Наукова

9. Автократов В. Н. Понятие “архивный фонд” в советском архивоведении 1920-х гг. // Археограф. ежегодник за 1984 г. — М., 986. — С. 42–61.

Матеріали до самостійної роботи

Організація документіна рівні одиниці зберігання, де наявні в її складі різні архівні документи, відбу­вається на двох рівнях: документному та аркушному. Для доку­ментів з паперовими носіями одиницею зберігання є справа.

Документиий рівень організації на рівні справи передбачає таку її організацію, яка б фіксувала процес її створення, внутріш­ню структуру та правильну систематизацію наявних у ній документів.

Систематизація документів у межах одиниці зберігання здійснюється за такими ознаками:

• хронологічною - за датами документів;

• предметною (тематичною) - за змістом документів;

• номінальною - за видами документів;

• кореспондентською - назвами адресатів або адресантів;

• географічною - за історичними регіонами, адміністратив­но-територіальними одиницями, географічними поняття­ми, з якими пов'язаний зміст документів, їх автори і коре­спонденти;

• авторською - за назвами підприємств, установ і організацій, прізвищами та іменами осіб - авторів документів.

Як правило, документи групуються (систематизуються) не за однією ознакою, а тими ознаками, застосування яких визнано найраціональнішим.

Систематизація документів закріплюється нумерацією аркушів. Аркушний рівень організації одиниць зберігання забезпечує внутрішню організацію кожного з документів.

Таким чином, організація архівних документів проходить чотири етапи, які тісно пов'язані між собою і доповнюють один одного. Обов'язковою вимогою до всіх етапів організації архів­них документів є її здійснення за науково-обгрунтованими оз­наками з урахуванням особливостей документів і характеру ді­яльності фондоутворювача.

Питання для самоконтролю

1. За якими ознаками здійснюється систематизація докумен­тів на рівні справи?

2. Що забезпечує аркушний рівень організації одиниць зберігання?

Самостійна робота (2год.)

Діяльність експертних комісій

План

1. Єдина система експертних органів.

2. Експертні комісії архівних установ.

3. Експертно-перевірні комісії та Центральна експертно-перевірна комісія.

4. Цільова експертиза.

5. Документи, що не підлягають виділенню до знищення.

Література

Нормативно-методичні документи Держкомархіву

1. Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій /Держкомархів України. — К., 2001. — 111 с.

Поиск по сайту: