АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Підготовка пошукових об'єктів

Процес підготовки пошукових об'єктів починається з дослідження геологічної будови маловивчених територій, загальної оцінки перспектив її нафтогазоносності та закінчується виявленням і підготовкою локальних пасток до глибокого буріння.

Регіональні нафтогазопошукові дослідження можуть проводитись як в нових маловив­чених регіонах, так і в невивчених частинах геологічного розрізу старих районів, їх метою є одержання необхідних геологічних даних для впевненої якісної та кількісної оцінки перс­пектив нафтогазоносності крупних територій і визначення головних напрямків нафтогазо-пошукових робіт. Оцінка перспективності при цьому дається на базі аналізу та узагальнен­ня комплексу критеріїв нафтогазоносності надр.

Регіональні роботи включають геологічні, геоморфологічні, геофізичні, геохімічні, гідрогеологічні дослідження, а також буріння опорних та параметричних свердловин. Для кожного конкретного регіону з урахуванням особливостей геологічної будови надр розроб­ляється оптимальний комплекс робіт, який складається з опорних та полегшених спостере­жень: точкових (маршрутні зйомки); пунктирних (короткі профільні перетини свердлови­нами або геофізичними методами); профільних (протяжні профільні перетини свердлови­нами або геофізичними методами); площових (геологічні, структурно-геоморфологічні, геофізичні, геохімічні та інші зйомки).

Для одержання багатосторонньої та максимально достовірної інформації доцільно частину території вивчати за допомогою розширеного комплексу методів з метою створення опорної сітки геофізичних профілів або свердловин, а решту території аналізувати лише окремими ме­тодами для згущення сітки спостережень. При цьому на опорних профілях бажано комплек­сувати всі види геофізичних досліджень, а також прив'язувати їх до глибоких свердловин. В ряді випадків доцільне буріння параметричних свердловин на протяжних регіональних профілях, що дає змогу виявити взаємозв'язок різних структурних елементів.

Методика регіональних досліджень залежить від ступеня вивченості та складності гео­логічної будови територій. За складністю будови всі нафтогазоносні та нафтогазоперспек-тивні регіони поділяються на три групи: регіони простої будови, в яких по всьому розрізі відмічається задовільне збігання структурних планів та добра витриманість сейсмічних меж, що забезпечує високу точність структурних карт; регіони складної будови, які харак­теризуються несуміщенням у розрізі структурних планів для різних комплексів, наявністю соляної тектоніки і малоамплітудних структур та несприятливими сейсмоумовами; регіони дуже складної будови, де серед осадових товщ спостерігаються пласти порід трапових фор­мацій, характерні несуміщенням структурних планів, локальні структури складної будови, дуже несприятливі сейсмоумови.



Вивчення регіонів простої будови здійснюється по всьому розрізі осадового чохла. При цьому щільність сітки сейсмічних спостережень мінімальна і не перевищує 0,1 км/км , відстань між профілями становить від 10 до ЗО км. Регіони складної та дуже складної будо­ви, де товщина осадового чохла в більшості випадків перевищує 5 — 6 км, можуть вивча­тись поверхами. Як правило, спочатку вивчають верхній поверх, а потім нижні. В цих умо­вах різко збільшується об'єм робіт, щільність сітки сейсмічних спостережень може досягти 0,5 км/км2, відстань між профілями 5 — 20 км.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)