АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Читайте также:
  1. I. Поняття й ознаки об'єкта авторського права.
  2. I. Поняття необережності, як форми вини.
  3. I.4. ОСНОВНІ МОДЕЛІ ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
  4. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  5. III. Основні правила та обов’язки працівників
  6. IV. Основні обов’язки власника або уповноваженого ним органу
  7. IV. Основні поняття і визначення,
  8. N 1243, 31.10.2011, Наказ, Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  9. VІІ.Оперування поняттями
  10. А. ОСНОВНІ ФОРМУЛИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВИКОРИСТАТИ
  11. Аварійний комісар: поняття, функції.
  12. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАИНЫ

ОДЕСЬКИЙ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Експлуатація морських портів»

ОСНОВНІ

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

З дисципліни

«Загальний курс транспорту»

Напрям підготовки:

Транспортні технології»

Правознавство»

 

 

Одеса – 2012

 

Короткий словник основних термінів і понять з дисципліни «Загаль­ний курс транспорту» укладено кандидатом технічних наук Решетковим Дмитром Миколайовичем – доцентом кафедри «Експлуатація морських портів» Одеського національного морського університету на підставі ро­бочої програми дисципліни «Загальний курс транспорту» навчального плану стандарту освіти.

Короткий словник термінів і понять схвалено кафедрою «Експлуата­ція морських портів» ОНМУ 24 лютого 2011 р. (протокол № 12).

Рецензент – канд. економ. наук, доцент І.В. Раскевіч.

ВСТУП

 

Словник ключових термінів і понять з дисципліни “Загальний курс транспорту” призначено для студентів специальностей «Органі­зація перевезень та управління на транспорті», «Правознавс­тво».

Мета словника - допомогти скласти загальне уявлення про мову тран­спорту, без оволодіння якою не зможе досягти успіху сучасний менеджер, підприємець, маркетолог.

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

 

Аварія - авіаційна подія без людських жертв, що при­звела до серйозного пошкодження чи руйну­вання повітряного судна, тілесних ушкоджень па­сажирів, членів екіпажу чи третіх осіб.

Авіаційний перевізник (авіаперевізник) - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезення пасажирів, вантажу, пошти повітряним транс­портом.

Автобус - транспортний засіб, який за своєю конструк­цією та обладнанням призначений для переве­зення па­сажирів з кількістю місць для сидіння бі­льше ніж де­в'ять з місцем водія включно

Автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між по­чатковим та кінцевим пунк­тами з визначе­ними місцями на дорозі для посадки (виса­дки) пасажирів.

Автомобіль - колісний транспортний засіб, який приво­диться в рух дже­релом енергії, має не менше чо­тирьох коліс, призначений для руху безрей­ковими дорогами і використову­ється для перевезення лю­дей та (чи) ван­тажів, буксирування транспортних засобів, вико­нання спеціальних робіт.

Автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конс­трукцією та об­ладнанням приз­начений для пе­ревезення ва­нтажів.

Автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конс­трукцією та обла­днанням призна­чений для пе­ревезення па­сажирів з кількістю місць для си­діння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерцій­ній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка за­безпечує задово­лення потреб населення та суспіль­ного виробництва у перевезеннях па­сажирів та ва­нтажів авто­мобільними транспортними за­собами.

Автомобільний транспортний засіб - колісний транс­портний засіб (ав­тобус, ванта­жний та лег­ковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який ви­користову­ється для пере­везення пасажирів, вантажів або ви­конання спеціальних робочих функцій.

Автомобільні дороги (АД) – комплекс споруд (земельне полотно, основа та покриття, мости), що призначені для руху нерельсових транспортних засобів та пішоходів.

Автостанція - споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під'їз­дів для прийн­яття, відправ­лення, управління рухом автобусів та обслу­говування пасажи­рів.

Адміністрація морських портів України - державне підп­риємство, утво­рене відповідно до законодав­ства, що за­безпечує функціонування морсь­ких портів, утримання та викори­стання об’єктів портової ін­фраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворю­ються в кожному морському порту (адміністрація морсь­кого порту).

Аеродром - поверхня земної або водної ділянки, на якій розміщені буді­влі, споруди та обладнання, яка призначена повністю або частково для вильоту, при­буття та руху по цій поверхні повітряних суден.

Аеронавігаційне обслуговування - обслуговування, яке здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслу­говування на всіх етапах польоту повітряних су­ден, що включає організацію повітряного руху, зв'язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забез­печення), пошук і ряту­вання, метеорологічне обслугову­вання та надання аеронавігаційної інфор­мації

Аеропорт - комплекс споруд, призначених для прий­мання, відправлення повітряних суден та об­слуго­вування повітряних перевезень, що має для цих цілей аеродром, інші наземні споруди та необхідне обладнання.

Акваторія морського порту (портова акваторія) - визна­чена межами частина водного об’єкта (об’єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, ма­невру­вання, стоянки і відходу суден.

Аспекти транспорту - їх можна розподілити на інфраструктуру, транспо­ртні засоби та управління. Інфраструктура включає використані транспор­тні мережі або шляхи сполучення (дороги, залізничні колії, повітряні ко­ридори, канали, трубопроводи, мости, тунелі, водні шляхи і т. д.), а також транспортні вузли або термінали, де здійснюється перевантаження вантажу чи пересадка пасажирів з одного виду транспорту на інший (наприклад, аеропорти, залізничні станції, автобусні зупинки і порти).

Багаж - речі та інші матеріальні цінності, що відправляються пасажиром за окрему плату за наявності проїзних документів у багажному вагоні, який прямує в тому ж напрямку, що і пасажир.

Багажна квитанція - частина квитка, що засвідчує прийняття до пе­ревезення зареєстрованого ба­гажу.

Безпека авіації - стан галузі цивільної авіації, за якого ризик завдання збитків людям чи майну знижується до прийнятного рівня у результаті безперервного процесу визна­чення рівня небезпеки і керування ним та утримується на такому рівні, або знижується далі, у сферах безпеки польо­тів, авіаційної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, економічної без­пеки та інформаційної безпеки.

Вага поїзда (маса поїзда) - один з найважливіших показників, який впли­ває на ефективність роботи залізничного транспорту. Вага поїзда визначає провізну спроможність ліній, собівартість і економічність перевезень, а та­кож питому витрату палива або електроенергії (для ЕРС) на тягу поїздів. Розрізняють вагу брутто і нетто. Вага брутто визначається додаванням ваги локомотива, ваги тари вагонів і власне ваги вантажу або пасажирів. Вага нетто - додаванням ваги локомотива і ваги тари вагонів.

Вагон безпересадковий — пасажирський вагон, який прямує до станції призначення з двома або більше поїздами без пересадки пасажирів.

Вагон зі змінним трафаретом — вагон у поїзді, обладнаний двома марш­рутними дошками (трафаретами), продаж проїзних документів у який здій­снюється не далі станції зміни трафа­рету і окремо від станції зміни трафа­рету. На першій вказується маршрут від станції відпра­влення поїзда до станції зміни трафарету, на другій — маршрут від станції зміни трафарету до станції призначення поїзда.

Вагон купейний - вагон з окремими чотиримісними купе з місцями для лежання.

Вагон м’який - вагон з окремими одномісними, двомісними (СВ) та три­місними купе з місцями для лежання.

Вагон пасажирський спеціальний - пасажирський вагон, який в установ­леному порядку призначений в рейс за замовленням будь-якої юридичної або фізичної особи для перевезення групи пасажирів, багажу чи вантажо­багажу.

Вагон підвищеного комфорту - м’який або купейний вагон типової або спеціальної конс­трукції з наданням харчування та особливих умов і послуг

Вагон плацкартний - вагон із відкритими купе з місцями для лежання.

Вагони пасажирські - вагони, призначені для перевезення пасажирів. До числа таких ва­гонів належать також поштові, багажні, вагони-ресторани, службово-технічні (службові, клуби, санітарні, випробувальні та вимірю­вальні, лабораторії та інші спеціальні вагони пасажирського типу.

Вагони спеціального призначення - використовуються для вантажів, які пот­ребують особливих умов перевезення: транспортери – для переве­зення громі­здких і великовагових машин і устаткування; вагони для перевезення ху­доби, живої риби, бітуму, цементу, легкових автомобілів; вагони, призначені для технічних і побутових потреб залізниць; вагони-майстерні; вагони відбудо­вних і пожежних поїздів; думпкари; хопери.

Вагонне депо -лінійне підприємство, яке призначено для деповського пе­ріоди­чного і поточного відчіпного ремонтів вагонів, виготовлення та ремонту за­пасних частин для пунктів технічного обслуговування і безвід­чіпного ремонту вагонів у межах прикріплених до депо дільниць.

Вантаж - 1) матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспор­том у спеціально призначе­ному для цього вантажному рухомому складі; 2) всі предмети з моменту прийняття для переве­зень до здачі оде­ржувачу ван­тажу.

Вантажна автомобільна станція - комплекс будівель, споруд, призначе­них для вико­нання вантаж­них, госпо­дарських робіт з вантажами та на­дання транспортно-екс­педиційних послуг перевіз­никам.

Вантажне місце - умовна одиниця вантажу для приймання його для пе­ревезення або здачі ванта­жоодержувачу при здійсненні навантаження або розвантаження рухомого складу.

Вантажний контейнер - одиниця транспортного об­ладнання багаторазо­вого викори­стання, приз­начена для перевезення та короткочасного зберігання ван­тажів без про­міжних перевантажень, зру­чна для ме­ха-нізо­ваного навантаження та розвантаження, зава­нтаження та вивантаження (внутрі­шній об'єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Вантажний термінал (автопорт) - комплекс будівель, споруд, обладна­них навантажу­вальними засо­бами, приз­начених для виконання вантаж­них, господарських ро­біт з вантажами, технічного об­слуговування ав­томобільних транспортних засобів, на­дання тран­спортно-експедиційних та інших послуг перевізникам.

Вантажні операції - навантаження вантажу на залізничний рухомий склад, виванта­ження вантажу із залізничного рухомого складу, сорту­вання дрібних відправок та контейнерів, переванта­ження, пере­валка на транспортні засоби іншого виду транс­порту.

Вантажно-розвантажувальні операції - навантаження вантажу на транс­портні засоби, їх розантаження, кріплення, замір та оформлення докумен­тів.

Вантажобагаж - вантаж, що перевозиться в паса­жирських і поштово-багажних поїздах.

Вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику ван­таж для переве­зення.

Вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовлас­ник) - зазна­чена у документі на переве­зення вантажу (накладній) юридична чи фізи­чна особа, яка довіряє вантаж залізниці для його пе­ревезення.

Вантажонапруженість залізниць - характеризується середньою кількістю виконаних тоннокілометрів або приведених тоннокілометрів, що припада­ють на 1км експлуатаційної довжини ліній

Вантажообіг – загальний обсяг вантажної транспортної роботи, який дорі­внює сумі добутків переве­зеного вантажу на відстань перевезення по кож­ній партії вантажу, вимірюється в тонно-кілометрах (на мор­ському транс­порті – у тонно-милях).

Вантажоодержувач (одержувач вантажу, вантажовлас­ник) - зазна­чена у документі на переве­зення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за до­рученням вантажовідправника отримує вантаж.

Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, офо­рмлення товарно-транспортних документів та розвантаження тра­нспорт­них засобів у встановленому порядку.

Вантажопідйомність вагона - найбільша маса вантажу (нетто), яка може пе­ревозитися в даному вагоні.

Вантажопідйомність транспортного засобу - 1) максимальна кількість вантажу, яке може бути за­вантажено у транспортний засіб, виходячи з умов міцності його конструкції та окремих деталей; 2) макси­мальна маса вантажу, яку здатен в певних умовах в один прийом підняти, перемістити або перевезти транс­портний засіб.

Вантажопоті́к - кількість матеріалу, який переміщується певною трасою за одну годину. Вантажопотік характеризується видом матеріалу, напрям­ком, інтенсивністю, нерівномірністю і довжиною транспортування.

Великоваговий транспортний засіб - транспортний за­сіб з вантажем або без ван­тажу, хоча б один з ваго­вих параметрів якого перевищує вста­новлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове на­ванта­ження.

Великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з ванта­жем або без ван­тажу, хоча б один з га­баритних параметрів якого пере­вищує встановлені на терито­рії України допустимі пара­метри.


Вертодром - аеродром або майданчик на землі, на воді чи на споруді, призначений повністю або ча­стково для прибуття, відправлення та руху вертольотів по його поверхні.

Види рухомого складу міського транспорту - 1) автомобільні – авто­буси, таксі, легкові та вантажно-пасажирські; 2) електричні – трамваї, тро­лейбуси, метро, фунікулери, підвісні та спеціальні колійні дороги; 3) водні – теплоходи, пороми, катери, моторні човни.

Використання повітряного простору України - прова­дження діяльно­сті, пов'язаної з польотами пові­тряних суден, з переміщенням (пе­ребуванням) матері­альних об'єктів у повітряному просторі України, а також з вибуховими роботами, пусками ракет, усіма ви­дами стрільб, у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні про­цеси в атмосфері, що ста­новлять загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів.

Виріб авіаційної техніки - повітряне судно, авіацій­ний двигун, повітря­ний гвинт або допоміжна си­лова уста­новка.

Відмова в перевезенні - відмова авіаперевізника в перевезенні паса­жира або його багажу рейсом, не­зважаючи на його присутність для по­садки на борт, крім наявності для відмови у посадці таких підстав: охо­рона здоров'я, забезпечення безпеки, нена­лежне оформлення необхідної для переве­зення документації (паспорт, віза, квиток тощо).

Відомчій транспорт - транспортні засоби підприємств, установ та органі­зацій. Відносини підприємств, які мають відомчий транспорт, з підприємс­твами, установами, організаціями та громадянами, яким вони нада­ють тра­нспортні послуги, та підприємствами транспорту загального користування регулюються кодексами (статутами) окремих видів транспорту.

Відправлення вантажів – загальний обсяг вантажів у тоннах (брутто) прийнятий до перевезення.

Відправлення експортних вантажів – відправлення вантажів, виробле­них у межах України, за кор­дон.

Відправлення пасажирів – загальна кількість пасажирів, прийнятих до перевезення.

Відправник небезпечного вантажу - зазначена в перевізних докумен­тах юридична (резидент і не­рези­дент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка підготовлює та подає цей вантаж для перевезення.

Внутрістанційні перевезення - перевезення вантажу з однієї під'їзної колії на іншу в межах однієї станції.

Внутрішний транспорт - внутрішньозаводський, внутрішньосільсько-го­спод­арчий;

Внутрішні водні шляхи (ВВП) - водні простори, що використовуються для судноплавства і сплаву лісу. Поділяються на природні (внутрішні моря, озера і річки) і штучні (шлюзові річки, судноплавні канали, штучні моря, водосховища).

Внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і ванта­жів між населе­ними пунктами, розташованими на терито­рії однієї держави.

Внутрішній підхідний канал - гідротехнічна споруда, природний або штучний водний шлях, розташо­ваний у межах акваторії порту, призначе­ний для підходу або відходу суден до причалів та маневрування в межах акваторії морського порту.

Внутрішній транспорт (внутрішньозаводський, внутрішньосільсько­господ­арчий) - технологіч­ний транспорт, який забезпечує переміщення предметів праці усередині підприємства, КСТ, шахти, кар’єру.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне пос­відчення встано­вленого зразка.

Водний транспорт – морський і річковий транспорт.

Вокзал — комплекс спеціальних споруд, приміщень, обладнання, призна­чений для обслуго­вування пасажирів, надання їм платних та безплатних послуг, управління рухом поїздів та розміщення персоналу. До складу вок­зального комплексу входять: посадкові платформи, пішохідні тунелі та мо­сти, переходи через залізничні колії, багажні приміщення, частина прилег­лої до споруди привокзальної площі. Залежно від обсягів роботи з відправ­лення паса­жирів вокзали бувають позакласні, 1, 2 та 3 класу.

Габарити водного шляху - розміри судового ходу (ширини, глубини, розміри мостових отворів, шлюзів).

Газотранспортна система — система газопроводів, яка з’єднує продавця та споживача газу і включає магістральні газопроводи, газопроводи-від­води, газорозподільні мережі, що пере­бувають на балансі у газотранспорт­них, газозбутових організацій або споживача.

Гідротехнічні споруди морських портів (гідротехнічні споруди) - інже­нерно-технічні споруди (пор­това акваторія, причали, пірси, інші види при­чальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, під­водні споруди штучного та природного по­ходження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах тери­торії та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.

Графік руху - відомості про час і послідовність ви­конання рейсу.

Густота шляхів сполучення – показник, що визначає довжину шляхів сполучення у розрахунку на одиницю площі території країни.

Густота шляхів сполучення – показник, що визначає довжину шляхів сполучення у розрахунку на одиницю площі території країни.

Дальність перевезення вантажів - відстань переміщення вантажів між пунктами їх відправлення і призначення. Як один з показників перевізної роботи, використовується середня дальність перевезення ван­тажів, що ви­ражається в км.

Дедвейт - повна вантажопідйомність судна, маса всіх вантажів, що може прийняти судно (корисний вантаж, суднові запаси і пр.).

Державна авіація - авіація, що використовує повіт­ряні судна з метою виконання фу­нкцій із забез­пе­чення національної безпеки і оборони держави та захи­сту населення, які покладаються на Збройні Сили Укра­їни, інші військові формування, утворені відпо­ві­дно до законів України, органи внутріш­ніх справ, спе­ціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань цивільного за­хисту, органи охо­рони дер­жавного кордону України, митні органи.

Державне повітряне судно - повітряне судно, що застосовується у військовій, митній та прикордонній службі, службі цивільного захисту, в органах внутрішніх справ.

Дефектоскопія внутрішньої порожнини трубопроводу - визначення, реєсрування або передавання геометричних, фізичних та інших параметрів трубопроводу і його антикорозійного покриття, які харак­теризують його технічну надійність, за допомогою комплексу приладів, що розміщуються всередині трубопроводу.

Діяльність у сфері міського електричного транс­порту - здійснення комплексу робіт і заходів, пов'язаних з підготовкою, організацією та на­данням транспортних по­слуг.

Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевіз­ником, вантажо­відправником чи ван­тажоодержувачем, що є юридичним документом, яким рег­ламен­туються обсяг, термін та умови перевезення ванта­жів, права, обов'язки та відповідаль­ність сторін щодо їх додержання.

Договірні Сторони - держави, суб'єкти міжнародних правовідносин, що беруть участь у процесі міжна­родних автомобільних перевезень, визначені законодавст­вом.

Дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобіль­ним транс­портом - доку­мент, що вида­ється уповноваже­ними органами Договірних Сторін міжнародним автомо­бі­льним перевізникам для в'ї­зду, транзитного проїзду че­рез територію Договірних Сторін, а також здійснення інших видів пе­ревезень, передбачених законодавст­вом.

Дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого самовряду­вання - документ, який надає право на здій­снення перевезень пасажирів на автобусному маршруті за­галь­ного користування

Дозвіл узгодження умов та режимів перевезень - до­датковий дозвіл, що видається уповноваже­ними органами на проїзд великовагового та (або) велико­габаритного тран­спортного засобу.

Документи на вантаж - документи, визначені відпо­відно до Митного кодексу України, законів України "Про транспортно-експедиторську дія­льність","Про тра­нзит вантажів", інших актів законо­давства, в тому чи­слі міжнародних договорів України, згода на обов'язко­вість яких надана Вер­ховною Радою України, які необ­хідні для здійс­нення перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для ви­значення та об­ліку роботи автомобіль­ного транспортного засобу.

Дорожній транспортний засіб - транспортний засіб, призначений для екс-плуатації переважно на автомобільних дорогах загального, користування усіх категорій і сконструйованим згідно з їхніми нормами.

Думпкар – вагон-самоскид (з англ.мови), для перевезення сипучих ванта­жів – вугілля, піску, щебеню тощо.

Економічний район - це економічно цілісна частина те­риторії країни, якій вла­стиві спеціалізація і комплексність господарства, це науково обґрун­тований поділ країни на економічні райони, що склалися іс­торично або у процесі розви­тку продуктивних сил на основі суспільного поділу праці. Україна розділена на 8 економічних районів: Донецкий, Карпатський, Південний, Подільський, Полі­ський, Придніпровський, Східний, Центра­льний.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт гос­подарювання, який за доручен­ням клієнта та за його рахунок виконує або організовує вико­нання транс­портно-експе­диторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Експедитор з перевезення вантажів - працівник, який забезпечує вико­нання комплексу операцій транспортно-експедиторського обслуговування під час перевезення вантажів.

Експериментальне повітряне судно - прототип повітряного судна, модифіковане або нове повітряне судно, на якому проводяться випробу­вання або дослідно-конструкторські, експериментальні та нау­ково-дослідні роботи.

Експлуатант аеродрому - юридична особа, що здійснює експлуатацію аеродрому.

Експлуатант аеропорту - юридична особа, що є утримува­чем сертифі­ката аеродрому та має сертифікат на право здійснення діяльності з наземного адміністрування в аеро­порту. Експлуатант аеропорту може мати також інші сертифікати та здійснювати інші види аеропортової дія­льності, крім визначених у цьому абзаці.

Експлуатаційна довжина залізничних ліній - довжина між станціями без урахування колій: другої головної, станційних та ін.

Експлуатаційна швидкість (комерційна) – швидкість рухомого складу з урахуванням проміжних та кінцевих зупинок.

Експлуатаційна швидкість (комерційна) – швидкість рухомого складу з урахуванням проміжних та кінцевих зупинок.

Експрес-перевізник - транспортна або транспортно-експедиційна компа­нія, створена відповідно до чинного законодавства України, що здійснює прискорене перевезення міжнародних вантажів та має всесвітню мережу з системою центральних та регіональних сортувальних станцій, комп’ю-те­рну мережу відстеження проходження таких вантажів протягом усього часу доставки від відправника до одержувача.

Електронний квиток - електронний документ, що включає маршрут-квитанцію, ви­дану авіаперевізником або від імені авіаперевізника, електронні купони та, у разі використання, до­кумент для посадки.

Електронний купон – частина електронного квитка, яка викорис-товується для переве­зення на відповідному рейсі, або інший документ, який його замінює, що зберігається у базі даних автоматизованої системи бронювання перевізника.

Емісія авіаційного двигуна - виділення авіаційним двигуном таких шкідливих газоподібних речо­вин, як дим, незгорілі вуглеводні, окиси ву­глецю і оксиди азоту.

Єдина транспортна мережа - сукупність облаштованих для переміщення транспортних засобів, ав­томобільних і залізничих доріг, морських і річко­вих шляхів, повітряних трас забезпечує перевезення паса­жирів і вантажів по заданому маршруту, різними видами транспорту.

Єдина транспортна система - технологічно і економічно збалансована сукупність видів транспо­рту, що виконують позаміські перевезення. До неї входять залізничний, морський, річковий, автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт.

Єдиний міжнародний перевізний документ - документ, що підтверджує міжнародний характер авіаційного пе­ревезення у разі його виконання за межі митної території України. Єдиним міжнародним перевізним документом є Генеральна декларація, належним чином оформлена експ­луатантом відповідно до Доповнення 1 до Додатка 9 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

Заборона використання повітряного простору України - обов'язкове для вико­нання рішення уповноваженого органу про заборону певним (окремим) користувачам провадити у визначеному районі діяльність, пов'язану з використанням повітряного про­стору України.

Загальногосподарськи транспортні фактори – 1)розміщення і розміри виробництва і споживання, що визначають обсяги і напрямок перевезень і вантажопотоків; 2) номенклатура продукції, що випускається, яка визначає тип рухомого складу і ритмічність його роботи; 3) стан запасів товарно-матеріальних цінностей, яка визначає терміновість доставки вантажів і т.д.

Специфічні транспортні фактори – 1)розміщення мережі шляхів сполу­чення; 2) умови експлуатаційної роботи, в тому числі сезонність і ритміч­ність роботи; 3) пропускна і провізна здібності; 4) технічна озброєність; 5) система організації транспортного процесу.

Загальни принципи управління інфраструктурою транспорту - планомірність ведення господарства; єдиноначальність при активній участі трудящих в управлінні виробництвом; правильний підбір, розставлення та ви­ховання кадрів; сурова дисципліна в виконанні планів, нормативних до­кументів та режимах праці.

Загальний повітряний рух - польоти повітряних суден, що виконуються відповідно до стандартів та рекомендованої практики Міжнародної орга­нізації цивільної авіації (ІКАО).

Залізниця - 1) прокладений у місцевості рейковий шлях, призначений для руху спеціального ру­хомого складу; 2) господарське підрозділ у системі управління залізничним транспортом, що має у своєму складі служби: пе­ревезень, вантажної і комерційної роботи, пасажирську, локомотивного і вагонного госпо­дарства, колії, сигналізації та зв'язку, електрифікації, фі­нансову та ін.

Залізнична станція - виробничо-господарська одиниця на залізничному транспорті, яка забезпечує зв'язок залізниці з клієнтурою і здійснює опера­ції з приймання, від- правлення, схрещення й обгону поїздів, з обслугову­вання пасажирів, прийому та видачі вантажів, маневрову роботу з форму­вання і розформування поїздів і технічні операції з поїздами.

Залізничний транспорт - виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, при­значений для за­безпечення потреб суспільного виробництва і насе­лення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполу­чен­нях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обме­жень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Замовлення на перевезення вантажів - документ, який подає вантажові­дправник пе­ревізникові на доставляння обумовленої партії вантажів в уз­годжені терміни

Замовники транспортних послуг (замовники) – місцеві органи вико-навчої влади, органи місцевого само­врядування та/або уповноважені ними юридичні особи, які замовляють транспортні послуги.

Зареєстрований багаж - багаж пасажира, прийнятий перевізником під свою відповідальність для пе­ревезення та своєчасної доставки, на який перевізник оформив багажну квитанцію та видав ба­гажну ідентифікаційну бирку.

Засоби транзиту - механічні засоби, контейнери, що використовуються учасниками транзиту для надання (ви­конання) транзитних послуг (робіт)

Засоби управління та зв’язку - пункти диспетчерського зв’язку, пункти автоматизованої системи до­рожнього управління.

Засоби управління та зв’язку на транспорті- пункти диспетчерського зв’язку, пункти автоматизованої системи дорожнього управління

Збірник правил перевезення і тарифів залізничного транспорту - офіційне періодичне видання, в якому публікуються затверджені згідно з цим Статутом нормативні акти з питань перевезення.

Збори - цінові ставки, за якими провадяться розра­хунки за виконання підприємствами залізничного транс­порту робіт та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажоба­гажу.

Здавання вантажу - подання вантажоодержувачу пере­візником ван­тажу, згідно з това­рно-транспор­тним доку­ментом, з наступним розван­таженням і оформленням доку­ментів про його передачу вантажооде­ржувачу.

Злітно-посадковий майданчик - земельна (водна, льо­дова) ділянка, спеціально підготовлений май­данчик або підняті над земною, водною поверхнею конструкції, що придатні та використову­ються для зльоту, посадки, руху та стоянки легких повітряних суден максимальною злітною ма­сою не більше 5700 кілограмів. Злітно-посадкові майданчики поділяються на постійні та тимчасові.


Їздка - транспортний цикл, що складається з навантаження вантажу, руху транспортного засобу з вантажем, розвантаження та подання транспорт­ного засобу під чергове завантаження.

Інкотермс (від англ. INCOTERMS) - словоскорочення від International Commercial Terms — Міжнародні комерційні терміни) - збірник міжнарод­них торгових термінів з тлумаченнями. Визначає взаємини (обов'язки) ім­портера й експортера.

Інтенсивність перевезення вантажів і пасажирів за видами шляхів сполучення – показник, що характеризує ступінь використання шляхів сполучення при вантажних (пасажирських) перевезеннях; визначається діленням обсягів транспортної роботи на довжину шляхів сполучення.

Інцидент - подія, крім авіаційної події, що пов'язана з експлуатацією по­вітряного судна і впливає або може вплинути на рівень безпеки його екс­плуатації.

Катастрофа - авіаційна подія з людськими жертвами, що призвела до загибелі або зникнення безвісти когось із пасажирів, членів екіпажу або третіх осіб, а також у разі отримання ними тілесних ушкоджень зі смер­тельним наслідком. До катастроф також належать ви­падки загибелі ко­гось із осіб, які перебували на борту, у процесі їх аварійної евакуації з повітряного судна. У разі отримання тілесних ушкод­жень, внаслідок яких протягом 30 діб з часу авіаційної події настала смерть, вони класифікуються як тілесні ушкодження зі смертельним наслідком.

Категорії транспорту - транспорт ділиться на три категорії: транспорт загального користування, транспорт незагального користування і особис­тий або індивідуальний транспорт. Транспорт загального ко­ристування не слід плутати із громадським транспортом (громадський транспорт є підка­тегорією транспорту загального користування). Транспорт загального ко­ристування обслуговує торгівлю (перевозить товари) і населення (паса­жирські перевезення). Транспорт незагального користування - внутріш­ньовиробничий і вну­трішньовідомчий транспорт. Особистий транспорт - це легкові автомобілі, велосипеди, яхти, приватні лі­таки.

Категорії транспорту – 1)транспорт загального користування, 2) транс­порт незагального користування, 3) особистий або індивідуальний транс­порт.

Квиток (пасажирський квиток та багажна квитанція) - виданий пере-візником (його агентом) документ, у тому числі електронний, який містить умови договору пере­везення, повідомлення, польотні та пасажирські ку­пони.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за догово­ром транспорт­ного експе­дирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору ви­конати чи організувати або забезпечити виконання ви­значених договором транс­портного експеди­рування послуг та оплачує їх, включаючи плату ек­спедитору.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності - відношення фактично перевезеної маси вантажу за один рейс до номінальної вантажопідйомності транспортного засобу.

Контроль транзитних вантажів - діяльність спеціально уповноважених органів виконавчої влади та їх служ­бових осіб у пунктах пропуску через державний кордон України по перевірці відповідності транзитних вантажів і транспортних засобів транзиту вимогам мит­ного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного та інших видів контролю, що встановлюються вик­лючно законами та міжна-род­ними договорами.

Користувачі повітряного простору України - фізичні та юридичні особи, яким у встановленому порядку надано право на провадження ді-яльності з викори­стання повітряного простору України.

Критерії оптимального технологічного процесу - 1) найкраще викорис­тання переробляючої здатності технічних засобів; 2) своєчасна обробка вантажів і до-кументів; 3) прискорення звороту машин, судів, вагонів і ко­нтейнерів; 4) збере-ження вантажів; 5) максимальна продуктивність праці; 6) висока культура обслуговування підприємств, організацій і окремих громадян, що користуються послугами транспорту.

Криті вагони - призначені для перевезення вантажів, що потребують під час перевезення укриття від дощу, сонця і снігу (хлібні вантажі, вапно, цемент у пакетах, різні цінні вантажі тощо).


Лізинг без екіпажу (сухий лізинг) - лізинг, за умо­вами якого повітряне судно вклю­чено до сертифіката експлуатанта - лізингоодержувача, який несе відповідальність за забезпечення безпеки польотів.

Лізинг з екіпажем (мокрий лізинг) - лізинг, за умо­вами якого повітряне судно вклю­чено до сертифіката експлуатанта - лізингодавця, який несе відповідальність за забезпе­чення безпеки польотів.

Ліцензування – державна акція, спрямована на підтвердження права
об'єкта ліцензування (підприємства, навчального закладу, їх підрозділу, пер­соналу тощо) використовувати сертифікат або знак відповідності для вироб­ництва продукції, здійснення певних процесів, робіт та надання пос­луг.

Локомотив двигун на колесах, призначений для пересування вагонів по рейках (від латинського “ locus ” – “місце” і “ motia ” – “рух”). «Локомонш» - на­зва першого паровозу Дж. Стефенсону заводського виготовлення.

Магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина сис­тема і до якого входить окре­мий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, мі­жрегіональні поставки продуктів транспорту­вання споживачам, або інші трубо­проводи, спроектовані та збудовані згідно з держав­ними будівель­ними вимогами щодо магістральних трубопроводів.

Маркування - потрібні написи, зображення та умовні по­значки, вміщені на упаковці, бирках або са­мому товарі, який відвантажується для належ­ного перевезення та здачі вантажу одержувачу.

Маршрут (лінія) - напрямок руху трамвая, тролейбуса (поїзда метро-політену, швидкісного трамвая) за вста­новленим розкладом між визначе­ними та відповідно облад­наними пунктами на зупинках.

Маршрути перевезення небезпечних вантажів - залізничні шляхи, авто­мобільні дороги, внутрішні водні шляхи, морський та повітряний простір, де дозволено рух транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі

Маса вагона брутто - з агальна маса тари і вантажу нетто, перевезеного у ва­гоні.

Мережа шляхів сполучення - сукупність усіх шляхів, що з'єднують насе­лені пункти країни чи окремого ре­гіону.

Мета державного управління транспортом - організаційне забезпечення но­рмального і безпечного функціо­нування транспортної системи, яка має ґрун­туватися на поєднанні приватних і публічних інтересів.

Методи управління – сукупність способів та прийомів цілеспрямованої дії керівної системи на об’єкт (виробничий колектив або окремого робіт­ника) для виконання поставленої мети.

Метро транспортні засоби-електропоїзди залізничного типу, які руха­ються здебільшого під землею.

Міжміський транспорт - виконуює перевезення за межі міста (населеного пункту) на відстань більше 50-ти км

Міжміські перевезення – перевезення пасажирів або вантажів на внутрі­шньообласних і міжоблас­них маршрутах, довжина яких перевищує 50 км.

Міжнародне залізничне сполучення - перевезення пасажирів, вантажів, багажу, ван­тажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами

Міжнародний аеропорт - визначений державою на її території аеро­порт для прий­мання і відправлення повітряних суден, що виконують мі­жнародні повітряні переве­зення, у якому здійснюються митні, іммі-гра­ційні, санітарні, карантинні (стосовно тва­рин і рослин) та інші процедури, передбачені законо­давством.

Міжнародний транспорт - виконує перевезення за кордон або із-за тери­торії країни

Міжнародний транспортний коридор (МТК) -це комплекс наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на ви­значеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під'їзні шляхи, при­кордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом, організаційно-технічних заходів, за­конодавчих та нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтоварис­тва.

Міжнародні перевезення або міжнародні сполучення - це перевезення вантажів або пасажирів між кількома країнами, особливістю яких є обов´язковий перетин кордону як мінімум хоча б двох суміжних країн.

Міжрайонний транспорт - виконує перевезення між сусідніми економіч­ними районами

Мікроавтобус — одноповерховий автобус із кількістю місць для сидіння не більше сімнадцяти, з місцем водія включно.

Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури України) - центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього гос­подарства, надання послуг поштового зв'язку, туризму та інфраструктури, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Місце призначення - пункт, зазначений у квитку, де закінчується пе­ревезення паса­жира та його ба­гажу.

Міський електричний транспорт - пасажирський транспорт загального користування, у якому в якості силової установки застосовується електри­чний двигун. Підрозділяється на вуличний (трамвай, тро­лейбус) і невулич­ний (метрополітен, підземний трамвай, монорельсовий транспорт). За ха­рактером колійних пристроїв розрізняють: рейковий (метрополітен, трам­вай у тому числі швидкісний і підземний) і безрейко­вий (тролейбус).

Міський транспорт - який перевозить пасажирів та вантажі в межах міста (населеного пункту)

Міські перевезення - перевезення пасажирів або різнородних за структу­рою вантажів у межах міста.

Митні процедури - здійснення контролю за дотриманням порядку пере­міщення товарів та інших предметів, огляд предметів, оформлення митних документів, накладення митного забезпечення, перевірка правильності за­повнення вантажної митної декларації, нарахування сум, що підлягають сплаті, та інші дії, які здійснюються митними органами України з метою виконання законодавства України в галузі митної справи.

Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж мит­ної території України товари зберігаються під митним контролем без спра­вляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного ре­гулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем пі­сля митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

Монорельсовий транспорт - вид транспорту, в якому пасажирські вагони або вантажні вагонетки переміщуються по балці-монорельсу, встановле­ному на опорах або естакаді. Класифікують: по компоновці - навісний або підвісний транспорт; за конструкцією опорно-ходової частини рухомого складу - з колісною, пневматичної, магнітною підвіскою або на ковзних опорах; з електричним приводом, з двигуном внутріш­нього згоряння або повітряно-реактивним двигуном.

Морська миля - одиниця довжини, прийнята 1852 метра.

Морський вокзал - будинок або комплекс будівель, споруд і пристроїв, призначений для обслуго­вування пасажирів (для квиткових, багажних опе­рацій, відпочинку та очікування).

Морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов’язаних з цим видів господарсь­кої діяльності.

Морський термінал - розташований у межах морського порту єдиний майновий ком­плекс, що включає технологічно пов’язані об’єкти портової інфраструктури, у тому числі причали, підйомно-транспортне та інше устаткування, які забезпечують навантаження-розвантаження та зберігання вантажів, безпечну стоянку та обслуговування суден і пасажирів.

Мотоцикл — двоколісний механічний транспортний засіб з боковим при­чепом або без нього, що має двигун з робочим об’ємом 50 см3 і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски та механічні транс­портні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.

Навігаційний період – період року, протягом якого залежно від міс­цевих клі­матичних умов використовують водні шляхи для транспорту (на Дніпрі він складає 220 - 270 днів).

Надзвичайна подія - пов'язана з використанням повітряного судна подія, що не відповідає визна­ченню термінів "авіаційна подія", "серйозний інцидент" чи "інцидент", пов'язана з технічним обслу­го­вуванням, ремон­том, зберіганням, транспортуванням.

Наземне обслуговування - послуги з назем­ного обслуговування повіт-ряних су­ден, екіпажу, пасажирів, вантажу, багажу, пошти, що нада­ються ко­ристувачам аеро­порту на території аеропорту (аеродрому) або за його межами.

Наземний транспорт -залізничний, автомобільний, трубопровідний (на­фтопродукто- і газопро­води), нові види транспорту (на магнітній або пові­тряній подушці, монорейковий транспорт тощо), лінії електропередач (ЛЕП), канатні дороги.

Накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформ­лений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відпра-вником разом з ван­тажем. На­кладна є обов'язковою двосторонньою письмо­вою формою угоди на перевезення ван­тажу, яка укладається між відправником та залізницею на ко­ристь третьої сторони - одержувача. На­кладна одно­часно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення провізної плати та інших платежів за пере­везення.

Напрями державного регулювання роботи транспортно-дорожнього ком­плексу -здійснюється органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством, і передбачає такі: а) вільне вхо­дження у ринки (ви­хід з ринків) суб'єктів господарювання, що надають транспортні послуги; б) за­хист навколишнього природного середовища, зменшення викидів забруднюю­чих речовин та підвищення рівня екологіч­ної безпеки транспортних засобів; в) розроблення правових основ транспо­ртно-експедиційної діяльності; г) правове забезпечення діяльності спеціа­льних (вільних) економічних зон, орієнтованих на надання транспортно-експлуатаційних послуг.

Небезпечний вантаж - вироби або речовини, що мо­жуть створювати загрозу для здоров'я, безпеки, майна або навколишнього природного сере­довища і зазначені в переліку небезпечних вантажів, визна­ченому авіацій­ними правилами України.

Негативний вплив транспорту на навколишнє середовище - паливні двигуни забруднюють повітря; затори (пробки) на дорогах; токсичні зливи з доріг і парковок, які забруднюють запаси прісної води; зростання міст, яке поглинає житла тварин і сільськогосподарські землі.

Несамохідне судно — судно, рух якого забезпечується енергетичним дже­релом, що знаходиться поза межами судна, або за допомогою фізичних зусиль людини.

Об’єкти портової інфраструктури - рухомі та нерухомі об’єкти, що за­безпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, гід­ротехнічні споруди, доки, буксири, криголами та інші судна портового флоту, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідро­графічного забез­печення морських шляхів, системи управління рухом су­ден, інформаційні системи, перевантажувальне обладнання, залізничні та автомобільні під’їзні шляхи, лінії зв’язку, засоби те­пло-, газо-, водо- та елек­тропостачання, інші засоби, обладнання, інженерні комунікації, роз­ташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплав­ства, надання послуг, за­без­печення держа­вного нагляду (контролю) в морському порту.

Об’єкти портової інфраструктури загального користування - акваторія, залізничні та автомобільні під’їзні шляхи (до першого розгалуження за межами території порту), лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водо- та елект­ро­постачання, інженерні комунікації, інші об’єкти, що за­безпечують дія­льність двох і більше суб’єктів господа­рювання у морському порту.

Об'єкти трубопровідного транспорту - магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне облад­нання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровід­ного транс­порту.

Об'єкти міського електричного транспорту - рухомий склад, контактні мережі, тягові підстанції, колії трамвайні та метрополітену, а також спо­руди, призначені для забезпечення надання транс­порт­них послуг.

Обіг вагона - час, протягом якого з вагоном виконується цикл операцій від початку навантаження до початку наступного його навантаження.

Обмеження використання повітряного простору України - особли­вий порядок використання повітряного простору, що визначається комплексом заходів, спрямо­ваних на убезпечення польотів та провад­ження іншої діяльності у повітряному просторі України.

Обсяг перевезень - кількість вантажу, перевезе­ного або заявленого ва­нтажовідправ­ником і при­йня­того перевізником для доставки одержу­вачу (в тон­нах).

Одиниця транспортної роботи - пробіг однієї одиниці рухомого складу міського елек­тричного транспорту з па­сажирами на відстань в один кілометр (вагоно-кілометр або тро­лейбусо-кілометр).

Операційна акваторія причалу (причалів) - гідротехнічна споруда в ме­жах портової акваторії, при­значена для без­печного підходу суден до при­чалу та відходу від причалів, маневрування суден під час здійснення швар­то­вих операцій, а також маневрування суден між причалами.

Організаційно-правова основа державного управління транспортом -сис­тема органів державної влади і місцевого самоврядування, наділених управ­лін­ською компетенцією щодо транспорту України.

Організація повітряного руху - динамічний, інтегрований менеджмент повітряного руху та повітряного простору України, що включає обслуго­ву­вання повітряного руху, менеджмент повітряного про­стору України та менеджмент потоків повітряного руху, що виконується безпечно, економічно та ефек­тивно шляхом надання засобів та без­перервного об­слуговування у взаємодії з усіма сторонами та із залученням бортових та наземних функцій.

О сновни види транспортної діяльності - 1) Транспортування; 2) Управ-лінська діяльність в галузі транспорту; 3) Посередницька діяльність (з фрахтування транспортних засобів, транспортної експедиції, лоцманської проводки тощо); 4. Режимоутворююча діяльність на транспорті, яка здійснюється за такими напрямками: а) митне оформлення та контроль вантажних і багажних перевезень, б) дотримання податкового режиму перевезень, в) страхування транспортних ризиків, г) забезпечення право­порядку на транспорті.

Основни елементи порту - акваторія, територія та причальна лінія.

Основни завдання державного управління транспортом – 1) забезпе­чення своєчасного, повного та якісного задоволення потреб населення і суспільного виробництва в пе­ревезеннях та потреб оборони України; 2) захист прав грома­дян під час їх транспортного обслуговування; 3) безпе­чне функціонування тра­нспорту; 4) дотримання необхідних темпів і про­порцій розвитку національної транспорт­ної системи; 5) захист економіч­них інтересів України та законних ін­тересів підприємств і ор­ганізацій тра­нспорту та споживачів транспортних пос­луг; 6) створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підпри­ємств транспорту; 7) обмеження монополізму та розвиток конкуренції; 8) коор­динація роботи різних видів транспорту; 9) ліцензування окремих видів діяль­ності в галузі транспорту та охорони навко­лишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту.

Основни напрями т ранспортно ї політи кі – 1) Організаційно-кадрова політи-ка держави на транспорті; 2) Майнова та інвестиційна політика; 3) Фінансово-кредитна політика; 4) Податкова політика; 5) Тарифна політика; 6) Амортиза-ційна політика на транспорті.

Основни характеристики судна - розміри корпуса, найбільші розміри з ура­хуванням надбудов, середня осадка, водовміщення та ванта­жопідйомність.

Основні завдання транспорту – своєчасне, якісне та цілковите задово­лення потреб галузей економіки та населення у переве­зеннях, підвищення економічної ефективності його роботи.

Основні принципи реформування системи управління транспортом -роз­межування функцій державного управління та управління підприємст­вами ТДК;розмежування виробничих та регулятивно-контрольних функ­цій;ство­рення організаційних структур управління в об'єднаннях підпри­ємств перева­жно на комерційній основі.

Особистий транспорт - легкові автомобілі, мотоцикли, мопеди, велоси­педи, яхти, приватні літаки.

Охоронна зона - землі вздовж магістральних та про­мислових трубо-про­водів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх не­гативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та до­вкілля в цілому.

Пакетування - формування та скріплення вантажів в укрупнену ванта­жну одиницю, яке забезпечує при до­ставці у встановлених умовах їхню цілість, збере­ження та дозволяє механізувати ванта­жно-розванта­жувальні та складські роботи.

Пасажир - фізична особа, яка користується транс­портним засобом, пе­ребуваючи в ньому, але не причетна до керування ним.

Пасажирообіг – загальний обсяг пасажирської роботи, який дорівнює сумі добутків кількості пасажирів (групи пасажирів) на відстань їх перевезення, вимірюється в пасажиро-кілометрах (на морському транспорті у пасажиро-милях).

Перевезення в прямому змішаному сполученні – перевезення, які вико­нують два або декілька видів транспорту по єдиному транспортному доку­менту, складеному на весь шлях прямування.

Перевезення в прямому сполученні – це перевезення, які виконуються одним видом транспорту (автомобільне, залізничне, річне);

Перевезення вантажів – загальний обсяг вантажів, який навантажено та транспортовано рухомим складом окремих видів транспорту (вантажні ав­томобілі, залізничні вагони, річкові та морські суда, літаки) або трубопро­водами, вимірюється в тоннах (перекачка газу, аміаку – в тоннах або кубі­чних метрах).

