АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Теплопостачання, опалення і вентиляція

Читайте также:
  1. Вентиляція
  2. Вентиляція й освітлення підземних гірничих виробок
  3. Гідравлічний розрахунку трубопроводів систем водяного опалення методом питомих втрат тиску
  4. Етап В – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
  5. За рахунок яких факторів здійснюється природна вентиляція?
  6. Іл. 2.7. Штучна вентиляція легень методом «рот до рота»
  7. Опалення, вентиляція і кондиціонування
  8. ПРИКЛАД 1. Гідравлічний розрахунок двотрубної системи водяного опалення з верхньою розводкою.
  9. ПРИКЛАД 2. Гідравлічний розрахунок однотрубної системи водяного опалення з верхньою розводкою
  10. Природня та механічна вентиляція
  11. Проектант розраховує систему опалення дитячої дошкільної установи. В якому приміщенні він повинен забезпечити найвищу температуру повітря?
  12. Теоретичні основи принципів та послідовності гідравлічного розрахунку систем водяного опалення і підбору запорно- регулюючої арматури.

 

18.2.1 Теплопостачання, опалення і вентиляцію будівель і споруд СНН слід проектувати у відповідності до вимог СНиП 2.04.05-91, СНиП 2.04.07-86, СНиП ІІ-35-76, СНиП 2.04.01-85 з врахуванням норм даного розділу.

Вимоги до проектування теплопостачання, опалення і вентиляції будівель і споруд для товарно-сировинних резервуарних парків, нафтопереробних і нафтохімічних підприємств встановлюються по спеціалізованих нормах для цих підприємств.

18.2.2 Для СНН рекомендується, як правило, передбачати централізоване теплопостачання і при обгрунтуванні допускається передбачати теплопостачання від власної котельної.

18.2.3 В системах теплопостачання для опалення і вентиляції будівель в якості теплоносія рекомендується приймати воду по температурному графіку 150-70°С.

Допускається при обгрунтуванні застосування води по більш низькому температурному графіку, а також водяної пари.

Для дрібних споживачів тепла (менше 30 кВт кожний), що стоять окремо, при віддаленості їх від найближчої точки теплових мереж на 100 м і більше можна передбачати електричне опалення. Електроопалення приміщень категорій А і Б слід виконувати вибухозахищеним обладнанням.

Для підігріву води одиничних споживачів гарячого постачання допускається застосувати електричні водонагрівачі.

18.2.4 Підтримання внутрішньої температури, відносної вологості і швидкості руху повітря по ГОСТ 12.1.005-88 слід передбачати у виробничих приміщеннях з постійним (понад 2 год. за зміну) перебуванням обслуговуючого персоналу.

Параметри повітря повинні відповідати вимогам для робіт легкої важкості (категорії І).


ВБН В.2.2.-58.1-94 С.96

18.2.5 Значення внутрішньої температури приміщень слід приймати в залежності від часу перебування обслуговуючого персоналу:

плюс 10°С – при роботі персоналу до 2 год. на зміну в холодний період року;

плюс 5°С – при роботі персоналу не більше 15 хв. на зміну в холодний період року, а також для чергового опалення;

плюс 40°С – при роботі персоналу не більше 15 хв. на зміну в теплий період року.

18.2.6 Системи опалення і опалювальні прилади для виробничих будівель СНН слід передбачати у відповідності до додатку 10 СНиП 2.04.05-91.

В приміщеннях категорій А і Б, які мають припливну вентиляцію, слід проектувати, як правило, повітряне опалення, суміщене з припливною вентиляцією. При обслуговуванні приміщення однією припливною системою, що використовується для повітряного опалення, в ній слід передбачати резервний вентиляційний агрегат.

Для чергового опалення слід використовувати, як правило, основні опалювальні системи; при обгрунтуванні допускається застосування спеціальних систем чергового опалення з місцевими нагрівальними приладами.

18.2.7 Обігрів підлог відкритих продуктових насосних не передбачається.

18.2.8 Прокладання трубопроводів опалення під підлогою приміщень категорій А і Б не допускається, за винятком прокладання їх біля дверей і воріт; прокладання вказаних трубопроводів біля дверей і воріт слід передбачати в каналах, засипаних повністю піском і перекритих знімними плитами.

18.2.9 Необхідний повітрообмін у виробничих приміщеннях СНН повинен розраховуватись по кількості шкідливих речовин, вологи і тепла, що виділяються в приміщенні.

Кількість викидів в продуктових насосних допускається приймати по таблиці 7 в залежності від типу засобів перекачки, що застосовується, і від нафти або нафтопродуктів, які перекачуються.

При неможливості встановити кількість шкідливих виділень допускається визначати повітрообмін в приміщеннях (об’ємом понад 500 м3) по кратності у відповідності до таблиці 42.

При визначенні повітрообміну по кратності висоту приміщень слід приймати:

4 м - при висоті приміщень до 4 м;
по фактичній висоті - при висоті приміщень від 4 до 6 м включно;
6 м - при висоті приміщень понад 6 м.

 

Таблиця 42

 

  Продукти, що обертаються в технологічному процесі Кратність повітрообміну в 1 годину Коефіцієнт збільшення при температурі продукту понад 80°С
При відсутності сірчистих споруд При наявності сірчистих сполук в кількості понад 0,05 г/м3
Товарна нафта     1,2
Бензин     1,5
Гас     1,5
Дизельне і моторне паливо, бітум і мазут     1,5

С.97 ВБН В.2.2.-58.1-94

Закінчення таблиці 42

  Продукти, що обертаються в технологічному процесі Кратність повітрообміну в 1 годину Коефіцієнт збільшення при температурі продукту понад 80°С
При відсутності сірчистих споруд При наявності сірчистих сполук в кількості понад 0,05 г/м3
Мастильні масла, парафін (при відсутності розчинників) 3,5 5,5 1,5
Відпрацьовані нафтопродукти     -
Попередньо очищені від нафти і нафтопродуктів стічні води 2,5 - -

 

18.2.10 Вентиляцію в приміщеннях будівель і споруд СНН рекомендується приймати у відповідності до таблиці 43.

Вентиляцію в приміщеннях будівель і споруд СНН, що розміщуються суміжно або на території центральних пунктів збирання нафтових родовищ, нафтопереробних або нафтохімічних підприємств слід проектувати у відповідності до спеціальних норм для цих підприємств.

 

Таблиця 43

 

Приміщення в будівлях і спорудах СНН Вентиляція
витяжна припливна
1. Приміщення для насосів продуктових насосних при об’ємі кожного більше 500 м3. Приміщення для насосів продуктових насосних при об’ємі кожного більше 500 м3 і менше з постійним перебуванням обслуговуючого персоналу; приміщення для насосів в будівлях каналізаційних, насосних станцій для перекачки неочищених виробничих стічних вод (з нафтою і нафтопродуктами) або уловлених нафтопродуктів з постійним перебуванням обслуговуючого персоналу; приміщення розливочних і розфасовочних Місцеві відсмоктування від сальників насосів при перекачці етилованого бензину, природна з верхньої зони в об’ємі 1/3 і з штучним спонуканням з робочої зони в об’ємі 2/3 повітря, що видаляється, (при надлишках тепла до 23 Вт включно на 1 м3 об’єму приміщення); природна або штучна з верхньої зони в об’ємі 2/3 з штучним спонуканням з робочої зони в об’ємі 1/3 повітря, що видаляється (при надлишках тепла більше 23 Вт на 1 м3 об’єму приміщення); аварійна вентиляція (в приміщеннях категорій А і Б) З штучним спонуканням

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.98

Закінчення таблиці 43

Приміщення в будівлях і спорудах СНН Вентиляція
витяжна припливна
2. Приміщення, вказані в п.1 об’ємом 500 м3 і менше з короткочасним перебуванням обслуговуючого персоналу (до 2 год.), а також інші виробничі приміщення об’ємом 500 м3 і менше категорій А, Б і В (приміщення вузлів засувок, регуляторів тиску, вузлів обліку і т.п.) з короткочасним перебуванням обслуговуючого персоналу (до 2 год.) Природна з верхньої зони в об’ємі однократного по-вітрообміну з 1 год. (неза-лежно від виду рідини, що обертається в технологіч-ному процесі) і з штучним спонуканням з робочої зони в об’ємі восьмикрат-ного повітрообміну (для приміщень категорій А і Б і з врахуванням п.18.2.12 даного розділу) і в об’ємі п’ятикратного повітрообмі-ну за 1 год (для приміщень категорій В) по внутріш-ньому об’єму приміщення Природна
3. Складські приміщення, що не опалюються для зберігання нафтопродуктів, склад проб Природна в об’ємі однократного повітрообміну за 1 год. Природна
4. Приміщення лабораторій для аналізу нафти і нафтопродуктів З штучним спонуканням через місцеві схили з врахуванням п.18.2.13 даного розділу З штучним спонуканням
5. Приміщення для електродвигунів розподільних пунктів, електроапаратури, щитів, сигналізації і автоматики і інші приміщення електроустановок (суміжні з приміщеннями з вибухо-пожежонебезпечними виробництвами) У відповідності до ПУЕ  
6. Приміщення вузлів зв’язку (всі приміщення включаючи акумуляторні) У відповідності до відом-чих норм технологічного проектування привідних і поштових засобів зв’язку на виробничі і допоміжні будівлі, затверджені у встановленому порядку  

 

18.2.11 Вентиляційне обладнання по використанню повинне відповідати категорії приміщень по вибухопожежній і пожежній небезпечності, що визначається у відповідності до п.1.4 даних норм, а електродвигуни – відповідним вимогам ПУЕ.

18.2.12 Включення систем аварійної вентиляції слід передбачати від газоаналізаторів, зблокованих з вентустановками, і спрацьовуючих при вмісті вихухонебезпечних парів в повітрі приміщень, що відповідає 20 % НКВП; газоаналізатори повинні мати світлову і звукову сигналізацію.


С.99 ВБН В.2.2.-58.1-94

 

В прміщеннях з постійним перебуванням обслуговуючого персоналу сигнали повинні передаватись по місцю установки датчика і виходу всередині приміщення. В прміщеннях з періодичним перебуванням персоналу – біля входу поза приміщенням. Крім того, сигнали повинні подаватись на пульт оператора.

В доповнення до автоматичного включення аварійної вентиляції слід також проектувати і ручне включення біля основного входу до приміщення.

Продуктивність аварійної вентиляції повинна дорівнювати восьмикратному повітрообміну за 1 годину по внутрішньому об’єму приміщення незалежно від висоти приміщення.

Для аварійної витяжної вентиляції слід, як правило, використовувати:

а) основні системи витяжної загальнообмінної вентиляції, якщо витрата повітря забезпечує аварійний повітрообмін, з резервними вентиляторами;

б) систему аврійної витяжної вентиляції в доповнення до основних систем, якщо витрата повітря основних систем не повністю забезпечує аварійний повітрообмін, з резервними вентиляторами.

Аварійна вентиляція організованим припливом не компенсується.

У виробничих приміщеннях і на зовнішніх площадках СНН слід керуватись відомчими вимогами до встановлення датчиків стаціонарних газосигналізаторів (ТУ нафтогаз).

18.2.13 Повітрообмін в приміщеннях лабораторій визначається по кількості повітря, що видаляється місцевими відсмоктувачами; при відсутності витяжних шаф і укриттів слід передбачати восьмикратний повітрообмінв 1 год. по внутрішньому об’єму приміщення. Об’єм повітря, що видаляється з приміщення лабораторії повинен перевищувати на 10% об’єм припливного повітря. Об’єм повітря, що видаляється через витяжні шафи, слід визначати по швидкості руху в розрахунковому прорізі шафи, що приймається рівним 0,2 м на метр довжини шафи, в залежності від ГДК шкідливих речовин, що використовуються в роботі:

При ГДК більше 50 мг/м3 - 0,5 м/с
Те ж, від 20 до 50 мг/м3 - 0,7 м/с
Те ж, від 5 до 20 мг/м3 - 1,0 м/с
Те ж, до 5 мг/м3 - 1,3 м/с

В неробочий час в лабораторних приміщеннях слід передбачати природну витяжну вентиляцію з неорганізованим припливом.

18.2.14 Для приміщень категорій А і Б, заглиблених більше, ніж на 0,5 м нижче рівня планувальної відмітки землі, повітрообмін, визначений у відповідності до п.18.2.9 даного розділу, слід збільшувати на восьмикратний об’єм заглибленої частини.

Для восьмикратного додаткового повітрообміну повинна передбачатись витяжна система з штучним спонуканням і видаленням повітря з нижньої зони заглибленої частини, або цей додатковий об’єм повинен бути забезпечений системою загалбно-обмінної витяжної вентиляції з штучним спонуканням.

Якщо при зупинці вентилятора не може бути зупинено технологічне обладнання і припинення виділення з приміщення шкідливих речовин, слід для цієї витяжної системи передбачати встановлення резервного вентиляційного агрегату.

При розміщенні заглиблених приміщень категорій В, Г, Д поза вибухонебезпечними зонами СНН спеціальні додаткові заходи по вентиляції не передбачаються.

18.2.15 Для приямків і каналів, які не вимагають щоденного обслуговування, і розташованих в приміщеннях категорій А і Б, слід передбачати витяжну вентиляцію з штучним спонуканням і двадцятикратним повітрообміном.

Систему вентиляції приямків і каналів слід виконувати стаціонарною або пересувною вентиляційною установкою (без резерву) при умові зберігання на СНН резервного вентиляційного агрегату.


ВБН В.2.2.-58.1-94 С.100

 

18.2.16 При проектуванні вентиляції каналізаційних і водопровідних будівель і споруд слід також дотримуватись вимог СНиП 2.04.03-85 і 2.04.02-84.

18.2.17 Технологічні колодязі (без наземної частини) перед обслуговуванням повинні бути провентильовані системою з штучним спонуканням (кратність повітрообміну не менше восьми) з наступною перевіркою газоаналізатором стану повітряного середовища.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)