використовувати,

• ускладненням процесів прииняітя управлінських рішень, вироб ієн ня політики, сіратегп і тактики

Управління знанням, на думку Фрідріха Бока, базусіься на чоіирьох еле ментах, які забезпечують компаніям потрібне їм знання, у потрібному місці, у потрібний чає

• Зміст сіраіепчне розроблення відповідного знання, що задоволь­няє поіреби бізнесу зараз і в маибушьому

• Культура - створення такої культури, яка заохочує обмін знанням, що може впливати на зміну поведінки

• Процес - визначення мети знання, ідентифікація доступного знання, збереження знання, поширення знання, використання знання

• Інфраструктура - вибір інфраструктури підіримки управ тшня знанням, що відображає потреби і культуру компанії [ 200, с 47]

Некомерцшна освітня і дослідна оріашзащя Американський центр продук­тивності та якості визначає управління знаннями як «пошук і оволодіння знан­нями та вплив на них» з метою підвищення конкурешоспроможності На підста ві проведених у США досліджень управління знаннями можна подати так


Глава 8


Підвищення якості наукового дослідження



1) створення, пошук, і нагромадження знань та найкращого досвіду;

2) робота в команді з осмислення певної інформації так, щоб її можна було застосувати;

3) зміна, реорганізація практичного досвіду і його застосування в нових си­туаціях.

Серед учасників дослідження найпоширенішою стратегією було «перетво­рення знань і досвіду з метою поліпшення операцій, роботи компанії або впро­вадження їх у товари і послуги» [ 200, с 49J.

На цей час сформувалося кілька шкіл, які відрізняються специфічним ба­ченням загальної моделі управління знанням (таблиця 8.2).


ТАБЛИЦЯ 8.2

Характеристика шкіл управління знаннями


 

Назва школи Характеристика
Системна Створення систем знань і забезпечення доступу до них спо­живачів
Картографічна Заснована на встановленні зв'язку між людьми і знаннями за допомогою покажчиків пошуку в Інтернеті або в спеціалізованих директоріях
Процесна Посилення бізнес-процесів за рахунок того, що оперативному персоналу буде надано специфічне для певного завдання знання
Комерційна Базується на комерційному захисті і використанні «знаннєвих активів» (інтелектуальної власності)' патентів, авторських прав, торговельних марок
Організаційна Створення і використання співтовариств для активізації обміну і створення знання
Просторова Базується на використанні простору або просторового ди­зайну для того, щоб сприяти обміну знаннями, тобто наг­ромадження капіталу знання за допомогою представлення місць спілкування
Стратегічна Управління знанням розглядається як стратегія Створення і використання активів знання на базі різноманітних можливих засобів
SECI Модель SECI (соціалізація, екстерналізація, комбінація та інтер-налізація) - спосіб описування шляхів генерації знання, його пе­редачі і відтворення в організації Привертає увагу дві форми знання - неявне (неформалізоване) і явне (формалізоване), ди­наміку взаємодії' (передачі), рівні соціальної агрегації (індивід, група, контекст), процеси «створення знання» (соціалізація - об­мін знаннями, екстерналізація- вираження неявного знання у пу­блічній формі, комбінація - ускладнення знання та інтерналізація - перетворення формалізованого знання в неявне знання на ін­дивідуальному й організаційному рівнях за допомогою його вті­лення в практику)

Серед найважливіших проблем управління знанням слід виділити такі:

• усвідомлення організацією того, що знання с найважливішим ресур­сом, а іноді - і сировиною, з якої виготовляється продукт. Погрібно визнати значення знання як цінного активу, який потрібно спрямо­вувати на користь організації;

• потрібно привертати до знання якомога більше людей, подолати тра­диційну парадигму одиночного нагромадження знань і перейти до парадигми спільного нагромадження і використання знання;

• необхідно створити сприятливе навколишнє середовище для упра­вління колективним інтелектом, здатне позитивно реагувати на ін­новації і брати відповідальність за ризик.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)