АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Навчальна. 2. Архівознавство: підруч

Читайте также:
  1. Конституційне право України як навчальна дисципліна
  2. Навчальна
  3. Навчальна
  4. Навчальна
  5. Навчальна
  6. Навчальна
  7. Навчальна
  8. Навчальна
  9. Навчальна література
  10. Навчальна література
  11. Навчальна література

2. Архівознавство: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / редкол.: Я. С. Калакура та ін. — К., 2002. — 356 с.

3. Теория и практика архивного дела в СССР: учеб. для вузов / под ред. Ф. И. Долгих, К. И. Рудельсон. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1980. — 343 с.

Матеріали до самостійної роботи

Розгляд питань, пов'язаних з формуванням НАФ, зокрема науково-методичне та організаційне керівництво експертизою цінності документів належить до компетенції та­ких експертних комісій:

· Центральної експертно-перевірної комісії Держкомархіву України (ЦЕПК);

· експертно-перевірних комісій (ЕПК) центральних і галу­зевих державних архівів, Державного архіву в Автономній Республіці Крим, державних архівів областей, міст Києва і Севастополя, державних наукових установ, музеїв і бі­бліотек;

· експертних комісій (ЕК) архівних відділів районних дер­жавних адміністрацій та міських рад архівних підрозділів; органів державної влади, органів місцевого самовряду­вання; підприємств, установ і організацій усіх форм влас­ності; архівів (архівних підрозділів) об'єднань громадян.

Діяльність експертних комісій кожної архівної установи ре­гулюється положеннями про них, розробленими на основі, типового положення. У комплексі вони складають єдину систему експертних органів, розробляють методику виконання цієї ро­боти, організовують і контролюють хід її проведення.

Склад експертних комісій всіх рівнів формують з досвідчених архівістів, представників наукової і творчої громадськості, прак­тичних архівістів-спеціалістів з урахуванням профілю комплек­тування архівної установи. До вирішення особливо складних пи­тань експертизи можуть залучатися експерти і консультанти з числа осіб, які не входять до їх складу на постійній основі. Голо­вами експертних комісій призначають, як правило, заступників керівників відповідних організацій.

Рішення експертних комісій та норми архівного законодавства складають організаційно-правову основу формування НАФ.

Право остаточного вирішення питань відбору документів на зберігання та до знищення надається експертно-перевірним комісіям. Рішення експертної комісії щодо віднесення документів до НАФ або вилучення документів з нього може бути представ­лене на перегляд експертно-перевірною комісією, а у випадку відмови або незгоди - Центральною експертно-перевірною комі­сією. Її рішення щодо цього питання може бути оскаржене лише в судовому порядку.

Підготовка до експертизи цінності документів розпочинаєть­ся з вивчення історії (для особи - життєвого та творчого шляху) фондоутворювача та фонду, його місця і ролі у суспільстві, а та­кож складу і змісту документів.

Безпосередня експертиза цінності документів здійснюється поетапно з метою встановлення наявності документального фонду, що утворився в діяльності фізичної чи юридичної особи і підлягає віднесенню до НАФ; відбору цінних документів доку­ментального фонду з метою безпосереднього внесення їх до НАФ; визначення можливості приймання на державне зберігання документів НАФ; уточнення Цінності вже прийнятих до архівів фондів та окремих документів НАФ.

Експертиза цінності документів конкретних фондоутворювачів з метою віднесення до НАФ здійснюється експертно-перевірними комісіями державних архівів одночасно із встанов­ленням конкретного кола джерел формування НАФ та висновків співробітників державного архіву за результатами попереднього експертного огляду документів у приватних архівних зібраннях за місцем їх зберігання. Основним критерієм на цьому етапі є критерій походження.

Експертиза цінності фондів, їх частин та окремих документів з метою внесення до НАФ, визначення цінності фондів і доку­ментів, а також виділення до знищення документів, що не підлягають подальшому зберіганню, здійснюється у діловодстві установ, в архіві (архівному підрозділі) установи, безпосередньо за місцем зберігання приватного архівного зібрання; в держав­них архівах. Основним критерієм на цьому етапі є зміст і зовніш­ні особливості документів.

Проведення експертизи у діловодстві установ спирається на результати детального вивчення напрямів діяльності установи, її функцій, організації документальної частини діловодства (централізоване, децентралізоване, змішане), а також складу докумен­тації.

В архіві (архівному підрозділі) установи експертиза докумен­тів може бути як самостійним видом роботи, гак і частиною комплексу робіт із науково-технічного опрацювання документів даної організації. Її метою є виявлення дублетної документації.

В державних архівах експертиза цінності здійснюється під час первинного розбирання документів особового походження та документів громадських, релігійних організацій, політичних партій і рухів; наукового описування документів у процесі їх упорядкування та перероблення недосконало укладених архівних описів; як вид самостійної роботи (цільова експертиза). Цільова експертиза здійснюється за наявності у фондах значної кількості справ, що не підлягають подальшому зберіганню і проводиться комплексно з метою ліквідаціїдублетності, а також відновлен­ня втраченої документації за рахунок фондів, що не входять до даної системи установ і організацій.

Під час проведення експертизи визначають наукову і практичну цінність усіх наявних документів на основі відомчого або типового переліків та затвердженої номенклатури справ на поточний рік.

Після формування справ, складання їх заголовків та описів справ на документи постійного, тривалого зберігання і з особо­вого складу оформлюють результати експертизи цінності. На цьому етапі укладають описи документів постійного зберігання, описи документів з особового складу; акти про виділення до зни­щення документів, що не підлягають зберіганню; акти про по­вернення документів власнику, акти про виявлення документів, що не стосуються даного фонду, архіву. Акти і описи подаються на розгляд, погодження і затвердження в установленому порядку.

Після розгляду акта на засіданні експертно-перевірної комісії та затвердження його керівництвом, погодженням з Централь­ною експертно-перевірною комісією документи передаються до знищення. Не підлягають виділенню до знищення унікальні документи та документи Національного архівного фонду, утво­рені до 1946 р. включно.

Питання для самоконтролю

1. Які завдання експертних комісії, їх функції та організація діяльності?

2. Охарактеризуйте єдину систему експертних органів.

3. Робота експертних комісій архівних установ.

4. Експертно-перевірні комісії та Центральна експертно-перевірна комісія.

5. З якою метою здійснюється цільова експертиза?

6. Які документи не підлягають виділенню до знищення?


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)