Комунікативна. Мова використовується для інформаційного зв’язку. Цій функції

Підпорядковані всі інші. Спілкування – це соціальний процес, процес задоволення потреби

Людини в іншій людині.

Експресивна. Мова є засобом вираження внутрішнього світу індивіда. Вона дає

Можливість перетворити внутрішнє, суб’єктивне в зовнішнє, об’єктивне, доступне для

Сприйняття.

Ідентифікаційна. Спілкуватися за допомогою якоїсь мови можуть лише носії цієї

Мови. Тільки вони є засобом ідентифікації, ототожнення в межах певної спільноти.

Гносеологічна. Мова є засобом пізнання світу. Людина користується не тільки

Індивідуальним досвідом, а й суспільним. Досвід суспільства закодовано і зафіксовано в

Мові, в її словнику, граматиці, у текстах.

Мислетворча. Мова є засобом формування думки. Є мислення конкретне (образно-

Чуттєве) і абстрактне (понятійне). Люди обмінюються мовними одиницями, в яких

Закодовано думки.

Естетична. Мова – першоелемент культури. Мова є знаряддям і водночас матеріалом

Створення культурних цінностей. Фольклор, художня література, театр, пісня тощо – усе це

Дає підстави стверджувати, що мова – становий хребет культури.

Культуроносна. Мова – носій культури. Культура кожного народу зафіксована в

Його мові. Мова виконує функцію каналу зв’язку між народами. Через мову відбувається

Засвоєння кожною людиною культури свого народу і естафета духовних цінностей від

Покоління до покоління.

Номінативна. Це функція називання. Слова служать назвами предметів, процесів,

Якостей, кількостей, ознак тощо.

Інші функції мови:

− фатична (контактовстановлювальна);

− магічно-містична (полягає у вірі в магічну дію слова);

− демонстративна (демонстрування етнічної приналежності);

− волюнтативна (вираження волі щодо співрозмовника).

Виходячи з вищесказаного, можна дати й таке визначення мови: мова - це знаряддя

Передачі інформації, думок і почуттів людей, найважливіший засіб людського спілкування.

Історія української мови.

Українська мова як засіб спілкування функціонує в Україні – державі, розміщеній у

центрі Європи, з населенням близько 50,5 млн. осіб, із яких 85% назвали українську мову

рідною і понад 70% яких є українцями за національністю (у Херсонській області українці

становлять 76,7 %, у Миколаївській – 77,4%). Окрім того, українська мова – засіб

Об’єднання українців, що проживають у багатьох країнах світу.

Мовами індоєвропейської сім’ї, які є найбільш вивченими й поширеними, розмовляє

близько 52% населення земної кулі.

Сьогодні в світі існує 13 живих мов слов’янських народів: українська, білоруська,

Російська, польська, чеська, словацька, верхньолужицька, нижньолужицька, сербська,

Хорватська, словенська, македонська, болгарська. До мертвих (таких, що не мають носіїв)

Мов слов’янської групи належать праслов’янська, давньоруська, старослов’янська,

Полабська.

Живі слов’янські мови за своїми особливостями об’єднуються в 3 підгрупи:

- східнослов’янську (російська, українська, білоруська);

- західнослов’янську (польська, чеська, словацька та ін.);

- південнослов’янську (болгарська, македонська та ін).

Поиск по сайту: