Інформаційно-пошуковий апарат бібліотеки

Використання АСОД

Наукову обробку використовують сьогодні всюди, де людина має з нею справу: складання опису, анотування, бібліографічні огляди широко використовуються у бібліотеках, тому що без них не можливо здійснювати комплектування, організовувати бібліотечний фонд, інформувати користувачів про склад і зміст фонду. Вся бібліотечна робота бібліотеки ведеться з використанням різних видів обробки; обслуговування читачів теж не обходиться без неї. АСОД використовують бібліографічні установи, такі як Книжкова палата України. Вона здійснює реєстрацію та облік друкованої продукції в країні, видаючи державні бібліографічні покажчики «Літопис книг», «Літопис журнальних статей» та ін.

В органах науково-технічної інформації найчастіше використовують реферування, індексування, науковий переклад. Адже ці органи ведуть довідковий апарат (каталоги, картотеки) і публікують велику кількість інформаційних матеріалів, таких як реферативні журнали, експрес-інформації. АСОД використовують і видавництва, тому що у книгах вміщують бібліографічні описи та анотації даного видання. Також АСОД використовують у книжковій торгівлі, так як установи, що розповсюджують видання, інформують про наявні документи, про документи, що будуть виходити. Велика робота з документами ведеться в архівах. Сюди вони надходять, тут зберігаються і ними можна користуватись. При цьому застосовують АСОД. Також значна кількість документів зберігають у музеях, особливо літературних, персональних музеях діячів культури, науки, мистецтва, громадських і політичних діячів та ін. Тут матеріали обробляють, зберігають і використовують у науково-дослідній роботі.

Наукова обробка документів – один з найскладніших процесів при роботі з документами і вимагає від фахівця високої професійної підготовки. Останнім часом все більш активно впроваджують автоматизацію в процесі обробки документа, тому сьогодні здійснюють автоматизоване індексування, реферування, анотування, переклад.

Інформаційно-пошуковий апарат бібліотеки

До інформаційно-пошукового апарату бібліотеки належить система каталогів та картотек. Термін “каталог” походить від грецького слова katalogos, що у перекладі означає перелік. Головною ознакою каталогу є наявність певної системи у розміщенні матеріалу. Єдності і цілісності каталог набуває лише тоді, коли в основі розміщення частин покладена певна закономірність. Вона може бути різноманітною, починаючи з найпростішої – алфавітної (розміщення предметів в алфавітному порядку їх назв) та закінчуючи найскладнішою – науковою систематизацією, яка прагне якнайточніше відтворити зв’язки і співвідношення між існуючими в природі предметами. Бібліотечний каталог – це перелік документів, наявних у фонді бібліотеки або групи бібліотек, складений у певному порядку. Як і всякі інші, бібліотечні каталоги створюють на основі певної системи, наявність якої перетворює каталог у посередника, що полегшує пошук бібліотечних документів та отримання первинної інформації про них.

Відомості про фонди подають у каталозі у вигляді бібліографічних записів, тобто бібліографічних повідомлень, зафіксованих у певній формі. Бібліографічний запис складається із заголовка, бібліографічного опису, класифікаційних індексів, предметних рубрик, шифру зберігання та ін. Бібліографічні записи дають змогу згорнути інформацію, яка в самому документі подана набагато ширше і повніше. Такі записи є результатом наукової обробки документів – аналітико-синтетичної обробки документів. Перш, ніж влити нові надходження до фонду бібліотеки, їх потрібно обробити науково і технічно. Технічна обробка передбачає штемпелювання, наклеювання кишеньок та оформлення, наукова – складання бібліографічних описів, систематизація і предметизація. Роботи щодо наукової обробки документів для відображення в каталогах, з організації та ведення каталогів називають процесами каталогізації або каталогізацією.

Бібліографічні записи розташовують у каталогах в певному порядку і завдяки цьому розкривають склад і зміст бібліотечного фонду. Таким чином, бібліотечний каталог – це засіб повідомлення про склад і зміст фонду. Користувач звертається до нього, щоб одержати інформацію про види документів, за який період часу, з яких питань, галузей знань, і в цьому полягає інформаційна функція каталогів. Каталоги також допомагають здійснювати бібліографічний пошук, встановлювати наявність у фонді бібліотеки певного документа, і в цьому полягає пошукова функція. Бібліотечні каталоги виконують освітню функцію, адже користувачі можуть ознайомитися з новими авторами, творами, одержати знання про існування доти невідомих наук, дізнатись нові терміни та ін. Бібліотечні каталоги, як і бібліотека в цілому, сприяють вихованню читачів, формуванню їх світогляду. Це стає можливим завдяки вибору документів для відображення у каталогах, структурі каталогів, словесним формулюванням ділень каталогів. Каталоги спрямовані на пропаганду документів, які впливають на читачів, а також пропаганду найновіших досягнень науки, культури.

Щоб каталоги могли виконувати свої функції, вони мають відповідати певним вимогам. Вимога науковості передбачає, що каталог має пропагувати прогресивні наукові теорії, досягнення передової суспільної думки. Крім того, каталоги необхідно створювати на основі найновішої теорії і практики каталогізації, правильно і багатосторонньо відображати документи. Вимога доступності означає можливість користування каталогами усіма користувачами бібліотеки. Каталоги повинні розташовувати у приміщенні бібліотеки так, щоб ними було зручно користуватись, а читачів слід інформувати про наявність системи каталогів. Побудова і структура каталогів мають бути зрозумілими користувачам незалежно від їхньої підготовки та освітнього рівня. Доступності сприяє оформлення каталогів, наявність допоміжних посібників, робота самих бібліотекарів. З вимогою доступності тісно пов'язана вимога відповідності змісту і побудови каталогів інтересам і потребам користувачів бібліотеки. Також каталоги мають задовольняти вимоги повноти та багатоаспектності відтворення фонду, щоб давати відповіді на якомога більше читацьких запитів. Вимога оперативності потребує, щоб каталог надавав змогу за мінімальних витрат часу вміщувати в нього відомості про фонд бібліотеки і здійснювати пошук за його допомогою.

Каталоги мають винятково велике значення, вони є важливим довідковим апаратом бібліотеки. По-перше: не володіючи добрими каталогами, бібліотека не може організовувати гідного комплектування своїх фондів, поповнюючи їх необхідними документами. Лише каталог може дати вичерпну відповідь про наявність у бібліотеці робіт конкретного автора чи видань із певної галузі знання. Каталоги надають повну інформацію про фонди. По друге: стан бібліотечних каталогів якнайтісніше зв’язаний із якістю довідково-бібліографічної інформаційної роботи. Каталог, відображаючи склад бібліотечних фондів, є найважливішою частиною довідково-бібліографічного апарату бібліотеки, можна сказати, первинною бібліографією, що реєструє документальне багатство бібліотеки. Жодна довідка чи бібліографія не може бути виконана без звертання до каталогів. По-третє: каталог є незамінним джерелом розшуку матеріалів на читацькі запити, які виконує бібліотекар, також користувач за цим джерелом може самостійно підбирати необхідні йому документи.

Поиск по сайту: