АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Економічна криза 2008-2009рр

Читайте также:
  1. VІІІ. Зовнішньоекономічна діяльність держави
  2. Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни
  3. Багатоваріантність визначення кризових явищ на макро- та мікрорівнях в економіці: збій, кризова ситуація, локальна криза, системна криза, стратегічна криза, катастрофа.
  4. Берлінський криза 1948г.и розкол Німеччини
  5. Взаємодія АD і АS. Макроекономічна рівновага
  6. Види кредитів, їх класифікація та економічна характеристика
  7. Гнучкість (економічна) гнучкість (економічна)
  8. ДИСЦИПЛІНА «ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ»
  9. Економіка і економічна думка Радянської україни до другої світової війни
  10. Економічна безпека як багаторівнева система: поняття та базові елементи
  11. Економічна думка античного світу
  12. Економічна думка Середньовіччя. Меркантилізм

Проблеми розвитку промисловості, агропромислового комплексу, функціонування фінансової системи, торговельного обміну на сучасному етапі розвитку України

Після проголошення незалежності України внутрішня політика була спрямована на розбудову і утвердження нових державних інституцій. Перш за все, було запроваджено атрибути державності: фіксація кордонів, створення української митниці прикордонних військ, укладання угод про делімітацію кордонів; визначення громадянства (Закон „Про громадянство України”); визнання національної символіки як державної; запровадження власної грошової одиниці (у 1992 році купони багаторазового використання, у 1996 році - гривня). На сьогодні грошовий обіг в Україні контролюється Національним банком України, проте фінансові операції можуть здійснювати недержавні українські та іноземні банки, встановлено гарантії повернення коштів (не більше визначеної суми) населенню у випадку краху банку для цього створено спеціальний фонд. Інфляція за 2005 р. - 10,3 %, за 2007 р. - 17 %., на 2008р. становила 22,3%., у 2009р. - 12,3%, у 2010 р. - 9,1%.

Основними проблемами економічного розвитку України є реформування промисловості й сільського господарства, забезпечення стабільного зростання виробництва.

У 1990-1994 рр. валовий національний продукт в Україні скоротився на 44%, обсяг промислової продукції – на 41%, національний доход – на 54%. У 1994 році спад промислового виробництва досяг свого максимуму – -27,7% (під час Другої світової війни падіння промислового виробництва у СРСР становило 30%). У подальші роки темпи спаду ВВП скорочувалися повільніше: у 1996р.- -10%, у 1997 – -3,3%. У 1999 році почалася стабілізація економіки, хоча ВВП знизився на 0,4%, проте у деяких галузях промисловості спостерігалося зростання обсягів виробництва: у харчовій промисловості - +7,8%, у деревообробній – +23,6%. У 2000 році вперше за роки незалежності спостерігався ріст ВВП на 5,8%, обсяг промислової продукції збільшився на 12,9%, а сільського господарства на 9,2%. У наступні роки ця тенденція зберігалася і темпи зростання валового внутрішнього продукту зрівнялися із загальноєвро-пейськими: у 2001 р. - +9,1%, у 2002р. – +4,4%, у 2003р. – +8,7%, у 2004 – +12%, у 2005р. - + 2,4%, у 2006р. - +7%, у 2007р. - +7.5%. Але зростання і стабілізація економіки відбувається за рахунок базових галузей промисловості, орієнтованих на зовнішній ринок: металургії, енергетики. Недостатнім залишається розвиток інноваційних і наукоємних виробництв, низьким є рівень залучення іноземних інвестицій, а собівартість продукції в Україні залишається досить високою через старі технології та високу енергоємність. Світова економічна криза не оминула і Україну.

Економічна криза 2008-2009рр.

Передумови:

-перша половина 2008р. великі соціальні видатки: виплата заощаджень Ощадбанку СРСР, підвищення пенсій і зарплат; дефіцитний бюджет;

-літо-осінь 2008р.: коливання курсу гривні по відношенню до долару, різке зростання, потім падіння курсу національної валюти;

-криза споживчого кредитування через нестабільність національної валюти.

Прояви кризи:

-різке падіння світових цін на металургійну продукцію;

-початок соціально-економічних проблем: невиплата або затримка виплати бюджетникам, обвал ринку житла через суворі умови отримання кредиту; скорочення обсягів виробництва, звільнення працівників;

-проблеми у банківській сфері, введення мораторію на дострокове повернення вкладів населенню тощо.

Україна взяла позику Міжнародного валютного фонду у розмірі 16,5млрд для стабілізації ситуації. Грудень

2008-січень 2009 рр. – газовий конфлікт з Росією. Інфляція на 2008р.- 22,3%.

У грудні 2010 р. порівняно з попереднім місяцем та груднем 2009 р. приріст промислової продукції становив відповідно 4,7% та 12,5%, за 2010 р. - 11%. Незважаючи на постійне уповільнення темпів падіння обсягів будівництва майже за всіма основними видами будівельної діяльності рівня 2009 р. не досягнуто.

Знизили обсяги будівництва підприємства 21 регіону. За 2010 р. підприємствами транспорту перевезено 755,3 млн т вантажів, що на 8,5% більше, ніж за 2009 р. Вантажооборот зріс на 6,4% і становив 404,6 млрд ткм. Вітчизняний морський та річковий торговельний флот виконав перевезення вантажів в обсязі 11,1 млн т, що на 13,0% більше, ніж за 2009 р.

В аграрній сфері відбулося реформування: колгоспи розпалися, фермерські господарства починають активно розвиватися, землю проголошено приватною власністю і розпайовано серед селян, проте залишається проблемним забезпечення села технікою, добривами, надання кредитів, забезпечення реалізації сільгосппродукції без посередників, які фактично грабують селян, закуповуючи вирощене за безцінь і реалізуючий за значно вищими цінами. Низькі ціни на сільгосппродукції призводять до різних продовольчих криз: “цукрової”, “м’ясної”, “молочної”, знищення поголів’я худоби, посівних площ окремих культур. Заходи держави щодо стабілізації становища не завжди допомагають, проте встановлено мінімальні закупівельні ціни на молоко, обмежують торгівельні націнки на продукти харчування тощо. У 2001-2002 рр. було зібрано високий врожай зернових, що дозволило повністю задовольнити внутрішні потреби та експортувати зерно, проте експорт сільгосппродукції пов’язаний з її відповідністю міжнародним стандартам, саме через це виникли проблеми з експортом молочної продукції до Росії.

За попередніми розрахунками, у 2010 р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з 2009 р. становив 99,0%, в тому числі в сільськогосподарських підприємствах - 99,2%, у господарствах населення - 98,9%.

Україна здійснює активні зовнішньоторговельні операції з більшістю країн світу. До останнього часу зберігалась стійка тенденція скорочення обсягів торгівлі з країнами колишнього СРСР і нарощування торговельних зв'язків з іншими державами. України має позитивне торговельне сальдо; 60% продукції йде на експорт. Основні економічні і торговельні партнери України – країни Євросоюзу та Російської Федерації. Ще майже 20% товарів надходять в Україну з Туркменистану, США та Польщі. Значними є обсяги реалізації турецьких та китайських товарів (т.зв. “човникова торгівля”) Внутрішня торгівля на сьогодні зосереджується у приватному секторі, починається проникнення на ринки України світових товарних марок і торгівельних мереж, у сільській місцевості торгівлею поряд з приватниками займається споживча кооперація України. У січні-листопаді 2010 р. експорт товарів становив 46129,6 млн дол. США, імпорт - 54087,6 млн дол. Порівняно з відповідним періодом 2009 р. експорт збільшився на 29,8%, імпорт - на 33,9%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 7958 млн дол. (за січень-листопад 2009 р. також від'ємне - 4843,1 млн дол.). Зовнішньоторговельні операції товарами Україна здійснювала з партнерами із 216 країн світу. До країн СНД було експортовано 36,5% усіх товарів, до країн ЄС - 25,3%.

Російська Федерація залишається найбільшим торговельним партнером України (26,3% експортних та 36,5% імпортних поставок). Збільшився експорт товарів до всіх основних країн-партнерів: Італії - на 99,4%, Російської Федерації - на 61,5%, Білорусі - на 49,2%, Польщі - на 47,5%, Туреччини - на 39,2%, Німеччини - на 22,9%, Індії - на 13,8%. Із країн СНД імпортовано 44% усіх товарів, із країн ЄС -31,5% (у січні-листопаді 2009 р. - відповідно 43% та 34,1%).

Розгорнувся процес реструктурування Збройних сил України: вже на початку 1994 року Україна вивезла зі своєї території всю тактичну ядерну зброю скорочено на третину особовий склад, скорочено термін служби в армії, планується її перехід на контрактну основу, але економічні труднощі призвели до зниження боєздатності армії про що свідчать трагедії у Броварах (ракета потрапила у житловий будинок), над Чорним морем у 2001 році (під час навчань збито цивільний літак), у Львові 2002 році (під час авіашоу літак врізався глядачів), пожежі і вибухи на складах боєприпасів у Новобогданівці у 2005р., 2006 р.

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)