АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості експлуатації газоконденсатних свердловин

Читайте также:
  1. IV. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ
  2. V. Особливості обліку деяких запасів
  3. V. Характерологічні особливості
  4. VIII. Особливості проходження служби військовослужбовцями, щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство або справа розглядається судом чи вирок суду набрав законної сили
  5. Аварії в свердловинах, причини виникнення й способи ліквідації
  6. Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари. Правила безпеки при їх експлуатації
  7. Адміністративно-правові відносини, їх структура, особливості та види.
  8. Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування
  9. Анатомо – фізіологічні особливості дитячого організму та характерні патологічні стани в різні вікові періоди.
  10. Анатомо-фізіологічні особливості доношеної новонародженої дитини
  11. Анатомо-фізіологічні особливості органів і систем
  12. Анатомо-фізіологічні особливості підшкірно-жирової клітковини

в умовах ретроградної конденсації вуглеводневої суміш}

Розробка газоконденсатних родовищ в режимі виснаження пластової енергії супровод­жується ретроградним випадінням в пласті та стовбурі свердловин, а при відповідних термо­динамічних умовах також у промислових комунікаціях вуглеводневого конденсату. Ретрог­радна конденсація вуглеводневої суміші призводить до зниження фазової проникності пори­стого середовища для газу. В результаті погіршується продуктивна характеристика свердловин аж до їх зупинок, коли дебіт газу стає нижчим від мінімально необхідного для виносу конденсату з вибою на поверхню. Наслідком передчасного відключення видобувних свердловин є зменшення не тільки конденсатовіддачі, але і газовіддачі пластів.

Для збільшення продуктивності газоконденсатних свердловин і підвищення вуглевод-невіддачі пластів необхідно зменшити негативний вплив ретроградних процесів на фазову проникність пористого середовища для газу і забезпечити повний і безперервний винос на поверхню всього конденсату, який надходить з пласта і випадає в стовбурі свердловини.

Відомі методи підвищення продуктивності газоконденсатних свердловин в умовах випа­дання і скупчення конденсату у привибійній зоні пласта можна розділити на дві групи:

методи очищення привибійної зони пласта від конденсату, що випав;

методи, які попереджують скупчення конденсату у привибійній зоні пласта або змен­шують насиченість породи рідкими вуглеводнями.

Для очищення пористого середовища від вуглеводневого конденсату запропоновано здійснювати періодичне закачування у привибійну зону пласта сухого газу. При закачу­ванні сухого газу конденсат, що випав, в основному відтісняється вглиб пласта за рахунок створення високих репресій на пласт і тільки незначна частина його переходить у газову фазу. Даний спосіб доцільно застосовувати при незначному вмісті конденсату в газі, а зака­чування сухого газу необхідно проводити при високих тисках з метою створення значних репресій на пласт. Істотним обмеженням у застосуванні даного методу є наявність на про­мислі джерела сухого газу високого тиску.

Зниження тиску і об'ємів закачування газу у привибійну зону пласта досягається вико­ристанням збагаченого газу, який характеризується підвищеним вмістом етану, пропану і бутану. Встановлено, що для поліпшення очищення привибійної зони пласта від рідких вуг­леводнів склад збагаченого газу належить вибирати, виходячи зі складу конденсату, що випав.



Ефективність застосування сухого і збагаченого газу для очищення привибійної зони пласта від конденсату може бути підвищена шляхом їх попереднього підігріву, При цьому збільшується кількість конденсату, який випаровується в газову фазу, і зменшується його в'язкість. Для нагріву газу можна використовувати гирлові і вибійні нагрівачі. а також теп­ло, яке одержують в результаті екзотермічної реакції різних хімречовин.

