|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методика розрахунку витрат газу на об’єктіГазопостачання виробничого та житлового масиву
2011 р. Загальні положення
Курсова робота є одним з важливих етапів вивчення дисципліни і виконується з метою опанування студентами навичками проектування локальних газопровідних мереж низького тиску. Курсова робота виконується за індивідуальним завданням і встановленою методикою, яка відповідає Державним будівельним нормам ДБН В2,5-20-2001 «Газопостачання». Крім того, при виконанні курсової роботи слід скористатись літературою, список якої наведений на бланку індивідуального завдання, а також інформаційному стенді кафедри. Там же зазначається обсяг розрахунково-пояснювальної записки і наводиться приклад виконання графічної частини. Оформлення роботи має відповідати загальноприйнятим вимогам. Завдання на курсову роботу видається на третьому тижні семестру; етапи її виконання регулярно перевіряються; завершену роботу слід подати на перевірку не пізніше, ніж за два тижні до початку заліково-екзаменаційної сесії (з обов’язковою реєстрацією на кафедрі). Перевірена і доопрацьована робота підлягає публічному захисту, під час якого вона оцінюється спеціально призначеною комісією. Слід зазначити, що у в окремих випадках за поданням керівників дипломного проектування індивідуальне завдання деяких студентів може бути сформульовано таким чином, щоби матеріали курсової роботи послугували основою для структурної частини майбутнього дипломного проекту. У такому разі студент зобов’язаний впродовж перших двох тижнів семестру представити подання керівника дипломного проекту, а також необхідну вихідну інформацію.
Методика розрахунку витрат газу на об’єкті
Наведена нижче методика стосується випадку, коли немає детального проекту на об’єкт газопостачання, тобто відсутня точна інформація про наявність і марочний склад газових приладів, а також технологічні особливості газоспоживання, обумовлені специфікою роботи виробничого сектору. Для відпрацювання методики заданий умовний об’єкт, який складається із тваринницької ферми, тепличного господарства, медпункту та житлового сектору з декількома відгалуженнями (лініями), що проходять повздовж вулиць населеного пункту. Насамперед визначаємо розрахункову теплоту згоряння газу за його відносною густиною і числом Воббе: (2.1) де W0 - задане число Воббе,; d – відносна густина газу. Визначаємо річні витрати газу на технологічні потреби тваринницької ферми: (2.2) де mі - поголів’я тварин на і-тій фермі, гол. qі - річна норма витрати теплоти на одну тварину (див. додаток А)
Визначаємо число годин використання максимуму опалювально-вентиляційного навантаження: (2.3) (1.4) де nо - тривалість опалювального періоду, для зони Поділля nо = 187 діб; К1, К2 – коефіцієнти, що враховують витрати теплоти на опалювання та вентиляцію; К1 =0,25; К2=0,40; Zв - тривалість роботи системи вентиляції за добу, Zв = 10…15 год.; tв - розрахункова температура внутрішнього повітря; tв = 15…180С; tсо - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний сезон, tсо = -1,1 0С; tно, tнв - розрахункова температура зовнішнього повітря для опалення і вентиляції, tно = -22 0С; tнв = -10 0С. Розхід газу на опалення та вентиляцію тваринницьких приміщень: , (2.4) де q0 – укрупнений показник максимальних витрат теплоти на 1 м2 загальної площі приміщень; для тваринницьких приміщень q0 = 544 кДж/м2*год; F0 – площа приміщень, що опалюються, м2; ηс – к.к.д. вентиляційно-опалювальної системи; ηс = ηк* ηм, (2.5) де ηк - к.к.д. котла; для водогрійних котлів малої і середньої теплопродуктив-ності ηк = 0,7…0,9; ηм – к.к.д теплової мережі; ηм =0,85…0,92. Величину F0 знаходимо за питомою площею f на 1 тварину: F0і = f * mі (2.6) Для корівника з дійними коровами fк = 8 м2/гол; для свинарника-відгодівельника fс =1,2 м2/гол. Витрати газу на підігрів води для напування тварин та санітарно-гігієнічні потреби визначаємо за формулою: , (2.7) де qs - річна норма витрати теплоти на означені потреби у розрахунку на 1 тварину, qs = 420 МДж/гол. Середньорічні витрати газу на фермах становитимуть: Vрі = Vгті + Vовг.+ Vсанг. (2.8) Усереднені добові витрати газу на фермах: - на технологічні потреби: V твдоб.т = (2.9) - на опалення та вентиляцію (у зимово-осінній період): (2.10) Годинний максимум споживання газу на фермах визначається як для нормальних умов (при температурі t = 00С та р = 0,1 МПа) за формулою: Vmaх і = Кmaх і*Vрі, (2.11) де Кmaх і – коефіцієнт годинного максимуму на і- тому об’єкті; для тваринницьких ферм приймаємо Кmaх тв = 1/3500. Розхід газу на опалення теплиць орієнтовно можна визначити за формулою: Qтеп = qт* Vт, (2.12) де qт – норма витрати теплоти на опалення 1 м3 об’єму теплиці за рік; для умов України в середньому рекомендоване значення становить qт = 1324 МДж/м3; Vт – об’єм теплиць, м3. Тоді річний обсяг витраченого газу становитиме: Vг.теп = Qтеп / Qн.р Річні витрати газу на побутові потреби житлового сектору визначаємо окремо по кожному відгалуженню газопровідної мережі: (2.13) де mі- чисельність мешканців, що обслуговуються і -ою лінією газопроводу, чол. qп - річна норма витрати теплоти на побутові потреби у розрахунку на 1 мешканця; у сільській місцевості при наявності газової плити і газового водонагрівача qп = 8000 МДж/чол. Аналогічно визначаємо витрати газу по інших лініях, а результати заносимо до зведеної таблиці. За формулою 2.12 визначаємо також витрати газу на побутові потреби медпункту, приймаючи qмпп = 3200 МДж/ліжко. Годинний максимум споживання газу житловим сектором визначаємо також окремо по кожній лінії за формулою 1.10, приймаючи коефіцієнт Кмах годинного максимуму на господарсько-побутові потреби для житлового масиву Кмах.ж = 1/1800, а для медпункту Кмах.м.п= 1/2000. Аналогічно визначаємо годинний максимум по інших лініях. Максимальний годинний розхід газу на опалення у громадсько-житловому секторі визначається за формулою: , м3/год (2.14) де q0 – укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення житлових і громадських будівель; для будівель, зведених після 1985 р. із застосуванням нових теплоізоляційних матеріалів при розрахунковій температурі зовнішнього повітря t=-100С величина q0 = 152 Вт/м2; К1 - коефіцієнт, що враховує витрати теплоти на опалення громадських приміщень і приміщень загального користування; приймаємо К1=0,25; η – к.к.д. опалювального котла; для котлів низького тиску η=0,65…0,75; F – площа приміщень, що опалюються, м2. Величину F знаходимо за нормою площі на одного мешканця (для сільської місцевості fж= 12 м2/чол.) та норми площі на 1 ліжко-місце fмп=20 м2/ліжко. Розрахунок проводимо для кожного і-го відгалуження, по якому здійснюється газопостачання mі мешканців: Fі =mі* fж (2.15) Розрахунковий годинний максимум на компенсацію теплових втрат при вентиляції громадських приміщень (2.16) де К2 – коефіцієнт, що враховує тепло потік на вентиляцію громадських приміщень; К2 = 0,6 Середньорічні витрати газу на опалення житлового сектору за опалювальний період визначаємо, як: , (2.17) де qоп – укрупнений норматив витрати газу на 1 м2 жилої площі за опалювальний період; при прийнятій середній температурі зовнішнього повітря впродовж опалювального періоду tсо = -10С і теплоти згоряння газу 34 МДж/м3 величина qоп становить qоп =32,4 м3/м2. Аналогічно проводимо розрахунки і для інших ліній. Орієнтовні середньодобові витрати газу на опалення по житловому сектору визначаємо шляхом елементарних розрахунків, поділивши річні витрати газу на прийняту вище тривалість опалювального періоду п о = 187 діб: (2.18) Аналогічно проводимо розрахунки для інших відгалужень. Середні режими споживання газу на побутові потреби по місяцях року знаходимо за орієнтовними нормами (додаток А). Для найбільш напруженого в аспекті споживання газу місяця року (у даному випадку – січня) складаємо тижневий графік витрат газу використовуючи рекомендовані орієнтовні норми режиму газоспоживання по днях тижня (див. додаток А),. На підставі одержаних результатів будуються графіки річного та помісячного споживання газу на об’єктах, а також годинного максимуму по окремих відгалуженнях газопровідної мережі. Додаток А Таблиця А1 - Норми витрати теплоти на технологічні потреби ферм
Таблиця А3 - Середні режими споживання газу в квартирах по днях січневого тижня
Таблиця А4 - Наближені режими споживання газу закладами освіти, установами охорони здоров'я та побутового ослуговування по місяцях року % до річної витрати
Додаток Б
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |