АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

У процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування

Читайте также:
  1. IV. СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЖИТЛОВО-ПОБУТОВЕ ТА МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
  2. Аналіз витрат на обслуговування виробництва
  3. Бар, який зазвичай працює в ночі , обслуговування здійснюється через офіціантів, комплектується бар, в основному, жіночим персоналом називають...
  4. БЕЗПЕЧНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ
  5. Бібліотечно-інформаційне обслуговування як система
  6. Брокерське обслуговування за договором
  7. Брокерське обслуговування за дорученням
  8. Бюджетний менеджмент та його роль у бюджетному процесі
  9. Види (типи) виробництва і характеристика їх технологічних процесів. Організаційні форми роботи.
  10. Визначення виявленого в процесі ревізії матеріального збитку, матеріальна відповідальність пацівників.
  11. Визначення методу технічного обслуговування машин
  12. Виключне провадження в кримінальному процесі: приводи і підстави, строки перегляду справ, процесуальні наслідки перегляду справ в порядку виключного провадження.

Психолого-педагогічні основи спілкування

Предмет спілкування у сучасному бібліотечному середовищі дещо змінюється. Якщо раніше спілкування користувача і бібліотекаря виникало з приводу документів і здійснювалось у процесі пошуку їх у каталозі, у фонді чи під час заходу (спілкування з групою), то зараз спілкування часто пов’язане із консультуванням користувача щодо роботи з комп’ютерною технікою, пошуку в Інтернеті.

Бібліотекарю слід показати себе професіоналом не тільки у спілкуванні з людиною, не знайомою з новими технологіями, але і з тими, хто у цій сфері вже має навики і навіть кваліфікацію. У свідомості користувача це підвищує престиж бібліотекаря, таким чином, бібліотекар забезпечить свою психологічну безпеку.

Психологічна безпека необхідна і для користувача. Вона значною мірою визначається моральною складовою спілкування (доброзичливістю, установкою на розуміння, безумовною готовністю допомогти) з боку бібліотекаря. В останні роки помітно втрачається прагнення до спілкування обох сторін – бібліотекаря і користувача, особливо молодого, та й моральний потенціал спілкування невисокий. Можливо, це наслідок технізації середовища. Водночас неможливо не визнати небезпеки цієї тенденції.

Моральна складова необхідна для середовища існування людини, її втрата призводить до руйнування середовища.

На жаль, за новою технікою і технологією, сучасним інтер’єром керівництво і бібліотекарі деяких бібліотек не бачать головного, заради чого працюють – користувача. Його важливо відгородити від можливого дискомфорту при знайомстві з новою технікою, допомогти засвоїти нові прийоми пошуку, відзначити його успіхи і т. д.

Спілкування бібліотекаря і користувача часто носить формальний характер.

Між тим, характер спілкування відображає ступінь культури, духовності бібліотечного середовища. А це – важливий фактор психологічної безпеки людини.

В умовах нових інформаційних технологій спілкування все більше опосередковується технічними засобами. Безумовно, в останні роки розробники програмного забезпечення систем намагаються створити «дружній інтерфейс». Передбачені не тільки меню, довідники для користувача, але й рекомендації у формі поради, причому поруч із порадами щодо роботи із системою пропонуються і жарти. Наприклад, у текстовому редакторі MS WORD подають такі жартівливі поради: «ніколи не пірнайте у воду у незнайомому місці вниз головою», «навчатися грі на піаніно ніколи не пізно» та ін. Це, звичайно, створює сприятливий настрій на роботу із системою, знімає напруження, особливо у новачка. Водночас, для адаптації до цих засобів часто необхідне спілкування користувача з бібліотекарем-консультантом.

Якість повсякденного бібліотечно-бібліографічного обслуговування користувачів, надійність результатів, отриманих під час його вивчення, сприйняття персоналом бібліотеки нововведень залежать від кваліфікації бібліотекаря відділу обслуговування. Він повинен сам бути кваліфікованим читачем, володіти прийомами раціонального читання, знати і використовувати різні способи роботи з документом. Йому повинні бути притаманні також важливі особистісні та професійні якості, необхідні для ефективного спілкування з користувачем.

Спеціалісти розробили такі рекомендації на допомогу фахівцям бібліотечно-інформаційного обслуговування:

1) Під час видачі документів бібліотекар знаходиться цілком у розпорядженні користувача і намагається продемонструвати йому це.

2) Намагатися створити перше сприятливе враження.

3) Працювати спокійно з максимальними зусиллями.

4) Якщо користувач не симпатичний бібліотекарю, не виявляти цього. Бути рівним у спілкуванні з усіма, ввічливим і доброзичливим. Важкі користувачі не повинні бути несподіванкою для бібліотекаря. Недопустимо сперечатись із користувачем.

5) Користувач може чекати, тільки якщо бібліотекар обслуговує інших користувачів, але не в тому випадку, якщо бібліотекар зайнятий внутрішньою роботою, якою б терміновою вона не була, чи розмовляє з іншим бібліотекарем.

6) Не буває дурних читацьких запитів. Якщо користувач просить поради, бібліотекар намагається його зрозуміти, постійно виявляючи готовність надати довідку чи пораду, але робить це обережно і ненав’язливо.

7) Бібліотекар не повинен спрямовувати користувача до іншого бібліотекаря чи ДБА, коли сам може надати допомогу.

8) Бібліотекар повинен визнавати свою некомпетентність, але лише у сфері діяльності користувача (у плані розуміння його запиту), а не у бібліотечній діяльності (знання фондів і ДБА).

9) Користувач повинен слідкувати за порядком у своїх інтересах та інтересах бібліотеки. Зауваження дорослому користувачеві повинні робити інші користувачі, якщо його дії заважають їм зосередитись. Бібліотекар намагається зауважень не робити.

10) Коли користувач порушує правила, потрібно показати йому, що цим він притісняє права чи заважає іншим користувачам, а не бібліотекарю.

11) Треба вважати, щоб в оголошеннях слова заборони звучали м’яко, як прохання, а не як вимога (делікатність у спілкуванні).

12) Бібліотекар повинен уміти дивитися на бібліотеку очима користувача і робити це постійно.

Соціальну відповідальність професії та морально-етичні норми бібліотечно-інформаційного обслуговування визначає Кодекс етики бібліотекаря, формулюють також правила бібліотечного етикету, які сприяють оптимізації спілкування у бібліотеці.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)