Очищення привибійної зони від конденсату, що випгв, можна також проводити шляхом періодичного закачування в газоконденсатні пласти міцелярного розчину, діоксиду вуглецю і різних вуглеводневих розчинників, які повністю змішуються з конденсатом, наприклад, скраплених нафггових газів, широкої фракції легких вуглеводнів та ін. з наступним продав­люванням їх у пласт сухим газом. Результати дослідно-промислових випробувань на сверд­ловинах Вуктильського газоконденсатного родовища показали, що обробка привибійної зо­ни широкою фракцією легких вуглеводнів дає змогу при відновленні роботи свердловини відібрати з привибійної зони пласта 12-15 % конденсату, що випав, а при застосуванні зба­гаченого газу - до 35 % зконденсованих вуглеводнів.

Загальним недоліком методів першої групи є необхідність проведення чадних обробок свердловин, оскільки в процесі відбору газу привибійна зона знову насичується конденса­том. Тому методи першої групи рекомендується застосовувати тільки при невеликому вмісті конденсату в газі.

Методи другої групи основані на тепловій дії на привибійну зону пласта і регулюванні характеру змочування пористого середовища.

Теплову обробку привибійної зони пласта запропоновано здійснювати зд допомогою стаціонарних нагрівальних пристроїв, встановлених на колоні ліфтових труб|Чнаприклад, вибійного газового пальника, в якому, як правило, використовують пластовий газ, мікрохвильового розігріву привибійної зони пласта і конденсату, який в ній наявний, дії на привибійну зону електромагнітним полем радіочастоти та ін. В результаті підвищення вибійної температури попереджується конденсація вуглеводнів у пласті або зменшується кількість конденсату, що випав, знижується його в'язкість і густина та збільшується ру­хомість. Однак запропоновані конструкції пристроїв для теплової дії на привцбійну зону пласта складні в обслуговуванні та недостатньо надійні.

‡агрузка...

Одним з напрямів підвищення продуктивності газоконденсатних свердловин є гідрофілізація пористого середовища. Суть її полягає у створенні в привибійній зоні пласта області штучної гідрофільності шляхом закачування гідрофільної рідини. Розмір її повинен відповідати радіусу зони рівноважної конденсатонасиченості, величина якої на кінець роз­робки родовища досягає ЗО-35м. Кількість гідрофільної рідини вибирається такою, щоб вміст її в порах пласта дорівнював рівноважній конденсатонасиченості. В гідрофільному пористому

середовищі конденсат, як гідрофобна рідина, займає центральну частину пор, яка характеризується найменшим фільтраційним опором. В результаті збільшується фазова проникність для конденсату і відповідно зменшується насиченість конденсатом привибійної зони. Ефект від гідрофілізації пористого середовища досягається як за рахунок попереджен­ня скупчення конденсату у привибійній зоні (зменшення конденсатонасиченості), так і збільшення його рухомості. Як гідрофільну рідину запропоновано використовувати прісну воду, метанол, соляну кислоту, водні розчини гідроксиду натрію, аміаку та ін. Для поліпшення змочуючих властивостей в робочі рідини можуть додатково вводитися ПАР ма­совою концентрацією 3-5%, наприклад, боксополімери оксидів етилену і пропилену.

В процесі гідрофілізації пористого середовища закачують у привибійну зону робочий розчин, витримують його протягом 8-24 год, після чого свердловину пускають в експлуа­тацію. Об'єм робочого розчину вибирають з розрахунку 0,6-1,5 м3 на Іп.м товщини пласта. У випадку забруднення привибійної зони рідкими і твердими вуглеводнями, які сприяють гідрофілізації породи, попередньо проводять очистку від них пористого середовища шляхом закачування вуглеводневого розчинника, наприклад, широкої фракції легких вуглеводнів в кількості 0,6-0,8 м3 на Іп.м товщини пласта. Вуглеводневий розчинник і робочий розчин продавлюють у пласт газом високого тиску, а при його відсутності - конденсатом або водним розчином ПАР. У випадку низьконапірних свердловин для поліпшення умов пуску їх в ро­боту після обробки вуглеводневий розчинник, робочий розчин і продавлювальну рідину за­качують в аерованому вигляді.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.005 сек.)