АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Підбір установки зануреного відцентрового насоса

Читайте также:
  1. II. Описание экспериментальной установки
  2. В зависимости от целевой установки организма его функции могут быть основными и вспомогательными.
  3. Вентиляційні установки
  4. Вибір варіанту контрольної роботи. Підбір і вивчення літератури.
  5. Вибір теми, підбір та вивчення літератури
  6. Визначення висоти всмоктування відцентрового насоса
  7. Визначення необхідної продуктивності насоса.
  8. Визначення об'ємного ККД пластинчастого насоса
  9. Визначення робочої точки насосної установки
  10. Випробування шестеренного насоса
  11. ВЫПРЯМИТЕЛЬНЫЕ УСТАНОВКИ, ПРИМЕНЯЕМЫЕ НА ЭЛЕКТРОПОЕЗДАХ.
  12. Вычерчиваем и одновременно собираем схему экспериментальной установки

 

Ь багатьох відомих методик підбору УЕВН до нафтової свердловини рекомендується за­стосовувати одну з двох методик, що відрізняються принципами підходу і повнотою враху­вання наявності газу у продукції. Задача зводиться до вибору такого типорозміру ЕВН, який буде працювати в умовах оптимального режиму (максимального значення ККД ) і забез­печить відкачування заданого дебіту свердловини з даної глибини.

Суть методики підбору за допомогою напірних характеристик полягає у побудові умов­ної нагарної характеристики свердловини і суміщення її з напірною характеристикою H(Q) такого насосу, який забезпечує в області максимального значення подачу, що дорівнює заданому дебіту, і напір Я, не менший напору (рис. 13.2).

Умовна напірна характеристика свердловини представляє залежність між дебітом Q і напором який необхідний для підйому рідини на поверхню

 

де - напір, м; — відстань від гирла до динамічного рівня, м; - тиск на гирлі сверд­ловини, Па; — втрати напору на тертя при русі рідини в НКТ довжиною м; - ви-

 

Рис. 13.2 Узгодження напірних характери­стик свердловини і відцентрового насоса зміною характеристик свердловини (1) або насоса (2): - напірна характеристика свердловини; H(Q) - напірна характеристика насоса; - -ККД насоса; - споживана потужність

сота підйому рідини у НКТ за рахунок енергії газу, що виділяється із нафти (напір розвантаження), м.

Глибину спуску насоса у свердловину визначають за формулою

де - глибина спуску насоса (у верти­кальній свердловині довжина НКТ), м; Н - глибина свердловини, м; - тиск відповідно на вибої і на прийомі насоса, Па; - густина газорідинної суміші, кг/м3.

Тиск на прийомі насоса повинен бути таким, щоб забезпечити об'ємно-витрат­ний газовміст (див. 13.3), причому 0,3, або меншим гранич­ного (оптимальним чи допустимим) тиску за формулою (13.10).

Слід врахувати, що температура в зоні розміщення зануреного агрегата (див. 13.1) не повинна перевищувати допусти­мої робочої температури для нього.

Відстань від гирла до рівня рідини

 

де - занурення насоса під динамічний рівень (при виконанні рекомендацій щодо за­нурення -150 - 300 м), м; - середня густина газорідинної суміші у затрубному про­сторі вище прийому ЕВН, кг/м3; - тиск газу у затрубному просторі над динамічним рівнем рідини, Па.

Втрати напору на тертя обчислюються за формулою Дарсі-Вейсбаха (9.9), при цьому = а діаметром d НКТ можна задатися:

 

Q,м3/добу <150 150-300 >300

d, mm (умовний) 60 73 89

 

Звичайно = 20 - 40 м.

Напір розвантаження можна оцінити за формулою (12.31), прийнявши

Часто приймають - 0, чим підвищують розрахунковий запас.

Задаючись рядом значень Q, будують напірну характеристику і накладають її на характеристику насоса H(Q) (рис. 13.2). Точка А характеризує спільну узгоджену роботу насоса і свердловини, але не при оптимальному режимі роботи насоса. В області оптимального режиму не доцільно узгоджувати роботу зміною характеристики свердло­вини (точка В') шляхом збільшення (гирловий штуцер), а узгоджують роботу змен­шенням напору насоса (точка ) зняттям зайвих робочих ступенів і заміною їх скерову­ючими вкладками. При цьому треба зняти число ступенів де - число ступенів у насосі.

 

Рис. 13.3. Визначення глибини підвіски відцентрового електронасоса у свердловині  

Вибраний насос і занурений агрегат у цілому повинні відповідати габаритам свердловини.

Суть методики підбору УЕВН з вико­ристанням кривих розподілу тиску зво­диться до визначення перепаду тиску (напору), що його повинен розвивати на­сос на прийнятій глибині спуску. Вико­нують такі розрахунки.

Будують криві розподілу тиску в об-садній колоні за принципом "знизу вверх" від вибійного тиску (лінія 1) і витратного газо вмісту від рівня тис­ку насичення нафти газом (лінія 2 (рис. 13.3)).

При відводі вільного газу із затрубно-го простору розраховують сепарацію газу на прийомі насоса (див. 13.2).

Будують криву у НКТ за принци­пом "зверху вниз" від гирлового тиску

(лінія 3). Діаметром НКТ задаються.

Будують криві розподілу температур від вибійної температури до гирлової тем­пера тури (лінії 4 і 4'), врахувавши стрибок температури за рахунок тепла, що його виділяють електродвигун і насос (див. 13.2).

Проводять горизонталь мінімальної глибини спуску насоса що відповідає значенню або граничному тиску на прийомі (див. 13. 2). Поле між кривими 1 і 3 нижче визначає область можливих умов роботи ЕВН і глибини його підвіски яка обмежується знизу горизонталлю максимальної глибини спуску насоса що відповідає допустимій робочій температурі зануреного агрегата.

Різниця тисків між кривими 1 і 3 при визначає перепад тиску, який повинен розвивати насос Тоді необхідний напір насоса Н =

Маючи Н, вибирають типорозмір ЕВН (аналогічно попередньому) з урахуванням діаметра експлуатаційної колони.

При необхідності визначають енергетичні показнику (потужність і т.п.), задаються іншими значеннями і на основі економічних показників вибирають найбільш вигідний варіант.

Список літератури

1. Бойко В.С. Разработка и экспуатация нефтяных месторождений. - М.: Недра, 1990.-427с.

2. Мищенко И.Т. Расчеты в добыче нефти. - М.: Недра, 1989.-245 с.

3. Нефтепромысловое оборудование: Справочник/Под ред. Е.И.Бухаленко. - 2-е изд. -М.: Недра, 1990.-559с.

4. Разработка и эксплуатация нефтяных и газовых скважин: Справочник/ Г.Н.Семен-цов, А.ИАкулынин, В.С.Бойко и др. - Ужгород: Карпаты, 1985.- 232 с.

5. Технология и техника добычи, хранения и транспорта нефти и газа/А.И.Акулыпин, В.С.Бойко, В.М.Дорошенко, Ю.А.Зарубин - Львов: Світ, 1991.- 248 с.

Глава 14


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)