Перевезення небезпечних вантажів - діяльність, пов'язана з пере-міщен­ням небезпеч­них вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця при­значення з підготовкою вантажу, тари, транс­портних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та корот­костро­ковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення.

Перевезення пасажирів – загальна кількість пасажирів транспортованих рухомим складом окремих видів транспорту (автобуси, легкові автомобілі, тролейбуси, трамваї, залізничні пасажирські вагони, річкові та морські су­дна, літаки).

Перевезення транзитних вантажів – транспортування вантажів, вироб­лених за кордоном, через територію України без будь-якого використання їх вітчизняними споживачами. Пересування транзитних вантажів здійсню­ється також з перевантаженням з одного виду транспорту на інший, скла­дуванням, роздрібненням партій тощо.

Переве́зення - переміщення вантажів, товарів або пасажирів. Розрізняють сухопутні (залізничні й автомобільні), водні (річкові й морські), повітряні перевезення, також транспортування рідини та газу виконуються трубопровідним транспортом. За територіальною ознакою розрізняють між­народні і внутрішні (каботажні) перевезення.

Перевізна здатність кожного об’єкту транспорту – максимальна кіль­кість транспортних вантажів, які може бути перевезено в розрахунковий період, в залежності від наявності рухомого складу, палива, відповідно ка­дрів та інших змінних засобів виробництва. Вона може бути також визна­чена і кількістю тра­нспортних одиниць.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за дого­вором перевезення вантажу за доставку до місця при­зна­чення довіреного їй вантажу, переве­зення вантажів та їх видачу (передачу) вантажо­одержувачу або іншій особі, зазначеній у до­кументі, що регулює відносини між експе­дитором та перевізником.

Перевізні документи - накладна та інші залізничні до­кументи на вантаж

Підземний транспорт - м етрополітени

Під'їзди до залізничних станцій - автомобільні шляхи, які примикають до території залізничної станції.

Під'їзні колії - залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального ко­ристування.

Платформи (франц. plateforme, від plate – плоский і forme – форма) – ва­гони без кузова, що використовуються для перевезення довгомірних і ве­ликоваго­вих вантажів.

Повітряна лінія - маршрут польотів між погодже­ними пунктами для здійснення повітряних переве­зень.

Повітряне перевезення - перевезення пасажирів, ба­гажу, вантажу або пошти, яке здійснюється повітряним судном на підставі відповідного до­говору повітряного переве­зення.

Повітряне судно - апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні.

Повітряний простір України - частина повітряної сфери, розташована над суходолом і водною територією України, у тому числі над її територіальними водами (територіальним морем), і обме­жена верти­кальною поверхнею, що проходить по лінії державного кордону України.

Повітряний рух - політ повітряних суден або їх рух у зоні маневрування аеродрому.

Повітряний транспорт авіаційний.

Подорожній лист - первинний документ про облік ва­нтажних автомо­більних переве­зень, що все­бічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприєм­ства і до по­вер­нення на підприємство.

По́їзд (по́тяг) - у залізничному транспорті - сформований і зчеплений склад вагонів з одним або декількома діючими локомотивами чи моторними вагонами, що мають встановлені сигнали. Локомотиви без ваго­нів, моторні вагони, автомотриси та дрезини незнімного типу, відправ­лені на перегін, розглядаються як поїзд.

Показники порівняння перевезень різними видами транспорту -рівень експлуатаційних витрат (собівартість перевезень); капітальні вкладення; швидкості руху і строки доставки; наявність провізної і пропускної мож­ливостей; маневреність у забезпеченні перевезень в різних умовах; надій­ність і безперебійність перевезень, їх регулярність; гарантії схоронності перевезених вантажів і багажу; умови ефективного використання транспо­ртних засобів, механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт.

Показники роботи транспорту – вантажообіг, який вимірюється в тонно-кілометрах, і пасажирообіг – вимірюється, відповідно, у пасажирокіломет­рах.

Показники, які характеризують технічний рівень або потужність тех­нічного оснащення кож­ного виду транспорту - протяжність шляхів спо­лучення, чисельність парку засобів перевезення, загальна вантажопідйом­ність парку, наявність на мережі доріг експлуатаційних та ремонтних підп­риємств.

Поліергатічна система - сукупність, що об'єднує техніку, безліч людей і навколишнє середовище. Транспорт являє собою складну поліергатічес­кую систему.

Портовий оператор (стивідорна компанія) - суб’єкт гос­подарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розван­тажувальні роботи, обслу­говування та зберігання вантажів, обслугову­вання суден і пасажирів, а також інші пов’язані з цим види господарської діяльності.

Правила перевезення вантажів (Правила) - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Ста­тутом поло­ження, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів.

Приаеродромна територія - обмежена регламентова­ними розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-по­садкового майдан­чика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різ­них об'єктів, а їх висота контролюється з урахуван­ням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на по­садку повітряних суден.

Прибуття імпортних вантажів – прибуття вантажів, вироблених за кор­доном, на адресу споживачів України.

Приймання вантажу - подання вантажовідправником підго­товленого для відправлення вантажу та товарно-транс­портних документів перевізнику з наступним наванта­женням на транспортний засіб та оформлення докуме­нтів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

Приміський транспорт - перевозить пасажирів і вантажі між об’єктами міста та передмістя (в зоні з радіусом до 50 км від межі міста)

Приміські перевезення – перевезення пасажирів або вантажів за внутріш­ньообласними маршрутами, довжина яких не перевищує 50 км.

Природні судохідні шляхи - ріки і озера, що вико­ристовуються для суд­но­плавства в їх природному стані або за наявності гідротехнічних споруд, що не визивають значної зміни їх режиму.

Причал - гідротехнічна споруда, яка має швартовні та відбійні пристрої і призначена для стоянки та об­слуго­вування суден, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, прове­дення вантажно-розвантажувальних робіт.

Причальна лінія – сукупність суміжних або окремо розміщених причалів.

Причіп - транспортний засіб, призначений для руху в з'єднанні з автомобі­льним транспо­ртним засобом.

Провайдер аеронавігаційного обслуговування - суб'єкт авіаційної ді-яльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного об­слуговування повітряних суден.

Продукція (послуги) підприємств зв’язку – показник, що характеризує обсяг послуг, наданих підп­риємствами зв’язку населенню, підприємствам, організаціям, установам та іншим споживачам (відправлення газет, журна­лів, листів, телеграм, грошових переказів і пенсійних виплат, надання між­міських та міжнарод­них телефонних переговорів).

Промисловий залізничний транспорт - транспортно-технологічний ком­плекс, який забезпечує сис­темне переміщення вантажів у процесі вироб­ництва (між ви­робництвами, виробничими циклами, ок­ремими операці­ями або підприємствами в цілому) та взаємодію із залізничним транс­портом за­гального ко­ристування і не належить до нього.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.054 сек.)