Відповідно до моделі САРМ

, (2.2)

де R - необхідна інвестором ставка доходу на вкладений капітал (ставка дисконту);

R_f - безризикова ставка доходу;

β - коефіцієнт, що є мірою систематичного ризику, зв'язаного з макроекономічними і політичними ризиками, що відбуваються в країні. Дані про коефіцієнт β публікуються у фінансових довідниках і періодичних виданнях, що аналізують фондові ринки.

R_m - загальна прибутковість ринку в цілому;

S₁ - премія за ризик вкладення в мале підприємство;

S₂ - премія за ризик, характерний для окремої компанії;

С - страновий ризик (ризик ненадійності прав власності, нестабільності законодавства, економічного спаду та ін.), який вирішальним образом впливає на стабільність доходу з інвестицій. Премія за страновий ризик уводиться у розрахунок тільки при оцінці ставки дисконту стосовно до іноземних інвесторів; для вітчизняних інвесторів рівень странового ризику неявним образом відображений у підвищеному рівні ринкової премії за ризик і навіть у збільшеному рівні номінальної безризикової процентній ставки (іноземні же інвестори не орієнтуються на указані місцеві показники).

При методі кумулятивної побудови ставка дисконту розраховується по формулі:

(2.3)

де R_f - прибутковість безризикових активів,

G_i - премія за ризик з номером i. Приклади ризиків, що враховуються: страновий ризик, ризики, пов'язані з розміром компанії, c професійністю менеджменту, ризик, пов'язаний з неліквідністю й т.д. Звичайно конкретна величина премії за кожний з видів ризику визначається експертним шляхом у ймовірному інтервалі від 0 до 5%.

Відповідно до моделі WACC, ставка дисконту розраховується по формулі:

, (2.4)

де К_d - вартість залучення позикового капіталу;

t_c - ставка податку на прибуток;

К_р - вартість залучення акціонерного капіталу (привілейовані акції);

К_s - вартість залучення акціонерного капіталу (звичайні акції);

W_d - частка позикового капіталу в структурі капіталу підприємства;

W_p - частка привілейованих акцій у структурі капіталу підприємства;

W_s - частка звичайних акцій у структурі капіталу підприємства.

6. Розрахунок величини вартості в постпрогнозний період може проводиться:

- методом розрахунку по ліквідаційній вартості (якщо в постпрогнозний період очікується банкрутство компанії з наступним продажем активів);

- методом розрахунку по вартості чистих активів;

- методом передбачуваного продажу, що складає в перерахуванні грошового потоку в показники вартості за допомогою спеціальних коефіцієнтів;

- по моделі Гордона. Розрахунок кінцевої вартості відповідно до моделі Гордона робиться по формулі:

, (2.5)

де CF_(t+1) - грошовий потік доходів за перший рік постпрогнозного (залишкового) періоду;

K - ставка дисконту;

g - довгострокові темпи росту грошового потоку.

Приклад: Відомо, що прогнозний період складає 5 років, грошовий потік 6-го року складає 150 млн. грн., ставка дисконту 24%, а довгостроковий темпи росту 2%. Необхідно знайти кінцеву вартість.

V = 150 млн/(0,24-0,02) = 682 млн. грн.

7. Визначення попередньої величини вартості бізнесу. Складається з 2-х складових: поточної вартості грошових потоків протягом прогнозного періоду і поточного значення вартості в постпрогнозний період.

8. Внесення підсумкових виправлень.

Розрахунок вартості об'єкта нерухомості методом ДГП відбувається по формулі:

, (2.6)

де PV - поточна вартість;

C_i - грошовий потік періоду t;

і - ставка дисконтування грошового потоку періоду t;

М - залишкова вартість.

Залишкова вартість, чи вартість реверсії, повинна бути продисконтована (по фактору останнього прогнозного року) і додана до суми поточних вартостей грошових потоків.

Таким чином, вартість об'єкта нерухомості = Поточна вартість прогнозованих грошових потоків + Поточна вартість залишкової вартості (реверсії).

Поиск по сайту: