Заочної форм навчання

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної

Та методичної роботи

__________М.М. Касьяненко

“___”_______________200__р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

І ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

з дисципліни “Фінансовий облік”

Для підготовки бакалаврів

заочної форм навчання

за напрямом “Економіка і підприємництво”

спеціальності 6.030509 “Облік і аудит”

Сімферополь – 2013

1. Мета курсової роботи та її структура

Мета курсової роботи – закріпити та систематизувати теоретич­ні знання, нав­читися використовувати їх у бухгалтерській пра­к­ти­ці, а також залучати студентів до на­уково-дослідницької ро­­бо­ти.

У курсовій роботі подаються теоретичні основи бухгалтер­ського обліку в су­час­них умовах господарювання, інструктивні ма­теріали, висвітлюються питання, ви­кладені в спеціальній економічній літературі.

Курсова робота виконується згідно з тематикою, затвердженою кафедрою бу­хга­лтерського обліку та узгодженою з викладачем-керівником. Не дозволяється на­писання курсової роботи з однієї і тієї ж теми двома студентами в одній акаде­міч­ній групі.

Студенти заочної форми навчання ке­ру­ються досвідом і потребами виробничої діяльності того підприємства, на якому во­ни працюють.

Студент разом з керівником розробляє план курсової роботи, узгоджує графік її виконання, визначає конкретні джерела, на підставі яких буде проводитись до­слід­жен­ня. Курсова робота, виконана тільки за літературними джерелами без викори­ста­­н­ня практичного матеріалу до захисту не допускається.

2. Зміст курсової роботи

2.1. Загальні вимоги

Тема курсової роботи знаходить своє відображення у змісті, що складається із всту­пу, основної частини, висновків, списку вико­­ристаних джерел та додатків. Зміст ку­­рсової роботи повинен пе­­редбачати послідовний, логічний зв’язок викладення ре­зуль­та­тів дослідження і відображати її суть, а усі частини курсової ро­бо­ти пов’язані між собою, доповнювати та поглиблю­вати одна од­­ну.

Методика ведення бухгалтерського обліку викладається на практичному ма­теріалі підприємства з використанням даних за останній звітний період, на підставі яких проводяться розрахунки, бухгалтерські записи і робляться обґрунтовані ви­снов­ки. Обробка конкретної інформації повинна орієнтуватися на використання ко­м­п’ютерної техніки.

Текст курсової роботи викладають від третьої особи, без вико­ри­­­стан­ня займенників “я”, “ми”. Таких термінів, як “за нашого часу”, “тепер”, “у цьому ро­ці”, “в ми­нулому році” потрібно уникати. Краще вказувати конкретно рік і місяць.

Не допускається скорочення слів і назв. Не рекомендується перенасичувати те­кст спе­ціальними термінами, тобто ускладнювати читання.

За зміст курсової роботи, достовірність та об’єктивність усіх даних відповідає сту­дент – автор роботи.

Загальний обсяг курсової роботи (без списку використаних джерел та додат­ків) – 35– 40 сторінок рукописного тексту (23–26 сторінок при друкуванні курсової ро­боти з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з по­луто­р­ним міжрядковим інтервалом).

2.2. Титульний лист, завдання на
курсову роботу та зміст

Курсова робота починається з титульного листа. (дод. А1).

Обрані студентами теми курсових робіт повинні бути уз­го­джені з керівником, роз­глянуті й затверджені рішенням кафедри. Науковий керівник видає студенту зав­дан­ня на виконання курсової роботи (дод. А2) і погоджує календарний графік його виконання. Завдання на виконання курсової роботи повинно міститись у кур­со­вій роботі після титульної сторінки.

За титульним листом і завданням вказується змі­ст роботи (дод. А3). У ньому перелічуються: вступ, параграфи основної ча­с­ти­­ни (4–7 параграфів), висновки, список використаних джерел та додатки із вказів­кою сторінок, на яких вони розміщуються у тексті. Кожен параграф має свою назву. До па­раграфа можуть входити окремі питання (2– 4 у кожному).

2.3. Вступ

У вступі необхідно:

– розкрити роль і значення обліку з обраної проблеми в сучасних умовах госпо­да­рювання;

– обґрунтувати актуальність теми і важливість її для конкретного під­при­єм­ст­ва;

– вказати мету та завдання курсової роботи;

– розкрити ступінь вивчення обраної проблеми в економічній літературі;

– вказати базу дослідження, за матеріалами якої виконується курсова робота, та дати їй коротку економічну характеристику (показати виробниче призначення та рі­вень економічного розвитку на основі переліку економічних показників діяльності об’єк­та дослідження, зведених у таблицю (дод. А4)). При цьому основну увагу необхідно звернути на показники з обраної проблеми бухгалтерського обліку;

– вказати джерела обліку (первинні документи, облікові реєстри з дослід­жу­ва­ної про­блеми, форми звітності), що були використані під час написання курсової ро­бо­ти.

Обсяг вступу 5 сторінок рукописного тексту (3 сторінки при дру­­куванні кур­со­­­вої роботи з використанням шрифтів текстового ре­дактора Word розміру 14 з по­лу­­торним міжрядковим інтервалом).

2.4. Основна частина

Основна частина розкриває зміст курсової роботи.

На початку кожного параграфу необхідно вказати, які питання в ньому будуть роз­глянуті, а в кінці параграфу – викласти основні висновки. Між двома суміжними па­раграфами повинен бути взаємозв’язок.

У першому параграфі повинні висвітлюватися загальні теоретичні питання (су­­ть і економічний зміст понять, дослідженню яких присвячена курсова робота).

На­­при­клад, суть і зміст поняття “основні засоби” або “прибуток”. Крім того, необхідно описати кла­сифікацію досліджуваних об’єктів обліку, подану вітчиз­ня­ни­ми та зарубіжними вченими-економістами; показати роль і значення дос­ліджу­ва­но­го питання в різні періоди розвитку економіки. Матеріал доцільно ілюструвати ци­­фровими даними досліджуваного підприємства.

Наступні параграфи, як правило, є основою курсової роботи. У них ви­кла­да­ють­ся результати досліджень з обраної проблеми на прикладі базового під­при­єм­ст­ва; дається оцінка роботи базово­го підприємства, за звітний період; наводяться необ­хід­ні розрахунки та бухгалтерські записи; розкриваються причини виявлених недоліків та реа­льні можливості реалізації позитивного досвіду. При цьому зміст питання потрібно роз­кривати так, щоб практика ведення бухгалтерського обліку розглядалася в су­час­них умовах господарювання.

У даних параграфах курсової роботи методику обліку необхідно висвітлювати за такою схемою: спочатку описати діючу ме­тодику бухгалтерського обліку, дати їй кри­­тичну оцінку (якщо в цьому є потреба), а потім викласти порядок її засто­суван­ня на пра­ктиці базового підприємства. Коли діюча методика бухгалтерської роботи від­по­відає сучасним вимогам роботи підприємства, то студент перевіряє, як ви­ко­ну­ють­ся її можливості з метою пошу­­ку резервів покращення виробничо-гос­подарської ді­яль­ності.

Якщо студент знає декілька методик обліку того чи іншого явища, то в ку­р­со­вій роботі наводяться обидві, причому студент повинен розглянути їх критично, а са­ме: висвітлити переваги і не­до­ліки кожної методики і дати пропозиції щодо їх удо­сконалення та можливості використання наведених методик в умовах ви­кори­с­та­­н­­ня комп’ютерної техніки.

Висвітлення питань ведення первинного, аналітичного, си­нтетичного обліку та складання звітності потрібно розглядати як складові частини в єдиній системі.

На підставі дослідження практики ведення бухгалтерського обліку на ба­зово­му підприємстві в параграфах курсової роботи обґрунтовуються конкретні пропози­ції, спрямовані на його удосконалення.

При написанні курсової роботи, крім навчального матеріалу, необхідно вико­ри­­стовувати діючий інструктивний матеріал, а також практичні облікові та звітні ма­­­те­ріали підприємства.

Оскільки виклад методики бухгалтерського обліку проводиться на пра­ктич­ному цифровому матеріалі, до курсової роботи потрібно прикласти заповнені доку­мен­ти (первинні, зведені, накопичувальні тощо), реєстри аналітичного та синте­тич­но­­го обліку (журнали, відомості, машинограми тощо), звітні форми, і на основі їх да­­­них показати методику обліку, можливості та шляхи її подальшого вдоскона­лен­ня, впровадження комплексної ком­п’ю­тер­ної обробки облікової інформації.

У тексті курсової роботи необхідно відобразити господарські опера­ції на рахунках бухгалтерського обліку відповідно до підсумко­вих сум облікових ре­є­с­­трів.

Бухгалтерські проводки потрібно подавати по тексту або зво­дити в таблицю. За­пис по тексту простої бухгалтерської прово­дки виконується таким чином:

зараховані об’єкти до складу основних засобів:

Дт 10 “Основні засоби”

Кт 15 “Капітальні інвестиції” 12 140 грн. (ж 4).

При здійсненні складної бухгалтерської проводки запис виконується наступ­ним чином:

перераховані кошти постачальникам за обладнання:

Дт 631 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
5 000 грн.

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” 3 000 грн. (ж 1)

Кт 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті” 2 000 грн. (ж 1)

При викладі матеріалу з кожного питання необхідно пов’язувати методику об­лі­ку з використанням комп’ютерної техніки, що є на підприємстві.

У параграфі з обліку в умовах використання сучасних засобів комп’ютерної те­хніки необхідно розкрити процес обліку відповідного об’єкта при використанні про­грамного забезпечення “1С-Бухгалтерія” або програмного забезпечення, що ви­ко­­­ристо­вується на досліджуваному підприємстві. При цьому рекомендується така по­­­слідовність викладу матеріалу:

загальна характеристика програмного забезпечення та ко­м­п’ю­теризація пре­д­ме­т­­ної області;

постановка задачі;

опис вхідної інформації;

технологія обробки інформації;

перелік та характеристика вихідної інформації.

Обсяг основної частини курсової роботи – 25–30 сторінок ру­кописного тексту (17–20 сторінок при друкуванні курсової роботи з використанням шрифтів тек­сто­во­го­ редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом).

2.5. Висновки

Висновки повинні складатися з короткого викладення осно­в­них підсумків кур­со­вої роботи і пропозицій, спрямованих на вдосконалення бухгалтерського обліку на даному підприємстві, та є результатом виконаної студентом дослідної роботи. Вис­новки містять узагальнені внутрішньо-господарські резерви, пропозиції щодо усунення порушень і зловживань. Крім того, у висновках роботи відображають й ін­ші переваги, пов’язані з реалізацією пропозицій, розроблених автором.

Обсяг висновків – 5 сторінок рукописного тексту (3 сторінки при друкуванні кур­сової роботи з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з по­­луторним міжрядковим інтервалом).

2.6. Список використаних джерел

У списку використаних джерел повинні бути вказані лише ті­,­ ­що дійсно ви­ко­ристовувалися.

Список використаних джерел розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків та нумерують у порядку зростання. Список використаних джерел подається на мові оригіналу.

Список літературних джерел обов’язково повинен містити прізвище та іні­ці­а­ли автора, повну назву джерела (при необхідності – номер тому та зібрання творів), мі­сто видавництва, видавництво та рік видання, кількість сторінок чи посилання на сто­рінки. Загальний обсяг книги в сторінках вказується у тому випадку, коли по­си­лан­ня на неї проводиться повністю або відмічаються сторінки (від... до), якщо по­си­ла­ння відносяться до окремої частини літературного джерела.

Список використаних джерел повинен містити 15–20 джерел.

Зразок оформлення списку використаних джерел

2.7. Додатки

Оформленню додатків у курсовій роботі потрібно приділити ува­гу, оскільки їх кі­ль­­кість та якість свідчать про те, наскільки глибо­­ко та конкретно студент вивчив пра­к­тичні та теоретичні матеріали з обраної теми, як старанно підібрав ці матеріали і на­скільки ґрунтов­но підтверджено висновки та пропозиції, відображені у курсовій ро­­­бо­­ті.

Додатки подаються в кінці курсової роботи у вигляді форм пе­­р­винних, зве­де­них документів, облікових реєстрів. В обов’язковому порядку в додатках повинні міститися форми фінансової звітно­с­ті „Баланс” та „Звіт про фінансові результати” за відповідний звітний період поточного і попереднього років.

У додатки необхідно також виносити допоміжний матеріал, як­ий при вклю­че­н­ні в основну частину захаращує текст (проміжні ро­­зрахунки; таблиці допом­іж­них­ та вихідних цифрових даних; інс­тр­­укції, методики, розроблені в процесі виконання ро­бо­­ти; ілюстра­­ції допоміжного характеру; запропоновані форми документів то­що).

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках, роз­мі­щу­ючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, над­ру­ко­ва­ний угорі малими літерами (з першої великої) симетрично відносно тексту сто­рін­ки. Посередині рядка, над заголовком малими літерами (з першої великої) друку­єть­ся слово “Додаток___”, велика літера, що позначає додаток та його номер.

Додатки потрібно позначати послідовно, великими літерами української абет­ки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Нумерація додатків здійснюється в межах кожного питання. Наприклад, до­датки до вступу: А 1, А 2 і т.д.; додатки до параграфа 1: Б 1, Б 2, Б 3 і т.д.; додатки до параграфа 2: В 1, В 2, В 3 тощо.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й під­розділи, які нумерують у межах кожного додатка. Наприклад, дода­ток В 3.1; додаток Д 4.2 тощо.

Ілюстрації, таблиці і формули, що розміщені в додатках, нумерують у межах ко­­жного додатка, наприклад, рис. Д 1.2 – другий рисунок додатка Д 1; формула А 1.1 – перша формула додатка А1.

У разі посилання у тексті на додатки, вказується їх номер, наприклад, (дод. А1).

Документи, що додаються та використовуються у курсовій ро­боті, облікові ре­єс­три, форми звітності та інші матеріали повинні бути правильно оформлені (усі ре­к­­візити заповнені) та достові­рні. Замість підпису на документах вказуються пріз­ви­ща посадо­вих осіб. Додатки, розміри яких більші формату А4, враховують як одну сто­­рін­ку і згортають за форматом листів курсової роботи.

3. Вимоги до оформлення курсової роботи

3.1. Загальні вимоги

Курсова робота повинна відповідати певним вимогам щодо оформлення. Текст роботи необхідно написати чітким почерком, пастою або чорнилом чорного кольору, без скорочень, на од­ній стороні аркуша білого паперу формату А4 (розмір 210 x 297 мм) або на­д­рукувати із використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. При напи­санні курсової ро­бо­­ти таблиці, формули й рисунки необхідно виконувати тіль­ки чорною пастою або чо­р­нилом. Нумерація та будь-які виділення по тексту не допускаються.

Загальний обсяг курсової роботи (без списку використаних джерел та до­дат­ків) повинен становити – 35–40 сторінок рукописного тексту та 23–26 сторінок при дру­куванні курсової роботи з використанням шрифтів текстового редактора Word ро­з­міру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Обсяг вступу – 5 сторінок рук­о­пи­с­ного тексту (3 сторінки при друкуванні курсової роботи з використанням шри­ф­тів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом). Обсяг основної частини курсової роботи – 25–30 сторінок рукописного тексту (17–20 сторінок при друкуванні курсової роботи з використанням шрифтів текстового ре­дактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом). Обсяг висновків – 5 сторінок рукописного тексту (3 сторінки при друкуванні курсової роботи з вико­ри­ста­нням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим ін­­тер­валом).

Текст повинен мати поля з чотирьох боків аркуша таких роз­мірів: ліве – 20мм, пра­ве – 10мм, верхнє – 20мм, нижнє – 20мм.

Виявлені при оформленні курсової роботи помилки, описи та графічні неточ­нос­ті повинні бути виправлені чорнилом чорного кольору після охайної підчистки чи зафарбовування. Не допускається більше двох виправлень на одній сторінці.

Заголовки структурних частин курсової роботи друкують великими літерами (ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ) і розташовують посередині сторінки. Заголовки параграфів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абза­цу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або біль­ше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки питань параграфа друкують ма­ле­нь­­кими літерами (крім першої великої) з абзацу.

Відстань між заголовком (за винятком питань параграфа) та текстом повинна до­­рівнювати 3 інтервалам.

Не можна вміщувати заголовок у кінці однієї сторінки, а текст починати з ін­шої. Новий параграф допускається починати на тій же сторінці, на якій закінчився по­передній, за умови, що на ній поміститься 2–3 рядки тексту.

Матеріали в курсовій роботі необхідно розташувати в наступній по­слі­дов­но­сті:

– титульна сторінка (див. дод. А 1);

– завдання наукового керівника (див. дод. А 2);

– зміст курсової роботи (див. дод. А 3);

– вступ;

– параграфи та питання основної частини;

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки.

Після закінчення списку використаних джерел, відступивши на 2 інтервали пра­воруч, студент вказує дату написання курсової роботи (наприклад, 22.10.12 р.) і ста­вить підпис.

Останній етап завершення курсової роботи – її зовнішнє офор­млення. Аркуші ро­боти вирівнюють по правому та нижньому краях та прошивають.

Закінчена курсова робота подається на кафедру для перевірки і отримання від­гуку наукового керівника.

3.2. Нумерація

Сторінки нумерують у правому верхньому куті ара­б­сь­ки­ми цифрами без знака № та крапки в кінці. Список використаних джерел та додатки також входять до за­га­льної нумерації. Починається нумерація з титульного листа (без позначення на ньо­му сторінки).

На титульному листі та листі із завданням нумерація не про­с­­та­вляється, але во­ни включаються в загальну нумерацію сторін­о­к­.­

Такі структурні частини курсової роботи, як ЗМІСТ, ВСТ­У­П, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ не мають порядкового номе­ра.

Кожен параграф має порядковий номер, наприклад: 1. Харак­те­ристика ос­нов­них засобів, їх класифікація та оцінка. Питання па­раграфа нумерують у межах па­ра­гра­фа. Номер питання парагра­фа складається з порядкового номера параграфа та но­мера питання, наприклад, 2.3. (третє питання другого параграфа). У кінці но­мера па­раграфа чи питання ставиться крапка.

Ілюстрації і таблиці потрібно розміщувати відразу після посилання на них у тек­сті роботи.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах па­ра­гра­фа. Номер ілюстрації повинен складатися з но­мера параграфа і порядкового но­ме­ра ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, рис.1.2 (другий рисунок пер­­шого параграфа). Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують по­­слідовно під ілюстрацією.

Таблиці також нумерують послідовно в межах параграфа. Номер таблиці по­ви­нен складатися з номера параграфа і порядкового номера таблиці, між якими ста­вить­ся крапка. Наприклад, таблиця 1.2 (друга таблиця першого параграфа). Надпис Таб­­лиця із зазначенням номера розміщують у правому верхньому куті над за­го­лов­ком таблиці.

Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу; у такому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці необхідно пронумерувати, а на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому куті пишеться Продовж. табл.1.2.

Формули нумерують послідовно в межах параграфа. Але ну­ме­рувати потрібно лише ті формули, на які є посилання в подаль­шому тексті. Номер формули повинен складатися з номера парагра­фа і порядкового номера формули в параграфі, між яки­ми стави­ться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні від­по­відної формули в круглих дужках, наприклад, 3.1 (пе­рша формула третього па­ра­графу).

3.3. Ілюстрації, таблиці і формули

Ілюстрації (дод. Б1) чи таблиці (див. дод. А4) повинні відповідати тексту. Во­ни розміщуються по тексту після першого згадування про них на цілому аркуші або його частині та мають окрему порядкову нумерацію (в межах параграфа). При цьо­му ілюстрації чи таблиці потрібно розміщувати так, щоб їх можна бу­­ло розглядати без повороту або з поворотом за часовою стрілкою. Не рекомендується поміщати в ро­­­боту рисунки чи таблиці, розмір яких перевищує стандартний формат (210 x 297мм). Усі частини та­б­лиць і рисунків виконуються в одному кольорі, всі лінії мають бути од­­ні­єї товщини.

На одній сторінці може розміщуватись декілька ілюстрацій чи та­блиць, але во­ни обов’язково повинні розділятися текстом. Не допу­скається розрив речення таб­ли­це­ю.

Кожен рисунок повинен мати підпис, який має такі основні елементи:

найменування графічного чи іншого сюжету, що позначається скороченим сло­вом “Рис.”;

порядковий номер ілюстрації;

тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою хара­к­те­ристикою зображеного;

експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що ви­но­­сять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

За наявності на рисунку суцільної та розривної (пунктирної) чи іншої лінії після ри­­сунку перед його назвою повинні бути подані умовні позначення з пояснен­ням.

Наприклад:

Умовні позначення: прямий взаємозв’язок між

показниками;

зворотний зв’язок.

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще подати у вигляді графіків і по­бу­дувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка по­ви­н­ні бути короткими і не вихо­дити за межі координатної сітки. На них обов’язково позначають величини і відповідні розміри у прийнятих скоро­ченнях.

Цифровий матеріал подають, як правило, у вигляді таблиць. Кожна таблиця по­винна мати назву (заголовок), що розміщується симетрично над таблицею та на­во­диться жирним шри­фтом, і порядковий номер, що вказується в правому верх­ньо­му ку­ті над заголовком. Номер таблиці складається з номера па­раграфа і по­ряд­ко­вого номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад, таблиця 1. 2 (дру­га таблиця першого параграфа). Слово “таблиця” і заголовок пишуть з великої лі­тери і не підкре­слюють.

За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих пре­дметів, що в ній характеризуються), розміщу­ють у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предикат, або присудок таблиці (тобто дані, якими ха­ра­к­те­ри­зується підмет) – у прографці, а не в головці чи боковику.

Зразок побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Боковик (заголовки рядків) Графи (колонки)

Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен за­го­ло­вок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Заголовки кожної графи чи рядка по­ви­н­ні бути короткими. Їх необхідно починати з великої літ­е­ри, підзаголовки – з маленької, як­що вони складають одне речення із заголовком, і з ве­ликої – як­що вони є самостійними.

Висота рядків має бути не меншою від 8 мм. Графу “№ з/п” у таблицю вво­дити не потрібно.

Складаючи таблицю, необхідно врахувати наступне:

цифри, що вносяться в таблицю, повинні мати однаковий ступінь округлення (оди­ниці фізичних величин);

в асортиментних таблицях потрібно наводити як абсолютні, так і відносні по­каз­ники;

якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то при повторенні його можна замінити лапками, якщо ж з двох і більше слів, то при першому повторенні за­мінюють виразом “ те саме”, а далі – лапками;

замінювати лапками повторення цифр, знаків і хімічних символів не дозволяється;

якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому став­лять прочерк;

якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн, см тощо), то її розміщують над таблицею;

цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб вони у всій графі розташовувались одна під одною;

якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу; у та­кому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці необхідно про­ну­мерувати, а на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому куті пи­шеться Продовж. табл.1.2.

При використанні формул необхідно дотримуватись певних правил. Великі, гро­міздкі та нумеровані формули розміщують на окремих рядках. Нумерувати по­трібно лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Номери формул пи­шуть арабськими цифрами біля правого поля аркуша на рівні відповідної фор­­­му­ли в круглих дужках, наприклад, (3.1) (перша формула третього­ параграфу).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів потрібно наводити без­пос­ередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Зна­чен­ня кожного символу та числового коефіцієнта потрібно подавати з нового рядка. Пер­ший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули за­лишають інтервал, що становить не менше одного рядка.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до ре­чення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними ро­з­ділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

3.4. Загальні правила цитування та посилання на
використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен робити посилання на до­дат­ки, ілюстрації, таблиці, формули, літературу.

При посиланні на використану літературу приводиться порядковий номер за спи­ском використаних джерел, взятий у квадратні дужки, наприклад, [2]. Коли вико­ри­­стовують відомості дж­е­рел із великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необ­хідно то­чно вказати номери сторінок. Якщо джерела цитуються, то в кін­ці цитати, що закінчується лапками, ставиться порядковий номер використаного джерела та но­­мер сторінки, на якій розміщена ци­тата наприклад, [2, с. 32] або [2, с. 30–31].

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації (на­при­к­лад, як це видно з рис. 1.2).

Посилання на таблиці вказують порядковим номером таблиці. При цьому сло­во “таблиця” в тексті пишуть скорочено (наприклад, у табл. 1.3).

Посилання на формули вказують порядковим номером формули (наприклад, у формулі 3.2).

Посилання на раніше згадані рисунки, таблиці, додатки проводяться ско­ро­че­ним словом “дивись” (наприклад, див. рис.1.1).

Загальні вимоги до цитування такі:

текст цитати починається і закінчується лапками, та наводи­ть­ся в тій гра­ма­тичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збе­ре­же­нням особливостей автор­сь­ко­го написання;

цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тек­сту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні до­пу­скається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками;

кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми сло­ва­ми), що дає значну економію тексту, потрібно бути гранично точним у ви­кла­ден­ні ду­мок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати від­по­від­ні по­силання на джерело.

4. Організація виконання та захисту роботи

Підготовка до виконання курсової роботи починається з попереднього вив­чення літератури. Після цього складається план майбутньої роботи, який уз­год­жу­єть­­ся з науковим керівником.

Підбір джерел є самостійною роботою студента, в якій він повинен проявити ініціативу, вміння використовувати каталоги, біб­ліотечні довідники тощо. При під­бо­­рі літератури потрібно вико­ристовувати найновіші видання й узгоджувати з ке­рів­ни­ком список підібраних джерел. Вивчення джерел необхідно починати з підруч­ни­ків та навчальних посібників, а потім переходити до ро­біт дослідницького характеру (мо­но­графій), наукових статей, ін­структивних матеріалів тощо.

У визначений кафедрою термін повністю закінчена робота студентом по­даєть­ся на кафедру. Після перевірки науковий керівник відмічає у відгуку позитивні сто­ро­­ни і недоліки (якщо вони є), дає рекомендації для їх усунення, підготовки та за­хи­с­ту роботи. За необхідності доопрацювання, робота разом із відгуком повертається сту­ден­ту для усунення недоліків. Доопрацюваний варіант повертається на перевірку разом з попереднім.

Курсова робота захищається при комісії, до складу якої входять ви­клад­ачі кафедри, після допуску роботи до захисту науковим керівником.

5. Тематика курсових робіт з дисципліни “Фінансовий облік”

1. Форми бухгалтерського обліку та їх розвиток на сучасному етапі.

2. Облік касових операцій.

3. Облік операцій на рахунках у банках.

4. Облік валютних коштів та операцій в іноземних валютах.

5. Облік довгострокових фінансових інвестицій.

6. Облік цінних паперів.

7. Облік розрахунків із різними дебіторами.

8. Облік витрат майбутніх періодів.

9. Облік поточних зобов’язань.

10. Облік короткострокових позик банку.

11. Облік довгострокових позик банку.

12. Облік розрахунків з бюджетом по податку на прибуток.

13. Облік розрахунків з бюджетом по податку на додану вар­тість.

14. Облік розрахунків з бюджетом по акцизному збору.

15. Облік розрахунків з бюджетом по місцевих податках та збо­рах.

16. Облік розрахунків з бюджетом по ресурсних платежах.

17. Облік розрахунків з бюджетом по інших платежах.

18. Облік розрахунків з бюджетом по податках із фізичних осіб.

19. Облік вексельних операцій.

20. Облік зобов’язань з оренди.

21. Облік розрахунків по соціальному страхуванню.

22. Облік розрахунків з пенсійного забезпечення.

23. Облік основної заробітної плати.

24. Облік складу додаткової заробітної плати і інших заохочувальних та компен­са­цій­них виплат.

25. Облік складових фонду оплати праці.

26. Облік розрахунків з оплати праці.

27. Облік та оцінка матеріалів.

28. Облік надходження виробничих запасів та формування їх собівартості.

29. Облік наявності та руху оборотних малоцінних та швидкозношувальних пред­ме­тів.

30. Облік надходження та використання палива.

31. Облік наявності та використання запасних частин.

32. Облік наявності та руху тари.

33. Облік надходження та використання МШП.

34. Облік наявності та руху матеріалів на складах і в бухгал­те­р­ії.

35. Облік матеріалів та дорогоцінних металів.

36. Облік витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції.

37. Облік прямих витрат.

38. Облік витрат основного виробництва.

39. Облік матеріальних витрат основного виробництва.

40. Облік діяльності допоміжних (підсобних) виробництв.

41. Облік та оцінка незавершеного виробництва.

42. Облік собівартості продукції та послуг допоміжних (підсобних) виробництв.

43. Облік втрат від браку та інших виробничих витрат.

44. Облік витрат за замовленнями та процесами виробництва.

45. Облік витрат за центрами виникнення і місцями відповідальності.

46. Облік випуску готової продукції та формування її собівартості.

47. Облік розрахунків з покупцями та замовниками.

48. Облік переоцінки матеріальних цінностей.

49. Облік капітальних інвестицій.

50. Облік наявності та руху основних засобів.

51. Облік зносу та амортизації основних засобів.

52. Облік витрат на поліпшення та модернізацію основних засо­бі­в­.

53. Облік операцій з оперативної та фінансової оренди (лізингу) майна.

54. Облік нематеріальних активів.

55. Облік інших необоротних активів.

56. Облік власного капіталу.

57. Облік формування та зміни статутного капіталу в умовах різних форм власності та господарювання.

58. Облік забезпечення зобов’язань.

59. Облік цільового фінансування і цільових надходжень.

60. Облік загальновиробничих витрат.

61. Облік адміністративних витрат.

62. Облік витрат з оплати праці.

63. Облік витрат зі збуту.

64.Облік доходів від звичайної діяльності.

65. Облік фінансових результатів діяльності.

66. Облік утворення прибутку та розрахунків по платежах із бюджетом.

67. Методика складання фінансової звітності та взаємозв’язок її показників.

68. Фінансова звітність підприємства, порядок її складання та подання.

69. Методика складання бухгалтерського балансу.

70. Методика складання звіту про фінансові результати.

71. Методика складання звіту про власний капітал.

72. Методика складання звіту про рух грошових коштів підприємства.

73. Методика та порядок складання консолідованої фінансової звітності.

74. Облік процесу ліквідації та банкрутства підприємства.

75. Облік операцій на позабалансових рахунках.

76. Особливості ведення бухгалтерського обліку в малих під­приємствах.

77. Особливості бухгалтерського обліку на підприємствах із

іно­земними інвес­ти­ці­я­м­и.

78. Облік експортних операцій.

79. Облік імпорту та реекспорту товарів.

80. Облік обмінних (бартерних) операцій та операцій із давальницькою сировиною.

81. Облік наявності та руху товарів у торгівлі.

82. Облік реалізації товарів у торгівлі.

83. Облік витрат на збут у торгівлі.

84. Облік надходження та використання будівельних матері­а­л­і­в.

85. Облік витрат та калькулювання собівартості будівельномонтажних робіт.

86. Облік розрахунків із замовниками за виконані роботи.

87. Облік витрат та калькулювання продукції рослинництва.

88. Облік витрат та калькулювання продукції тваринництва.

89. Облік надходження та реалізації готової продукції сільського господарства.

90. Облік наявності та руху молодняка тварин і тварин на відгодівлі.

91. Облік основних засобів у сільськогосподарських підприємствах.

92. Облік формування фінансових результатів у сільськогосподарських під­приєм­­с­т­вах та використання прибутку.

Додаток А 1

_____________________________________________________________________________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

_____________________________________________________________________________________________

(повна назва кафедри, циклової комісії)

КУРСОВАЯ РОБОТА

з ___________________________________________________________

(назва дисципліни)

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності_______________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

м. _________ - 20 __рік

Реєстраційний №____ ____________ __________________ (дата) (П.І.П.)

На доопрацювання)

Результати захисту_______ __________ _____________

Додаток А 2

Поиск по сайту: