АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Екологічні аспекти енергетичного аудиту

Читайте также:
  1. IV етап. Завершення аудиту
  2. АРХІВОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
  3. Взаємовідносини людини і природи.Екологічні проблеми ,її наукові ,соціально-філософські та етиико-гуманістичні аспекти.
  4. Види аудиту та його відмінності
  5. Відмінність аудиту від ревізії
  6. Гендерні аспекти спілкування
  7. Геолого-геоморфологічні екологічні проблеми
  8. Глобальні екологічні кризи – передумови та наслідки.
  9. Екологічні класифікації та нормативи якості вод. Створення карт
  10. Екологічні наслідки забруднення морського середовища
  11. Екологічні проблеми України та Вінниччини

Викиди основних виробництв

Вироблення продукції на промислових підприємствах пов’язане з використанням ПЕР, а використання останніх викликає забруднення довкілля.

Кожний вид палива при його використанні (спалюванні) має специфічні викиди. Основні значення яких наведені в таблиці 8.4. При цьому кількість викидів практично пропорційна кількості використаних ПЕР з диференціацією за видами ПЕР.

Таблиця 8.4

Основні викиди в грамах при спалюванні традиційних палив
на вироблення 1 кВт·год електроенергії на ТЕС

  Викид Вид палива
Кам’яне вугілля Буре вугілля Мазут Природний газ
SO2 6,0 7,7 7,04 0,002
NOx 21,0 3,4 2,4 1,9
Тверді частинки 1,4 2,7 0,7
Фтористі сполуки 0,05 1,11 0,004

 

У загальному випадку збільшення прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, у році t за рахунок впровадження ЕЗЗ визначається за таким виразом

ΔПt = ,

де n – вид заощадженого палива;

– тариф і -го виду заощадженого палива за діючими тарифами;

– зменшення поставок палива на підприємство в результаті реалізації заходів з енергозбереження;

–тариф на купівлю теплової енергії;

– скорочення споживання тепла зі сторони за рахунок реалізації заходів з енергозбереження

– тариф на електроенергію, яку одержує підприємство від за рахунок впровадження ЕЗЗ постачальної компанії

– скорочення споживання електроенергії підприємством за рахунок впровадження ЕЗЗ;

– скорочення платежів підприємства за забруднення довкілля, зумовлене впровадження ЕЗЗ;

, K – поточні витрати на капітальні вкладення, пов’язані з експлуатацією, придбанням та установкою за рахунок впровадження енергозберігаючого устаткування;

e – внутрішня норма ефективності;

BB – зменшення експлуатаційних витрат на підприємстві, зумовлених впровадженням ЕЗЗ, крім витрат на обслуговування енергозберігаючого устаткування.

Під час оцінювання ефективності впровадження ЕЗЗ необхідно враховувати зменшення впливу споживачів ПЕР на довкілля, що зумовлено зменшенням спалювання органічного палива і, як результат, зменшення величини шкідливих викидів у довкілля.

Показник зменшення платежів підприємства за забруднення довкілля обчислюється як сума зменшення витрат підприємства за викиди, шкідливих речовин в атмосферу, скиди в гідросферу та розміщення твердих відходів з урахуванням встановлених для підприємства лімітів на викиди, скиди та розміщення відходів.

Оцінка зменшення впливу споживачів ПЕР на довкілля при впровадженні ЕЗЗ передбачає:

– розрахунок зменшення шкідливих викидів в атмосферу за рахунок запропонованих заходів з енергозбереження окремо по кожному виду ПЕР;

– складання узагальненої таблиці зменшення величини шкідливих викидів у довкілля за рахунок запропонованих ЕЗЗ;

– розрахунок зменшення витрат на сплату податку та штрафів за забруднення довкілля.

 

Оскільки вугілля є базовим органічним паливом в України і залишиться ним протягом багатьох десятиліть, то визначимо вплив на довкілля, яке здійснить підприємство при використанні вугілля.

Виходячи з даних під час викидів при спалюванні вугілля (табл.), кожний вид викиду повинен бути оціненим питомою вартістю одиниці викиду. Таким чином, якщо підприємство щорічно споживає паливо у вигляді вугілля G1 (т), то воно повинно сплатити при традиційному спалюванні вугілля

С1 = mi·gi,

Де mi маса і -го викиду, кг; визначається згідно з таблицею споживаною масою палива G1,т;

gi вартість одиниці і -го викиду, грн./т;

n – кількість урахованих показників викидів.

Додаткова вартість негативного впливу на довкілля процесів видобування, перероблення і транспортування вугілля повинна враховуватися у вартості одиниці маси вугілля.

Підприємство може зменшити сплату за викиди в разі використання технології нетрадиційного спалювання. Зрозуміло, що підприємство буде зацікавленим використовувати ефективні засоби використання палива, що зменшують викиди у довкілля.

Будь-яке підприємство використовує електричну і теплову енергію, що отримує від енергопостачальних компаній.

Слід пам’ятати, що для вироблення 1кВт·год електричної енергії треба використати приблизно 350 г у.п. (з урахуванням коефіцієнта перетворення). Оскільки в мережах існують втрати, їх можна прийняти під час оцінних розрахунків приблизно за 10% загального використання енергії.

Таким чином. Виходячи з річного споживання електричної і теплової енергії з урахуванням перевідних коефіцієнтів і втрат, визначаємо еквівалент споживання вугілля на вироблення електричної G2 і теплової G3 енергії. Додаткові платежі підприємства за забруднення довкілля С2і С3 визначаються аналогічно до вищенаведеного для С1

Загальні платежі підприємства за забруднення довкілля будуть дорівнювати алгебраїчній сумі складових платежів С1, С2 та С3.

 

Бізнес-планування у сфері енергозбереження

Енергозберігаючі заходи поділяються на безвитратні, мало витратні та із залученням значних фінансових коштів. Саме в останньому випадку і необхідна розробка бізнес-плану. Етап попереднього аналізування діяльності підприємства і планування розробки ЕЗЗ завжди повинен виступати попереду стану впровадження і функціонування. В цьому випадку важливими стають попередня оцінка прибутку, розрахунок рентабельності. Терміну окупності тощо. Тобто на підставі цих показників підприємство вирішує питання про подальшу діяльність у даному напрямку. Попередній аналіз діяльності підприємства повинен виявити джерела неефективного використання ПЕР. Процесу складання бізнес-плану завжди передує процес розробки ідей із яких вибирається найбільш приваблива.

Вирішення питань про надання державних інвестицій та банківських кредитів на розвиток підприємства повинно здійснюватися тільки за наявності бізнес-плану.

Бізнес-план розробляється для проведення комплексного маркетингового та техніко-економічних досліджень з метою розвитку підприємства. Оцінювання доцільності вибору проекту здійснюється з урахуванням маркетингових. Фінансово-економічних, нормативних вимог, а також вимог щодо забезпеченості ресурсами, що відображають головні аспекти його реалізації.

Бізнес-план з енергозбереження може складатися на один рік, у якому докладно розглядають питання впровадження ЕЗЗ, запланований проектом, і укрупнено характеризуються ЕЗЗ з терміном впровадження 1–4 роки. Бізнес-план охоплює опис підприємства, його економічний потенціал, оцінку внутрішнього та зовнішнього середовища ринку у часі, опис стратегії маркетингу, а також обґрунтування економічного ефекту за рахунок впровадження ЕЗЗ.

 

Контрольні запитання для перевірки знань

  1. Які існують принципові шляхи енергозбереження?
  2. Які існують перешкоди на шляху впровадження енергозбереження?

3. Вирішенню яких проблем необхідно приділяти увагу у сфері енергозбереження?

4. Якими діями повинна підтримуватися система енергетичного менеджменту?

5. На що спрямована робота зі складання паливно-енергетичного балансу (ПЕБ)?

6. Що є вихідною інформацією для складання ПЕБ?

7. Що повинні охоплювати дані обліку?

8. Яку інформацію дають існуючі на підприємстві статистичні і інші форми звітності?

9. Що може бути отримано в результаті розрахунків?

10. Яку можливість дають результаті випробувань?

11. Про що дають інформацію науково-технічні дані?

12. Що дозволяють оцінювати нормативно-довідкові дані?

13. Яким вимогам повинна відповідати вихідна інформація для складання ПЕБ?

14. Що встановлює рівняння ПЕБ?

15. Як визначається сумарна енергія палива?

16. Як визначається сумарна підведена енергія?

17. За якими даними розраховується витратна частина ПЕБ?

18. Як оцінюється корисне використання енергії?

19. Як визначається корисне використання енергії?

20. Як визначається сумарне споживання ПЕР на підприємстві?

21. Які види діаграм можуть застосовуватися для аналізу ПЕБ?

22. Які можуть бути об’єкти аудиту?

23. Які можуть бути обсяги досліджень з енергоаудиту?

24. Яка вихідна інформація при дослідженні котлів?

25. Яка вихідна інформація при дослідженні бойлерів та теплообмінників?

26. Яка вихідна інформація при дослідженні парових систем?

27. Які вимірюються параметри під час енергоаудиту?

28. Які можуть бути рекомендації щодо енергозберігаючих заходів?

29. Які втрати енергії та потенціал енергозбереження в комунальному теплопостачанні?

30. Які існують мало витратні та швидкоокупні заходи?

31. Які існують заходи по модернізації та зміні теплоджерела?

32. Які об’єкти енергоаудиту у системах водопостачання і каналізації?

33. Який обсяг досліджень у системах водопостачання і каналізації?

34. Яка документальна інформація у системах водопостачання і каналізації?

35. Які параметри, що вимірюються у системах водопостачання і каналізації?

36. Які рекомендації щодо енергозберігаючих заходів у системах водопостачання і каналізації?

37. Які об’єкти енергоаудиту у будинках і спорудах?

38. Які обсяги досліджень у будинках і спорудах?

39. Яка документальна інформація у будинках і спорудах?

40. Які параметри, що виміряються, у будинках і спорудах?

41. Які рекомендації щодо енергозберігаючих заходів у будинках і спорудах?

42. Які економічні чинники на впровадження енергозберігаючих заходів?

43. Які чинники негативно впливають на фінансово-економічні показники виробничої діяльності?

44. Які пріоритети впровадження енергозберігаючих технологій?

45. Які види економічного впливу на споживачів ПЕР передбачено?

46. Які існують критерії для оцінки ефективності впровадження енергозберігаючих технологій?

47. У чому суть методу визначення чистої поточної вартості, який використовується для оцінки ефективності інвестицій?

48. У чому екологічні аспекти енергоаудиту?

49. Бізнес-планування у сфері енергозбереження.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)