Ефективної реалізації стратегії. На етапі диспозиції тактика полягає в тому, щоб

Структурувати матеріал та забезпечити зв'язок між окремими положеннями ораторської

Промови. У результаті промова представлятиме собою єдине ціле.

Ще в класичній риториці існувало чимало поглядів щодо кількості необхідних

Частин ораторської промови. Деякі теоретики вказували на чотири обов'язкові частини

(Наприклад: Арістотель, Ісократ), інші - на сім тощо.

На сьогоднішній день оптимальною вважається така структура промови:

Вступ.

Головна частина.

Завершення.

Окремі частини промови та положення в межах самих частин мають бути пов'язані

Між собою. Тобто промова повинна мати так звану блочну структуру, в якій між блоками

Існує певний взаємозв'язок, а не просте нагромадження матеріалу. Зв'язок досягається

Завдяки використанню спеціальних слів чи словосполучень, які й забезпечують перехід. Ці

"слова-перехідники" можна поділити на такі групи:

• заперечувальні;

• підтверджувальні;

• нейтральні.

Заперечувальні перехідні конструкції - це вирази, що покликані послабити ті

положення, які оратор хоче розкритикувати. Наприклад: "але..."; "однак..."; "на жаль...";

"здавалось, що..."; "і все ж варто визнати, що..."; "фактично ж..."; "ніхто не очікував, що.";

"цілком несподівано ми дізнаємось, що." тощо.

Підтверджувальні перехідні конструкції - це вирази, покликані посилити ті

положення, які оратор захищає. Наприклад: "до речі."; "окрім того."; "на користь цього

свідчить й те, що."; "варто додати також і те, що."; "це можна підтвердити й тим, що.";

"відомо також, що."; "а це означає, що." тощо.

Нейтральні перехідні конструкції - це вирази, які виконують суто технічну роль

зв'язку. Як правило, це вставні слова або речення. Наприклад: "цікаво, що."; "виявляється,

що."; "слід відзначити, що."; "слід підкреслити, що."; "не варто забувати, що."; "по-перше.,

по-друге., по-третє."; "а тепер дозвольте перейти до наступного питання" тощо.

Завдяки використанню різноманітних перехідних конструкцій промова оратора

Набуває цілісного вигляду, де кожний елемент слугує загальній меті - впливу на аудиторію.

Оратор може також застосовувати як перехідні конструкції вирази, що містять пряме

звернення до слухачів. Наприклад: "а тепер давайте разом подумаємо над тим, що.";

"давайте пригадаємо, що."; "спробуйте уявити собі, що."; "зверніть увагу на те, що.";

"давайте замислимось над питанням про те, що."; "а щоб ви робили у випадку." тощо.

Вступ до промови

В ораторській промові вступ має найважливіше значення. Загальна мета вступу - це

Встановлення контакту з аудиторією. Якщо в перші хвилини оратору це не вдалося зробити,

Поиск по сайту: