АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Видатні педагоги про мету виховання

Читайте также:
  1. A) «Педагогика и социология»
  2. B) подготовка, системно построенная с помощью методов-упражнений, представляющая по сути педагогический организованный процесс управления развитием спортсмена
  3. III. Права и ответственность педагогического совета
  4. N 1243, 31.10.2011, Наказ, Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  5. Автор и ведущая курса: доктор педагогических наук, профессор Т.Г.Галактионова
  6. Адаптация к педагогической деятельности
  7. Актуальность педагогического опыта
  8. Актуальность педагогического опыта.
  9. Алгоритм построения курса в системе дистанционного обучения (СДО) СибГУФК на примере дисциплины «Педагогика ФК»
  10. Артпедагогика и арттерапия как средства коррекционно-развивающего образования младших школьников
  11. БОУ СПО ВО «Вологодский педагогический колледж»
  12. В ней педагогических задач

Наголошуючи на важливості визначення мети і завдань виховання, К.Ушинський писав: «Що сказали б ви про архітектора, який, закладаю­чи нову будівлю, не зумів би відповісти вам на запитання, що він хоче будувати? Те саме повинні ви сказати й про вихователя, який не зуміє чітко й точно визначити вам мету своєї виховної діяльності...».

«Я під цілями виховання, — зазначав А. Макаренко, — розумію програму людської особи, проблему людського характеру, причому в поняття характеру я вкладаю весь зміст особистості, тобто і характер зовнішніх проявів, і внутрішньої переконаності, і політичне виховання, і знання, і геть усю картину людської особи; я вважаю, що ми, педагоги, повинні мати таку програму людської особи, до якої ми повинні прагнути».

Визначення мети і завдань виховання має теоретичне і практичне значення:

1) Дає педагогу чітке уявлення про те, яку людину він повинен формувати. Надає роботі свідомість і цілеспрямованості.

2) Відповідно меті визначаємо зміст і методику виховної роботи. Мета виховання надає діяльності перспективного, творчого характеру → ефективність виховання.

3) Визначає характер навчально-виховних закладів.

Визначаємо мету виховання суспільства, школи, вчителя, учня. Відповідно виділяємо загальну, індивідуальну, оперативну, конкретну.

Платон і Арістотель: естетичне і моральне виховання є виявом гармонії світу. А реальні вияви насамперед видно у граматиці, математиці, астрономії, спорті.

Своєрідне бачення всебічного розвитку особистості у Й.-Ф. Гербарта. Метою виховання він проголошував розвиток різнобічних інтересів, спрямованих на гармонійний розвиток усіх здібностей людини. За Гербартом, створювана у процесі виховання гармонія здібностей особистості підпорядкована вищому ідеалу — підготовці «доброчесної» людини. Ідеал доброчесності як мета виховання був ідеалом «доброчесного» німецького бюргера, який уміє пристосуватися до існуючого суспільно-політичного ладу і підкорятися йому.

«Педагогічна система кожної історичної епохи, — писав академік М. Стельмахович, — висуває свій оригінальний чи актуальний уже знаний образ людини. Кардинальні зміни в житті суспільства вносять відповідні корективи у виховний ідеал. То ж цілком закономірно виникає питання про сучасний педагогічний ідеал національного родинно-громадсько-шкільного виховання в Українській державі».

У процесі виховання, першою чергою, формується характер людини. А характер і є саме той ґрунт, вважав К.Д. Ушинський, в якому корениться народність А.В.Духнович, котрий разом з К.Д.Ушинським вперше ввів поняття «народна педагогіка», на перший план виховання у дітей ставив формування почуття патріотизму.

Вся система педагогічних ідей Г.С.Сковороди була пройнята ідеєю народності. У притчі «Благодатний Еродій» він писав: «… Главизна воспитания єсть: благородить; сохранить птенцеви моладое здравие; научить благодарности».

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)