АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фізико-гідродинамічні методи підвищення нафтовіддачі пластів

Читайте также:
  1. A) Зам.директора по УР, методист, тренера по вилам спорта
  2. I. Карта методической обеспеченности учебной дисциплины
  3. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  4. I. ПРОБЛЕМА И МЕТОДИКА ИССЛЕДОВАНИЯ
  5. I.1.3. Организационно-методический раздел
  6. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  7. II. ОБЩИЕ МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗУЧЕНИЮ ДИСЦИПЛИНЫ
  8. III. Метод, методика, технология
  9. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ПРОВЕДЕНИЮ СЕМИНАРСКИХ ЗАНЯТИЙ
  10. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ СТУДЕНТАМ ПО ПОДГОТОВКЕ К СЕМИНАРУ
  11. III. Общие методические указания по выполнению курсовой работы
  12. III. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА (заочная дистанционная форма обучения)

Заводнення як традиційний (класичний) метод. Повнота витиснення нафти водою звичайно характеризується коефіцієнтом витиснення, що в реальних умовах змінюється в межах 0,4 — 0,75, при цьому залишкова нафта займає 15 — 40 % загального об'єму за­водненого пустотного простору. Другим фактором, що визначає нафтовіддачу пластів при заводненні, є охоплення пластів заводненням. Величина (коефіцієнт) охоплення заводнен­ням по площі залежить від співвідношення рухливості води, що нагнітається в пласт, і наф­ти, що витісняється (рухливість являє собою відношення проникності для відповідної рідини до її в'язкості). Численні досліди дали змогу виявити значний ступінь залежності ко­ефіцієнта охоплення від співвідношення рухливостей.

Фактором, що також визначає неповне вилучення нафти при заводненні, є геологічна неоднорідність продуктивних пластів (наявність прошарків різної проникності, тріщин, ка­верн, лінз, напівлінз, літологічної мінливості і т.п.). Вплив геологічної неоднорідності на охоплення продуктивного пласта процесом заводнення звичайно характеризується так зва­ним коефіцієнтом охоплення у товщині пласта (за об'ємом). Цей параметр визначається відношенням об'єму пласта, в якому відбувається фільтрація води, що нагнітається, і нафти, що витісняється, до загального об'єму пласта в межах охопленої заводненням площі. Наф-товіддача при заводненні визначається добутком названих вище коефіцієнтів витиснення і охоплення дією.

Отже, до основних причин пониження ефективності витиснення нафти при заводненні можна віднести:

- прояв капілярних сил, що перешкоджають витисненню нафти з частини пор мікронеоднорідного середовища;

- несприятливе відношення рухливостей рідин, що витисняють і витисняються;

- геологічну неоднорідність будови продуктивного пласта.

Вода, що використовується для заводнення нафтових пластів, повинна відповідним чи­ном готуватися.

Циклічна дія на пласти при заводненні. В надто неоднорідних пластах вода, що нагнітається, проривається до видобувних свердловин через високопроникні прошарки і зо­ни, залишаючи невитисненою нафту в слабкопроникних прошарках, ділянках, зонах і т.ш.

Це явище може мати місце також у відносно неоднорідних пластах при підвищеній в'яз­кості нафти внаслідок нестійкості фронту витиснення. Це спричиняє утворення за фронтом заводнення ділянок безсистемного чергування заводнених високопроникних і нафтонасиче-них менш проникних прошарків.



Додаткове охоплення заводненням не залучених до розробки нафтонасичених зон і ділянок може сприяти збільшенню нафтовіддачі пластів при звичайному заводненні. Одним з ефективних шляхів досягнення цієї мети можуть послужити запропоновані в 50-х pp. циклічне, або, як його ще називають, імпульсне нестаціонарне заводнення прошарково нео­днорідних продуктивних пластів і, як супутний йому, спосіб зміни напрямків, кінетики фільтраційних потоків рідини.

Суть методу циклічної дії і зміни напрямку потоків рідини полягає в тому, що в пластах, які неоднорідні за розмірами пор, за проникністю прошарків, зон, ділянок і нерівномірною нафтонасиченістю (заводнешстю), що викликана згаданими видами неоднорідності, а та­кож відбором нафти і нагнітанням води через свердловини, штучно створюється змінний тиск. Він досягається зміною об'ємів нагнітання води в свердловини або відбору рідини зі свердловин у певному порядку шляхом їх періодичного підвищення і зниження.

У результаті такої нестаціонарної дії на пласти в них періодично підвищується і зни­жується тиск.

Верстви, зони і ділянки малої проникності, що насичені нафтою, розміщуються в пла­стах безсистемно, мають низьку п"єзопровідність, швидкість зміни (розповсюдження) тиску в них звичайно нижча, ніж у високопроникних водонасичених прошарках, зонах, ділянках, тому між нафтонасиченими і водонасиченими зонами виникають різні за знаком перепади тиску. Під дією цих перепадів відбувається перерозподіл рідин у нерівномірно на­сиченому пласті, який спрямований на вирівнювання насиченостей і усунення капілярної нерівноваги на контакті нафтонасичених і заводнених зон, верств, ділянок.

Виникнення різних за знаком перепадів тисків між зонами (верствами) різної насиче­ності сприяє прискоренню капілярного, протитечійного просякнення водою нафтонасиче­них зон (верств) - вторгненню води із заводнених зон у нафтонасичені через дрібні та пере­току нафти із нафтонасичених зон у заводнені через великі перові канали.

‡агрузка...

Вважається, що чим скоріше почато циклічне заводнення, тим більше нафти можна до­бути додатково, що ефективність нестаціонарної циклічної дії на пласти завдяки зміні тиску нагнітання води зростає майже пропорціонально до збільшення амплітуди коливання вит­рат води і знижується із зростанням часу початку його впровадження. Вважається також, що цей метод дає змогу підвищити нафтовідцачу на одиниці процентів.

Метод циклічної дії на пласт найбільш ефективний у товстих шаруватонеоднорідних пластах із надійним гідродинамічним зв'язком між прошарками, а також у тріщинувато-по­ристих колекторах, що насичені малов'язкою нафтою із високим вмістом газу. Сприятли­вий фактор - гідрофільність колекторів.

Зміна напрямків фільтраційних потоків.Усі викладки, що стосуються циклічної дії на пласти, справедливі і для зміни напрямків фільтраційних потоків, як поодинокого її випад­ку, і грунтуються на такому ж механізмі процесу, тому тут вони не повторюються. Можна тільки додати, що зміна напрямку фільтраційних потоків між свердловинами (в плані) підсилює процес циклічної дії в сторону збільшення охоплення пластів заводненням. Такі процеси здійснюються на більшості родовищ, де проводиться заводнення.

Встановлення оптимальних величин репресій і депресій на пласти.Для досягнення максимальної нафтовіддачі в безводний період необхідно встановлювати менші градієнти тиску на поклад, а в водний період - більш високі. Більш високі перепади тиску між нагнітальними і видобувними свердловинами сприяють підключенню в розробку слабопро-никних пластів. Існує також думка, що збільшення градієнтів тиску сприяє в основному

зростанню темпів виробітку нафтових покладів у безводний період і незначно впливає на нафтовіддачу у водний період.

Часткове зниження тиску нижче тиску насичення нафти. Часткове зниження пласто­вого тиску нижче тиску насичення нафти газом позитивно впливає на показники розробки і нафтовіддачу покладу. Розгазування нафти в пласті сприяє зменшенню водонафтового фактора, частковому зниженню продуктивності високопроникних пластів через зменшення фазової проникності для води. Ефект вільного газу в пористому середовищі при заводненні виражається у фазових проникностях. Одночасно значну роль у підвищенні нафтовіддачі відіграє ефект заміщення, дія якого полягає в тому, що при частковому розгазуванні (зни­женні пластового тиску нижче тиску насичення) в порових каналах (в основному глухих) із нафти виділяється газ і відтисняє ії в канали, через які відбувається витиснення нафти во­дою.

Питання в тому, наскільки можна в пласті знижувати тиск нижче тиску насичення. Ця величина в основному залежить від властивостей нафти і їх зміни в міру зниження цього ти­ску (звичайно від 10 до ЗО %). Вона з великими труднощами піддається аналітичному виз­наченню і тому, переважно, визначається експериментальне. Шляхом часткового знижен­ня тиску нафтовіддачу можна збільшити від 2 — 3 до 8 — 10 %.

- Надмірне ж зниження тиску насичення призводить до зниження нафтовіддачі, голо­вним чином, внаслідок збільшення при цьому в'язкості нафти і зменшення фазової проник­ності для нафти в умовах, коли газова фаза, що при цьому утворюється, стає рухомою.

Методи збільшення нафтовіддачі, що пов'язані з системою розробки нафтового по­кладу. Вплив щільності сітки свердловин на нафтовіддачу пластів залежить від їх розчлену­вання (пісковистості). У монолітних пластах вплив щільності сітки свердловин на наф­товіддачу вважається несуттєвим, а в розчленованих - значним (див. 6.4).

Темп розробки при заводненні слабко або позитивно впливає на нафтовіддачу. У ряді випадків в окремих покладах нафти така залежність простежується більш виразно.

Щільність сітки свердловин на ранніх стадіях розробки в середньому має порівняно не­великий вплив на поточну нафтовіддачу. Відносний вплив щільності сітки свердловин зро­стає на більш пізніх стадіях розробки.

Співвідношення числа нагнітальних та видобувних свердловин не має значного впливу на кінцеву нафтовіддачу, проте збільшення цього співвідношення прискорює темпи видо­бутку нафти, поточну нафтовіддачу на ранніх стадіях, а також і кінцеву нафтовіддачу в уривчастих пластах.

Блокові системи заводнення порівняно із законтурними збільшують нафтовіддачу пластів незначно (на 2 — 2,5 %), проте темпи розробки підвищують у 1,5 — 2 рази.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.005 сек.)