АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

КРИТЕРІЇ ТА НОРМИ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Читайте также:
  1. Cамостійна робота студентів
  2. I. Організація студентів до практичного заняття
  3. I. Організація студентів до практичного заняття
  4. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
  5. II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності
  6. II. Індивідуальна робота студентів.
  7. II. Індивідуальна робота студентів.
  8. II. Критерії діагностики
  9. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  10. III. Злочинна недбалість та її критерії. Казус.
  11. IV. ГИГИЕНИЧЕСКОЕ НОРМИРОВАНИЕ
  12. V. Актуалізація опорних знань учнів.

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

 

1. Курс «Порівняльна типологія східнослов’янських мов» у системі філологічної освіти.

2. Класифікаційні характеристики східнослов’янських мов.

3. Загальні принципи класифікації мов світу.

4. Місце східнослов’янських мов у генеалогічній мовній класифікації. Порівняльно-історичний та інші лінгвістичні методи у вивченні споріднених мов.

5. Типологічна класифікація східнослов’янських мов.

6. Ареальна класифікація східнослов’янських мов та їх діалектів.

7. Вербальні засоби вираження концепту у діалектному мовленні.

8. Функціональний статус східнослов’янських мов (питання семінару).

9. Ґенеза східнослов’янських мов.

10. Ґенеза української мови у порівнянні з ґенезою російської та білоруської мов.

11. Проблема реальності спільносхіднослов'янської (давньоруської) мови.

12. Картина світу (концептуальна, мовна): формування у діахронії, становлення, синхронна статика.

13. Ментальність (етноментальність, лінгвоментальність) народу та його мова. Реальність східнослов'янської ментальності.

14. Основні положення та поняття етнолінгвістики, лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики у вивченні ментальності народу.

15. Погляд на реальність феномену «східнослов’янська ментальність».

16. Мовні ознаки спільності концептуальних картин світу східних слов’ян.

17. Східнослов'янська картина світу в історичній ретроспекції.

18. Лексичний склад споріднених мов як основний засіб вербалізації ключових лінгвокультурних концептів.

19. Історичні зміни словникового складу мови та їх вплив на трансформації у ментальності народу. Причини історичних змін у лексиці.

20. Графіка як базова складова ментальності народу.

21. Лінгвокультурологічний та лінгвокогнітивний підхід до вивчення східнослов’янської лексики як репрезентанта базових концептів.

22. Українська концептуально-мовна картина світу.

23. Російська концептуально-мовна картина світу.

24. Білоруська концептуально-мовна картина світу.

25. Які особливості білоруської мови визначає С. Смаль-Стоцький у праці «Розвиток поглядів про сім’ю слов’янських мов і їх взаємне споріднення»?

26. Проблема співвідношення мови і мислення. Поняття національного менталітету. Менталінгвістика та когнітивна лінгвістика.

27. Питання про вплив мислення на мову і мови на мислення. Концепції мовних картин світу В. фон Гумбольдта, О. О. Потебні.

28. Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.

29. Роль мови у процесах пізнання. Діахронна когнітивна лінгвістика у вивченні архаїчних концептуальних картин світу. Концепт діахронний та синхронний.

30. Східнослов’янська концептуальна картина світу у її відношенні до східнослов’янської лексики. Українська концептуальна картина світу. Російська концептуальна картина світу. Білоруська концептуальна картина світу.

31. Лексичний склад мови – основний засіб презентації концептуальної картини світу.

32. Графіка східних слов'ян та візантійська ментальність.

33. Передумови виникнення слов’янської писемності.

34. Роль старослов’янської мови в розвитку культури східнослов'янських народів.

35. Чим пояснюється спільність фонетичних систем сучасних ССМ? У чому вона виражається?

36. Які основні риси спільності та специфіки порівнюваних мов в області вокалізму?

37. Назвіть головні тенденції в розвитку голосних звуків (з загальнослов'янського періоду).

38. Які наслідки історичних змін у фонетичних системах російської та української мов?

39. Чому в УМ давніх голосних [ы] и [и] злилися у звук [и], що особливу артикуляцію, а в РМ і БМ цього не відбулося?

40. Які чергування приголосних і чому виникли внаслідок I, І, III палаталізації задньоязикових?

41. Чому в лексичному складі сучасних ССМ є слова, в яких задньоязикові приголосні поєднуються з голосними переднього ряду?

42. Наслідки якої палаталізації збережені всіма ССМ повністю?

43. Сліди якої палаталізації і якою мовою втрачені повністю і якою частково?

44. Проаналізуйте характер і умови асимілятивних і дисиміляційних процесів в споріднених мовах. Яка за напрямком асиміляція переважає в російській і українській мовах?

45. У якій мові утворилися довгі приголосні? Чим був викликаний і як проходив процес подовження приголосних?

46. Зробіть висновок про специфіку і спільність уживання протетичних приголосних у порівнюваних мовах?

47. Охарактеризуйте систему консонантизму сучасних білоруської, російської, української мов.

48. Охарактеризуйте найголовніші морфологічні спільні риси східнонослов'янських мов.

49. За якими фонетичними рисами південнослов'янські мови наближаються до східнослов'янських?

50. Які фонетичні риси західнослов'янських мов характерні для східнослов'янських мов?

51. Назвіть фонетичні засоби, що зумовили поділ слов’янських мов на східну, південну і західну групи.

52. Прокоментуйте наслідки падіння зредуваних у сучасних східнослов'янських мовах.

53. Чому більшість слов’янських мов утратили носові голосні?

54. Пояснiть суть палаталiзацiї задньоязикових звукiв у давньоруській мовi.

55. Охарактеризуйте суть закону відкритого складу.

56. Які засоби словотворення у сучасних східнослов'янських мовах найпродуктивніші?

57. Які праслов’янські суфікси іменників та прикметників успадкували східнослов’янські мови?

58. Охарактеризуйте граматичні категорії іменника у сучасних східнослов'янських мовах.

59. Назвіть характернi риси iндоєвропейського iменного вiдмiнювання. Як змінилася система відмінювання іменників у сучасних східнослов'янських мовах?

60. Морфологічні ознаки прикметників у сучасних східнослов'янських мовах.

61. Охарактеризуйте морфологічні ознаки займенників у сучасних східнослов'янських мовах.

62. Охарактеризуйте морфологічні ознаки дієслів у сучасних східнослов'янських мовах. Як змінилася праслов’янська система дієслівних форм у сучасних східнослов’янських мовах?

63. Які особливості відмінювання числівників у східнослов’янських мовах?

64. Охарактеризуйте синтаксис простого речення східнослов’янських мов у порівняльному аспекті.

65. Охарактеризуйте синтаксис складного речення східнослов’янських мов у порівняльному аспекті.

 


КРИТЕРІЇ ТА НОРМИ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Основними критеріями оцінювання знань, умінь, навичок студентів є:

обсяг і глибина знань основних фактів історичного розвитку східнослов’янських мов, історико-мовних процесів у; їхніх системах уміння критично й творчо розглядати відомі в історичній мовознавчій науці погляди на проблемні та дискусійні питання, робити самостійні логічні висновки на основі сучасних наукових даних, зокрема фактів суміжних та інших наук;

уміння пов’язувати теоретичні знання й практичні навички з основною фаховою дисципліною – сучасною українською мовою, застосовувати їх для коментування мовних явищ у курсі історичної граматики української мови; обізнаність з науковою літературою з числа наявних у бібліотечних фондах університету;

пояснення фонетичних явищ у рекомендованих для аналізу словах; уміння чітко, точно і правильно оформляти відповідь на питання; належний рівень мовленнєвої та загальної культури, володіння нормами літературної вимови, кількість неточностей, необхідність додаткових і допоміжних запитань і уточнень.

 

Види оцінювання

Тематичне оцінювання. Тематичне оцінювання здобутків студентів визначається на основі результатів вивчення теми і вимог програми курсу; вони мають бути відомі студентам з самого початку її вивчення, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.

Перед опрацюванням теми студенти мають бути ознайомлені з часом її вивчення, метою занять, видами діяльності на заняттях, умовами оцінювання, завданнями, які будуть оцінюватися. Тематичне оцінювання може здійснюватись у різних формах. Головною умовою при їх виборі викладачем є забезпечення об’єктивного оцінювання навчальних досягнень студентів.

Тематичне оцінювання має характер тематичної атестації і реалізується на заняттях при засвоєнні певного блоку. Оцінка з певної теми фіксується у відповідній колонці журналу.

Модульне оцінювання. Одиницею модульного оцінювання є міра засвоєння програмового матеріалу даного модуля. Для студентів особливо важливо мати узагальнені, цілісні знання, запрограмовані у конкретних темах програмового матеріалу. Вивчення кожного наступного модуля можливе лише після ґрунтовного засвоєння попереднього.

Перед вивченням модуля студенти повинні ознайомитися з тривалістю вивчення даного матеріалу, особливостями видів роботи на заняттях, завданнями, метою вивчення даного модуля і шляхами досягнення високого рівня засвоєння навчального матеріалу. Кожен студент повинен мати оцінку за модуль, яку викладач фіксує за результатами мислительної, мовленнєвої, творчої діяльності та за певний рівень знань, умінь і навичок, виявлених студентом під час вивчення модуля. Модульне оцінювання дає змогу доопрацювати студенту матеріал з певної теми та модуля.

Підсумкове оцінювання. Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру. Кожну оцінку викладач обов'язково повинен аргументовано вмотивовувати, повідомляти студентам. Перед студентами, які не опанували матеріал теми чи модуля або отримали бали на початковому рівні, ставиться вимога обов'язково його доопрацювати. Студентам надається необхідна для цього допомога, визначається термін повторного оцінювання.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)