АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Оцінка виробничих потужностей

Читайте также:
  1. II. Визнання та оцінка запасів
  2. II. Визнання та первісна оцінка запасів
  3. II. Визнання та первісна оцінка нематеріальних активів
  4. III. Визнання та первісна оцінка основних засобів
  5. III. Оцінка після первісного визнання та переоцінка нематеріальних активів
  6. IV. Оцінка вибуття запасів
  7. VII. Переоцінка та зменшення корисності основних засобів
  8. Аналіз використання виробничих потужностей
  9. Аналіз і оцінка комерційного ризику
  10. Аналіз непрямих (накладних) виробничих витрат
  11. Аналіз та оцінка екологічної складової регіональної системи
  12. Аналіз та оцінка ефективності експортних операцій

Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий випуск продукції за одиницю часу в натуральному виразі в номенклатурі та асортименті, передбачених планом, при повному використані виробничого устаткування і площі, з урахуванням застосування передової технології, організації праці і виробництва, прогресивних норм трудових витрат, забезпечення високої якості продукції. Таким чином, виробнича потужність – це максимальна потенційна можливість випуску продукції підприємством за звітний період.

Виробнича потужність ведучого виробництва обчислюється за формулою:

П = ,

де П – виробнича потужність цеху, дільниці в прийнятих одиницях виміру;

п – кількість одиниць ведучого устаткування в цеху;

НТ – прогресивна норма трудомісткої обробки виробу на ведучому устаткуванні, год.;

ФЧмакс. – максимально можливий фонд часу роботи ведучого устаткування.

Виробнича потужність підприємства обчислюється на основі технічних норм виробітку або проектних показників продуктивності устаткування, агрегатів, установок і використання площ, трудомісткості виробів, норм виходу продукції із сировини з урахуванням застосування новітньої технології, найдосконалішої організації виробництва і праці. Вона служить мірилом для визначення виробничої програми підприємства.

На завершення аналізу обчислюють резерви підвищення ефективності використання основних фондів:

- удосконалення структури основних виробничих фондів;

- уведення в дію невстановленого устаткування;

- заміна і модернізація його;

- скорочення внутрізмінних і цілоденних простоїв;

- підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва;

- збільшення середньогодинного виробітку кожної одиниці устаткування;

- скорочення середніх залишків основних виробничих фондів за рахунок реалізації і здачі в оренду непотрібних і списання непридатних до експлуатації.

Тема 7. Забезпечення підприємства матеріальними ресурсами та їх використання

План

7.1. Загальна оцінка виконання плану матеріально-технічного постачання.

7.2. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

7.3. Вплив факторів матеріально-технічного постачання на обсяг виробництва продукції.

Завдання для практичних занять

Завдання для самостійної роботи

 

7.1. Загальна оцінка виконання плану матеріально-технічного постачання

Безперебійна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами необхідного асортименту та якості, їх раціональне використання є важливим фактором виконання завдання з виробництва продукції, зниження собівартості, підвищення рентабельності, ефективності виробництва.

Потреби підприємства в матеріальних ресурсах задовольняється двома шляхами: інтенсивним та екстенсивним.

Інтенсивний шлях передбачає більш економне витрачання сировини, матеріалів, палива за рахунок раціонального розкрою матеріалів, застосування прогресивних, науково обґрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів та дотримання їх у процесі виробництва, використання безвідхідних технологій, утилізації відходів матеріальних ресурсів. Це забезпечує скорочення матеріальних затрат і зниження собівартості продукції.

Екстенсивний шлях передбачає закупівлю або виготовлення більшої кількості сировини, матеріалів, енергії і пов’язаний з додатковими затратами.

Оскільки економне витрачання матеріальних ресурсів рівнозначне збільшенню їх виробництва, то підприємства повинні постійно вишукувати внутрівиробничі резерви економії та раціонального використання матеріальних ресурсів.

Важливий інструмент пошуку таких резервів – аналіз господарської діяльності, основним завданням якого є:

- вивчення потреби підприємства в матеріальних ресурсах;

- оцінка реальності та економічного обґрунтування планів матеріально-технічного забезпечення, його взаємозв’язок з планом виробництва;

- оцінка забезпеченості плану поставок укладеними договорами, якості договорів;

- оцінка вибору постачальників матеріально-технічних ресурсів;

- аналіз виконання планів матеріально-технічного забезпечення за обсягом, асортиментом, строками, якості ресурсів і вплив на обсяг виробництва продукції, її собівартість та інші показники;

- оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів;

- виявлення та оцінка внутрішніх невикористаних резервів економії матеріальних ресурсів та розробки заходів щодо їх використання.

Потреба підприємства в матеріальних ресурсах визначається за окремими їх видами на основну і неосновну діяльність та за їх запасами, які необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства.

В основу розрахунку всієї потреби повинні бути покладені нормативи і норми витрат ресурсів на одиницю продукції та складських записів.

Норма – це завдання, яке фіксує гранично допустимі витрати конкретного матеріального ресурсу на виробництво одиниці продукції або виконання одиниці роботи.

Визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах передбачає врахування запасів того чи іншого виду матеріальних ресурсів.

Аналіз стану запасів проводиться за допомогою показника запасу в днях. Цей показник характеризує, на скільки днів нормальної роботи підприємства вистачить наявного залишку того чи іншого виду виробничого запасу.

Забезпеченість підприємства запасами в днях (Д ) обчислюється як відношення залишку даного виду матеріальних ресурсів до середньої потреби в цьому матеріалі.

Д = ,

де МР - запас і -го виду матеріальних ресурсів у натуральних одиницях виміру;

Д - одноденна потреба в і -му виді матеріальних ресурсів у цих же одиницях виміру.

Для визначення денної потреби з кожного виду матеріальних ресурсів необхідно загальні витрати цього виду ресурсів на потреби виробництва за аналізований період поділити на кількість календарних днів у періоді (360, 90, 30).

Суть управління запасами полягає в здійсненні контролю за станом запасів і прийнятті заходів, спрямованих на економію часу і коштів за рахунок мінімізації затрат на утримання запасів, необхідних для своєчасного та якісного виконання виробничої програми.

Метою такого управління є забезпечення безперебійного виробництва продукції в потрібній кількості і в установлені терміни, повної реалізації випущеної продукції при мінімальних затратах на утримання запасів.

Визначена в ході аналізу потреба підприємства в матеріальних ресурсах, необхідних як для основного виробництва, так і для виготовлення технологічної оснастки, проведення ремонтно-експлуатаційних робіт, капітального будівництва власними силами, порівнюється з потребою згідно з планом матеріально-технічного забезпечення. Обчислюється завищення або заниження потреби.

У ході аналізу необхідно дати оцінку вибору постачальників матеріально-технічних ресурсів й обрати такого партнера, який забезпечує найкращі умови постачання з мінімальними витратами.

Аналіз передбачає оцінку забезпеченості планової потреби в матеріальних ресурсах укладеними договорами на поставку та внутрішніми джерелами покриття. Обчислюють коефіцієнт забезпеченості як відношення матеріальних ресурсів, які повинні надійти згідно з укладеними договорами та з внутрішніх джерел, до планової потреби в матеріальних ресурсах.

Виконання виробничої програми, зокрема – випуск продукції за номенклатурою та асортиментом, значною мірою залежить від виконання плану матеріально-технічного постачання з асортименту, визначають коефіцієнт асортиментності.

Коефіцієнт асортиментності визначають відношенням суми, зарахованої у виконання плану з асортименту (фактичне надходження в межах потреби підприємства) до планової потреби.

Розглянемо, як виконано план постачання матеріальних ресурсів з асортименту за даними таблиці.

Матеріали Потреба підприємства з урахуванням залишків (тис. грн.) Фактичне надходження (тис. грн.) Зараховано у виконання плану з асортименту (тис. грн.)
А      
Б      
В і т.д.      
Разом по підприємству      

Табл. 7.1.Аналіз використання плану матеріально-технічного постачання з асортименту

Коефіцієнт-асортиментності:

Тобто план матеріально-технічного постачання з асортименту виконано на 99,2% при виконанні плану із загального надходження матеріально-технічних ресурсів на 97,5% .

Аналіз матеріально-технічного забезпечення передбачає оцінку надходження ресурсів за термінами та ритмічністю постачання.

Коефіцієнт ритмічності визначають відношенням суми, зарахованої у виконання плану ритмічності постачання матеріальних ресурсів, до плану постачання.

Непрямим показником, який характеризує рівномірність постачання, є наявність або відсутність простоїв через нестачу сировини та матеріалів. При аналізі потрібно з’ясувати причину простоїв – відсутність сировини і матеріалів на складах підприємства чи несвоєчасна їх доставка на робочі місця.

Також проводять аналіз якості матеріалів під час їх надходження на підприємство. Аналіз якості матеріальних ресурсів проводиться за даними:

- актів приймання матеріалів;

- рекламацій на матеріальні ресурси;

- претензій до постачальників;

- актів про повний або частковий виробничий брак;

- стандартів;

- специфікацій;

- паспортів і технічних умов на відповідні матеріальні ресурси;

- результатів проведених досліджень якості матеріальних ресурсів бюро експертизи або заводськими лабораторіями.

За результатами аналізу оформляють претензії до винуватців і вживають заходів щодо своєчасного забезпечення виробництва необхідними високоякісними матеріальними ресурсами.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)