Летіла зозуленька

Діти парами ходять по колу. Всередині “літає” зозуля. Діти співають або говорять хором:

Під кінець пісні пари міняються, тобто кожна дитина шукає собі нову пару. Зозуленька теж. Хто пари на знайде, той стає зозуленькою, і гра починається знову.

Увага!

— Не можна залишатися у парі з тим самим гравцем.

— Не можна вибирати в пару найближчого сусіда.

— Хто вибрав собі пару, мусить одразу подати їй обидві руки, щоб хтось її “не відняв”.

— Ніхто не має права відмовлятися стати в парі з Зозуленькою або відбивати в неї пару, коли вона її знайшла.

Подоляночка.

Дитячий гурт стоїть розірваним колом, десь за його межами сховалась Подоляночка:

Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Діти роблять вигляд, ніби шукають поміж собою Подоляночку: запитливо поглядають одне на одного, розводять навколо ручками тощо:

Тут вона впала,

До землі припала. (2 р.)

На ці слова Подоляночка забігає в коло, припадає на одне колінце й схиляє голівку на стулені докупи та піднесені до правого плеча долоні.

Ой, встань, ой, встань, Подоляночко,

Умий личко, наче скляночку,

Та візьмися в боки,

Скачи свої скоки,

Біжи до Дунаю,

Бери ту, що скраю.

Одночасно з відповідними словами пісні Подоляночка встає на ніжки, робить вигляд, ніби вмивається, далі береться в боки та й скаче по колу відомим їй танцювальним рухом. Підбігши до котроїсь із дівчаток, вона обкручується млиночком з обраною подружкою, віддає їй хусточку і стає на її місце. Нова Подоляночка ховається поза колом, і гра починається знову.

Чаклун.

На початку гри вибирають ведучого, який простягає перед собою праву руку долонею вниз, інші підставляють під неї свій вказівний палець. За сигналом ведучого всі відсмикують пальці, а гравець з простягнутою рукою повинен вхопити чий-небудь палець. Той, чий палець буде спійманим тричі, стає чаклуном.

Всі розбігаються, а чаклун намагається наздогнати кого-небудь і доторкнутися до нього рукою. Зловлений завмирає, розводячи руки в сторони. Зняти чари можуть інші гравці, доторкнувшись до нього рукою. Але чаклун стежить за своєю “жертвою”, і як тільки хто-небудь зніме чари, то він намагається повторним ударом знову напустити їх.

Крім того, він прагне зачарувати й тих, хто наважився виручити товариша.

Правила гри.

1. Зачарований гравець залишається на місці.

2. Зачарований тричі, сам стає чаклуном, а його попередник приєднується до втікачів.

Хлібчик.

Усі бажаючі грати, взявшись за руки, стають попарно (пара за парою) на деякій відстані від гравця, в якого немає пари. Він називається “Хлібчиком”.

— Печу, печу хлібчик! (викрикує).

— А випечеш? (запитує задня пара).

— Випечу.

— А втечеш?

— Подивлюсь.

З цими словами два задніх гравці біжать в різні сторони з наміром з'єднатись і стати перед Хлібчиком. А той намагається піймати одного з них до того, як вони візьмуться за руки. Якщо це йому вдається, то він разом зі зловленим утворює нову пару, яка стає першою; а гравець, котрий залишився без пари, стає Хлібчиком. Гра повторюється в тому ж порядку.

Високий дуб.

В землі викопують ямку, завширшки більшу за діаметр м'яча. Поперек ямки, ближче до одного з її країв, кладуть палицю, а на палицю дощечку з поперечною планкою на одному кінці. На цей кінець дощечки кладуть невеликий гумовий м'яч і опускають його на дно ямки. Поперечна планка підтримує м'яч і не дає йому зіскочити з дощечки. Другий кінець дощечки піднятий вгору й виступає над ямкою.

Жеребкуванням визначають, кому бити м'яч. Той, хто одержав право бити м'яч, стає біля ямки, а останні учасники гри розходяться на певну відстань в різні боки.

Від удару палицею по верхньому кінці дощечки, м'яч злітає вгору. Всі гравці, крім ведучого, намагаються його зловити в повітрі. Той, хто зловить, іде бити, а хто бив, іде ловити. Якщо м'яча ніхто не піймає, то той, який знаходився біля ямки, б'є знову.

В грі можуть брати участь від 10 до 15 дітей.

Правила гри.

1. Коли ловиш м'яч, не можна відштовхувати один одного.

2. Дитина, яка упіймала м'яча в повітрі, отримує право бити м'яч.

Бінг”.

Цю гру використовують для того, щоб перезнайомити дітей!!! Діти утворюють 2 кола: внутрішнє й зовнішнє. (Зовнішнє коло повинно бути більшим від внутрішнього).

Внутрішнє коло рухається за годинниковою стрілкою, а зовнішнє — проти, причому діти стоять лицем один до одного і примовляють такі слова:

Мій пухнастий сірий котик

На вікні сидить.

Мій пухнастий сірий котик

Дивиться й мовчить.

БЕ І ЕН ГЕ (3 р.)

Бінгом кличуть всі його.

А тебе як звати? — І кожна дитина називає своє ім'я.

Поиск по сайту: