Термометричний метод

За допомогою термометричних методів вивчаються теплові поля у свердловинах з ме­тою розвідки корисних копалин, контролю за експлуатацією продуктивних пластів, визна­чення технічного стану свердловин, а також розв'язання задач регіональної геології і гео­термії.

Теплові поля поділяються на природні та штучні, а за зміною тепла - на стаціонарні й нестаціонарні. На теплове поле в гірських породах в основному діють два механізми перено­су теплоти: кондукція і вимушена конвекція, їх вплив на теплове поле залежить від термічних властивостей середовища: теплопровідності теплового опору , масової (С) і об'ємної теплоємностей, температуропровідності а.

Термічні властивості гірських порід визначаються їх мінеральним складом, структурою, а також термобаричними пластовими умовами. Термічні властивості гірських порід, пла­стових флюїдів і заповнювачів стовбура свердловини, що є характерні для нафтових і газо­вих свердловин, наведені в табл.3.1.

Таблиця 3.1

Гірські породи	Вт/(мтК)	х 103 кг/м3	с, х103Дж/(Кгс)	х10-7 м2/с
Осадкові гірські породи
Алевроліт	0,4 — 0,6	1,8 — 2,8	0,8 — 1,7	5—15
Аргіліт	1,2 — 3,0	1,7 — 2,9	0,8—1,0	10—15
Глина	0,4—3,0	1,2 — 2,6	0,8 — 3,6	2—12
Доломіт	1,0 — 6,5	1,5 — 3,1	0,8 — 3,5	4 — 20
Вапняк	0,7 — 4,4	1,4 — 2,9	0,7 — 1,7	3 — 20
Кухонна сіль	1,7 — 7,2	2,1 —2,3	0,8 — 4,7	10 — 40
Крейда	0,8 — 2,2	1,5 — 2,8	0,8 — 3,9	2—15
Мергель	0,5 — 3,9	1,5 — 2,8	0,8 — 3,1	3 — 14
Пісковик	0,4 — 5,0	2,0 — 3,0	0,7 — 3,4	3 — ЗО
Метаморфічні гірські породи
Глинистий сланець	0,3 — 3,0	1,7 — 2,9	0,7 — 1,0	6 — 30
Гнейс	1,0 — 5,0	2,6 — 3,1	0,8— 1,2	4—16
Кварцит	2,7 ^ 7,5	2,6 — 2,7	0,7 — 1,3	12 — 30
Мармур	1,3 — 4,0	2,6 — 2,7	0,4—1,0	10 — 50
Магматичні гірські породи
Андезит	1,3 — 3,0	2,2 — 2,7	—	до 13
Базальт	0,5 — 4,3	1,7 — 3,0	0,6 — 2,1	3 — 22
Габро	1,7 — 2,9	2,8 — 3,1	0,7—1,2	8—13
Граніт	1,4 — 4,1	2,5 — 2,7	0,5—1,6	6—15
Діабаз	2,1 —2,9	2,6 — 3,0	0,8 — 2,1	4 — 7
Діоріт	1,4 — 2,9	2,6 — 2,9	0,6—1,2	3 — 12
Кварцевий порфір	біля 1,0	2,5 — 2,7	до 1,2	5 — 7
Пластові флюїди і заповнювачі стовбура свердловини
Вода	0,37 — 0,56	1,04—1,18	3,9 — 4,8	0,87—1,15
Нафта	0,1 —0,14	0,85 — 0,87	1,9 — 2,4	0,56 — 0,86

Продовження табл. З.1.

Для вимірювання температури у свердловинах застосовують спеціальні електричні або електронні термометри, які опускаються у свердловину на каротажному кабелі. Температу­ра у свердловині вимірюється при двох режимах - невстановленому і встановленому. При невстановленому тепловому режимі температура вимірюється для розв'язання таких задач: вияснення температурного режиму роботи бурильного інструменту і геофізичних приладів; врахування температури при інтерпретації даних каротажу; виділення інтервалів затрубних перетоків, визначення місць притоку у свердловину газу і нафти, виявлення дебіту газу, виділення газоносних пластів, визначення висоти підйому цементу у затрубному просторі, поглинаючих і віддаючих пластів, знаходження інтервалів перетоку пластових флюїдів.

При встановленому режимі вимірюється температура порід. Вимірювання проводять через 10 і більше діб перебування свердловини у спокої. У свердловині не повинно бути пе­реливів, газопроявів, затрубного руху. Результати вимірювань представляють у вигляді діаграм зміни природної температури у свердловині з глибиною. Температурну криву запи­сують при спуску термометра. При підйомі термометра проводяться контрольні заміри. За цими даними підраховують геометричний ступінь і геотермічний градієнт для різних ділянок розрізу.

Поиск по сайту: