АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні компоненти біосфери та її межі

Читайте также:
  1. I.4. ОСНОВНІ МОДЕЛІ ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
  2. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  3. III. Основні правила та обов’язки працівників
  4. IV. Основні обов’язки власника або уповноваженого ним органу
  5. IV. Основні поняття і визначення,
  6. N 1243, 31.10.2011, Наказ, Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  7. А. ОСНОВНІ ФОРМУЛИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВИКОРИСТАТИ
  8. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
  9. Азотисті основи як складові компоненти нуклеїнових кислот
  10. Асортимент товарів. Основні показники асортименту продукції.
  11. Атрибути – це компоненти тегу, що містять вказівки про те, як броузер має сприйняти й обробити тег.
  12. Банки — основні учасники ринку капіталів

Уявлення про склад біосфери були викладені В.І.Вернадським у праці "Хімічна будова біосфери Землі і її оточення": "Речовина її (біосфери. — авт.) складається із семи глибоко різнорідних природних частин, геологічно невипадкових".

По-перше, із сукупності живих організмів, живої речовини, розсіяної в міріадах особин.

По-друге, з біогенної речовини — джерела потужної потенціальної енергії (кам'яне вугілля, бітуми, вапняки, нафта тощо).

Біогенна речовина утворюється і перероблюється життям, сукупностями живих організмів. Це джерело надзвичайно потужної потенціальної енергії (кам’яне вугілля, бітуми, вапняки, нафта). Після утворення біогенної речовини живі організми в ній малодіяльні.

По-третє, з косної речовини — твердої, рідкої, газоподібної (камінь, вода, повітря), у відтворенні якої не беруть участі живі організми.

По-четверте, біокосної речовини, яка створюється одночасно живими організмами і косними процесами, являючи собою динамічні зрівноважені системи перших і других. Такою є вся океанська і майже вся річна вода біосфери, ґрунт, кора вивітрювання і т.п.

По-п'яте, з речовини, яка перебуває в радіоактивному розпаді. Останні десятиліття випробування ядерної зброї й аварії на атомнихелектростанціях підтвердили наявність у живій і неживій природі великої кількості елементів радіоактивного розпаду.

По-шосте, з речовини, просякнутої розсіяними атомами, які безпосередньо утворюютьсяіз різних земних речовин під впливом сонячного випромінювання.

По-сьоме, з речовини космічного походження (космічний пил, метеорити тощо).

Отже, речовина біосфери В.І.Вернадським розподіляється за де кількома ознаками: за походженням (земна, космічна ), характером речовини (жива, нежива), за характером вихідної речовини (біогенна, косна), за радіоактивністю, за ступенем дисперсності (розсіяні атоми).

Сучасне життя поширене у верхній частині земної кори(літосфері), у нижніх шарах повітряної оболонки Землі(атмосфері) і у водній оболонці Землі(гідросфері).

В 1931 р. вийшла стаття В.І.Вернадського "Про межі біосфери". Проте слід нагадати, що вчений до цієї проблеми звернувся ще в 1926 р. Однак тоді наука ще не нагромадила достатньої кількості інформації, яка б дала повну відповідь на питання: де проходять межі біосфери? Наприклад, не підтвердилося передбачення вченого про заселення усієї осадної оболонки Землі бактеріальним життям. Відомо, що розподіл мікроорганізмів у підземних водах, а значить, і нижня межа біосфери на континентах визначається двома факторами: температурою води і концентрацією в ній мінеральних солей. Живі бактерії можуть існувати у водах із температурою до 100°С, тоді як активна їхня життєдіяльність проявляється на межі близько 80°С. Крайня межа соляного розчину — 270 г/л, що в 10 разів перевищує концентрацію води океану.

В глибину Землі живі організми проникають на невеликі відстані. В літосфері життя обмежує перш за все температура гірських порід та підземних вод, яка поступово підвищується з заглибленням і на рівні 1,5 – 15 км вже перевищує 100оС. Найбільша глибина, на якій в породах земної кори були виявлені бактерії, складає 4 км. У нафтових родовищах на глибині 2 -2,5 км реєструються бактерії у значних кількостях.

Передбачення В.І.Вернадського про повсюдне поширення життя в океані до самого його дна збулося. Однак це підтвердилося через декілька десятків років — у 1960 р., коли батискаф "Трієст" із Жаком Піккаром і Доном Уолшем торкнувся дна Маріанської западини на глибині 10919 м від точки занурення. Акванавти на великій глибині побачили життя, про яке В.І.Вернадський тільки догадувався: "Повз батискаф пропливали плоскі риби, завширшки в долоню, на дні лежала червона креветка. Поверхня дна була покрита якимись горбочками, напевно, створеними живими організмами. Океан виявився заселеним до самих великих своїх глибин", — пише А.В.Лаппо.

В океані життя зустрічається навіть на дні океанічних западин за 10-11км від поверхні, так як температура там близько 0оС. Однак, за В.І.Вернадським, нижню межу біосфери слід проводити ще глибше. Велетенські товщі осадових порід, що поступово накопичуються в океані, й походження яких пов’язане з діяльністю живих організмів, - це також частини біосфери. У відповідності з динамічними процесами в земній корі осадові породи поступово занурюються в її, глибину, метаморфуючись під дією високих температур і тиску. Метаморфічні породи земної кори, що походять з осадових, в кінцевому результаті є також похідними життя.

Верхня межа життя в атмосфері визначається збільшенням з висотою рівня ультрафіолетової радіації. На висоті 25-27км більшу частину ультрафіолетового випромінювання Сонця поглинає тонкий шар озону – озоновий екран. Все живе, що піднімається вище захисного шару озону, гине. Атмосфера ж над поверхнею Землі насичена різноманітними живими організмами, що пересуваються в повітрі активним чи пасивним способом. Спори бактерій і грибів виявляють до висоти 20-22 км, але основна частина аеропланктону зосереджена в шарі до 1-1,5км. В горах межа поширення наземного життя близько 6км над рівнем моря.

Аналізуючи наведені дані про нижню і верхню межі біосфери, а також фізико-хімічні умови, що їх визначають, А.В.Лаппо (1970) виділяє три групи життєзабезпечуючих факторів.

По-перше, це достатня кількість вуглекислого газу і кисню. На Гімалаях, наприклад, зелений покрив обмежений висотою 6200 м, де парціальний тиск вуглекислого газу нижчий, ніж на поверхні моря. Однак і там життя не припиняється: його підтримують деякі види павуків і комах, які живляться органічними рештками, занесеними сюди вітром.

По-друге, достатня кількість вологи, яка забезпечує нормальний хід ферментативних процесів.

По-третє, сприятливий термічниий режим, який виключає або надто високі температури (зумовлюють звертання білка), або надто низькі (припиняють роботу ферментів). Найживучішими є прокаріоти — бактерії і ціанобактерії, їх можна зустріти в льодовиках Арктики, в скельних породах Антарктики, в гарячих джерелах з температурою до 98°С, а в підземних водах — і при 100о С.

Таким чином, потужність біосфери за вертикаллю в океанах охоплює всю товщу води і незначну донну плівку життя, а на континентах — тонкий надземний і потужний підземний шар. Уся земна поверхня нашої планети належить до біосфери, виключаючи, можливо, окремі високогірні ділянки, вкриті льодовиками, та безводні пустелі.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)