Правила визначення вартості будівництва

Лекція 3

Вартість будівництва визначається:

- на стадії проектування – кошторисна вартість будівництва у складі інвесторської кошторисної документації;

- на стадії визначення виконавця робіт (проведення тендеру) – ціна тендерної пропозиції (договірна ціна, яка може встановлюватися твердою, динамічною, періодичною);

- на стадії проведення взаєморозрахунків – уточнюються окремі вартісні показники, які визначені на попередніх стадіях, у залежності від виду договірної ціни у порядку, передбаченому в контракті.

Вартість будівництва умовно поділяється на безпосередні та супутні витрати, а також прибуток, засоби на покриття адміністративних видатків (расходов) будівельно-монтажних організацій, засоби на покриття ризиків усіх учасників будівництва, засоби на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов’язкові платежі.

До безпосередніх витрат відносяться засоби, які витрачаються на розробку проектно-кошторисної документації (глава 12 зведеного кошторисного розрахунку) й на спорудження об’єкта будівництва (як прямі, так і загальновиробничі витрати) (глава 2 – 7 ЗКР).

До супутніх витрат відносяться засоби, необхідні на будівництво в цілому, які витрачаються як замовником, так і підрядником:

- підготовку території будівництва (глава 1 ЗКР);

- зведення і розбирання (пристосування) титульних тимчасових будівель і споруд (глава 8 ЗКР);

- додаткові витрати, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт в зимовий і літній періоди, якщо це планується проектом організації будівництва (глава 9 ЗКР);

- інші роботи й витрати (глава 9 ЗКР);

- утримання служби замовника та авторський надзор (глава 10 ЗКР);

- підготовка експлуатаційних кадрів (глава 11 ЗКР).

У свою чергу безпосередні і супутні витрати розділяються на наступні види робіт і витрат:

- будівельні роботи;

- роботи по монтажу устаткування (монтажні роботи);

- інші витрати.

2.4.1. Визначення кошторисної вартості будівництва.

Кошторисна вартість будівництва визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення тендерів.

При визначенні кошторисної вартості будівництва до будівельних, монтажних робіт, вартості обладнання, меблів та інвентарю, іншим витратам відносяться, перелічені в п.3.1.3. – 3.1.6. ДБН Д.1.1-1-2000

Кошторисна вартість, яка визначається по локальних кошторисах, містить в собі прямі витрати (затраты) і загальновиробничі витрати (расходы).

Прямі витрати враховують в своєму складі:

- заробітну платню робочих,

- вартість експлуатації будівельних машин і механізмів,

- вартість матеріалів, виробів, конструкцій.

Вони визначаються в локальних кошторисах шляхом множення певної по ресурсних елементних кошторисних нормах кількості трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання об'ємів робіт, обчислених по робочих кресленнях, на відповідні поточні ціни цих ресурсів.

Поточні ціни на трудові і матеріально-технічні ресурси в інвесторській кошторисній документації приймаються за початковими даними замовника або, за його дорученням, з інших джерел (зокрема за усередненими даними Держбуду).

Кошторисна заробітна платня (основна і додаткова)*, що указується в прямих витратах в локальних кошторисах, обчислюється окремо для робочих-будівельників і монтажників, робочих, зайнятих на управлінні і обслуговуванні будівельних машин і механізмів, і робочих, зайнятих на управлінні і обслуговуванні автотранспортних засобів при перевезенні грунту і будівельного сміття. Розрахунок заробітної плати виконується на підставі нормативних трудовитрат і вартості людино-години, відповідної середньому нормативному розряду робіт для ланки робочих-будівельників, монтажників і середньому нормативному розряду ланки робочих, зайнятих на управлінні і обслуговуванні будівельних машин і механізмів.

Вартість людино-години вказаних робочих по будівництвах (об'єктам), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або засобів підприємств, установ і організацій державної власності, як правило, приймається в межах, рекомендованих Держбудом України.

Кошторисна вартість експлуатації будівельних машин і механізмів, зайнятих в будівельному виробництві, в прямих витратах визначається виходячи з нормативного часу їх роботи, необхідної для виконання встановленого об'єму будівельних і монтажних робіт, і вартості експлуатації будівельних машин і механізмів за одиницю часу їх застосування (машино-час) в поточних цінах. В вартості експлуатації будівельних машин і механізмів вказується, в тому числі, заробітна плата робочих, зайнятих на управлінні й обслуговуванні будівельних машин і механізмів.

Вартість машино-часа в поточних цінах розраховується на підставі трудових і матеріальних ресурсів, приведених в РСНЭМ, і поточних цінах на них із збільшенням (прибавленим):

- амортизаційних відрахувань на повне відновлення будівельних машин і механізмів,

- вартості матеріальних ресурсів на заміну частин, які швидко зношуються, ремонт і технічне обслуговування,

- перебазування,

- а також податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів.

Час використання робочими-будівельниками і монтажниками механізованих знарядь виробництва (пальники газополум'яні, вібратори поверхневі, машини мозаїчно-шліфувальні, машини що електрозачищають, трамбівки пневматичні і т.п.) включений в норми трудовитрат робочих-будівельників і монтажників і виділений в ресурсних елементних кошторисних нормах для розрахунку:

- вартості енергоносіїв,

- змащувальних матеріалів

- і гідравлічної рідини, яка враховується у складі прямих витрат на матеріальні ресурси.

!!!Амортизаційні відрахування, витрати на ремонт і переміщення механізованих знарядь виробництва враховані у складі загальновиробничих витрат.

Кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій в прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої виходячи з об'ємів робіт, передбачених робочими кресленнями, і відповідних поточних цін.

По будівництвах (об'єктам), будівництво яких здійснюється із залученням засобів Державного бюджету, закупівля імпортних матеріальних ресурсів і устаткування здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Поточні ціни на матеріали для будівництва визначаються франко-приоб’єктний склад будівельного майданчика і на встановлену одиницю вимірювання враховують наступні елементи вартості:

- відпускну ціну;

- вартість тари, упаковки і реквізиту;

- вартість транспортування і вантажних робіт;

- заготовчо-складські витрати.

Як приоб’єктний склад при визначенні кошторисної вартості будівництва приймається передбачене проектом організації будівництва:

- для матеріалів зберігання просто неба - майданчик, використовуваний для їх розміщення на території будівництва об'єкту (будівлі, споруди);

- для інших матеріалів - склад (місце складування) їх для даного об'єкту (будівлі, споруди).

Розвантаження на приоб’єктному складі і внутрішньобудівельне транспортування (як горизонтальне, так і вертикальне) будівельних матеріалів, виробів, конструкцій від приоб’єктного складу до місця установки, монтажу або використання в справу враховані ресурсними елементними кошторисними нормами за винятком випадків, обумовлених в технічних частинах збірок РЭСН.

!!!Якщо відпускні ціни на матеріальні ресурси не враховують їх доставку на приоб’єктний склад будівництва, в локальних кошторисах при визначенні вартості матеріалів, виробів і конструкцій додатково враховуються витрати на це. Вказані витрати враховують в одиничній вартості матеріалів.

Витрати на доставку матеріальних ресурсів обчислюються або калькуляційним методом, або по усередненим показникам вартості транспортних витрат на 1 т відповідного будівельного вантажу по середній відстані перевезень, що надається Держбудом.

У складі кошторисної вартості матеріальних ресурсів враховуються заготовчо-складські витрати, призначені для покриття витрат будівельних організацій на утримання апарату заготовчих служб (контори і відділи постачання, управління виробничо-технологічної комплектації будівельно-монтажних організацій) і матеріальних базових складів, а також витрат, пов'язаних з втратами, які важко усунути і псуванням матеріалів при їх транспортуванні і зберіганні на складах. Ці витрати розраховуються по рекомендованому Держбудом відсотку до кошторисної вартості матеріалів франко-приоб’єктний склад і є лімітом засобів на відшкодування цих витрат підрядчика:

- для будівельних, санітарно-технічних і електротехнічних матеріалів, виробів і конструкцій - 2 відсотки;

- для металевих конструкцій - 0,75 відсотка.

Маса заготовчо-складських витрат, визначена за приведеними показниками, в середньому забезпечує покриття вказаних витрат.

У локальних кошторисах і зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва указується дата, за станом на яку приймаються поточні ціни на трудові і матеріально-технічні ресурси.

Загальновиробничі витрати указуються за підсумком прямих витрат при формуванні кошторису:

- по розділах - в кожному розділі і в цілому по кошторису;

- без розділення на розділи - в цілому по кошторису.

У кошторисних розрахунках і кошторисах на будівництво підприємств, будівель і споруд повинна бути врахована вартість передбаченого проектом (робочим проектом) устаткування (вмонтовуваного і невмонтовуваного), необхідного для забезпечення діяльності підприємств, а також експлуатації будівель і споруд.

При реконструкції і технічному переоснащенні діючих підприємств і цехів потреба в окремих видах устаткування може забезпечуватися за рахунок демонтованого, придатного до роботи устаткування.

Кошторисна вартість устаткування визначається як сума всіх витрат на придбання і доставку даного устаткування на приоб’єктний склад або місце його передачі до монтажу.

Складовими кошторисної вартості устаткування є:

- відпускні ціни;

- вартість запасних частин;

- вартість тари, упаковки і реквізиту;

- транспортні витрати;

- витрати на комплектацію;

- заготовчо-складські витрати.

Поточні ціни на устаткування в інвесторській кошторисній документації приймаються за початковими даними замовника або, за його дорученням, з інших джерел (зокрема за усередненими даними Держбуду).

Якщо відпускні ціни на устаткування не враховують яких-небудь складових, витрати на це враховуються в локальних кошторисах додатково. Дані витрати обчислюються або калькуляційним методом, або за усередненими показниками Держбуду.

Якщо за технічними умовами на виготовлення устаткування при його монтажі необхідно здійснювати шефмонтаж, витрати на це визначаються окремим кошторисом з урахуванням положень ДБН Д.1.1-3-99 (розділ 7) і витрат, пов'язаних з організацією і наданням таких послуг, і враховуються в об'єктному кошторисі в графі 6 «Устаткування, меблі і інвентар».

У кошторисній вартості будівництва враховуються витрати по збірці і розміщенню невмонтовуваного устаткування, меблів і інвентаря, які включаються в об'єктний кошторис в графу 4 «Будівельних роботи» у розмірі 0,7 відсотків від загальної вартості такого устаткування, меблів і інвентаря.

У кошторисній вартості будівництва враховуються засоби на зведення і розбирання тимчасових будівель і споруд, необхідних для проведення будівельно-монтажних робіт, а також для обслуговування працівників будівництва в межах будівельного майданчика, з урахуванням можливості пристосування і використання для потреб будівництва існуючих і знов побудованих будівель і споруд постійного типа.

До тимчасових будівель і спорудах відносяться виробничі, складські, допоміжні, житлові і громадські будівлі і споруди, необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт і обслуговування працівників будівництва, які спеціально будуються або пристосовуються на період будівництва.

Тимчасові будівлі і споруди підрозділяються на титульні і нетитульні.

Перелік титульних тимчасових будівель і споруд приведений в додатку М ДБН Д.1.1-1-2000.

Засоби на будівництво титульних тимчасових будівель і споруд включаються в розділ «Тимчасові будівлі і споруди» зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. Розмір згаданих засобів визначається або калькуляційним методом за даними проекту організації будівництва, або за усередненими процентними показниками Держбуду.

Усереднені показники, обчислені по видах будівництва і виражені у відсотках від вартості будівельно-монтажних робіт по підсумку глав 1 - 7 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, враховують повний комплекс тимчасових будівель і споруд, необхідних для проведення будівельно-монтажних робіт, а також для обслуговування працівників будівництва в межах будівельного майданчика, з урахуванням можливості пристосування і використання для потреб будівництва існуючих і знов побудованих будівель і споруд постійного типа.

Якщо розмір засобів на зведення і розбирання титульних тимчасових будівель і споруд в інвесторській кошторисній документації визначений за усередненими показниками, то це є лімітом на відшкодування даних витрат підрядчику.

До нетитульних тимчасових будівель, споруд, пристосувань і пристроїв відносяться наступні: приоб’єктні контори і комори виконробів і майстрів, складські приміщення і навіси при об'єкті будівництва, душові, кубові, неканалізаційні убиральні і приміщення для обігріву робочих; настили, драбини, драбини, перехідні містки, ходові дошки, обноски при розбитті будівлі, пристосування по техніці безпеки, інвентарні уніфіковані засоби підмощування типу люльок, веж, інвентарних майданчиків, подмостей і т п., огорожі і огорожі (окрім спеціальних і архітектурно оформлених), запобіжні козирки, укриття при виробництві буропідривних робіт; тимчасові розводки від магістральних і розводящих мереж електроенергії, води, пари, газу і повітря в межах робочої зони (території в межах до 25 м від периметра будівель або від лінійних споруд), а також витрати, пов'язані з пристосуванням тих, що будуються і існуючих на будівельних майданчиках будівель і споруд замість будівництва вказаних вище нетитульних тимчасових будівель і споруд.

Витрати по споруді, збірці, розбиранню, амортизації, поточному ремонту і переміщенню нетитульних тимчасових будівель і споруд враховуються в загальновиробничих витратах.

У кошторисній вартості будівництва враховуються засоби на додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт:

- у зимовий період просто неба і в неопалювальних приміщеннях при температурі зовнішнього повітря нижче 0 °С;

- у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш +27 °С.

Розмір засобів визначається за усередненими показниками, Держбуду.

Усереднені показники зимових дорожчань вартості БМР розраховані по видах будівництва і виражені у відсотках від вартості будівельно-монтажних робіт по підсумку глав 1 - 8 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. Дані показники є середньорічними і враховують всі додаткові витрати, пов'язані з ускладненням виконання робіт в зимовий період.

Визначений за усередненими показниками розмір засобів є лімітом на відшкодування підрядчику вказаних витрат тільки при виконанні робіт в зимовий період.

Додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт в літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш +27 °С визначаються по усередненому процентному показнику, який складає 0,35 % від вартості будівельно-монтажних робіт по підсумку глав 1 – 8 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. Дані засоби є лімітом замовника для доплат підряднику тільки при виконанні робіт за умов, приведених в Методичних рекомендаціях за визначенням додаткових витрат при розрахунках за виконані будівельно-монтажні роботи в літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш +27 °С, схвалених рішенням Науково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 № 20.

Замовник, виходячи з даних про тривалість робіт і плановані терміни їх виконання, може вирішувати питання про включення в кошторисну вартість будівництва додаткових витрат на виконання будівельно-монтажних робіт в зимовий і літній періоди. Вказане рішення надається у складі початкових даних на проектування організації, розробляючої інвесторську кошторисну документацію.

Частина супутніх витрат, що враховуються в главах 1, 9 ЗКР, визначається або на підставі діючих нормативних документів, або на підставі даних проекту (робочого проекту) по локальних кошторисах (розрахункам). Зразковий перелік таких витрат приведений в додатку Б «Зразкова номенклатура зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва», наприклад: додаткові витрати, пов'язані з виконанням протипаводкових заходів; витрати на зміст і відновлення після закінчення будівництва діючих постійних автомобільних доріг; витрати, пов'язані з випробуванням паль (будівельні роботи); витрати на проведення геологорозвідувальних робіт; витрати на придбання господарського інвентаря (включаючи меблі) для промислового будівництва; витрати на проведення маркшейдерських робіт у вугільній промисловості в частині, не врахованій загальновиробничих витратах, - визначаються по локальних кошторисах.

Визначення розміру супутніх витрат, що враховуються в главах 10, 12 СКР, встановлюється окремими діючими нормативними документами.

Інші витрати є складовою частиною кошторисної вартості будівництва, включаються в окрему графу кошторисної документації і відносяться як до будівництва в цілому, так і до окремих об'єктів і робіт.

Інші витрати, що відносяться до будівництва в цілому, враховуються в окремих главах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (глави 1, 9, 10, 11, 12 ЗКР) в графі 7 і витрачаються замовником для відшкодування (компенсації) відповідних витрат.

Інші витрати, що відносяться до окремих об'єктів і робіт, враховуються у відповідних локальних і об'єктних кошторисах, що визначають кошторисну вартість виду робіт або об'єкту.

Засоби для відшкодування інших витрат, що відносяться, головним чином, до діяльності підрядних організацій, включаються в главу 9 ЗКР «Інші роботи і витрати». Зразковий перелік таких витрат приведений в додатку Б. Наприклад, витрати по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом розраховуються або калькуляційним методом на підставі даних проекту організації будівництва і діючих тарифів, або як ліміт засобів по усередненому процентному показнику, що становить 1,5% від кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт, підсумок глав 1-8 ЗКР.

У складі инвесторской кошторисної документації указується загальна кошторисна трудомісткість будівельно-монтажних робіт, яка визначається як сума нормативної і розрахункової трудомісткості цих робіт, що передбачають:

- у прямих витратах:

нормативну кошторисну трудомісткість, визначену на підставі ресурсних елементних кошторисних норм, що враховує трудовитрати робочих-будівельників, монтажників і робочих, зайнятих на управлінні і обслуговуванні будівельних машин і механізмів;

розрахункову кошторисну трудомісткість при перевезенні грунту і будівельного сміття, що враховує трудовитрати робочих. зайнятих на управлінні і обслуговуванні автотранспорту (див. додаток 16);

- у загальновиробничих витратах – розрахункову кошторисну трудомісткість, визначену на підставі усереднених розрахункових показників (див. додатки 3, 4);

- у засобах на зведення і розбирання титульних тимчасових будівель і споруд:

розрахункову кошторисну трудомісткість у випадку, якщо засоби на вказані цілі визначені по усередненому процентному показнику по додатках 6 або 7, що розраховується на підставі усереднених показників (див. додаток 17);

нормативну кошторисну трудомісткість у випадку, якщо засоби на вказані цілі визначені по кошторису, складеному на підставі проекту організації будівництва і ресурсних елементних кошторисних норм;

- у додаткових витратах при виконанні будівельно-монтажних робіт в зимовий період – розрахункову кошторисну трудомісткість, визначену на підставі усереднених розрахункових показників (див. додаток 17);

- у додаткових витратах при виконанні будівельно-монтажних робіт в літній період – розрахункову кошторисну трудомісткість, визначену на підставі усереднених розрахункових показників (див. додаток 17

У зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва після підсумку розділів 1-12 включаються:

- кошторисний прибуток;

- засоби на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій;

- засоби на покриття ризику всіх учасників будівництва;

- засоби на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами;

- засоби на страхування ризику (за рішенням замовника).

Кошторисний прибуток - це засоби, що враховують економічно обгрунтовану величину прибутку підрядній організації від виконання будівельних і монтажних робіт.

Розмір кошторисного прибутку залежить від виду будівництва, технічної і технологічної складності будівництва, термінів будівництва, умов його фінансування і т.п. Визначений на підставі аналізу цих факторів розмір кошторисного прибутку узгоджується із замовником.

По будівництвах (об'єктам), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або засобів підприємств, установ і організацій державної власності, розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням рекомендованих Держбудом за узгодженням з Мінекономіки усереднених показників (додаток 12), виражених в гривнях з розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості*, і указується в графах 4, 5 і 8 З КР.

Кошторисний прибуток в інвесторській кошторисній документації враховується при здійсненні будівництва:

- підрядним способом - у обов'язковому порядку;

- господарським способом - якщо підприємство планує прибуток від такого виду діяльності.

Засоби на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій призначені на відшкодування адміністративних витрат, що відносяться до будівельно-монтажних робіт.

Розмір цих засобів приймається з урахуванням рекомендованих Держбудом усереднених показників (додаток 13), виражених у гривнях з розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості, і указується в графах 4,5 і 8 ЗКР.

Засоби на покриття ризику всіх учасників будівництва призначені на відшкодування:

- збільшення вартості об'ємів робіт і витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені при проектуванні і уточнюються при визначенні виконавця робіт (проведенні тендеру) або в процесі будівництва;

- збільшення вартості будівництва, викликаного зміною державних стандартів на окремі матеріали, вироби, конструкції, устаткування і т.п.

Розмір цих засобів залежить від стадії проектування, виду будівництва і складності будівництва і визначається відсотком від підсумку глав 1-12 ЗКР, графа 8, з вказівкою в графах 7, 8.

По будівництвах (об'єктам), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або засобів підприємств, установ і організацій державної власності, розмір засобів на покриття ризику всіх учасників будівництва приймається в межах рекомендованих Держбудом усереднених показників.

Засоби на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових і матеріально-технічних ресурсів, викликаного інфляцією, яка може відбутися як на початку будівництва, так і протягом нього.

Дані засоби визначаються шляхом експертної оцінки, виходячи з галузевої приналежності будівництва, термінів будівництва, прогнозного рівня інфляції і відповідних показників по зміні вартості трудових і матеріально-технічних ресурсів в будівництві, які передаватимуться Держбудом щокварталу.

Розрахований таким чином розмір засобів за узгодженням із замовником включається в зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, графи 7, 8.

Засоби на страхування ризиків замовника в будівництві включаються в зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва по його рішенню в обгрунтованому розмірі, але не більше двох відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва від підсумку глав 1-12 ЗКР, графа 8, з вказівкою в графах 7, 8.

У зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов'язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Розмір цих витрат визначається виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством. Вказані витрати включаються окремими рядками в графи 7, 8 З КР.