Методи прийняття рішень

Метод Делфі базується прийнятті рішення шляхом багаторівневої процедури анкетування. Після кожного туру дані анкетування доопрацьовуються, одержані результати повідомляються експертам з визначенням розміщення оцінок.

Спочатку анкетування проводиться без аргументування а у другому турі особливі від інших відповіді аргументуються, а інакше експерт може змінити оцінку. Після стабілізації оцінок опитування припиняється і експерти приймають уточнене рішення.

Метод «кінчісио» використовується японськими організаціями. Сутність цього методу полягає у тому, що на розгляд особам за списком, складеному менеджером, передається проект рішення. Кожен з них повинен розглянути його і надати свої зауваження у письмовій формі.

Після цього менеджер проводить нараду із запрошенням тих спеціалістів, думка яких не зовсім зрозуміла.

Експерти вибирають своє рішення відповідно до індивіду­альних переваг, а якщо вони не співпадають, то перевагу відда­ють з допомогою таких принципів:

• принцип більшості голосів;
• принцип диктатора – в основу береться думка однієї особи групи, використовується у надзвичайних ситуаціях;
• принцип Курно – використовується тоді, коли у експертів немає однієї думки, їм пропонується знайти компромісне рішен­ня, щоб не уразити інтереси кожного з них.
• принцип Парето – використовується у випадках, коли треба прийняти рішення в умовах об'єднання експертів в одній групі (коаліції) і їм невигідно змінювати умови зразу всім чле­нам групи.
• принцип Еджворіа – використовується тоді, коли група ек­спертів складається із декількох коаліцій, і кожній із них невигід­но змінювати своє рішення. Рішення можна прийняти на основі знання переваг коаліцій і не наносячи втрат один одному.

Метод моделювання. Модель – це схема якогось явища, зразок якогось явища у конкретній ситуації. Моделювання – це дослідження на моделях процесів, що проходять у реальному житті, які незручно вивчати у природних умовах

Управлінська наука розглядає три типи базових моделей:

1. фізична модель показує те, що досліджується, але у збільшеному або у зменшеному вигляді об'єкта управління;
2. аналогова модель - це аналог досліджуваного об'єкта який поводить себе як реальний об'єкт, і у той же час він не є таким. Це може бути організаційна схема підприємства і по ній виконуються управлінські дії.
3. математична модель — використовує символи для опису­вання характеристик об'єкта управління або події.

Кількість різних методів з використання моделей така велика, як і кількість проблем в управлінні, для вирішення яких вони були розроблені. Якщо їх згрупувати за призначенням, то вони об'єднуються у такі групи:

Модель теорії ігор – використовується при вивченні конкурентоспроможності. Це метод моделювання оцінки впливу прийнятого рішення на конкурентів.

Вивчається реакція конкурентів на зміну цін, надання но­вих пільг або послуг споживачу та ін. З допомогою теорії ігор менеджер встановлює, що при підвищенні ціни конкуренти не зроблять цього, і відмовляться від цього кроку, щоб не попасти у невигідне положення.

Модель теорії черг — використовується менеджером для виз­начення оптимального числа місць обслуговування споживачів або клієнтів відносно потреби у них, щоб не допускати черг і втрат часу на чекання обслуговування. Ця модель збалансовує витрати у випадках дуже малої або дуже великої кількості робо­чих місць для обслуговування споживачів у визначений період роботи об'єкту управління.

Модель управління запасами – ця модель визначає рівень необхідних товарних запасів, щоб уникнути затримок у постачанні товарів або їх збуті. Розрахунки за цією моделлю мінімізують негативні наслідки від накопичення запасів, здійснення зайвих витрат на зберігання їх, а також витрати від недостатнього рівня запасів в організації.

Модель лінійного програмування – використовується для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів при наявності конкуруючих потреб. Вона може визначити, яку кількість продукції треба виробляти і якого асорти­менту, коли відомі запаси продукції і потужності обладнання. Без такої моделі складно прийняти оптимальне рішення.

Імітаційне моделювання. Імітація – це процес створення моделі та її експериментальне використання для визначення змін реальної ситуації. Так спеціаліст з маркетингу може створювати моделі для імітації обсягу продажу товарів, що очікуєть­ся, у зв'язку зі змінами цін або реклами продукції.

Поиск по сайту: