АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розділ 2. Морфологія та анатомія органів рослин

Читайте также:
  1. III. Організація роботи з підготовки та направлення структурними підрозділами органів ДПС запитів на встановлення місцезнаходження платника податків
  2. IV. Дії підрозділів податкової міліції при отриманні запитів на встановлення місцезнаходження платника податків
  3. IV. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ СТАТУТНИХ ОРГАНІВ
  4. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  5. V. Запишіть 2 приклади вчинення замаху на злочини, передбачені статтями розділу ІІІ Особливої частини КК України (складіть фабули).
  6. VIII. ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФСПІЛКОВИХ ОРГАНІВ ТА ІНШИХ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ ПРАЦІВНИКІВ
  7. Акти органів прокуратури
  8. Алфавіт, слова, ідентифікатори, роздільники, лексеми
  9. Амілоїдоз внутрішніх органів
  10. Анатомія конфлікту
  11. Анатомія людини. Загальний покрив: шкіра та її похідні
  12. Анатомо-фізіологічні особливості органів і систем

Тема 2.2. Пагін та стебло рослин.

План лекції:

1. Пагін та його частини.

2. Будова бруньок. Листкорозташування.

3. Наростання пагона. Напрямок росту пагона.

4. Видозміни стебла та пагона.

5. Анатомія стебла: первинна і вторинна.

Мета заняття: нати теоретичні знання з теми.

 

Література:

1. Григора І.М, Якубенко Б.Є,І.М.Алейніков., В.І.Лушпо та ін. Ботаніка. Практикум: навчальний посібник, 5-е вид,перероблене та доповнене.- К.:Арістей, 2006.- с.54-67.

2. Ткаченко Н.М., ПрокопенкоТ.С., Ткаченко М.Ф. Підруч.для студ.вищ.фарм.навч. закладів. I-II рівнів акрид. – Х.:Вид-во НФаУ: МТК-книга, 2004.-с.43-56.

3. Решетнюк Т.А. Ботаніка: Підручник/Т.А.Решетнік, І.А.Бобкова,

Л.В. Варлахова.-К.:Здоровя,2006.-296с.-Бібліогр.:с.40-65.

4. Якубенко Б.Є.,Алейніков І.М., Лушпа В.І., Шабарова С.І., ЦаренкоП.М. Практікум з ботаніки. 7-е видання, перероблене і доповнене. К.: Фітосоціоцентр, 2012.-с.40-48.

5. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаника.- М.: ВО Агропромиздат, 1989, с34-45.

Пагін та його частини.

Стебло - осьовий полісиметричний орган необмеженого росту.

Збільшення його в довжину відбувається шляхом верхівкового і вставного росту, галуження і закладання бруньок здійснюється зовні (екзогенно).

На стеблі розташовані листки і бруньки.

Стеблозабезпечує зв'язок між листками і коренями, зумовлює утворення міцної асиміляційної поверхні листків і найкраще розташування їх щодо світла, є вмістищем запасних продуктів.

Стебла і корені деревних рослин можуть досягати віку 4- 6 тис. років (мамонтове дерево, драконове дерево). У деяких трав вік стебла обмежений лише 30 - 45 днями (рослини-ефемероїдів).

Форма поперечного зрізу стебла найчастіше циліндрична, але у трав'янистих рослин трапляються стебла тригранні (осоки), чотиригранні (глуха кропива), крилаті (чина лісова), плоскі (рдесник).

Довжина стебел коливається у великих межах: від 280 - 300м (лазячі стебла ротангових пальм) до 1,5мм (водяна рослина вольфія).

Пагін - орган, який утворюється з верхівкової меристеми і розчленяться на ранньому етапі морфогенезу на спеціалізовані частини - стебло, листки, бруньки.

ункції пагона:

· Фотосинтез;

· частини пагона можуть бути органами розмноження;

· накопичення запасних продуктів, води.

Частини пагона.

Ділянку стебла, від якої відходить листок, називають вузлом,

а ділянку стебла між двома вузлами - міжвузлям.

Над вузлом у пазусі листка утворюється пазушна брунька.

Якщо міжвузля видно чітко, пагін називають подовженим.

Якщо вузли розташовані близько і міжвузля практично непомітні, то це вкорочений пагін ( плодушка, розетка).

Метамерія. Звичайно пагін має кілька вузлів і міжвузлів.

Таке повторювання відрізків пагона, що мають однойменні органи, називають метамерією.

Кожен метамер типового пагона складається з вузла з листком і пазушною брунькою і міжвузля, що розташоване нижче.

2. Будова бруньок. Листкорозташування.

Брунька - це вкорочений пагін.

За будовою виділяють такі типи бруньок.

вегетативна брунька.

Він складається з меристематичної осі, що закінчується конусом наростання (зачаткове стебло) і листкових примордіїв (зачаткових листків), тобто із серії зачаткових метамерів.

Диференційовані листки, розташовані нижче, прикривають конус наростання і примордії. Так побудована вегетативна брунька.

У вегетативно-репродуктивній бруньці конус наростання перетворився на зачаткову квітку або зачаткове суцвіття.

Репродуктивні (квіткові) бруньки складаються лише із зачаткової квітки або суцвіття і не мають зачатків фотосинтезуючих листків.

Часто зовнішні листки видозмінені на брунькові лусочки, які запобігають висиханню бруньки.

Такі бруньки називають захищеними (закритими) на відміну від голих (відкритих) бруньок, які не мають брунькових лусок (калина, орлянка).

Однак треба пам'ятати, що в голих бруньках, як і у будь-яких ростучих, конус наростання і зачатки листків закриті більш дорослими фотосинтезуючими листками.

За розташуванням на пагоні розрізняють такі типи бруньок:

· Верхівкові

· бічні.

Бічні бруньки за походженням можуть бути пазушними і додатковими. Пазушні бруньки закладаються на конусі наростання екзогенно (зовнішньо) у пазухах листкових примордіїв.

Пазушні бруньки, з яких довгий час не утворюються пагони, називають сплячими.

Пазушні бруньки розташовані або по одній (поодинокі), або по кілька (групові).

Додаткові бруньки можуть виникати у будь-якій частині стебла ендогенно внаслідок діяльності меристеми.

Іноді додаткові бруньки утворюються на листках і відразу ж утворюють маленькі пагони з додатковими коренями (бріофілюм) або цибулинки (цибуля).

Такі додаткові бруньки називають вивідними.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)