Чистий, рахманний, неозорий, несказанний, розбуялий, химерний, моторошний, тернистий,

Сягати, щеміти, витися, зітхати, спрожогу, зненацька, навсібіч.

Офіційно-ділова лексика не допускає експресивної конотації; вона точна, конкретна,

Максимально уніфікована: заява, довідка, посвідчення, протокол, ухвала, резолюція,

Інструкція, наказ, розпорядження, слідчий, свідок, допит, показання, алібі, інкримінувати,

Вищезазначений, розглядуваний.

Наукова лексика характеризується насамперед розвиненою термінологією. Слова тут

Вживаються в прямому значенні, їхня семантика точно визначена й окреслена: іменник,

Прикметник, підмет, присудок, префікс, суфікс, сурядний, підрядний.

Проте цей розподіл лексики не є чимось застиглим, непорушним. Слова в процесі

Функціонування мови поширюються з одних стильових груп в інші. Наприклад, наукові

Терміни газ, тиск, електрика, напруга, антена, реактор, радіація, атом, вітамін, кисень тепер

Однаково вживаються і в наукових працях, і в побутовому мовленні.

У цілому стилістично забарвлена лексика поділяється на слова піднесеного плану

(«високий» стиль) і _______слова зниженого плану («низький» стиль).

До слів піднесеного плану належать:

- книжна лексика: доблесть, торжество, вікопомний, благословенний,

бентежити, мислити;

- поетизми: небокрай, злото, шати, приваба, плугатар, духмяний,

сизокрилий, квітнути, линути;

- офіційно-ділова лексика: вищеназваний, пропозиція, розглянути,

постановити;

- наукова лексика (передусім терміни, про які мова піде далі).

- Джерелом лексики «високого» стилю є переважно слова, взяті зі

Старослов’янської, давньої української, грецької, латинської мов та

Фольклору.

До слів зниженого плану належать:

- розмовна лексика: балакати, вештатися, діляга,читалка;

- фамільярна лексика: безцеремонна, розв’язна: варнякати, вшелепатися,

цмокнути, директорша, чудило;

- вульгарна лексика: патякати, ляпати, босяцюга, к чорту.

Джерелом лексики «низького» стилю є, як правило, просторіччя, жаргони, мова так

Званого суспільного дна.

Слова, що належать до стилістично забарвленої лексики, характеризуються

Насамперед наявністю чи відсутністю в них додаткового конотативного значення, тобто

Певних емоційних відтінків.

Але є частина слів, які самі по собі надають висловлюванню емоційного

забарвлення, містять стилістично-оцінний відтінок:

Книжна піднесена лексика: мисль, бентежність, торжество, благоговіння, глава,

страж, воїн, чадо, десниця, перст, достойний, волелюбний, незборимий;

Поетизми: легіт, відлуння, могуття, борня, виднокрай, розмай, блакить, ладо,

Дівчинонька, лебідонька, живодайний, легкокрилий, золототканий, осяйний, надхмарний,

гожий, зоріти;

Розмовно-просторічна лексика: добряк, базіка, гульвіса, морока, панькатися,

комизитися, приндитися, забрьоханий, підтоптаний, лупатий;

Вульгаризми: пика, морда, дурило, хамло.

Експресивна лексика може вживатися в усіх функціональних стилях літературної

Мови. Проте найчастіше вона використовується в художніх творах і публіцистиці, а також у

Поиск по сайту: