Про княжих отроків

До білета №

Назвіть пам’ятку, з якої взято наступний уривок. Поясніть інформативне значення цього повідомлення. Поясніть, яку територію автор назвав Україною

"У тім же поході розболівся Володимир Глібович недугою тяжкою, од якої він і скончався. І принесли його в город його Переяславльна носилицях, і тут преставився він, місяця квітня у вісімнадцятий день, і покладений був у церкві святого Михайла, і плакали по ньому всі переяславці.

Він бо любив дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині; був же він князь доблесний і сильний у бою, і мужністю кріпкою відзначався, і всякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же Україна багато потужила."

До білета №

Проаналізуйте подану нижче таблицю і сформулюйте висновки щодо основних тенденцій розвитку феодального землеволодіння на українських землях у другій половині XVI – першій половині XVII ст.

Структура феодального землеволодіння Київського і Брацлавського воєводств за даними реєстру подимного

До білета №

"...І з’їхалися в Любечі для встановлення миру, говорячи поміж себе: "Навіщо ми губимо руську землю, вчиняючи розбрат між собою? А половці нашу землю розоряють і раді, що між нами міжусобиці. Від цієї пори будемо всі однодушні і бережімо руську землю, хай кожний держить отчину свою: Святополк – Київ, Ізяслав (отчину), Володимир – Всеволожу, Давид, Олег і Ярослав – Святославлю, а також кому роздав Всеволод міста: Давиду – Володимир, Ростиславичам – Перемишль Володарю, Теребовль – Васильку".

Про яку подію йдеться в цьому фрагменті “Повісті временних літ”? Про що свідчить таке рішення князів? Що ви знаєте про згаданих тут князів і князівські династії?

До білета №

Поясніть значення повідомлень “Історії” Прокопія Кесарійського для з’ясування питання формування української народності.

"Ці племена, слов’яни і анти, не підлягають одній людині, а з давніх давен живуть у демократії... Єдиного бога, громовержця, визнають вони владикою всього світу і в жертву йому приносять биків і всякого роду священних тварин.... Поклоняються також рікам і німфам, і іншим божествамі всім їм приносять жертви; під час цих жертвоприношень ворожать".

Проаналізувавши наведений уривок, поясніть, які риси суспільного ладу давніх слов’ян відбиті у творі Прокопія Кесарійського? Як інші джерела підтверджують повідомлення візантійських авторів про давніх слов’ян?

До білета №

Вкажіть назву цитованого нижче документу і його дату. Поясніть його значення для характеристики соціально-економічної політики польського уряду на українських землях.

"Вказали нам коронні чини, що від значних у наших державах просторів пустих земель, розташованих на кордоні за Білою Церквою, ніякої користі нема ні громадської, ні приватної, отже, як ці землі можна було б перетворити в корисні, аби не лежали пусті. Тому, внаслідок даного нам від усіх чинів дозволу, встановлюємо, що будемо вважати себе вільними в роздачі в цьому розумінні тих пустирів на вічність особам шляхетського стану, вислуженим перед нами і Річчю Посполитою, на розсуд і волю нашу, а саме: Церехчемеровський монастир над Дніпром, Боришпільський з селищем Іванківським, городище Владерецьке і до нього селище Зволожжя, зване Велика Слобода, над рікою Россю, Рокитне над тою ж рікою і з Рокитнею – трьом особам, як їх привілеї свідчать..."

До білета №

Що можна сказати про етнічну приналежність племен, які згадуються у наведеному уривку з IV-ї книги “Історії” Геродота? Як ця інформація узгоджується з даними археології?

"Над алізонами живуть скіфи-оратаї, які сіють пшеницю не для їжі, а на продаж.Ще далі над ними живуть неври, а далі на північ від неврів, наскільки я знаю, є незалюднена країна...

Якщо перейти Борисфен, ідучи від моря, то спершу буде Гілея, а якщо йти ще вище, там живуть скіфи-землероби, яких елліни, що живуть уздовж ріки Гіпанія, називають борисфенітами, а самих себе ті елліни називають ольвіополітами. Отже, ці скіфи-землероби живуть на сході на відстані трьох днів шляху, і до ріки, що називається Пантікап, а на півночі на відстані, якщо пливти одинадцять днів, там джерела Борисфену".

До білета №

"Вигнали (чудь, словени, кривичі і весь) варягів за море, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: "Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами і рядив за угодою, по праву".

Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так звали тих варягів – русь... Сказали русі чудь, словени, кривичі і весь: "Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами".

І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь. І прийшли вони спершу до словен, і поставили город Ладогу. І сів у Ладозі найстарший Рюрик, а другий, Синеус, – на Білім озері, а третій, Трувор, – в Ізборзьку. І од тих варягів дістала (свою) назву Руська земля.

А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до (озера) Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали цого Новгородом. І сів він тут, князюючи і роздаючи мужам своїм волості...

І було в нього два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: "Чий се город?" А вони сказали: "Було троє братів, Кий, Щек (і) Хорив, які зробили город сей і загинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам". Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. А Рюрик княжив у Новгороді".

Покажіть, які наукові дискусії точаться навколо наведеного вище повідомлення літописця.

До білета №

Яку подію під 1169 роком Київський літопис описує наведеними нижче словами? Що символізувала описана подія?

"І грабували вони два дні увесь город – Подолля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування анікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучаючи із мужами їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна безліч, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали..."?

До білета №

Оцініть, наскільки точними є характеристики, дані козакам Бопланом у його “Описі України”:

"Козаки належать до грецької віри, яку називають руською; дуже шанобливо дотримуються релігійних свят і постів... У них немає нічого простацького, крім одягу. Вони кмітливі і проникливі, дотепні і надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя. Задля цього так часто бунтують та повстають проти шляхтичів, бачачи, що їх у чомусь утискають... А втім, ці люди недовірливі, зрадливі, підступні, звірятись їм можна лише з великою обережністю. Вони добре загартовані, легко переносять спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі, чи, радше, одчайдушні, власним життям не дорожать. Найбільш уміло і майстерно вони б’ються в таборі, під захистом возів... вміють також воювати на морі, але в сідлі тримаються не найкращим чином".

До білета №

Поясніть, з приводу якої події літописець висловлює своє обурення?

"О, лихіше лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять, і погрози і дуть, і він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!"

До білета №

Проаналізуйте уривок з "Повісті временних літ" і покажіть, як він може бути використаний для вивчення особливостей побуту східнословянських племен.

"[Усі племена] мали ж свої обичаї, і закони предків своїх, і заповіти, кожне – свій норов. Так, поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивість до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали. І весільний обичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили [її] ввечері; а назавтра приносили [для її родини те], що за неї дадуть. А деревляни жили подібно до звірів, жили по-скотськи: і вбивали вони один одного, [і] їли все нечисте, і весіль у них не було, а умикали вони дівчат коло води. А радимичі, і вятичі, і сіверяни один обичай мали: жили вони в лісі, як ото всякий звір, їли все нечисте, і срамослів’я [було] в них перед батьками і перед невістками. І весіль не бували в них, а ігрища межи селами. І сходилися вони на ігрища, на пляси і на всякі бісівські пісні, і тут умикали жінок собі, – з якою ото хто умовився. Мали ж вони по дві і по три жони. А коли хто вмирав – чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь мерця, спалювали [його]. А після цього, зібравши кості, вкладали [їх] у невеликий посуд і ставили на подорожньому стовпі, як [це] роблять вятичі й нині. Сей же обичай держали і кривичі, й інші погани, не відаючи закону божого, бо творили вони самі собі закон".

До білета №

Назвіть документ, уривок з якого подано нижче. Яке значення він має для відтворення історії козацтва?

“Дня 20 червня. Ми мали аудієнцію і передали в Колі пропозиції щодо вербування.

...На це вони попросили нас знову відійти і прочитати лист прилюдно, сказавши, щоб кожен добре поміркувавши, висловив свою думку. Проте, коли не перший і другий заклик гетьмана всі промовчали, вони розділились (як завжди, коли обговорюють щось важливе) на два Кола. В одному була старшина, у другому прості люди, яких називають черню. Обговоривши все між собою, чернь ухвалила своєю звичайною acclamation податися на службу до його цісарської величності, на знак чого кидала вгору шапки, після чого побігла до другого, старшинського, Кола і пригрозила, що коли хтось буде проти, вони його втоплять у воді...

Коли знову прийшли з відповіддю у Коло, наполягаючи на своїх пропозиціях, гетьман разом з кількома старшинами, а особливо Лобода, який перед цим був гетьманом і керував зруйнуванням Білгорода, умовляли їх і застерігали, щоб добре зважили, що роблять, і не відкидали запропонованих цісарських милостей і обіцянок, які слід вважати великим щастям, бо можуть стати для багатьох посміховиськом, коли тепер, маючи таку чудову нагоду виступити проти одвічного ворога імені Христового, не захочуть вирушати на ласкаве прохання високого володаря...”

До білета №

З якого документу взято наведений нижче уривок? Хто автор цього документу? Про що свідчить документ?

“Що до козаків – то про сих рицарських людей знаємо, що вони наш рід, наші братя і правовірні християне. Про них думають, що вони простаки, не мають ані знання, ані розуму, й були намовлені духовними. Але ми як не відводимо їх від належної послушности ані бунтуємо, так і не навчаємо їх розуму в справах і учинках їх. Вони мають прирожденний дотеп і Богом дарований розум, і ревність та любов до віри, побожності і церкви між ними живуть і процвітають, певно, здавна.

Се ж бо те племя славного народу Руського, з насіння Яфетового, що воювало Грецьке цісарство морем Чорним і сухопутю. Се з того покоління військо, що за Олега, монарха руського, в своїх моноксілах по морю й по землі (приробивши до човнів колеса) плавало і Константинополь штурмовало. Се ж вони за Володимира, святого монарха руського, воювали Грецію, Македонію, Ілірик. Се ж їх предки разом з Володимиром хрестилися, віру християнську від Константинопольської церкви приймали, і по сей день в сій вірі родяться, хрестяться і живуть. Живуть не як погани, а як християни; мають пресвитерів, учаться письма, знають Бога і закон свій. Як же думати, щоб вони самі від себе, за ласкою божою, не мали пильнувати віри і спасення свого? Треба тільки уважати на їх побожність: коли йдуть на море, перше за все моляться, заявляючи, що за віру християнську йдуть на невірних. Другою своєю метою ставлять визволеннє невільників. При тім дають побожні обітницї, що своєю добичею наділять перед усїм церкви, монастирі, шпиталі та духовних. Задля спасення душі свої викупляють невільників; церкви нові і монастирі будують, мурують і збагачують. І коли в місцях безлюдних памятають про віру і побожність і засвідчують се, то тим більше пильнують і піклуються нею на волості, вертаючися додому, де мають батьків, братів і свояків серед духовенства. То певно, що на цілім світі ніхто по Богу не чинить зневоленому християнству такого великого добродійства, як Греки своїми окупами, король іспанський своєю сильною фльотою, а військо запорозьке – своєю сміливістю і перемогою: що інші народи виборюють словом і діскурсами, то козаки доказують ділом самим”.

До білета №

Уривок з якого документу тут наведений? Про що йдеться в даному документі? Яка історична введеної тут норми?

“Естьли бы которой вотчинный человек или крестьянин вышел из за которого боярина и за пять или на шесть мил жил бы за ким житьем, а не переходя, и тот, из за которого выйдет, не искал бы тово человека или крестьянина десять лет, –и впредь ему до него дела нет. А естьли б такой вотчинний человек или крестьянин за десять или за колькодесять мил, отшетчи, от боярина своего жил, – и тому боярину, чей он будет, до дватцати лет его искать вольно; а сверх дватцати лет естьлиб не искал, – и вперед до нево дела нет. А естьли же бы тот боярин, из за которого выйдет человек или крестьянин, об нем в дальнем житье его не ведал, а тот бы человек или крестьянин опять пришол жить близко именья того своего прежнего боярина, хотя отжив дватцать лет или и не отжив, – и тому боярину, чей он будет, вольно ему судом его доходить, только б от того времяни давности не замешкал, как он приидет ближе жить. А дворовая челядь и полоненики и дети их из лет не виходят.

...Естьли бы которой вольной человек или крестьянин пришол за которого боярина, й тот бы боярин дал ему ссуду, или хотя не дал, и тот бы человек или крестьянин жил за тем боярином десять лет й опять бы хотел отойти прочь, и ему заплатить за житье десять коп грошей й ссуду всю отдать. А естьли б тот человек или крестьянин, хотя отжив десять лет, й от того бы боярина збежали, и тот бы боярин до десяти лет тех беглых людей или крестьян не искал за вотчинних, – й те люди или крестьяне бывают вольны; а естьли бы до десяти лет тот боярин тех беглых людей или крестьян где сыскал, й тех.людей или крестьян присудить й отдать тому боярину за вотчинних”.

До білета №

Вкажіть назву і дату цитованого тут документу. Які історичні події передували його прийняттю? Які історичні події він спровокував?

“Через те, що єдиним нашим бажанням у справі управління державами є знайти такі способи, з яких наші вірнопіддані завжди переконувалися б у нашій королівській ласці, але оскільки козацька сваволя так розгнуздалася, що для приборкання її довелося рушити наші війська і битися з козаками, і з благословіння бога як володаря всіх воєн розгромити і уразити їх, відвернувши цим страшну небезпеку від Речі Посполитої,–тому, на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких стровинних судових установ, права, доходів і інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер внаслідок заколотів утрачених, і бажаємо тих, кого в живих зберегло воєнне щастя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів.

Реєстровим же козакам, число яких Річ Посполита визначила на своїй службі тільки 6 тисяч і які смирилися перед нами і Річчю Посполитою, ми встановлюємо таку військову організацію, згідно з постановою цього сейму.

На місце старшого, який більше не буде (вибиратись) з-посеред козаків, ми будемо ставити старшого комісара, від сейму до сейму, за рекомендацією гетьманів, людину, яка була б народжена в шляхетському стані, в лицарській справі досвідчена, підтримувала б у війську лад, запобігала б усяким бунтам, була б справедлива до вбогих людей і з розпорядження гетьмана приходила б у той час і на призначене місце, де потребуватиме Річ Посполита...

Цьому комісарові мусять коритися осавули, полковники, сотники, як і все військо Всі вони, також полковники з комісаром, мусять залежати від гетьмана, більше того: і осавулами мусять бути шляхтичі, досвідчені в лицарському ремеслі, випробуваної доблесті і віри. Сотники і отамани можуть обиратися з самих козаків, добре заслужених перед нами і Річчю Посполитою, і людей лицарських. Резиденція комісара мусить бути в Трахтемирові, як у центральному пункті. Полковники мусять перебувати кожний при своєму полку, причому не відлучатися з своїх місць, хіба на законній підставі і то з відома коронного гетьмана.

Полки з своїми полковниками повинні ходити по черзі на Запорожжя для охорони тих місць і щоб перешкодити татарським переходам через Дніпро. Треба невпинно стежити, щоб козацька вольниця не ховалась по островах і звідти не чинила б походів на море. Разом з тим жоден козак не повинен наважуватись ходити на Запорожжя без паспорта комісара; спійманий комендантом кодацьким, він підлягає смертній карі”.

До білета №

Яку інформацію про соціальну структуру давньоруського суспільства дають наведені статті з “Руської Правди”?

А це про віри

7. Якщо віра в 80 гривень, то вірнику 16 гривень і (10) кун, і 12 вікші, а спершу в’їздна гривня і за чоловіка 3 гривні.

Про княжих отроків

8. А це про княжих отроків, чи про конюха, чи про повара, – то 40 гривень, а за тіуна огнищного [11] 11, і за конюшого – 80 гривень, а за сільського тіуна, княжого чи землевласникового, то 12 гривень; а за рядового (нечиновну, просту людину. – В.Я.)5 гривень, так само і за боярського.

Поиск по сайту: