АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Бібліотечна послуга

Читайте также:
  1. Основним продуктом діяльності підприємств зв’язку є послуга зв’язку.
  2. Показники статистики обслуговування населення послугами
  3. Продукт – послуга.
  4. ТЕМА 1 СТРАХОВА ПОСЛУГА ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
  5. Товар та послуга як категорії маркетингу
  6. Торгівля послугами та її місце в міжнародних економічних відносинах.

 

Бібліотечна послуга – конкретний результат бібліотечного обслуговування (корисний ефект бібліотечної праці), що задовольняє інформаційну потребу користувача бібліотеки.

Користувач звертається до бібліотеки із запитом, на який він прагне отримати конкретний документ або його копію, літературу з теми, яка його цікавить, фактографічну довідку, інформацію про заходи бібліотеки і можливість участі в них, консультацію із самостійної роботи з документами, пошуку документів у ДБА, оформлення списків літератури і т. д.

Свою інформаційну потребу користувач виражає формою словесного запиту, який не завжди адекватно передає зміст потреби. Завдання бібліотекаря – допомогти користувачеві. Для цього потрібно вміти побачити, що мається на увазі під запитом, що користувач сподівається отримати, і що насправді йому потрібно, тобто з'ясувати дійсні інформаційні потреби користувача (які ховаються у формі запиту). Часто сам користувач не розуміє, що властиво йому потрібно. Тому уміння з’ясовувати нечіткі читацькі запити є обов’язковим компонентом професійної підготовки бібліотекаря. Він повинен, по-перше, розуміти причини виникнення таких запитів, які можуть бути пов’язані із входженням користувачів у нову для них проблематику; слабкою їх орієнтацією у проблемі; необґрунтованим розширенням чи звуженням теми запиту. По-друге, він повинен володіти різноманітними прийомами інтерв'ювання, що дозволяють з'ясувати дійсний зміст інформаційних потреб користувача. Для цього використовують анкети, що дозволяють з’ясувати мету звернення до документів чи пошуку фактичних даних; наявність одного-двох джерел, уже відомих користувачеві і відповідних його запиту; встановлення понять «вище» (родових) і «нижче» (видових) теми запиту, а також синонімічних понять; визначення кола галузей науки і практики, де можуть створюватись і використовуватись знання, методи, процеси, які цікавлять користувача.

Предметом бібліотечної послуги можуть бути: документи та їх копії, бібліографічна інформація (уточнений бібліографічний опис, списки, покажчики літератури), факт чи підбірка фактів, тематичні добірки і дайджести (фрагменти текстів різноманітних документів, виявлені та скомпоновані у відповідності до змісту та логіки читацького запиту), консультації, що полегшують користувачам самостійний пошук інформації, роботу з традиційними та електронними документами і т. д.

Різні інформаційні потреби користувачів задовольняють за допомогою відповідних їм бібліотечних послуг. Тому можна стверджувати, що бібліотечно-бібліографічне обслуговування – це система взаємозв’язаних бібліотечних послуг.

Послуга – унікальна, неповторна, що пояснюється кількома причинами:

1) індивідуальним характером читацьких запитів;

2) різними можливостями ДБА різних бібліотек;

3) різним професійним досвідом працівників бібліотеки, що надають послугу;

4) евристичним характером складних бібліографічних і фактографічних запитів, виконання яких не піддається алгоритмізації.

Тобто у виконанні бібліотечної послуги кожен раз беруть участь різні особи. Окрім того, вона невіддільна від того бібліотечного середовища, в якому виконується.

Послугою можна назвати лише той результат, який задовольнив певні потреби користувача. Якщо бібліотекар потрудився, але запит не був задоволений, то вважається, що послуга не була надана.

Зміст послуги несе в собі певний пізнавальний, етичний, емоційний потенціал. Це забезпечується як посередництвом документів, так і через спілкування бібліотекаря з користувачем.

Останнім часом у бібліотечній практиці все частіше стали використовувати платні послуги. Вони повинні вводитися із врахуванням специфіки діяльності конкретної бібліотеки. Проте публічні бібліотеки повинні орієнтуватися на реалізацію безплатного обслуговування на основі рівноправності доступу всіх до інформації, незалежно від віку, етнічної приналежності, віросповідання, статі, мови чи соціального статусу.

До обов’язкових безплатних послуг належать:

- надання інформації про наявність у бібліотеці конкретного документа;

- надання інформації про склад бібліотечного фонду через систему каталогів та інші форми бібліотечної інформації;

- надання консультаційної допомоги у пошуку та виборі джерел інформації;

- організація відкритих переглядів літератури, тематичних виставок у приміщенні бібліотеки;

- надання користувачам у тимчасове користування документів із бібліотечних фондів у читальних залах і на абонементі.

Платними стають ті послуги, які передбачають додаткові, які не забезпечує держава, матеріальні затрати, пов’язані із використанням копіювально-множинної техніки, комп’ютерних мереж зв’язку, звернення до комерційних баз даних тощо.

Для реалізації обслуговування, його планування й аналізу результативності важлива багатоаспектна класифікація бібліотечних послуг. З огляду особливостей наданих читачам відомостей і/або матеріалів розрізняють:

1. Послуги, кінцевим результатом яких є видача документів на тимчасове користування (у читальному залі чи на абонементі).

2. Видача копій документів.

3. Довідково-аналітичні послуги (уточнювальні і адресні довідки, тематичні бібліографічні списки та покажчики, фактографічні довідки).

4. Послуги, пов’язані з розкриттям складу та змісту фонду, що є результатом просвітницької діяльності бібліотеки (виставки, читацькі конференції).

5. Консультаційні послуги.

З огляду режиму обслуговування послуги можуть бути разовими чи надаватися на постійній основі (виставки і покажчики нових надходжень, ВРІ).

З огляду підстав для надання послуги можуть бути відповіддю на конкретний запит і ініціативними, які готує персонал у процесі реалізації просвітницьких функцій бібліотеки.

З огляду ресурсів, використаних для надання послуги,розрізняють послуги на базі власних фондів і ІПА та послуги із залученням сукупних інформаційних ресурсів суспільства. Останні завойовують все важливіші позиції, незмірно розширюючи можливості бібліотек та піднімаючи їх престиж. Однак саме їх бібліотеки змушені надавати на платній основі.

У зв’язку з сучасними технічними засобами та інформаційними технологіями бібліотеки отримали можливість надавати нові послуги, відповідно до зміни потреб своїх користувачів: електронний каталог, проблемно-орієнтовані бази даних (бібліографічні, реферативні, повнотекстові БД на СD-RОМ), здійснюють роздрук із них, записують на інформаційні носії користувача.

Також виконують копії звуко- та відеозаписів, пропонують послуги сканування документів, надають у тимчасове користування відео- та іншу апаратуру.

Повнотекстові електронні документи також стають доступними користувачам. Надаються мережеві послуги (Інтернет, Інтранет), машинний час для персонального користувача ПЕОМ, розповсюджуються програмно-інформаційні продукти. У рамках Інтернету пропонуються послуги електронної пошти, WEB-сторінки, телеконференції. На веб-сайтах бібліотек, як правило, можна знайти найновішу інформацію, у багатьох випадках забезпечується можливість виходу до електронних каталогів, баз даних із різноманітними запитами, при цьому до платних баз даних немає вільного доступу. В Інтернеті зараз широко використовують мультимедійні технології, що дозволяють організувати трьохмірний простір, надавати не тільки статичну візуальну інформацію (текст, графіка), але й динамічну (мовлення, музика, відео, анімація та ін.).

І надалі увагою користуються послуги ксерокопіювання та факсу.

Розширюється спектр інформаційних послуг, ефективних лише при використанні комп’ютерних технологій і які передбачають аналіз тексту. Це фактографічні, концептографічні, аналітичні та перекладацькі послуги. Так, бібліотеки проводять маркетинговий аналіз, кон’юнктурні дослідження, надають аналітичні огляди, дайджести, фактографічні досьє на основі даних Інтернету, здійснюють пошук покупців чи продавців товарів, послуг і т. д. Ці форми послуг особливо необхідні спеціалістам місцевої адміністрації (інформаційне забезпечення місцевого самоуправління сьогодні – одне із завдань муніципальних бібліотек), представникам малого і середнього бізнесу.

Виконуючи такі послуги, бібліотекарі оволодівають методами наукового дослідження, діяльність бібліотекаря виходить на вищий інтелектуальний рівень.

Маркетингові дослідження є основою для розробки бібліотеками цільових комплексних програм, значення яких визнається і фінансується адміністрацією регіону.

Відповідаючи на потреби користувачів, публічні бібліотеки особливу увагу приділяють наданню оперативної інформації для населення: де можна отримати певну освіту, купити конкретний товар, подивитися театральну виставу, як дістатися до певного пункту призначення, відсвяткувати весілля чи проводи на пенсію, накрити святковий стіл чи відремонтувати квартиру, де знаходиться та чи інша організація (довідки з пошуку адрес закладів, підприємств дуже поширені).

Виконуються і такі послуги, як звірка цитат і бібліографічних посилань для дипломних і дисертаційних робіт, наукових публікацій, що раніше рідко практикувалося через етичні причини.

Зростання числа студентів мотивує деякі універсальні бібліотеки укладати з комерційними навчальними закладами договори на обслуговування їхніх студентів (договірні послуги). Договірні відносини (на комплексне обслуговування, що охоплює різні послуги) складаються у бібліотек з підприємствами, фірмами.

Розвиваються навчальні послуги, зокрема заняття, курси, консультації щодо роботи в Інтернет, користування електронними каталогами, базами даних. Деякі бібліотеки проводять навчання в області інформаційного сервісу. Як і зазвичай, проводять бібліотечно-бібліографічні заняття, працюють молодіжні клуби (англійської мови, клуб молодих економістів і юристів і т. д.).

Деякі бібліотеки надають також видавничі послуги. Крім своєї продукції (бібліографічних покажчиків, методичних матеріалів), публікують офіційні матеріали за останні роки, важливі статті з періодики, анотовані списки іноземних підручників та ін. Виготовляють також візитки, оголошення, бланки.

Звичайно, і традиційні форми послуг користуються попитом користувачів: бібліографічні і фактографічні довідки, тематичні підбірки, бібліографічні списки і, безумовно, видача документів, зокрема й компакт-дисків, аудіо- і відеокасет. Широко розповсюджені платні варіанти видачі документів (наприклад, нічний абонемент). При проведенні зустрічей, обговорень, лекторіїв, вікторин, конкурсів, екскурсій, організації виставок,презентацій використовують відеокасети, компакт-диски, диски CD- і DVD-ROM. Послуги, які надають сьогодні бібліотеки, відображають перехідний період у діяльності бібліотек, протиріччя між новими технічними можливостями і фінансовими, трудовими обмеженнями. Так, інформація про наявний фонд за останні кілька років надається уже через електронні каталоги, у той час як основні документальні ресурси поки відображені у карткових каталогах. Однак деякі бібліотеки здійснили конверсію старих каталогів і, таким чином, отримали електронний каталог на весь фонд.

 

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)