АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Магдубурзьке право

Читайте также:
  1. D. при однокамерной электрокардиостимуляции используются два электрода, размещенные в правом предсердии и в правом желудочке
  2. I. НОРМА ПРАВА, ИЛИ ОБЪЕКТИВНОЕ ПРАВО
  3. I. ПРАВО И ПРИРОДА
  4. I. Право участия общего
  5. II. Виды административно-правовых режимов
  6. II. ПРАВО ЗАСТРОЙКИ
  7. II. Правопис апострофа
  8. II. Цели и задачи уголовно-правовой политики
  9. III. ДВА ТИПА ПРАВОВОГО ГОСУДАРСТВА
  10. III. Нормативно-правовой договор как источник трудового права.
  11. III. Основные направления уголовно-правовой политики
  12. III. Рассмотрение дела об административном правонарушении.

Значення прийняття християнства.

У 988 р. на Київській Русі було запроваджено християнство. Прийняття християнства сприяло процесу централізації країни, зміцнило авторитет і владу князя як в країні, так і в світі, сприяло розвитку культури, поширенню писемності.

Прийняття християнства означало зміну всього ладу життя. Тепер центром суспільного життя стала Церква. Вона проповідувала нову ідеологію, прищеплювала нові ціннісні орієнтири, виховувала нову людину. Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.

Переяславський договір 1654 р.

Переяславський договір:

1) констатував відокремлення України від Речі Посполитої;

2) означав міжнародно-правове визнання Української держави;

3) засвідчив внутріполітичний суверенітет Української держави, зберігав її основні політичні інститути;

4) суттєво змінював геополітичну ситуацію у Східній Європі, посилював позиції України в боротьбі з Польщею, зміцнював вплив Москви у цьому регіоні.

Переяславський договір розпочав нову добу у відносинах між Україною і Московщиною. Москва з самого початку намагалася обмежити права України і згодом планувала перетворити її у звичайну провінцію.

Берестейська унія

Берестейська унія 1596.: згідно з цією унією, православна та католицька церкви об’єднувалися під верховенством Папи Римського. У жовтні в м. Бресті зібрався собор прихильників унії, яку підтримав Папа Римський з метою її юридичного оформлення. Противники унії, які боролися за реальне об’єднання церков, також зібралися у Бресті в палаці князя Острозького, засудили її, проте реального впливу на хід подій не мали. Берестейська унія спричинила утворення нової в Україні церкви – греко-католицької, або уніатської. У результаті унії православна церква опинилася в тяжкому становищі. Шість з восьми єпархій Київської метрополії стали уніатськими. Духовенство, яке не визнавало унії, зазнало горіння: у нього відбиралися духовні посади й віддавалися уніатам. Монастирі, що залишилися вірними православ’ю втрачали маєтки. В Україні це призвело до протесту уніатів, прояви якого не вщухали багато століть. У результаті українська церка розпалася на два табори – православних та уніатів, між якими розпочалася гостра ідейна боротьба.

Гадяцький договір

Розуміючи, що збройне зіткнення з Московською державою неминуче, І.Виговський починає шукати союзників. Швеція на той час уже фактично примирилась і з Москвою, і з Польщею. Покладатися на одних татар було небезпечно. Становище ж України постійно погіршувалося, зокрема до українських кордонів вирушило велике московське військо, знову активізувалася опозиція. Тоді Виговський розпочинає переговори з Польщею.

16 вересня 1658 р. між Україною і Річчю Посполитою було укладено Гадяцький договір, який передбачав: і) Україна у складі Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств під назвою Князівства Руського об'єднувалася з королівством Польським і Великим князівством Литовським персональною унією, тобто особою спільного короля; 2) найвища законодавча влада належала Національним зборам депутатів від усіх земель Князівства Руського; 3) на чолі виконавчої влади мав стояти гетьман, який обирався пожиттєво і затверджувався королем; 4) князівство Руське повинно було мати свій суд, скарбницю, грошову одиницю, 40-тисяч-не військо, українське діловодство; 5) перебування польських та литовських частин на українській території заборонялося, а при нагальній потребі вони підпорядковувалися українському гетьманові; 6) загальна свобода віри, слова, друку тощо.

Укладаючи Гадяцький договір, І.Виговський прагнув, щоб Україна ввійшла до Речі Посполитої як рівноправний суб'єкт федерації. Однак Польща у принципових питаннях виявила непоступливість. Було відкинуто домагання українців про включення до складу Князівства Руського західноукраїнських земель; обмежувалися його права на міжнародні відносини; фактично ліквідовувалася створена під час революції нова модель соціально-економічних відносин; відкривалися можливості доступу в Україну польської шляхти тощо. Тому Гадяцький договір не міг повністю задовольнити українських державників.

Запорізька Січ

Запорізька Січ – столиця козацьких земель центр козацької вольності XV—XVI ст.Слово «козак» означає «вільна людина». Утворення 3апорозької Січі пов'язане з процесом формування українського козацтва і освоєння ним раніше спустошених татарами українських земель між Дніпром і Південним Бугом. Численні козацькі загони, які займалися господарським освоєнням цих земель і вели постійну боротьбу з татарами, змушені були будувати на уходах укріплення для власної безпеки. Налічувалось 8 Запорозьких Січей, які почергово змінювали одна одну..Козаки обирали для розташування Січей місця, які самою природою були зроблені неприступними, – острови й півострови, а укріплювали їх за допомогою дерев'яно-земляних споруд. 3апорозькі Січі обкопувались ровом, а навколо них насипався вал, висота якого сягала за 10 метрів. На вершині валу встановлювався частокіл із загострених паль. Менш захищені для противника місця укріплювались дерев'яними вежами із встановленими на них гарматами. Більшість виходів із фортеці робилися вузькими і прикривались бійницями. Всередині Січі знаходився майдан із січовою церквою. Навколо січового майдану стояли довгі казарми – курені, у яких мешкали козаки. Крім куренів, навколо січової площі стояли курінні скарбниці, комори, будинки окремих старшин, пушкарня. Пізніше Січ стала великими торговельними центром.Козацька християнська республіка Запорозька Січ відіграла винятково важливу роль в історії українського народу, насамперед у його національно-визвольній боротьбі, в розвитку збройних сил України та військового мистецтва, в освоєнні та заселенні степових просторів Центральної й Південної України.

Магдубурзьке право

Магдебурзьке право - феодальне міське право, що склалося в німецькому місті Магдебурзі, а згодом поширилося на багато інших міст Європи, стало символом феодального міського самоврядування.

В Україні Магдебурзьке право поширилося у XIV-XV ст. Відповідно до цього права всі міста України поділялися на 3 категорії. До першої належали міста, що отримали Магдебурзьке право від литовських князів, польських та угорських королів. Переважно це були міста Правобережної України. Раніше інших Магдебурзьке право було надано містам Закарпатської України, яка на той час входила до складу Угорщини. Вже з 1329 року Магдебурзьким правом користувалися Хуст, Вишкове, Тячів, а згодом - Сянок, Львів, Кам'янець-Подільський, Луцьк, Кременець, Житомир, Мукачеве, Київ. До другої категорії входили міста, які отримали Магдебурзьке право від їх власників. Так, князі Вишневецькі у XVI ст. подарували це право Лохвиці, Лубнам, Пирятину, Прилукам. До третьої категорії належали міста, яким Магдебурзьке право було надано грамотами гетьманів після приєднання України до Московської держави. У 1752 році Магдебурзьке право було даровано гетьманом Розумовським Полтаві, 1758 - Новгороду-Сіверському. До кінця XVIII ст. Магдебурзьке право одержали майже всі міста Лівобережної України. Грамоти гетьманів переважно підтверджували права міст України на самоврядування, які вони отримали ще під литовським та польським пануванням.

Жителі міст, які мали Магдебурзьке право, були юридично вільними. Вони виконували як загальнодержавні повинності, так і ті, що визначала міська влада. Магдебурзьке право звільняло місто не лише від судової, а й від адміністративної влади власника, на землі якого це місто знаходилось. Міщани звільнялися від усіх повинностей на користь власника. Із загальнодержавних повинностей головною була військова.

XX з'їзд КПРС

14-25 лютого 1956 р. –відбувся в Москві XX з'їзд КПРС. М.Хрущов виступив з доповіддю про культ особи Сталіна як людини, безпосередньо причетної до репресивної політики.Початок хрущовської «відлиги», процесу деякої лібералізації суспільного та культурного життя, амністії політв’язнів.

Коломацькі статті

Коломацькі статті 1687 р.— договірні умови між козацькою старшиною і представниками царського уряду, схвалені на козацькій раді в містечку Коломаку (нині райцентр Харківської обл.) під час обрання гетьманом Лівобережної України І. Мазепи. Складалися з 22 пунктів. К. с. підтверджували права і привілеї старшини та козаків, надані їм царським урядом у поперед ні роки, передбачали дарування «заслуженим» старіли нам дворянства. Водночас К. с. посилювали контроль царської адміністрації за політичною діяльністю старшини і гетьманського правління в Україні. Гетьман не мав права без дозволу царського уряду усувати з військових та адміністративних посад генеральну старшину, а старшина — самочинно скидати гетьмана. Гетьманському правлінню заборонялося підтримувати політичні і дипломатичні відносини з іноземними державами. К. с. були кроком в обмеженні автономії України. Вони забороняли місцевій адміністрації вписувати селян і козацького реєстру, зобов'язували видавати російськім владі селян — втікачів з Росії.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)