АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття інформаційного суспільства

Читайте также:
  1. I. Поняття й ознаки об'єкта авторського права.
  2. I. Поняття необережності, як форми вини.
  3. IV. Основні поняття і визначення,
  4. VI. Мілітаризація суспільства. Гонка озброєнь та її наслідки.
  5. VІІ.Оперування поняттями
  6. А) Органічна частина культури суспільства й особистості.
  7. Аварійний комісар: поняття, функції.
  8. Адміністративна відповід-ть: поняття та підстави.
  9. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  10. Адміністративне стягнення: поняття та види.
  11. Адміністративні стягнення: поняття і види
  12. Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування

 

Як було зазначено раніше, починаючи з кінця 1960-х років ХХ століття в розвинених капіталістичних країнах (передусім, Японії та США) стає зрозуміло, що і інформаційні ресурси починають грати особливу самостійну роль, не прив'язану більш до матеріального виробництву. У цьому інформаційні ресурси набувають статусу визначального фактору розвитку матеріального виробництва, а чи не навпаки, як це було раніше. Усе це викликала поява нового підходу до оцінювання впливу інформації та інформаційних процесів на суспільство – концепції інформаційного суспільства, у якому інформація займає чільне положення. Винахід терміна приписується Ю.Хаяши, професору Токійського технологічного інституту. Контури інформаційного суспільства були змальовані у фінансових звітах, представлених японського уряду поруч організацій, зокрема Агентством економічного планування та Ради структурою промисловості. Показовими назви звітів: «Японське інформаційне суспільство: теми і» (1969 р.), «Контури політики сприяння інформатизації японського суспільства» (1969 р.), «План інформаційного суспільства» (1971 р.). У цих звітах інформаційне суспільство уявлялося як такий, де процес комп'ютеризації дасть людям доступом до надійним джерелам інформації, позбавить їхню відмінність від рутинної роботи, забезпечить високий рівень автоматизації виробництва. У цьому зміниться і саме виробництво - продукт його стане більш «інформаційно ємним», що означає збільшення частки інновацій, дизайну і маркетингу у його вартості. Саме вперше було сформульовано нині загальновизнана ідея у тому, що «виробництво інформаційного продукту, а чи не продукту матеріального буде двигуном освіти та розвиткуобщества»[21]. Значний вплив в розвитку концепції інформаційного суспільства надали також роботи У. Мартіна, М. Кастельса, М. Маклюена,Й.Масуди, Т.Стоуньера та інших вчених.

Згодом термін «інформаційне суспільство» набув широкого поширення, і нинішнє час використовують у різноманітних контекстах. Часто також вживаються близькі поняття «суспільство знання» і «постіндустріальне суспільство».

Попри розмаїття поглядів різних дослідників, таки можна знайти виділити деякі загальні фундаментальні риси інформаційного суспільства:

зміна ролі інформації та знання на життя суспільства, що виразилося, передусім, в безпрецедентне зростанні інформаційної насиченості господарської, управлінської та інших сфер діяльності, у перетворенні інформації та знання на найважливіший ресурс соціально-економічного розвитку;

перетворення інформаційної індустрії у найбільш динамічну, вигідну і престижну сферу виробництва;

виникнення розвиненою ринковою інфраструктури споживання інформації та інформаційних послуг;

- наростаюча інформатизація суспільства з допомогою телефонії, радіо, телебачення, Інтернету, і навіть традиційних і електронних ЗМІ;

- створення глобального інформаційного простору, забезпечує: ефективна інформаційна взаємодія людей, їх доступом до світовим інформаційних ресурсів і задоволення їх потреб у інформаційних продуктах і послугах;

- глибокі зміни у моделях соціальної організації та співробітництва, коли в усіх галузях суспільства відбувається заміна централізованих ієрархічних структур гнучкими мережними типами організації, пристосованими до змін і інноваційного розвитку.

 

ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ:

 

Отже, можна говорити, що бурхливий розвиток виробництва і розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій несе з собою кардинальні зміни у інформаційної сфері на глобальному рівні. Їх революційний вплив стосується державними структурами та інститутів громадянського суспільства, економічної та соціальній сфер, науку й освіти, культури та життя людей. Як у Окінавській Хартії глобального інформаційного суспільства, інформаційно-комунікаційні технології стають важливим стимулом розвитку світової економіки. Вони є з найвагоміших чинників, які забезпечують функціонування світових ринків інформацією та знаннями, капіталу і праці. У умовах відома фраза «хто має інформації - володіє світом», знаходить зовсім нове зміст і стає актуальною як ніколи раніше.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)